Постанова

від 17.10.2013 по справі 2а-23/10

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року Справа № 9104/32932/10

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючої - судді Большакової О.О.,

суддів Макарика В.Я. , Глушка І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні в місті Львові апеляційну скаргу Свалявського районного центру зайнятості на постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 29 березня 2010 року в адміністративній справі за позовом Свалявського районного центу зайнятості до ОСОБА_1 про повернення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

13 січня 2010 року Свалявський районний центр зайнятості звернувся до Свалявського районного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про повернення коштів в сумі 1675 гривень 19 копійок.

Постановою Свалявського районного суду від 29 березня 2010 року у задоволенні позову Свалявського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішеням, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм, матеріального та процесуального законодавства, просив скасувати постанову Свалявського районного суду від 29 березня 2010 року та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач не подав заперечень на апеляційну скаргу.

У судове засідання сторони не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені по час та місце судового розгляду справи, що є підставою розгляду справи в письмовому повадженні.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити з таких підстав.

Свалявський районний суд, розглянувши позов Свалявського районного центру зайнятості, порушив правила предметної підсудності, які визначені статтею 18 КАС України, що є істотним порушенням норм процесуального законодавства та є підставою для скасування прийнятого судового рішення у відповідності до п. 4 ч. 1 ст.202 КАС України.

Вирішуючи спір, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено, що 24 вересня 2003 року ОСОБА_1 звернувся до Свалявського районног центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного та встановлення виплати допомоги по безробіттю. У цій заяві ОСОБА_1 вказав, що заробітної плати та інших доходів не має (а.с.5).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» йому було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю як незастрахованій особі без урахування страхового стажу у встановленому законодавством розмірі й відповідно до п. 3 ст. 22, п.п .4, 5 ст. 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.п. 5.1, 5.2, 5.3, 5.4. 6.1 «Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності» розпочато виплату допомоги по безробіттю.

29 жовтня 2003 року виплату допомоги ОСОБА_1 було припинено у зв»язку з проходженням пофесійного навчання з направленням служби зайнятості та призначено матеріальну допомогу в період професійного навчання у зв'язку із зарахуванням на навчання.

Закарпатським обласним центром зайнятості на підставі направлення Свалявського районного центру зайнятості на навчання ОСОБА_1 були витрачені кошти в сумі 342, 91 грн.

30 січня 2004 року відповідачу було припинено виплату матеріальної допомоги у зв»язку із закінченням навчання.

22 березня 2004 року відповідачу було припинено виплату допомоги по безробіттю у зв»язку із закінченням строку її виплати.

27 липня 2004 року ОСОБА_1 було знято з обліку у зв»язку з працевлаштуванням за направленням центру зайнятості.

26 серпня 2004 року ОСОБА_1 знов звернувся до центру зайнятості із заявою про надання йому статусу безробітного.У заяві відповідач повідомив, що пенсію він не отримує.

На підставі цієї заяви центром зайнятості ОСОБА_1 було призначено допомогу, яка виплачувалася до 21 серпня 2005 року.

Згідно службової записки начальника відділу сприяння працевлаштуванню від 7 жовтня 2009 року при звірці даних Пенсійного фонду України було виявлено, що ОСОБА_1 отримував пенсію з 1 червня 1997 року (а.с.12).

Згідно довідок управління Пенсійного фонду України в Свалявському районі ОСОБА_1 у 2003 2004, 2005, 2008, 2009 роках отримував соціальну пенсію по інвалідності (а.с. 21,15,16) .

Відповідно до статті 2 Закону України від 01.03.1991 року №803-XII «Про зайнятість населення» (який був чинним на момент здійснення виплат) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Не можуть бути визнані безробітними громадяни:

а) віком до 16 років, за винятком тих, які працювали і були вивільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, реорганізацією, перепрофілюванням і ліквідацією підприємства, установи і організації або скороченням чисельності (штату);

б) які вперше шукають роботу і не мають професії (спеціальності), в тому числі випускники загальноосвітніх шкіл, у разі відмови їх від проходження професійної підготовки або від оплачуваної роботи, включаючи роботу тимчасового характеру яка не потребує професійної підготовки;

в) які відмовились від двох пропозицій підходящої роботи з моменту реєстрації їх у службі зайнятості як осіб, які шукають роботу;

г) які мають право на пенсію відповідно до законодавства України.

Відповідач добровільно не повернув центру зайнятості безпідставно виплачену йому допомогу по безробіттю, а також затрачені на його навчання кошти в сумі 342, 91 грн.

Довідкою Свалявського районного центру зайнятості від 1 грудня 2009 року № 1186 підверджено, що ОСОБА_1 з 17 вересня 2003 року по 27 лютого 2004 року отримав допомогу по безробіттю та стипендію в сумі 472, 85 грн., а з 19 серпня 2004 року по 31 жовтня 2005 року - допомогу по безробіттю в сумі 859, 43 грн. (а.с.31).

Згідно наказу начальника Свалявського районного центру зайнятості № 99 від 1 грудня 2009 року на підставі протоколу засідання робочої групи щодо розслідування страхових випадків № 24 від 27 листопада 2009 року прийнято рішення про повернення коштів матеріальної допомоги, виплаченої ОСОБА_1 за період перебування на обліку як безробітного з 17 вересня 2003 року по 27 липня 2004 року та з 19 серпня 2004 року по 31 жовтня 2005 року (а.с. 32).

Законом України від 02.03.2000 р. N 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у частинах 2 та 3 передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктами 2, 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Виходячи з наведених норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що у зв'язку з тим, що відповідач при реєстрації в службі зайнятості не повідомив про отримання ним пенсії, він не міг бути визнаний безробітним і, відповідно, отримував матеріальне забезпечення за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» безпідставно і незаконно.

Щодо строку звернення до суду колегія суддів зазначає, що позивач звернувся з позовом в межах встановленого ст. 99 КАС України ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) річного строку, оскільки порушення було виявлено в жовтні 2009 року, наказ про повернення коштів винесено 1 грудня 2009 року. Оскільки позивач у встановлений термін (п»ятнадцять днів з моменту отримання повідомлення ) кошти не повернув, позивач звернувся до суду в межах визначеного законом строку.

Враховучи викладене, позовні вимоги Свалявського центру зайнятості слід задовольнити.

Згідно пункту 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Свалявського районного центру зайнятості задовольнити.

Постанову Свалявського районного суду Закарпатської області від 4 лютого 2010 року в адміністративній справі № 2а-23/10 скасувати й прийняти нову постанову, якою позов Свалявського районного центру зайнятості задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (мешканця АДРЕСА_1) на користь Свалявського районного центру зайнятості (код 13592189) 1332 (одну тисячу триста тридять дві) гривні 28 (двадцять вісім) копійок, на користь Закарпатського обласного центру зайнятості (код 22115838) 342 (триста сорок дві) гривні 91 (дев»яносто одну) копійку.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Большакова

Судді В.Я. Макарик

І.В. Глушко