Постанова

від 18.10.2013 по справі 2а-8134/10/12/0170

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2013 р. 12:07 Справа №2а-8134/10/12/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Котаревої Г.М., за участю секретаря Бездушної І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.10р. №0020582301/0

за участю:

представника позивача - Ставило О.О., довіреність від №б/н від 03.01.13р.;

представника відповідача - Одабаші А.А., довіреність №9/10-0 від 02.09.13р.;

експерта - Писарева І.Ю., посвідчення НОМЕР_1;

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд» (далі - позивач, ТОВ «Грант Трейд») звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - ДПІ в м. Сімферополі АР Крим) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.05.10р. №0020582301/0, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1156539,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 578269,50грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що зазначене податкове повідомлення-рішення винесено в порушенням норм Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 24.06.10р. відкрито провадження по адміністративній справі та закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідно до Ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.09.13р. проведено заміну первинного відповідача по справі на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - відповідач, ДПІ у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим).

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позвоних вимог.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у запереченнях від 18.10.13р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та експерта, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів, у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

У період з 11.05.10р. по 14.05.10р. посадовими особами ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.05р. по 31.12.09р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.05р. по 31.12.09р., за результатами якої 14.05.10р. було складено акт №6415/23-7/34309368 (а.с.17-59, том 1).

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем було встановлені порушення:

- п.п. 4.5.1, п. 4.5.2 п. 4.5 ст. 4, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.2 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податкове зобов'язання з ПДВ всього у сумі 1164462,00грн. та зменшено від'ємне значення рядку 26 Декларації з ПДВ у сумі 1398507,00грн.

На підставі виявлених порушень, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим стосовно позивача було винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.10р. №0020582301/0, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1156539,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 578269,50грн. (а.с. 60, том 1).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист правий, свобод і інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при виконанні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби у відносинах з суб'єктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктами владних повноважень.

Відповідно до п.1, 2 ч.1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-XII (із змінами та доповненнями) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків), а також здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в України» здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності.

У ст. 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок.

Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з таких обставин:

1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки;

5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту;

6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства;

7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків;

8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу;

9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Умови допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок визначені статтею 11-2 Закону №509.

Так, відповідно до частини 1 статті 11-2 Закону посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

Позивачем, після отримання направлення ДПІ в м. Сімферополі АР Крим від 11.05.10р. №1058/23-7 про проведення позапланової виїзної перевірки в період з 11.05.10р. по 25.05.10р. (а.с. 166, том 1), 13.05.10р. на адресу зазначеного податкового органу було направлено заву із проханням провести перевірку за адресою: м. Сімферополь, вул. Монтажна, 3, у зв'язку із тим, що директор ТОВ «Грант Трейд» тимчасово працював за даною адресою по сумісництву (а.с. 167, том 1).

Проте ДПІ в м. Сімферополі АР Крим не було враховано подану позивачем заяву, проведено перевірку і складено відповідний акт, в якому було вказано, що зазначена перевірка була проведена в присутності посадових осіб позивача.

Абз. 2 п. 1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА від 10.08.05р. №327 (далі - Порядок), встановлено, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Згідно п. 2.3.2 Порядку за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів;

у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, було проведено позапланову виїзну перевірку без аналізу первинних бухгалтерських документів позивача.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки вказується про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. в сумі 419922,00грн., а саме, у червні 2008 року, у зв'язку із тим, що документи, які підтверджують зазначену суму (податкові накладні, реєстр виданих податкових накладних, оборотно-сальдова відомість) не надані.

