Постанова

від 15.10.2013 по справі 816/5451/13-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа №816/5451/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

при секретарі судового засідання - Сировні Я.А.,

за участю:

представника позивача - Дмитриченко О.О.,

представника відповідача - Прокопчука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Колективного підприємства "Контакт-Plus" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

10 вересня 2013 року Колективне підприємство "Контакт-Plus" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2013 року №0005381602/247 у частині збільшення грошового зобов'язання у сумі 850156,25 грн, у тому числі 680125,00 грн за основним платежем та 170031,25 грн за штрафними (фінансовими санкціями), №0005391602/248, у частині збільшення грошового зобов'язання у сумі 28225,00 грн, у тому числі 22580,00 грн за основним платежем та 5645,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 10 жовтня 2013 року /том ІІ, а.с. 1-2/ ).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне збільшення суми грошових зобов'язань за платежами з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Підставою прийняття оспорюваних у справі податкових повідомлень-рішень став Акт перевірки від 31 серпня 2013 року №5/16-31-16-02-08/23816595, складений на підставі проведеної Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області документальної позапланової виїзної перевірки Колективного підприємства "Контакт-Plus" (код ЄДРПОУ 23816595) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки, відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції, викладеними в Акті перевірки про заниження податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 22580,00 грн, заниження податку на додану вартість за 3 квартал 2010 року у сумі 31063,00 грн, за 4 квартал у сумі 141,00 грн, за 1 квартал 2012 року на суму 648921,00 грн, вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються належним виконанням сторонами умов договорів і первинними бухгалтерськими документами. Зауважує, що у відповідача не було підстав для проведення позапланової перевірки. Також, на думку позивача, висновок про те, що кінцевий строк пред'явлення векселів до виконання саме 24 березня 2010 року, зроблений інспекторами виключно поверхово, без дослідження змісту векселів та інших документів. Більш того, дата видачі векселів, кінцеві строки пред'явлення їх до виконання та передбачувані строки спливу позовної давності не входять в період, що повинен був перевірятися; державні-ревізори-інспектори, що здійснювали перевірку, при підготовці своїх висновків щодо порушення діючого законодавства вийшли за межі періоду, який вказаний у наказі про проведення перевірки. Відповідачем не враховано того, що остаточний термін платежу за всіма векселями становить 24 березня 2015 року, тому кредиторська заборгованість підприємства позивача складає 3090102 грн та не є простроченою.

При складанні звітності та формуванні валових витрат за 1 квартал 2010 року, 2 квартал 2010 року суми попередніх оплат, які рахувалися на 01 липня 2010 року по рахунку 3711 "Розрахунки за виданими авансами" на загальну суму 124814,00 грн без ПДВ, помилково не були включені до складу валових витрат, тому не потребували подальшого коригування, а були віднесені на витрати по факту поставки матеріалів (робіт, послуг) в таких періодах: у 3 кварталі 2010 року у сумі 124249,00 грн, у 4 кварталі 2010 року у сумі 565 грн.

Також, зазначали, що ТОВ "Восток Інвест Метал" на момент здійснення господарських операцій було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мало свідоцтво платника податку на додану вартість. Господарські операції з вказаним контрагентом носили реальний характер та повністю відображені у бухгалтерському та податковому обліку на підставі первинних документів, оформлених у відповідності до чинного законодавства. Позивач, не погоджуючись з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, зауважує, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У своїх письмових запереченнях зазначав, що перевірка підприємства відповідача проведена у відповідності до вимог чинного законодавства України. У ході перевірки встановлено, що відповідно до наданих оборотно-сальдових відомостей за 2010-2012 роки у підприємства станом на 31 грудня 2012 року рахується кредиторська заборгованість по рахунку 621 "Короткострокові векселі" видані в національній валюті" на загальну суму 3090101,80 грн. Звертав увагу суду на те, що у наданих позивачем запереченнях на Акт перевірки відсутня будь-яка інформація про внесення змін до векселів, що свідчить про те, що такі зміни були внесені вже після проведення перевірки та прийняття податкових повідомлень-рішень. Також, перевіркою регістрів бухгалтерського обліку, касових, банківських документів, накладних на придбання, актів виконаних робіт, встановлено, що станом на 01 липня 2010 року по рахунку 3711 "Розрахунки за виданими авансами" рахувалася дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на загальну суму 149776,54 грн станом на 30 вересня 2010 року дебіторська заборгованість (раніше перерахована попередня оплата) у сумі 149099,00 грн по постачальникам була перерахована на рахунки 63 "Розрахунки з постачальниками" та 68 "Розрахунки за різними операціями" у результаті оприбуткування товарів (робіт, послуг) та віднесена до складу витрат підприємства. Станом на 31 грудня 2010 року дебіторська заборгованість (раніше перерахована попередня оплата) у сумі 678,00 грн по постачальникам перерахована на рахунки 63 "Розрахунки з постачальниками" та 68 "Розрахунки за різними операціями" у результаті оприбуткування товарів (робіт, послуг) та віднесена до складу витрат підприємства. Таким чином, на думку відповідача, зазначені вище попередні оплати не були відкориговані в сторону зменшення, а суми по оприбуткованим товарам (роботам, послугам) повторно включені до витрат підприємства. Крім того, відповідач вважає, що підприємством позивача занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року у сумі 22580 грн по взаємовідносинам з ТОВ "Восток Інвест Метал", оскільки Актом перевірки ТОВ "Восток Інвест Метал" підтверджено відсутність податкових зобов'язань за червень 2010 року, внаслідок чого підтвердилась так звана "податкова яма". До того ж свідоцтво ТОВ "Восток Інвест Метал" анульовано, а видана податкова накладна заповнена з порушеннями статті 201 Податкового кодексу України.

На вищезазначені обставини посилався відповідач, як на підстави для висновків про заниження податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 22580,00 грн, заниження податку на додану вартість за 3 квартал 2010 року у сумі 31063,00 грн, за 4 квартал у сумі 141,00 грн, за 1 квартал 2012 року на суму 648921,00 грн.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Колективне підприємство "Контакт-Plus" зареєстроване як юридична особа 01 квітня 1996 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області, код ЄДРПОУ 23816595, про що видане свідоцтво серії А00 №127657, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 13/.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість з 23 червня 2004 року, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва №23705498 серії НБ №117885 /том І, а.с. 14/.

Судовим розглядом встановлено, що у період з 04 липня 2013 року по 24 липня 2013 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку Колективного підприємства "Контакт-Plus" (код ЄДРПОУ 23816595) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 31 серпня 2013 року №5/16-31-16-02-08/23816595 /том І, а.с. 32-82/, у якому зафіксовано, крім іншого, порушення:

- підпункту 11.2.1. пункту 11.2 статті 11, пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", підпункту 14.1.228 пункту 14.1 статті 14, пункту 138.8 статті 138, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, у результаті чого КП "Контакт Plus" занижено податок на прибуток всього в сумі 697835,00 грн, у тому числі: за 3 квартал 2010 року в сумі 31063,00 грн, за 4 квартал 2010 року в сумі 141,00 грн, за 3 квартал 2011 року в сумі 17710,00 грн, за 1 квартал 2012 року на суму 648921 грн;

- підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.l пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", у результаті чого КП "Контакт Plus" занижено податок на додану вартість за серпень 2010 року на суму 22580,00 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що відповідно до наданих оборотно-сальдових відомостей за 2010-2012 роки у підприємства станом на 31 грудня 2012 року рахується кредиторська заборгованість по рахунку 621 "Короткострокові векселі" видані в національній валюті" на загальну суму 3090101,80 грн /том І, а.с. 38-41/.

Також, на думку відповідача, КП "Контакт Plus" завищено валові витрати у результаті подвійного віднесення до їх складу сум витрат по операціям з перерахування попередньої оплати за товари (роботи, послуги) та по їх оприбуткуванню /том І, а.с. 45/.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року встановлено його завищення за серпень 2010 року на суму 22580,00 грн по взаємовідносинам з ТОВ "Восток Інвест Метал", оскільки контрагент позивача не задекларував податкові зобов'язання, відсутній за місцезнаходженням та анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість /том І, а.с. 66/.

На підставі Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 22 серпня 2013 року №0005391602/248, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 28272,50 грн, у тому числі 22618,00 грн за основним платежем, 5654,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 112/; №0005381602/247, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у розмірі 867866,25 грн, у тому числі 697835,00 грн за основним платежем, 170031,25 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 110/.

Позивач не погодився із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку діям Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області при проведенні перевірки, суд зазначає наступне.

Підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно з пунктом 78.4. статті 78 цього ж Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Наказом начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 03 липня 2013 року №122 "Про проведення виїзної позапланової документальної перевірки КП "Контакт-Plus" призначено проведення виїзної позапланової документальної перевірки КП "Контакт-Plus" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року /том І, а.с. 175/.

Відповідно до абзацу 2 пункту 78.4. статті 78 Податкового кодексу України право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5. статті 78 зазначеного Кодексу встановлено, що допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Так, пунктом 81.1. статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (об'єкта), перевірка якого проводиться (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється), мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Судом встановлено, не заперечується позивачем та підтверджено залученими до матеріалів справи копіями направлень на перевірку від 04 липня 2013 року №659, №660, №661, виданих на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу від 03 липня 2013 року №122, що посадовій особі позивача пред'явлено направлення та вручено під розписку копію наказу від 03 липня 2013 року №122 /том І, а.с. 232/. Таким чином, позивача було повідомлено про призначення виїзної позапланової перевірки 04 липня 2013 року.

Наказом начальника Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 16 липня 2013 року №171 "Про продовження термінів проведення виїзної позапланової документальної перевірки КП "Контакт-Plus" продовжено термін проведення виїзної позапланової документальної перевірки КП "Контакт-Plus" строком на 5 робочих днів з 18 липня 2013 року /том І, а.с. 231/.

Судом встановлено, не заперечується позивачем та підтверджено залученою до матеріалів справи копією направлення на перевірку від 17 липня 2013 року №735, виданого на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та наказу від 16 липня 2013 року №171, що посадовій особі позивача пред'явлено направлення та вручено під розписку копію наказу від 16 липня 2013 року №171 /том І, а.с. 233/. Таким чином, позивача було повідомлено про продовження терміну виїзної позапланової перевірки 18 липня 2013 року.

Оскільки, позивач допустив посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки, суд приходить до висновку, що в силу приписів статті 81 Податкового кодексу України сумнівів у позивача стосовно легітимності перевірки у КП "Контакт-Plus" не було.

Таким чином суд приходить до висновку, що перевірка підприємства позивача проведена на підставі та у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Згідно пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За результатами перевірки складено Акт від 31 серпня 2013 року №5/16-31-16-02-08/23816595 /том І, а.с. 32-82/.

Абзацом 2 пункту 86.1. статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Відповідно до пункту 86.3. статті 86 Податкового кодексу України Акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Судом встановлено, що Акт перевірки від 31 серпня 2013 року №5/16-31-16-02-08/23816595 /том І, а.с. 32-82/ підписано посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, надіслано платнику податків та зареєстровано в органі державної податкової служби.

Доводи позивача про відсутність під час проведення перевірки головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ Компанієць О.І. /том І, а.с. 165/ суд вважає необґрунтованим з огляду на наступне. Згідно наявної у матеріалах справи копії направлення на перевірку від 17 липня 2013 року №735, виданого із зазначенням посадової особи, що здійснює перевірку, а саме Компанієць І.О., судом встановлено, що посадовій особі КП "Контакт-Plus" Савенко П.П. пред'явлено зазначене направлення та вручено під розписку копію наказу від 16 липня 2013 року №171 /том І, а.с. 233/.

Зважаючи на те, що направлення на перевірку від 17 липня 2013 року №735 містить підпис уповноваженої особи позивача та містить інформацію, що Савенку П.П. пред'явлено службове посвідчення особи направленої на перевірку, суд приходить до висновку, що позивач переконався у дійсності направлення Компанієць О.І. для проведення перевірки та службового посвідчення Компанієць О.І.

