Постанова

від 09.12.2013 по справі 916/1868/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року Справа № 916/1868/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Капацин Н.В. - доповідача у справі суддів :Бернацької Ж.О. Кривди Д.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Бріз" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 у справі№ 916/1868/13 господарського судуОдеської області за позовомПідприємства "СПЕЦХІМЗАХИСТ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю доТовариства з обмеженою відповідальністю "Південний Бріз" простягнення 363 000 грн.

за участю представників від:

позивача не з"явилися, повідомлені належним чином відповідача Регульська Н.В. (довір. від 25.06.2013)

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Господарського суду Одеської області від 05.08.2013 у справі № 916/1868/13 відмовлено Підприємству "СПЕЦХІМЗАХИСТ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Позивач) у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Бріз" (Відповідач) грошових коштів у розмірі 363 000 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 у даній справі задоволено апеляційну скаргу Підприємства "СПЕЦХІМЗАХИСТ", скасовано рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2013 та прийнято нове, яким стягнуто з ТОВ "Південний Бріз" на користь ТОВ "СПЕЦХІМЗАХИСТ" 363 000 грн. заборгованості.

Не погоджуючись із вказаною постановою, Відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить Вищий господарський суд України скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 у справі № 916/1868/13 та залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2013.

В касаційній скарзі заявник вказує на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відповідач зазначає, що суд апеляційної інстанції, приймаючи постанову, не взяв до уваги те, що рішенням суду по справі № 25/17-630-2011 визначений спосіб захисту прав сторін, реалізація якого регулюється процесуальним законодавством, помилково визнав стягнення суми заборгованості у порядку судового провадження правомірним способом виконання припису рішення по справі № 25/17-630-2011.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору купівлі-продажу від 05.02.2011, укладеного між ТОВ "Спецхімзахист" (Покупець) і ТОВ "Південний Бріз" (Продавець), Продавець передає, а Покупець приймає у власність на умовах цього Договору нежитлову будівлю розташовану за адресою: Одеська область, м. Южне, вулиця Хіміків, будинок 27а, загальною площею 1 437,9 кв. м., що являє собою двоповерховий будинок; вартість продажу вказаного об'єкта нерухомості за домовленістю сторін склала 363 000,00 грн. Умови Договору сторонами виконані.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2012 у справі № 25/17-630-2011 визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Південний Бріз", оформлене протоколом № 1 від 19.01.2011; визнано недійсним з моменту укладення договір, укладений між ТОВ "Південний Бріз" і ТОВ "Спецхімзахист"; зобов'язано ТОВ "Спецхімзахист" повернути ТОВ "Південний Бріз" нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27а; зобов'язано ТОВ "Південний Бріз" повернути ТОВ "Спецхімзахист" 363 000 грн., сплачених згідно з договором.

ТОВ Підприємство "СПЕЦХІМЗАХИСТ" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з ТОВ "Південний Бріз" 363 000 грн., отриманих за договором купівлі-продажу від 05.02.2011.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог вказав на їх необґрунтованість та зазначив, що Позивач не звертався до Відповідача з вимогою виконання рішення по справі № 25/17-630-2011 в добровільному порядку, наказ на виконання не пред"являв.

Апеляційний господарський суд, не погоджуючись з позицією суду першої інстанції, скасував рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2013 та прийняв нове, яким задовольнив позовні вимоги ТОВ Підприємства "СПЕЦХІМЗАХИСТ", стягнув з ТОВ "Південний Бріз" суму 363 000 грн.

Постанова мотивована тим, що Позивач реалізував надане йому чинним законодавством право на захист свого порушеного права, при цьому спосіб захисту такого права є відмінним від способу, застосованого при розгляді справи № 25/17-630-2011.

Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з позицією апеляційного господарського суду з наступних підстав.

Згідно з положеннями статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, адже їх істину вже встановлено у рішенні чи вироку, і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2012 у справі № 25/17-630-2011, зокрема визнано недійсним з моменту укладення договір, укладений між ТОВ "Південний Бріз" і ТОВ "Спецхімзахист".

На підставі частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України, відповідно до якої у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов"язаня повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, судом першої інстанції, рішенням зобов"язано ТОВ "Спецхімзахист" повернути ТОВ "Південний Бріз" нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27а та зобов'язано ТОВ "Південний Бріз" повернути ТОВ "Спецхімзахист" 363 000 грн., сплачених згідно з договором.

Реституція як спосіб захисту цивільного права застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який визнано недійсним.

Статтею 129 Конституції України обов"язковість рішень суду визначено як основну засаду судочинства, яка конкретизується у процесуальному законодавстві і пов'язується з набранням рішенням законної сили. Враховуючи визначену Конституцією України обов'язковість судового рішення, законодавцем визначені процедури звернення рішень до виконання, яким і завершується судова справа.

За приписами статті 1 Закону України "Про державну виконавчу службу" державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1, частиною 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження, на державну виконавчу службу покладається примусове виконання рішень в Україні.

Статтею 17 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню, зокрема, накази господарських судів.

Статтею 116 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Позовні вимоги про стягнення з Відповідача грошових коштів в розмірі 363 000 грн. Позивач мотивує тим, що рішенням Господарського суду Одеської області від 26.03.2012 у справі № 25/17-630-2011 зобов'язано ТОВ "Південний Бріз" повернути ТОВ "Спецхімзахист" 363 000 грн. коштів, сплачених згідно з договором, вказане рішення ТОВ "Південний Бріз" не виконано.

Разом з тим, Позивач не зазначає чи звертався він до суду першої інстанції з заявою про видачу наказу на виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2012, які дії вчинялися державною виконавчою службою щодо виконання вказаного рішення. Крім того, резолютивна частина рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2012 у справі № 25/17-630-2011 містить обов"язок ТОВ "Спецхімзахист" повернути ТОВ "Південний Бріз" нежитлову будівлю, розташовану за адресою: Одеська область, м. Южне, вул. Хіміків, 27а., Позивач не вказує чи він виконав вказане рішення.

Позивач даним позовом намагається перекласти повноваження виконавчої служби по виконанню рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2012 у справі № 25/17-630-2011 на господарський суд, шляхом прийняття нового рішення про стягнення з ТОВ "Південний Бріз" грошових коштів.

Колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що питання щодо виконання рішення Господарського суду Одеської області від 26.03.2012 у справі № 25/17-630-2011 слід розглядати в межах справи № 25/17-630-2011, тому позовні вимоги ТОВ "Спецхімзахист" не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 у даній справі підлягає скасуванню, а рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2013 у справі № 916/1868/13 залишається в силі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Бріз" задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 у справі № 916/1868/13 скасувати.

Рішення Господарського суду Одеської області від 05.08.2013 у справі № 916/1868/13 залишити в силі.

Стягнути з Підприємства "СПЕЦХІМЗАХИСТ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (Одеська обл., Комінтернівський район, с. Візирка, вул. 51 Перекопської дивізії, 104, код ЄДРПОУ 25418025) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Південний Бріз" (Одеська обл., м. Южне, вул. Хіміків, 27-а, кв. 13, код ЄДРПОУ 34904952) 3 630 грн. судового збору за подачу касаційної скарги.

Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Одеської області.

Головуючий - суддя Н.В. Капацин

Судді Ж.О. Бернацька

Д.С. Кривда