Також ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки встановлено завищення суми податкового кредиту з ПДВ за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. на 2338034,00грн., а саме, за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. задекларовано податкового кредиту з ПДВ у сумі 963032,00грн., та ПДВ сплачений митним органам 1375002,00грн.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим зазначає, що позивачем, у періоді, що перевірявся, включено суму ПДВ у розмірі 421055,00грн., але податкові накладні до перевірки не надані, тобто зазначена сума не підтверджена податковими накладними. Згідно додатку 5 до податкової декларації з ПДВ за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. у податковій декларації та у розділі 2 податковий кредит відображеної суми у розмірі 421055,00грн. за відсутністю податкових накладних, сума 421055,00грн. врахована зайво.

До проведеної перевірки відображеного показника за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. у загальній сумі 1375002,00грн. підтверджуючі документи не надано. В результаті чого перевіркою встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 16 декларації на суму +541977,00грн.

Також перевіркою встановлено заниження ПДВ у періоді з 01.01.05р. по 31.12.09р. на суму 1164462,00грн. та зменшено від'ємне значення рядку 26 на суму 1398507,00грн.

Щодо зазначених порушень суд зазначає наступне.

ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в акті перевірки зазначено, що у зв'язку із ненаданням на перевірку позивачем первинних документів, що підтверджують зменшення податкового зобов'язання з ПДВ за період, що перевірявся:

- збільшені податкові зобов'язання (ряд. 9) на суму 419922,00грн.;

- зменшений податковий кредит (ряд. 17) на суму 2338034,00грн.;

- зменшено від'ємне значення різниці поточного звітного періоду до складу наступного звітного періоду (ряд. 22.2) станом на 31.12.09р. на суму 182986,00грн.;

- зменшений залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (ряд. 26) станом на 31.12.09р. на суму 1398507,00грн.;

- донарахована сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету (ряд. 27) в розмірі 1164462,00грн.;

Проте суд зазначає, що сума ПДВ, що підлягає до сплати в бюджет (ряд. 27) по даним ДПІ склала 1163296,00грн., про цьому суми в деклараціях по рядку 27 у ТОВ «Грант Трейд» дорівнюють нулю. Виходячи з вищевикладеного, сума розходжень між даними ДПІ в м. Сімферополі АР Крим та платника податків за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. по рядку 27 в сумі 1164462,00грн. є завищеною на суму 1166,00грн. (1163296,00грн.-1164462,00грн.), і виникло в результаті того, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим, для виявлення розходжень з платником податків у вересні 2007 року була помилково врахована 5333,00грн., замість 4167,00грн.

В результаті того, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у вересні 2009 року була помилково зарахована до складу податкового кредиту суму по рядку 10.1 в розмірі 5333,00грн., яка ТОВ «Грант Трейд» задекларована не була, виникли розбіжності між даними ДПІ в м. Сімферополі АР Крим та ТОВ «Грант Трейд» за податковим кредитом за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. на суму 5333,00грн. (2338034,00грн.- 2332701,00грн.) в бік збільшення, де:

2332701,00грн. - задекларований податковий кредит ТОВ «Грант Трейд»;

2338034,00грн. - суми зменшеного податкового кредиту ТОВ «Грант Трейд»;

Згідно витратної накладної від 31.03.08р. №ЛНА-000001 ТОВ «Грант Трейд» на адресу ВАТ «Кримзалізобетон» був відвантажений один комплект технологічної лінії «Тенсиланд» на суму 2519534,12грн. (в т.ч. ПДВ 419922,35грн.) (а.с. 140, том 3), на підставі чого ВАТ «Кримзалізобетон» була виписана податкова накладна від 31.03.08р. №4 (а.с. 11, том 4), яка була відображена позивачем в реєстрі виданих податкових накладних, декларації з ПДВ (рядок 1) та додатку №5 до декларації за березень 2008 року.

Згідно накладної на повернення від 30.06.08р. №8 ВАТ «Кримзалізобетон» був повернений позивачу один комплект технологічної лінії «Тенсиланд» на суму 2519534,12грн. (в т.ч. ПДВ 419922,35грн.) (а.с. 141, том 3). На цю суму зі знаком «-» був складений розрахунок №1/4 корегування кількісних та вартісних показників до податкової накладної від 31.03.08р. №4, який був відображений ТОВ «Грант Трейд» в реєстрі виданих податкових накладних, декларації з ПДВ (рядок 8.3) та додатку №1 до декларації за червень 2008 року.

Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР, на момент виникнення спірних правовідносин, визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.п. 4.5.1 п. .4.5 ст. 4 Закону якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:

а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку;

б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).

На підставі вищевикладеного суд робить висновок, що висновки акту перевірки від 14.05.10р. №6415/23-7/34309368 в частині заниження податкових зобов'язань ТОВ «Грант Трейд» в червні 2008 року по рядку 8.3 декларації в сумі 419922,00грн. є неправомірними.

Щодо інших порушень, суд зазначає наступне.

В період з 01.01.05р. по 31.12.09р. позивачем здійснювались операції з придбання товарів, робіт, послуг з контрагентами - ВАТ «Криммебель», ДП «Самміт-Крим», ТОВ «Мікролайн», ВАТ «Кримкнига», ФОП ОСОБА_4, ВАТ «Кримзалізобетон», ТОВ «Кримавтопорт», ТОВ «Кумір-Брок», Кримський НДІСЕ, ВАТ «Монтажне управління №14», Інститут «Крим ГІДНТІЗ», ВАТ «Кримбитрадіотехніка», ТОВ «Глобус-Трейд».

За даними акту перевірки, сума ПДВ, яка необґрунтовано була включена до складу податкового кредиту (рядок 10.1) декларації з ПДВ ТОВ «Грант Трейд» по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) з вищевказаними контрагентами за період з 01.01.05р. по 31.12.09р., склала 421055,00грн.

За даними податкових накладних, реєстрів отриманих податкових накладних ТОВ «Грант Трейд» встановлено, що сума ПДВ по операціям з придбання товарів (робіт, послуг) з вищезазначеними контрагентами за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. загалом склала 415712,24грн. (а.с. 159-171, том 3, а.с. 78-86, том 4).

Суми податкового кредиту з ПДВ по операціям із вищезазначеними контрагентами були відображені позивачем в деклараціях з ПДВ за період, що перевірявся, в сумі 415722,00грн., в т.ч.: по рядку 10.1 - 410389,00грн., по рядку 16.1 - 5333,00грн., що на 10,00грн. більше, ніж за даними податкових накладних та реєстрів отриманих податкових накладних.

Зазначене розходження виникло по операціям позивача з ВАТ «Кримзалізобетон», здійсненим на суму 31935,84грн.(в т.ч. ПДВ 5322,64грн.), податкові накладні, по яким датовані 28.05.06р. та 01.06.06р., які згідно реєстру податкових накладних, були отримані 01.01.07р. В вересні 2007 року ТОВ «Грант Трейд» було зроблено корегування в декларації по рядку 16.1 на суму ПДВ 5333,00грн., яка значиться в акті ДПІ в м. Сімферополі АР Крим за рядком 10.1.

Розбіжності між сумою ПДВ, необґрунтовано включеної до складу податкового кредиту по рядку 10.1 декларації з ПДВ ТОВ «Грант Трейд» за даними акту ДПІ в м. Сімферополі АР Крим (421055,00грн.) та сумою ПДВ, яка була задекларована позивачем по операціям з вищезазначеними контрагентами (415722,00грн.), склало 5333,00грн. в бік збільшення, та виразилось в результаті того, що ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у вересні 2009 року була помилково зарахована до складу податкового кредиту сума в розмірі 5333,00грн., яка позивачем задекларована не була.

Згідно п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З наведеного вище вбачається, що обов'язок надавати покупцю податкову накладну покладений на продавця, який зареєстрований платником податків.

Відповідно до п. Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» від 30.05.1997р. №165, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, відповідно до якого податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно видаткових накладних, актів виконаних робіт, банківських виписок, квитанцій, придбання товарів, робіт та послуг за період, що перевірявся, здійснювалась відвантаження, приймання та сплата товару позивачем від контрагентів (а.с. 183-250, том 1, а.с. 1-40, том 2, а.с. 209-250, том 6).

За даними бухгалтерського обліку ТОВ «Грант Трейд», у позивача мається заборгованість по операціям з придбання товарів, робіт, послуг перед ВАТ «Криммебель» та ВАТ «Монтажне управління №14» в розмірі 3655,84грн. та 1200000,00грн. відповідно.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-ХІV, в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин, встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Судом встановлено, що первинні документи, щодо здійснення господарських операцій з контрагентами, надані позивачем, оформлені належним чином та підтверджують факт здійснення зазначених операцій.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність висновків акту перевірки від 14.05.10р. №6415/23-7/34309368 в частині завищення ТОВ «Грант Трейд» за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. суми податкового кредиту по рядку 10.1 декларації з ПДВ на загальну суму 421055,00грн.

В період з 01.01.05р. по 31.12.09р. позивач здійснював імпортні операції з отримання обладнання в якості внеску до уставного фонду від Компанії «Ifex Global Limited».

Згідно наданим вантажним деклараціям митна вартість наданого обладнання склала 9584898,41грн., загальна сума нарахованих податків, зборів, обов'язкових платежів на зазначену суму склала 2321875,76грн. (в т.ч. ПДВ 1916979,67грн., митний збір 13995,78грн., мито 349894,82грн., за знаходження товарів під митним контролем 40601,49грн., за виклик митного інспектора 404,00грн.), які були повністю сплачені позивачем (а.с. 107-250, том 5, а.с. 1-87, том 6, а.с. 1-83, том 7).

З наведеного вище вбачається, що сума ПДВ в розмірі 1916979,67грн. по зазначеним операціям була повністю сплачена позивачем, внаслідок чого вказана сума була віднесена до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. 3.1.2 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту) згідно з положеннями глав 29 - 30 Митного кодексу України.

З метою оподаткування цим податком до імпорту також прирівнюються операції з ввезення на митну територію України товарів (супутніх послуг) за будь-якими іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (супутні послуги) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язано з поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Відповідно до п.п. 7.3.6 п. 7.3 ст. 7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті. Датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунку платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

П.п. 7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону встановлено, що для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

Відповідно до вимог п.п. 7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону позивачем було сплачено Кримській митниці суму нарахованих податкових зобов'язань з ПДВ згідно вантажних митних декларацій, в результаті чого ТОВ «Грант Трейд» було обґрунтовано задекларовано суму податкового кредиту з ПДВ в розмірі 1916979,00грн.

В зв'язку з чим суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки від 14.05.10р. №6415/23-7/34309368 в частині завищення позивачем за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. суми податкового кредиту за рядком 12.1 декларації з ПДВ на загальну суму 1375002,00грн. і по рядку 16.1 декларації з ПДВ на загальну суму 541977,00грн. є невірними.

Отже висновки ДПІ в м. Сімферополі АР Крим щодо завищення позивачем податкового кредиту за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. в сумі 2338034,00грн. є також помилковими.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 16.09.10р. по справі було призначено судово-економічну експертизу, проведення якої було доручено ТОВ «Науково дослідна лабораторія судових експертиз».

На вирішення експерта поставити наступні питання:

1) Чи підтверджується висновки акту про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Грант Трейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.05р. по 31.12.09р. про заниження податкових зобов'язань ТОВ «Гранд Трейд» з податку на додану вартість документами первинного бухгалтерського обліку, якщо так, то в якій сумі?

2) Чи підтверджуються документами первинного бухгалтерського обліку правомірність застосування штрафних санкцій за заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, вказані в податковому повідомленні-рішенні №0020582301/0 від 26.05.10р., якщо так, то в якій сумі?

12.07.13р. до суду надійшов висновок судово-економічної експертизи від 01.07.13р. №44 (а.с. 100-129, том 1).