Отже, твердження позивача про відсутність під час проведення перевірки головного державного ревізора-інспектора відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ Компанієць О.І. не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи /том І, а.с. 233/.

Таким чином, суд приходить до висновку, що посадові особи відповідача під час проведення перевірки та складання Акту перевірки діяли на підставі та у межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, протиправності у їх діях судом не встановлено. Незгода позивача із встановленими під час проведення перевірки порушеннями не може слугувати підставою для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 22 серпня 2013 року №0005381602/247, суд виходить з наступного.

У ході проведення перевірки позивача було встановлено заниження останнім скоригованого валового доходу та дoxoдy, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2012 року в сумі 3090102,00 грн (1 квартал 2012 року).

Так, представниками сторін не заперечується, що відповідно до наданих оборотно-сальдових відомостей за 2010-2012 роки у підприємства станом на 31 грудня 2012 року рахується кредиторська заборгованість по рахунку 621 "Короткострокові векселі" видані в національній валюті" на загальну суму 3090101,80 грн.

Позивачем до матеріалів справи залучено копії актів приймання-передачі векселів, зі змісту яких судом встановлено наступне.

Згідно Акту від 24 березня 2009 року №24-03-03-Б /том І, а.с. 119/ КП "Контакт-Plus" передало, а КПБФ "Приватбуд" прийняло прості векселі з наступними реквізитами:

- серії АА1125174, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 200000,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 131/;

- серії АА1125173, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 251857,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 130/;

- серії АА1125172, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 237991,12 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 130/.

Всього передано 3 простих векселі, загальна номінальна вартість 689848,20 грн.

Згідно Акту від 24 березня 2009 року №24-03-03-Б /том І, а.с. 120/ КП "Контакт-Plus" передало, а ТОВ "Бест Оіл" прийняло прості векселі з наступними реквізитами:

- серії АА1125171, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 275000,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 121/;

- серії АА1125170, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 275000,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 122/;

- серії АА1125169, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 270200,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 123/;

- серії АА1125163, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 250000,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 124/;

- серії АА1125164, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 280100,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 125/;

- серії АА1125165, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 273000,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 126/;

- серії АА1125166, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 269933,60 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 127/;

- серії АА1125167, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 256700,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 128/;

- серії АА1125168, векселедавець КП "Контакт-Plus", сума векселю 250000,00 грн, дата складання векселя 24 березня 2009 року, строк платежу за пред'явленням /том І, а.с. 129/.

Всього передано 9 простих векселів , загальна номінальна вартість 2400253,60 грн.

Згідно частини першої статті 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Статтею 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлено, що видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів та фінансових казначейських векселів.

Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Згідно зі статтею 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі /далі - Уніфікований закон/, який було запроваджено Женевською конвенцією 1930 року, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, це стосується положення щодо строку платежу, позовної давності.

Відповідно Уніфікованого закону переказний вексель може бути виданий з таким строком платежу: за пред'явленням; у визначений строк від пред'явлення; у визначений строк від дати складання; на визначену дату. Переказні векселі, що містять або інші строки платежу, або передбачають оплату частинами, є недійсними /стаття 33 Уніфікованого закону/.

Статтею 34 Уніфікованого закону визначено, що переказний вексель строком за пред'явленням підлягає оплаті при його пред'явленні. Він повинен бути пред'явлений для платежу протягом одного року від дати його складання.

Позовні вимоги, які випливають з переказного векселя проти акцептанта, погашаються після закінчення трьох років із дня терміну платежу /стаття 70 Уніфікованого закону/.

Оскільки, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються і переказних векселів, зважаючи на те, що строки сплати за векселями від 24 березня 2009 року /том І, а.с. 121-131/ визначено "за пред'явленням", вони можуть бути пред'явлені до сплати починаючи з наступного дня після їх видачі.

Тобто, строк позовної давності за вимогами, що випливають з простого векселя, спливає після закінчення трьох років від дати його видачі.

У відповідності зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Під час проведення перевірки, перевіряючими встановлено, що у зв'язку із закінченням терміну позовної давності (25 березня 2012 року) по простим векселям від 24 березня 2009 року серії АА1125163, АА1125164, АА1125165, АА1125166, АА1125167, АА1125168, АА1125169, АА1125170, АА1125171, АА1125172, АА1125173, АА1125174 позивач зобов'язаний був включити до інших доходів як суму безповоротної фінансової допомоги у І кварталі 2012 року суму в розмірі 3 090 101,80 грн, оскільки відповідно до пункту 135.1 статті 135 Податкового кодексу України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті, інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Позивач зазначає, що ним 26 березня 2009 року внесено зміни до векселів від 24 березня 2009 року серії АА1125163, АА1125164, АА1125165, АА1125166, АА1125167, АА1125168, АА1125169, АА1125170, АА1125171, АА1125172, АА1125173, АА1125174 шляхом внесення на кожному з них запису "не може бути пред'явлений до платежу раніше 24 березня 2014 року".

Порядок внесення змін до векселя врегульовано статтею 13 Закону України "Про обіг векселів в Україні" (у редакції, що діяла станом на 26 березня 2009 року).

Так, зазначеною статтею передбачено, що зміни до тексту векселя можуть вноситися за ініціативою його держателя виключно векселедавцем (трасантом) шляхом закреслення старого реквізиту та написання нового із зазначенням дати внесення змін та підписанням відповідно до цього Закону.

Держатель векселя повинен дати згоду на внесення змін до тексту векселя шляхом написання на зворотному боці векселя слів "відповідно до змін" із зазначенням дати внесення змін та підписанням згідно з вимогами цього Закону.

Суд ставить під сумнів існування внесених змін до векселів на час проведення перевірки, складання Акту перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень, з огляду на наступне.

Дійсно, досліджені у судовому засіданні копії векселів від 24 березня 2009 року серії АА1125163, АА1125164, АА1125165, АА1125166, АА1125167, АА1125168, АА1125169, АА1125170, АА1125171, АА1125172, АА1125173, АА1125174 містять закреслення старого реквізиту "за пред'явленням" та написання нового "не може бути пред'явлений до платежу раніше 24 березня 2014 року" /том І, а.с. 121-131/.

Однак, суд звертає увагу, що при цьому, жодних змін до оборотно-сальдових відомостей підприємства позивача починаючи з 26 березня 2009 року внесено не було.

Тобто, позивачем у первинних бухгалтерських документах не відображено наявність кредиторської заборгованості, строк сплати по якій має настати з 24 березня 2014 року.

Суд зауважує, що представником позивача у судовому засіданні підтверджено відсутність відображення у бухгалтерській документації змін про терміни сплати боргу за векселями від 24 березня 2009 року серії АА1125163, АА1125164, АА1125165, АА1125166, АА1125167, АА1125168, АА1125169, АА1125170, АА1125171, АА1125172, АА1125173, АА1125174.

Крім того, про внесення змін до векселів, уповноваженими особами позивача не повідомлено перевіряючих під час проведення перевірки та не подано заперечень до акту на спростування встановленого факту.

Із поданих позивачем та досліджених у судовому засіданні запереченнях на Акт перевірки від 31 серпня 2013 року №5/16-31-16-02-08/23816595 /том І, а.с. 132-139/ судом встановлено, що КП "Контакт Plus" не посилалося на внесення 26 березня 2009 року змін до векселів як на підставу для незгоди з висновками Акту перевірки, що дає суду підстави вважати про відсутність даної обставини на час проведення перевірки.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у порушення підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України позивачем занижено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування (рядок 03 "інші доходи") на загальну суму 3 090 102,00 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно збільшено КП "Контакт Plus" суму грошових зобов'язань за І квартал 2012 року у розмірі 648921,00 грн за основним платежем та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 162230,25 грн.

