ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
09 жовтня 2013 року Справа № 5017/3289/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Могил С.К., Демидова А.М., Добролюбова Т.В., Селіваненко В.П., Шевчук С.Р., розглянувши заявуТовариства з обмеженою відповідальністю "Дунай - Сервіс - Експрес" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі за позовом до за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів про Вищого господарського суду України від 19.06.2013 № 5017/3289/12 Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай - Сервіс - Експрес" 1.Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради, 2.Приватного підприємства "Агровіта", 3.Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції ДРС України, 1. Приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_6, 2. Ізмаїльської міської ради, переведення прав та обов'язків покупця за договором та визнання права власності,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Одеської області від 18.02.2013 (з урахуванням ухвали суду від 01.03.2013 року про виправлення описки щодо дати складання повного тексту рішення) позовні вимоги було задоволено: припинено провадження у справі відносно Реєстраційної служби Ізмаїльського міськрайонного управління юстиції ДРСУ та виключено її зі складу осіб, які беруть участь у справі № 5017/3289/2012; переведено на ТОВ "Дунай-Сервіс-Експрес" за посвідченим приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_6 договором купівлі-продажу від 06.05.2011 між Фондом комунального майна Ізмаїльської міської ради та ПП "Агровіта" права та обов'язки покупця 7/50 частин нежитлової будівлі, а саме із літери „А": приміщення № 2 - коридор, № 3, 4, 7, 8 - кабінет, № 5 - комора, № 6 - кухня, № 17, 18 - санвузол, 1/2 частини приміщення № 1 - коридор, 1/2 частини приміщення № 14 - коридор, загальною площею - 71,6 кв.м., яка розташована за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Жовтнева, 60, вартістю 140 454,00 грн.; визнано за ТОВ "Дунай-Сервіс-Експрес" право власності на 7/50 частин зазначеної нежитлової будівлі, яка розташована за адресою: 68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Жовтнева, 60; присуджено до стягнення з депозитного рахунку господарського суду Одеської області на користь ПП "Агровіта" 140 454,00 грн., що перераховані ТОВ "Дунай-Сервіс-Експрес" за платіжним дорученням № 96 від 29.11.2012.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013 - скасовано та у задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.06.2013 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дунай - Сервіс - Експрес" залишено без задоволення, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 - залишено без змін.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Дунай - Сервіс - Експрес" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 19.06.2013.
Заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 19.06.2013 та прийняти нове судове рішення про залишення в силі рішення господарського суду Одеської області від 18.02.2013.
Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 12.12.2012 у справі №5011-62/3482-2012, від 08.02.2011 у справі №11/126-ПД-10 та від 31.01.2012 у справі №18/492-40/110-61/20, мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме, частини четвертої статті 362 Цивільного кодексу України.
Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.
Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.
Як вбачається зі змісту постанови від 19.06.2013 у справі №5017/3289/2012, про перегляд якої подано заяву, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо переведення прав та обов'язків покупця за договором купівлі - продажу та визнання права власності з огляду на те, що ПП "Агровіта" придбало спірну частку у нежитловій будівлі шляхом викупу цієї частини як об'єкту приватизації, на підставі акту органу місцевого самоврядування - рішення ради та відповідно до Договору купівлі-продажу комунального майна від 06.05.2011, який є чинним та не визнаний недійсним в установленому законом порядку.
Приймаючи постанову від 31.01.2012 у справі №18/492-40/110-61/20, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову третьої особи (в частині, що стосується доводів заявника) щодо переведення права та обов'язків покупця за договором купівлі - продажу та визнання права власності з огляду на те, що відповідачем здійснено продаж приміщень з порушенням переважного права третьої особи з самостійними вимогами на їх купівлю приміщень, як співвласника будівлі в якій знаходяться спірні нежилі приміщення.
Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанову Вищого господарського суду України, на яку здійснюється посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.
Водночас в постановах Вищого господарського суду України від 12.12.2012 у справі №5011-62/3482-2012, від 08.02.2011 у справі №11/126-ПД-10 судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, оскільки у вказаних справах суд касаційної інстанції дійшов такого ж правового висновку щодо відсутності підстав для задоволенні позовних вимог про переведення прав та обов'язків покупця за договором, та визнання права власності, що і у постанові Вищого господарського суду України від 19.06.2013 у справі №5017/3289/2012, про перегляд якої просить заявник.
З огляду на викладене, заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України
У Х В А Л И В :
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Дунай - Сервіс - Експрес" у допуску справи №5017/3289/2012 до провадження Верховного Суду України.
Головуючий суддяС. Могил Судді: А. Демидова Т. Добролюбова В. Селіваненко С. Шевчук
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2013 |
Оприлюднено | 31.10.2013 |
Номер документу | 34453466 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Могил C.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні