Постанова

від 29.10.2013 по справі 923/566/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 923/566/13

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий (доповідач), судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу приватного підприємства "Стевлалі", смт Антонівка, м. Херсон (далі - Підприємство),

на рішення господарського суду Херсонської області від 04.07.2013 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2013

зі справи № 923/566/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агроплант", с. Юрківка Уманського району Черкаської області (далі - Товариство),

до Підприємства

про стягнення 114 752, 78 грн.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов було подано (з урахуванням зміни предмета позову) про стягнення суми боргу 114 752, 78 грн., у тому числі: 112 470 грн. основної заборгованості; 2 017, 59 грн. - 3% річних; 265, 19 грн. "інфляційних втрат".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 04.07.2013 (суддя Нікітенко С.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 (колегія суддів у складі: Мирошниченко М.А. - головуючий, судді Головей В.М. і Шевченко В.В.): позов задоволено; стягнуто з Підприємства на користь Товариства зазначені суми та 2 295, 06 грн. судового збору; Товариству повернуто 61, 90 грн. сплаченого судового збору (у зв'язку зі зміною предмета позову).

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Підприємство просить змінити частково рішення господарського суду Херсонської області від 04.07.2013 з цієї справи, скасувати повністю постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 та відмовити в позові в частині стягнення "втрат від інфляції" в сумі 265, 19 грн. і 3% річних у сумі 2 017, 59 грн. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема тим, що суд не дослідив обставин недійсності укладеного сторонами договору.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у розгляді справи виходили з таких обставин і висновків.

09.10.2012 Товариством (як постачальником) та Підприємством (як покупцем) укладено договір поставки № 091001 (далі - Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупця, а останній - прийняти сільськогосподарську продукцію - сою (пункт 1.1);

- у Договорі зазначено загальну кількість товару (120 тонн) та її якість (пункти 2.1, 2.2);

- ціна за Договором становить 516 000 грн. (пункт 3.2);

- перехід права власності на товар до покупця відбувається з моменту передачі товару (пункт 4.3);

- покупець оплачує вартість товару на рахунок поставщика по факту відвантаження товару на підставі рахунка-фактури (пункт 5).

На виконання Договору Товариство 09.10.2012 та 11.10.2012 поставило Підприємству сою в кількості 118 590 кг на суму 509 937 грн., що підтверджується видатковими накладними, в яких міститься посилання на Договір та які підписано уповноваженими представниками сторін; товар одержано Підприємством без зауважень та претензій.

Підприємство товар оплатило частково, в сумі 397 467 грн. На претензію Товариства з вимогою погасити заборгованість у сумі 124 977 грн. Підприємство письмово повідомило, що на Підприємстві склалися тимчасові фінансові труднощі та просило відстрочити сплату заборгованості до 01.08.2013.

Станом на 04.07.2013 заборгованість Підприємства перед Товариством становила (в основній сумі боргу) 112 470 грн.

За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання Товариством на підставі статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нараховано Підприємству суми річних та "інфляційних втрат".

Доказів погашення заборгованості, в тому числі 3% річних та "інфляційних втрат", Підприємством не подано.

04.07.2013 Підприємством подано до господарського суду клопотання про зупинення провадження в даній справі до вирішення іншої справи - № 925/981/13 за позовом Підприємства до Товариства про визнання Договору недійсним. Проте дане клопотання не було прийнято судом, оскільки в порушення вимог статті 28 ГПК України до нього не було додано довіреності чи іншого документа на підтвердження повноважень представника Підприємства Доценка К.С.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та керуючись статтями 525, 526, 530, 625, 629, 692, 712 ЦК України, статтями 193, 265 Господарського кодексу України попередні судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог. Юридична оцінка господарськими судами зазначених обставин відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги даного висновку не спростовують. По суті, вони зводяться до того, що, якби "позовна заява про визнання недійсним спірного договору була задоволена та спірний договір був визнаний недійсним, то у позивача були б відсутні правові підстави для нарахування штрафних санкцій у вигляді пені та 3% річних за користування грошима". Проте, як з'ясовано попередніми судовими інстанціями і не спростовано скаржником, до клопотання останнього щодо зупинення провадження у даній справі до вирішення іншої справи (про визнання Договору недійсним) не було додано доказів наявності у особи, яка заявила це клопотання, відповідних повноважень, у зв'язку з чим воно й не розглядалося господарським судом.

Визначених процесуальним законом підстав для скасування оскаржуваних рішень не вбачається.

Керуючись статями 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Херсонської області від 04.07.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 зі справи № 923/566/13 залишити без змін, а касаційну скаргу приватного підприємства "Стевлалі" - без задоволення.

Суддя В. Селіваненко

Суддя Б. Львов

Суддя В. Харченко