Зазначеним висновком було встановлено:

1) висновки акту перевірки від 14.05.10р. №6415/23-7/34309368 в частині донарахування ТОВ «Грант Трейд» суми ПДВ в розмірі 1164462,00грн. і зменшення від'ємного значення рядку 26 декларації з ПДВ на суму 1398507,00грн., згідно наданих документів первинного бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Грант Трейд» не підтверджуються.

За період, що досліджувався, донарахувань не встановлено. Відємне значення рядку 26 склало 1406330,00грн.;

2) питання в частині підтвердження документами первинного бухгалтерського обліку правомірності застосування штрафних санкцій не вирішувався, оскільки відповідно до п. 128 «Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки матеріалів та призначенню судових експертиз», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, правомірність застосування штрафних санкцій не входить до компетенції експерта-економіста.

Суд враховує, що відповідно до ч.5 ст.82 КАС України висновок експерта для суду не є обов'язковим, проте, враховуючи, що експертом було досліджено бухгалтерські документи позивача в повному обсязі, для чого потребувалось спеціальні знання, відповідно до ч. 1 ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, суд зазначає, що у рішенні від 22.01.09р. по справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), що компанія-заявник (покупець) не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок сплачувати ПДВ повторно разом з пенею (п.71 рішення).

Крім того Європейським судом з прав людини висловлюється думка про те, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження компанії-заявника (покупця), що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Також Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «ІНТЕРСПЛАВ проти України» (заява № 803/02) від 09.01.07р. зазначає, що платник податків, який добросовісно придбав товар у особи, яка порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності у тому випадку, коли здійснював реальну господарську операцію і не знав про дефекти правового статусу свого контрагента.

Крім того, у цьому ж рішенні суд зазначає, що можливість притягнути до відповідальності покупця може виникнути лише у разі обізнаності покупця, проте також зазначає, що отримання таких відомостей покупцем є можливим тільки у разі наявності у покупця відповідної компетенції (п. 37, 38 рішення).

Отже з урахування положень рішень цієї судової установи судом робиться висновок про те, що з наявності взаємовідносин між контрагентами не випливає обов'язок будь-якої сторони щодо перевірки дотримання іншою стороною податкової дисципліни.

Виходячи з вищевикладеного, з урахуванням відсутності доказів порушень оформлення податкових накладних, суд приходить до висновку про те, що формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних, які відповідно до положень Податкового Кодексу України, засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), та є єдиним документом, на підставі якого платник податку може включати до податкового кредиту відповідні суми, здійснювалось правомірно.

Таким чином, суд вважає, необґрунтованими висновки відповідача щодо заниження податкове зобов'язання та зменшення від'ємне значення з ПДВ за період,що перевірявся.

Суд також зазначає, що за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 26.05.10р. №0020582301/0, сума, що підлягає донарахуванню складає 917733,00грн. за основним платежем та 458866,50грн. за штрафними санкціями, а загалом становить 1376599,50грн., тоді як за актом перевірки від 14.05.10р. №6415/23-7/34309368 зазначена сума складає 1398507,00грн.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Відповідно до п.1 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Позивач, відповідно до заявлених ним вимог просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.10р. №0020582301/0.

Проте враховуючи, що скасування податкового повідомлення-рішення не буде в повному обсязі слугувати захистом порушеного права позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог і визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.05.10р. №0020582301/0, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1156539,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 578269,50грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Таким чином, стягнення судових витрат, відповідно до рішення суду, не на користь суб'єкта владних повноважень, здійснюється з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень-відповідача.

В судовому засіданні 18.10.13р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 23.10.13р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 26.05.10р. №0020582301/0, яким було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 1156539,00грн. та за штрафними санкціями в сумі 578269,50грн.

3.Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грант Трейд» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Козлова, 45, ЄДРПОУ 33077185) 3,40грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Котарева Г.М.