Постанова
від 30.10.2013 по справі 913/1441/13
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.10.2013 р. справа №913/1441/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Радіонова О.О.,

за участю представників сторін: від позивача:Берест Н.С. довіреність від відповідача:Тутов Д.С. довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 23.07.2013р. (повний текст рішення складено та підписано 29.07.2013р.) по справі№ 913/1441/13 (суддя: Москаленко М.О.) за позовомПриватного акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод «ЛУГА-НОВА», м. Луганськ до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області м. Луганськ провнесення змін до договору

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Луганський лікеро-горілчаний завод «ЛУГА-НОВА», м. Луганськ (далі - «Позивач») звернулось до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області м. Луганськ про внесення змін до договору оренди державного майна № 000450/09 від 08.09.2000р..

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.07.2013 року у справі № 913/1441/13 позовні вимоги були задоволені частково.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального права, неповно з'ясуванні та досліджені докази, та обстави справи, які мають значення для справи, а наслідком є невірно зроблені висновки.

Скаржник стверджує, що місцевим господарським судом не було враховано, що розмір орендної плати не відповідає площі орендованого майна, а орендна ставка відображена числами у відсотках, а не у частинах цілого, тобто у формулі розміру річної орендної плати передбачено ділення на 100. Таким чином розмір річної орендної плати складає 1' 400' 310,25 грн., розмір орендної плати за базовий місяць складає 115' 875,34 грн.

Сторони були належним чином повідомленні про дату, час та місце слухання справи.

Позивач надав відзив, у якому звернувся до суду з проханням рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

18.09.2013р. у судовому засіданні була оголошена перерва до 30.10.2013р. - 11.00 год.

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з порушенням норм матеріального права; а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 08.08.2000р. між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Луганській області як Орендодавцем та ЗАТ "Луганський лікеро-горілчаний завод ЛУГА-НОВА" як Орендарем укладено договір оренди державного майна № 000450/09 (далі за текстом - «Договір оренди»).

Відповідно до умов пункту 1.1 Договору оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства Луганського лікеро-горілчаного заводу.

Факт передачі в оренду державного майна позивачу підтверджується актом приймання - передачі орендованого майна від 08.08.2000р., підписаним сторонами договору.

Пунктом 3.1 Договору оренди (в редакції Договору № 11 від 18.05.2011р. «про внесення змін до договору оренди державного айна № 000450/09 від 08.08.2000р.») сторони узгодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, з урахуванням змін до неї, і складає за базовий місяць розрахунку - березень 2012 року, 117' 042,60 грн. без врахування ПДВ.

Відповідно до пункту 3.2. Договору оренди розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї з сторін при зміні методики її розрахунку, змінах централізованих цін і тарифів і в інших випадках, передбачених законодавством України.

24.04.2013р. позивач, з посиланням на внесення до Методики розрахунку ставки орендної плати за оренду державного майна, листом № 318/07 звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору (до листа було додано примірник проекту договору № 12 та розрахунок орендної плати) та запропонував викласти пункт 3.1. договору від 08.08.2000 № 000450/09 у такій редакції:

«…3.1. Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р. з урахуванням змін до неї, і складає за базовий місяць розрахунку - березень 2013 року 1158,75 грн., без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України…».

16.05.2013р. Регіональним відділенням ФДМУ в Луганській області листом № 11-06-02518 позивачу відмовлено в укладенні додаткової угоди.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на відсутність згоди між сторонами щодо виниклих розбіжностей, що у розумінні ст. 188 ГК України є підставною для звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення може ґрунтуватися лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом.

Однак, оскаржуване рішення господарського суду у даній справі вказаним вимогам

не відповідає.

Так, зокрема, обгрунтовуючи необхідність внесення у Договір запропонованих Позивачем змін приписами ст. 188 ГК України та Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995р. (далі - «Методика») місцевий господарський суд не прийняв до уваги: по-перше, приписи норм статей 651, 652 ЦК України щодо підстав для внесення змін до договорів; по-друге, умови п. 3.2. Договору, щодо підстав для

можливості зміни ставки орендної плати

Статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначалося вище

Положеннями ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (далі - «Закон про оренду»), орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів ст. 21 Закон про оренду розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Методика розрахунку орендної плати встановлена Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року.

Зазначена Методика неодноразово змінівалась та доповнювалась. Так, Постановою КМУ від 14.10.2011 № 961 були внесені чергові зміни до Методики, встановлені нові орендні ставки за оренду державного майна та змінено методику розрахунку орендної плати.

Виходячи із зазначеного, керуючись приписами ст. 21 Закон про оренду та п. 3.2. Договору оренди - Сторони Договором № 11 від 18.05.2012р. (а.с. 35) внесли зміни до Договору оренди щодо вартості майна та - ставки орендної плати.

Як вбачається, на момент звернення Позивача до Відповідача з пропозицією про внесення спірних змін до Договору оренди зміни до Методики стосовно встановлення нового порядку розрахунку орендної плати, ставок орендної плати та/чи його розміру не вносились. Відтак, враховуючи приписи п. 3.2. Договору оренди, підстави для внесення до нього будь-яких змін стосовно розміру орендної плати були відсутні.

Встановлено, що ні у позовній заяві, ані під час розгляду справи судом першої інстанції Позивачем не зазначено законних підстав, за якими він вимагав в примусовому порядку внести зміну в діючий Договір оренди.

Посилання на ст.188 ГК України, вимогами якої передбачено лише порядок внесення змін такою підставою не є.

Позивачем не обґрунтована необхідність внесення змін до вже укладеного Договору на законних підставах.

Під час розгляду справи місцевий господарський суд на порушення приписів ГПК України щодо повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи на це уваги не звернув.

Отже, судова колегія вважає безпідставними позовні вимоги Позивача, адже він порушує право Відповідача на вільне волевиявлення при укладенні та зміні умов Договору № № 000450/09 від 08.09.2000р..та суперечить принципу презумпції правомірності правочину, оскільки законних підстав до внесення змін до зазначеного договору не встановлено.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області задовольнити.

Рішення господарського суду Луганської області від 23.07.2013 року у справі № 913/1441/13 - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод «ЛУГА-НОВА» про внесення змін до договору оренди державного майна № 000450/09 від 08.09.2000р. - відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Луганський лікеро-горілчаний завод «ЛУГА-НОВА» (код ЄДРПОУ 30996128) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області (код ЄДРПОУ 13398493) 573,50 грн. на відшкодування суми сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ, оформивши його згідно приписів Закону України «Про виконавче провадження».

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.О.Радіонова

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - у справу; 1 - ГСЛО; 1 - ДАГС

СудДонецький апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення30.10.2013
Оприлюднено31.10.2013
Номер документу34450606
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —913/1441/13

Постанова від 25.12.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Мележик Н.І.

Ухвала від 16.12.2013

Господарське

Вищий господарський суд України

Мележик Н.І.

Постанова від 30.10.2013

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Татенко В.М.

Ухвала від 04.09.2013

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Скакун О.А.

Ухвала від 21.08.2013

Господарське

Донецький апеляційний господарський суд

Скакун О.А.

Рішення від 23.07.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Ухвала від 04.07.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Ухвала від 25.06.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

Ухвала від 10.06.2013

Господарське

Господарський суд Луганської області

Москаленко М.О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні