Постанова

від 25.12.2013 по справі 913/1441/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2013 року Справа № 913/1441/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Мележик Н.І. - головуючого (доповідача),

Гольцової Л.А.,

Кочерової Н.О.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Приватного акціонерного товариства

"Луганський лікеро-горілчаний

завод Луга-Нова"

на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року

у справі № 913/1441/13

господарського суду Луганської області

за позовом Приватного акціонерного товариства "Луганський лікеро-горілчаний

завод Луга-Нова"

до Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Луганській області

про внесення змін до договору

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - не з"явились

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга - Нова" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області про:

- внесення змін до пункту 3.1. договору оренди державного майна №000450/09 від 08.08.2000 року шляхом викладення його в наступній редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року, з урахуванням змін до неї, і складає за базовий місяць розрахунку - березень 2013 року 1 158,75 грн., без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України";

- встановлення вищевказаних змін до договору оренди державного майна № 000450/09 від 08.08.2000 року, починаючи з 01.04.2013 року;

- розрахунок орендної плати до договору № 11 від 18.05.2012 року про внесення змін до договору оренди державного майна від 08.08.2000 року №000450/09 вважати таким, що втратив чинність з 01.04.2013 року.

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.07.2013 року (суддя Москаленко М.О.) позов задоволено частково; зобов"язано внести зміни до пункту 3.1. договору оренди державного майна № 000450/09 від 08.08.2000 року, укладеного між Приватним акціонерним товариством "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга - Нова" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Луганській області шляхом викладення вказаного пункту у такій редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року, з урахуванням змін до неї, і складає за базовий місяць розрахунку - березень 2013 року 1 158,75 грн., без урахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України"; встановлено, що зміни до пункту 3.1 договору оренди державного майна №000450/09 від 08.08.2000 застосовуються до відносин між сторонами з 01.04.2013 року; в решті позову відмовлено; стягнуто з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області на користь Приватного акціонерного товариства "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга - Нова" витрати зі сплати судового збору у розмірі 764,67 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року (судді: Татенко В.М., Зубченко І.В., Радіонова О.О.) рішення господарського суду Луганської області від 23.07.2013 року скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В касаційній скарзі Приватне акціонерне товариство "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга - Нова" просить скасувати постанову апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, а рішення місцевого господарського суду залишити в силі.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.08.2000 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Луганській області (орендодавцем) та ЗАТ "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга - Нова", перейменованим у Приватне акціонерне товариство "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга - Нова" (орендарем), укладено договір оренди державного майна № 000450/09, згідно якого останньому на підставі акта приймання - передачі передано у строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державного підприємства "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга - Нова".

18.05.2012 року шляхом укладення договору № 11 внесено зміни до договору оренди державного майна № 000450/09 від 08.08.2000 р.

В пунктах 3.1., 3.2. договору (в редакції зі змінами від 18.05.2012 року) передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995, з урахуванням змін до неї, і складає за базовий місяць розрахунку - березень 2012 року - 117042,60 грн., без ПДВ. Розмір орендної плати підлягає перегляду на вимогу однієї зі сторін при зміні методики її розрахунку, змінах централізованих цін і тарифів і в інших випадках, передбачених законодавством України.

Посилаючись на внесення Постановою КМУ від 14.10.2011 № 961 чергових змін до Методики розрахунку ставки орендної плати за оренду державного майна, 24.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією (лист № 318/07) внести зміни до договору та викладення пункту 3.1. договору від 08.08.2000 року № 000450/09 у наступній редакції:

"Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 р. з урахуванням змін до неї, і складає за базовий місяць розрахунку - березень 2013 року 1 158,75 грн., без врахування ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством України.".

Відповідач, в свою чергу, відмовляючись від запропонованих позивачем пропозицій, послався на неправильність застосування останнім орендної ставки за використання цілісного майнового комплексу державного підприємства лікеро-горілчаної промисловості у розмірі 0,25%, вартість якої має становити 25%.

Звертаючись до суду з позовом, позивач зазначив про відсутність згоди між сторонами щодо виниклих розбіжностей. При цьому, Приватне акціонерне товариство "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга - Нова" послалось на Постанову Кабінету Міністрів України від 14.10.2011 № 961, якою внесені зміни до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.2005 №786, щодо встановлення нових ставок за оренду державного майна та зміну методики розрахунку орендної плати.

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.

Положеннями статей 19, 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині внесення змін до пункту 3.1. договору оренди державного майна № 000450/09 від 08.08.2000 року шляхом викладення його у запропонованій позивачем редакції, суд першої інстанції вказав на відповідність вимог останнього положенням вищезазначеної Методики, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 14.10.2011 № 961, додатку 1 до неї та нормам статті 188 Господарського кодексу України.

Так, розкриваючи зміст статті 188 цього Кодексу, якою врегульовано порядок зміни та розірвання господарських договорів, та, проаналізувавши приписи додатку 1 до Методики, в якому визначено орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та зазначено, що цілісні майнові комплекси державних підприємств тютюнової промисловості, лікеро-горілчаної і виноробної промисловості, радгоспів заводів (що виробляють виноробну продукцію) під час обрахунку розміру орендної плати за вказаною вище формулою використовують орендну ставку у 25 %, місцевий господарський суд, разом з тим, спростував доводи відповідача про необхідність застосування такої орендної ставки у даному договорі.

Відтак, суд першої інстанції погодився з доводами позивача про встановлення орендної плати за базовий місяць розрахунку 1 158,75 грн.

Крім того, місцевим господарським судом задоволено позовну вимогу про встановлення дати внесення вищевказаних змін до договору з 01.04.2013 року, посилаючись на те, що зміни, внесені до Методики, обов'язкові для сторін з 20.09.2011 року та є чинними на момент звернення позивача з позовом до суду, а отже, умови договору щодо методики розрахунку орендної плати та встановлення відповідної ставки оренди (п. 3.1 договору) можуть бути застосовані для відносин між сторонами на момент звернення позивача до відповідача з пропозицією щодо внесення відповідних змін до договору, а саме - з квітня 2013 року.

Разом з тим, судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовної вимоги в частині втрати чинності з 01.04.2013 розрахунку орендної плати до договору № 11 від 18.05.2012 про внесення змін до договору оренди державного майна №000450/09 від 08.08.2000, зважаючи на її невідповідність способам захисту, визначеним ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Переглядаючи рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція скасувала рішення місцевого господарського суду про внесення до договору запропонованих позивачем змін та вірно вказала на помилковість такого висновку суду першої інстанції, поза увагою якого залишено приписи норм статей 651, 652 ЦК України та умови п. 3.2. договору щодо підстав для внесення змін до договорів та можливості зміни ставки орендної плати.

Так, статтею 651 ЦК України встановлено, що зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Методика розрахунку орендної плати встановлена Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року.

В подальшому Постановою КМУ № 961 від 14.10.2011 року внесені чергові зміни до вищевказаної Методики, встановлені нові орендні ставки за оренду державного майна та змінено методику розрахунку орендної плати.

Як встановлено апеляційною інстанцією, сторонами внесено зміни до договору оренди державного майна № 000450/09 від 08.08.2000 року щодо його вартості та ставки орендної плати шляхом укладення договору № 11 від 18.05.2012 року, а, відтак, на момент звернення позивачем до відповідача з пропозицією про внесення спірних змін до договору, нові зміни до Методики не вносились.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного господарського суду про безпідставність позовних вимог щодо внесення змін до договору, в якому враховано останні вимоги вищевказаної Методики.

Доводи касаційної скарги щодо порушення апеляційним господарським судом норм статті 188 ГК України не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції, оскільки цією нормою закріплено лише порядок внесення змін до договору, а не підстави.

Таким чином, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені апеляційним господарським судом на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки суду апеляційної інстанції відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, прийнята постанова апеляційної інстанцій відповідає матеріалам справи та вимогам закону, а тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Луганський лікеро-горілчаний завод Луга-Нова" залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013 року у справі № 913/1441/13 залишити без змін.

Головуючий суддяН.І. Мележик СуддіЛ.А. Гольцова Н.О. Кочерова