Щодо встановлення перевіряючими інших правопорушень під час проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Перевіркою регістрів бухгалтерського обліку, касових, банківських документів, накладних на придбання, актів виконаних робіт, встановлено, що станом на 01 липня 2010 року по рахунку 3711 "Розрахунки за виданими авансами" рахувалася дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги на загальну суму 149776,54 грн. станом на 30 вересня 2010 року дебіторська заборгованість (раніше перерахована попередня оплата) у сумі 149099,00 грн по постачальникам була перерахована на рахунки 63 "Розрахунки з постачальниками" та 68 "Розрахунки за різними операціями" у результаті оприбуткування товарів (робіт, послуг) та віднесена до складу витрат підприємства. Станом на 31 грудня 2010 року дебіторська заборгованість (раніше перерахована попередня оплата) у сумі 678,00 грн по постачальникам перерахована на рахунки 63 "Розрахунки з постачальниками" та 68 "Розрахунки за різними операціями" у результаті оприбуткування товарів (робіт, послуг) та віднесена до складу витрат підприємства. Таким чином, на думку відповідача, зазначені вище попередні оплати не були відкориговані в сторону зменшення, а суми по оприбуткованим товарам (роботам, послугам) повторно включені до витрат підприємства /том І, а.с. 42-45/.

Згідно регістрів бухгалтерського обліку КП "Контакт Plus" по рахунку 3711 "Розрахунки по авансам виданим" станом на 01 липня 2010 року рахувалась дебіторська заборгованість (попередня оплата) у сумі 149776,51 грн /том І, а.с. 239-244/.

З неї дебіторська заборгованість яка виникла в ІІ кварталі 2010 року складає 142729,51 грн у тому числі ПДВ (118941,26 грн без ПДВ), 4959,05 грн у тому числі ПДВ (4132,54 грн без ПДВ) дебіторська заборгованість за паливно-мастильні матеріали, які відносяться на витрати по факту використання, 2087,95 грн у тому числі ПДВ, яка виникла до 01 січня 2010 року.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2010 року витрати на придбання товарів (робіт, послуг) рядок 04.1 та інші витрати 04.13 складають 80429,00 грн /том І, а.с. 247/.

Згідно декларації з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року витрати на придбання товарів (робіт, послyг) рядок 04.1 та інші витрати рядок 04.13 складають 105175,00 грн /том І, а.с. 245/.

З огляду на викладене, різниця між І та ІІ кварталом 2010 року складає 24746,00 грн (105175,00 - 80429,00). Тобто, до складу валових витрат у ІІ кварталі 2010 року була віднесена сума витрат 24746,00 грн., а сума дебіторської заборгованості (передплата) яка виникла у ІІ кварталі 118941,26 грн, що є суттєво більшим ніж витрати на придбання товарів, робіт послуг.

Отже, зазначені попередні оплати у сумі 142729,00 грн у тому числі ПДВ не включалась до складу валових витрат у ІІ кварталі 2010 року та не потребували коригування, а були віднесені до складу валових витрат по факту поставки товарів (робіт, послуг) після 01 липня 2010 року.

Таким чином, висновок відповідача про подвійне включення витрат КП "Контакт Plus" до складу валових витрат по першій з подій, а саме по оплаті (до початку перевіряємого періоду, що підтверджують матеріали попередньої комплексної перевірки) та у 3-4 кварталах 2010 року до собівартості реалізованих товарів, робіт по факту оприбуткування товарів, робіт, послуг не знайшов свого підтвердження у ході розгляду справи.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22 серпня 2013 року №0005381602/247 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 39005,00 грн., у тому числі 31204,00 грн. за основним платежем, 7801,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню від 22 серпня 2013 року №0005391602/248, суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому, відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 цього Закону право на нарахування податку та складення податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платник податку на додану вартість до дати його анулювання.

Підпунктом 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 зазначеного Закону встановлено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

При цьому підпункту 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Судом встановлені фактичні обставини справи щодо господарських операцій, при оподаткуванні яких, на думку відповідача, платником були порушені наведені норми закону.

Господарські відносини позивача (Покупець) з ТОВ "Восток Інвест Метал" (Продавець) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з поставки кабелю.

Письмовий договір не укладався.

