Постанова

від 28.10.2013 по справі 916/1868/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2013 р.Справа № 916/1868/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренка

суддів В.І. Жекова,

О.Ю. Аленіна

при секретарі судового засідання Щербатюку О.В.

за участю представників сторін:

від підприємства «СПЕЦХІМЗАХИСТ» у формі ТОВ - Д'яков В.О.

від ТОВ «Південний Бріз» - Регульська Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємства «СПЕЦХІМЗАХИСТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2013р.

по справі № 916/1868/13

за позовом підприємства «СПЕЦХІМЗАХИСТ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю

до товариства з обмеженою відповідальністю «Південний Бріз»

про стягнення

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.08.2013 р. (суддя Меденцев П.А.) у позові підприємству „Спецхімзахист" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі також - ТОВ „Спецхімзахист", Позивач, Скаржник) до товариства з обмеженою відповідальністю „Південний Бріз" (далі також -ТОВ „Південний Бріз", Відповідач) відмовлено в повному обсязі.

Вказане рішення прийняте на підставі висновків місцевого господарського суду про те, що Позивач з вимогою виконання Відповідачем рішення суду по іншій справі № 25/17-630-2011 в добровільному порядку не звертався, наказ до виконання не пред'являв.

Не погоджуючись з названим рішенням ТОВ „Спецхімзахист" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати повністю та прийняти нове, задовольнивши позовні вимоги. Свої вимоги ТОВ „Спецхімзахист" обґрунтовує тим, що судове рішення винесене без всебічного та повного з'ясування обставин справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зокрема, Скаржник вказує, що посилання суду на незвернення його до Відповідача з вимогою про виконання у добровільному порядку рішення суду у справі №25/17-630-2011 та непред'явлення наказу до виконання, як на підставу для відмови у позові, є хибними, оскільки такі дії є правом, а не обов'язком останнього. Також Позивач зазначає, що місцевий суд помилково ототожнює спосіб захисту Позивачем свого права у вигляді примусового стягнення з добровільним виконанням зобов'язання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Апеляційна інстанція вважає, що назване рішення прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а, відтак, підлягає скасуванню, згідно до приписів ч. 1 ст. 104 ГПК України, зважаючи на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 05 лютого 2011 року між ТОВ „Спецхімзахист" та ТОВ „Південний Бріз" укладено Договір купівлі-продажу (далі - Договір), згідно умов п. 1.1 якого Відповідач передає, а Позивач приймає у власність на умовах цього Договору нежитлову будівлю розташовану за адресою: Одеська область, м. Южне, вулиця Хіміків, будинок 27а, загальною площею 1437,9 кв. м., що являє собою двоповерховий будинок; вартість продажу вказаного об'єкту нерухомості за домовленістю сторін склала 363 000,00 грн. Умови Договору сторонами виконані.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.03.2012 року по справі № 25/17-630-2011 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ „Південний Бріз", оформлене протоколом № 1 від 19.01.2011 року; визнано недійсним з моменту укладення Договір, укладений між ТОВ „Південний Бріз" та ТОВ „Спецхімзахист"; зобов'язано ТОВ „Спецхімзахист" повернути ТОВ „Південний Бріз" нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27а; також зобов'язано ТОВ „Південний Бріз" повернути ТОВ „Спецхімзахист" 363 000,00 грн., сплачених згідно умов Договору. Зазначене рішення господарського суду чинне.

Станом на час звернення Позивача з даним позовом Відповідач обов'язок щодо виконання вказаного рішення господарського суду у справі № 25/17-630-2011 по поверненню грошових коштів в сумі 363 000,00 гривень, отриманих за Договором купівлі-продажу, не виконав. Будь-яких доказів зворотного, всупереч приписів ст. 33 ГПК України, ТОВ „Південний Бріз" не надав а ні під час розгляду справи судом першої інстанції, а ні під час апеляційного провадження. Більш того, представник Відповідача підтвердив в судовому засіданні апеляційної інстанції обставину невиконання ТОВ „Південний Бріз" названого вище судового рішення по поверненню Позивачу грошових коштів, отриманих за умовами Договору, посилаючись на те, що Позивач також не передав йому предмет купівлі-продажу - нежитлову будівлю. Відтак, судова колегія приходить до висновку, що обставина невиконання Відповідачем судового припису - зобов'язання по поверненню грошових коштів в сумі 363 000, 00 грн., є доведеною. При цьому, відповідно до вимог ст. 35 ГПК України, Позивач звільняється від доказування під час розгляду даної справи обставини наявності заборгованості Відповідача перед ним в названій сумі - 363 000, 00 грн. Отже, юридичний факт заборгованості ТОВ „Південний Бріз" в цій справі є доведеним.

Досліджуючи мотивувальну частину судового рішення, апеляційна інстанція приходить до висновку, що місцевий господарський суд, відмовляючи ТОВ „Спецхімзахист" у задоволенні позову, в порушення приписів ст. 84 ГПК України, положень Пленуму ВГС України № 6 від 23.03.12 р. „Про судове рішення", взагалі не навів мотивів такої відмови та мотивів, з яких він (суд) відхилив докази Позивача. При цьому судова колегія вважає, що посилання суду першої інстанції, в якості підстав такої відмови в задоволенні позову, лише на нездійснення Позивачем дій щодо виконання згаданого вище чинного рішення господарського суду по іншій справі № 25/17-630-2011, на положення ст. 116 ГПК України щодо незвернення ТОВ „Спецхімзахист" до Відповідача з заявою про виконання зазначеного судового рішення в добровільному порядку, а також на непред'явлення Позивачем судового наказу до виконання, є помилковими, оскільки господарський суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, фактично не визначився з яким способом захисту та якого порушеного права звернувся Позивач. Саме вказана обставина і стала основною підставою помилкового висновку суду.

Так, як вже зазначалось вище, рішенням господарського суду Одеської області від 26.03.2012 року по іншій справі № 25/17-630-2011 було визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу від 05.02.2011р., укладений між ТОВ „Південний Бріз" та ТОВ „Спецхімзахист", застосовано двосторонню реституцію.

Відповідно до вимог ст. ст. 4 5 , 115 ГПК України рішення господарського суду є обов'язковим для виконання на усій території України. Відтак, вказане судове рішення в частині двосторонньої реституції повинно було виконуватись сторонами по цій справі добровільно; в даному випадку, Відповідач зазначеним судовим рішення і був зобов'язаний самостійно повернути Позивачу 363 000, 00 грн. Між тим, як вже встановлено вище, Відповідачем вимоги зазначеного судового рішення не виконані. Саме невиконання ТОВ „Південний Бріз" встановленого судовим рішенням по справі № 25/17-630-2011 припису і стало підставою для звернення Позивача до суду з даним позовом, в якому останній вибрав інший спосіб захисту свого порушеного права, а саме, примусу Відповідача виконати припис - стягнення з останнього суми заборгованості. Такий спосіб захисту не суперечить положенням ст. 16 ЦК України. При цьому, обставина порушення Відповідачем його права ним доведена та встановлена апеляційною інстанцією, про що вже зазначалось раніше.

Відтак, судова колегія приходить до висновку, що ТОВ „Спецхімзахист", звернувшись до місцевого суду з даним позовом, цілком правомірно, реалізувало надане йому чинним законодавством право на захист свого порушеного права, при цьому спосіб захисту такого права є відмінним від способу, застосованого при розгляді справи № 25/17-630-2011, з чим, зокрема, погодився в судовому засіданні апеляційної інстанції й представник Відповідача, який так повністю і не визначився зі своєю правовою позицією.

З огляду на наведені положення судова колегія відхиляє посилання ТОВ „Південний Бріз", в обґрунтування його правової позиції, на наявність законодавчо встановленої процедури примусового виконання судового рішення, передбаченого відповідними положеннями ГПК України та Законом України „Про виконавче провадження".

Також не приймаються до уваги апеляційною інстанцією посилання останнього і на обставину невиконання самим Позивачем судового припису - його обов'язку по поверненню предмету Договору - нежитлової будівлі, оскільки Відповідач з зустрічним позовом не звертався, а, відтак, названа обставина знаходиться поза межами даного спору та не входить до складу юридичних фактів, що підлягають дослідженню і встановленню саме в цій справі.

Враховуючи викладене, апеляційна інстанція приходить до висновку про обґрунтованість доводів Скаржника та задовольняє апеляційну скаргу і позов ТОВ „Спецхімзахист".

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2013 р. скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ „Південний Бріз" на користь підприємства „Спецхімзахист" у формі ТОВ 363 000, 00 грн. заборгованості, 7260, 00 грн. судового збору, сплаченого за подачу позову та 3630, 00 грн. судового збору, сплаченого за подачу апеляційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

Постанова підписана 30.10.2013 р.

Головуючий суддя Сидоренко М.В.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Аленін О.Ю.