За наслідками господарської операції з ТОВ "Восток Інвест Метал" позивачу виписано наступні документи:

- рахунок-фактуру від 14 червня 2010 року №СФ-0000999 на загальну суму 135479,99 грн, у тому числі ПДВ 22580,00 грн /том І, а.с. 145/;

- податкову накладну від 14 червня 2010 року №1069 на загальну суму 135479,99 грн, у тому числі ПДВ 22580,00 грн /том І, а.с. 147/;

- видаткову накладну від 30 липня 2010 року №РН-1212 на загальну суму 135479,99 грн, у тому числі ПДВ 22580,00 грн /том І, а.с. 149/;

- товарно-транспортну накладну від 30 липня 2010 року №352981 /том І, а.с. 146/.

Висновок щодо заниження податку на додану вартість за серпень 2010 року вмотивований тим, що ТОВ "Восток Інвест Метал" не сплатив відповідні суми до Державного бюджету України.

На думку податкового органу, КП "Контакт Plus" віднесло до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з непідтвердженням сплати податку на додану вартість по ланцюгу постачання, тобто суми податку не відображені у податкових зобов'язаннях контрагента ТОВ "Восток Інвест Метал".

Судом встановлено, що Акт перевірки не містить доводів, які б свідчили про заперечення відповідачем факту отримання позивачем товарів і послуг, а також їх оплату, включаючи ПДВ, не надано таких заперечень і під час судового засідання. Крім того, фактичність господарських операцій позивача та сплата ним ПДВ підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Заперечення відповідача фактично зводяться до того, що ДПІ не має змоги встановити фактичну сплату ПДВ до бюджету контрагентом позивача, тобто відповідачем встановлено ненадходження цього податку не від позивача, а в результаті порушень, допущених іншим платником податків.

Однак, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований податок на додану вартість, що включений платником податку до податкового кредиту.

Зазначені висновки узгоджуються із правовими позиціями Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі №21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі №21-573во10, від 29 жовтня 2010 року у справі № 21-14а10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Згідно із частиною першою статті 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Крім того, суд вважає, що така підстава для висновку ДПІ про відсутність у позивача права на податковий кредит, як невстановлення сплати ПДВ його постачальниками, суперечить приписам Закону України "Про податок на додану вартість", нормами якого регулювались спірні правовідносини на час їх виникнення.

Так, відповідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Як встановлено підпунктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7Закону України "Про податок на додану вартість", платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З матеріалів справи вбачається, що на час проведення перевірки, позивач мав оформлену відповідно до наведених вимог законодавства податкову накладну.

Також, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача щодо порушення позивачем Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01 листопада 2011 року №1379, оскільки податкова накладна видана 14 червня 2010 року, тобто за 14 місяців до набрання чинності Порядком, на який посилається відповідач.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкова накладна від 14 червня 2010 року №1069 оформлена належним чином та є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Отже, у ході судового розгляду справи підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по операції з контрагентом ТОВ "Восток Інвест Метал" у сумі 22580,00 грн, а тому, застосування до КП "Контакт Plus" штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5645,00 грн є також неправомірним.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22 серпня 2013 року №0005391602/248 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 28225,00 грн., у тому числі 22580,00 грн. за основним платежем, 5645,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, у ході судового розгляду справи було з'ясовано обставини щодо правомірності формування КП "Контакт Plus" податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2010 року та податку на прибуток за 3-4 квартали 2010 року, 1 квартал 2012 року.

За викладених обставин, позовні вимоги є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Колективного підприємства "Контакт-Plus" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22 серпня 2013 року №0005381602/247 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 39005,00 грн, у тому числі 31204,00 грн за основним платежем, 7801,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 22 серпня 2013 року №0005391602/248 у частині збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 28225,00 грн, у тому числі 22580,00 грн за основним платежем, 5645,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Колективного підприємства "Контакт-Plus" витрати зі сплати судового збору у розмірі 175,58 грн. /сто сімдесят п'ять гривень п'ятдесят вісім копійок/.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 21 жовтня 2013 року.

Суддя Л.М. Петрова