Ухвала

від 30.10.2013 по справі 8/44-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"30" жовтня 2013 р. Справа № 8/44-Б За заявою Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Луцьк

до Приватного підприємства "Антар", м. Луцьк

про визнання банкрутом

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від боржника: н/з

ліквідатор: Темчишин В.П.

від кредиторів: ПАТ «БАНК ФОРУМ» - Котищук В.Л., довіреність №10/21-04 від 08.08.2013 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

встановив: ухвалою суду від 29.01.2008 року порушено провадження у справі про банкрутство приватного підприємства "Антар", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, арбітражним керуючим призначено Темчишина Володимира Петровича.

10.07.2008 року ухвалою суду зобов'язано заявника в 10 - денний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення справи про банкрутство приватного підприємства "Антар", розпоряднику майна скласти та подати до господарського суду на затвердження реєстр вимог кредиторів.

Оголошення опубліковане в газеті "Голос України" від 26.07.2008 року №140.

Ухвалою суду від 25.09.2008 року затверджено реєстр вимог кредиторів приватного підприємства "Антар".

02.10.2008 року судом винесено постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, ліквідатором призначено Темчишина Володимира Петровича.

Ліквідатор Темчишин В.П. подав клопотання від 18.10.2013 року №315 про скасування арештів та інших обмежень, застосованих щодо майна ПП «Антар» та зобов'язання Реєстраційної служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження та іпотеку.

Обґрунтовуючи клопотання ліквідатор зазначає, що на майно боржника, яке включено до ліквідаційної маси, накладено обтяження, що унеможливлює здійснення всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, зокрема, продажу майна, погашення кредиторських вимог.

Заслухавши пояснення ліквідатора, представника кредитора, дослідивши матеріали справи та встановивши дійсні обставини справи суд дійшов висновку про задоволення клопотання ліквідатора. При цьому суд виходив з наступного.

19.01.2013 року набрав чинності Закон України № 4212-VI від 22.12.2011 року «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 1 1 прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", положення даного закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, до даної справи застосовується редакція закону, що діяла до 19.01.2013 року.

Юридичний факт банкрутства вводить відносно банкрута новий правовий режим, який регулюється спеціальним Законом - Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги якого розповсюджуються на усіх учасників суспільних відносин, що стосуються прав і обов'язків боржника-банкрута. Права та інтереси банкрута і кредиторів у справі реалізуються через ліквідатора, який для їх забезпечення має право подати відповідні заяви (клопотання) до органів та осіб, що наклали арешти чи заборони на майно боржника-банкрута, які, в свою чергу, зобов'язані їх скасувати (припинити, анулювати, зняти, погасити тощо).

Постанова господарського суду Волинської області від 02.10.2008 року у справі №8/44-Б та факт банкрутства, який нею встановлений, для осіб, які наклали арешти або заборони на майно боржника, визнаного банкрутом, є правозмінюючим юридичним фактом, наслідком якого є скасування за заявою ліквідатора арештів та інших заборон, що накладені на майно банкрута - приватного підприємства «Антар», будь-якими органами (судами, нотаріусами, органами виконавчої служби тощо), що їх наклали (вчинили).

Статтею 23 Закону про банкрутство встановлено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.

Відповідно до статей 22, 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора у справі про банкрутство набуває чинності з дня її прийняття.

Відповідно до приписів статті 25 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута тощо згідно з законодавством.

Статтею 26 вказаного Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

В ліквідаційній процедурі після визнання боржника банкрутом виявленню та продажу підлягають усі майнові активи, які належать боржнику - банкруту, за рахунок цього майна підлягають погашенню у встановленому законом порядку вимоги кредиторів.

Частина 2 статті 26 Закону встановлює, що майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.

Згідно приписів статті 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.

Ліквідатором при проведенні ліквідаційної процедури сформовано ліквідаційну масу банкрута, до складу якої увійшла, зокрема, нежитлова будівля, холодильна споруда, загальною площею 387,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Потапова, 5.

На дане майно банкрута, накладені обтяження, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Том ІІІ, а. с. 30-31).

Листом № 300 від 11.10.2013 року ліквідатор звертався до Реєстраційної служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області з проханням вилучити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про обтяження та іпотеку (Том ІІІ, а. с. 32-33).

Ліквідатор зазначив, що даний лист залишений без відповіді, обтяження, накладені на майно банкрута, не скасовані. Відмова державного органу надати відповідь та скасувати обтяження є достатньою правовою підставою для звернення до суду із клопотанням про скасування обтяжень.

Оскільки Закон прямо забороняє накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута після винесення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом, то накладення арештів і заборон відносно майна боржника-банкрута в період ліквідаційної процедури є неправомірним (незаконним).

З огляду на викладене, перебування майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у процедурі банкрутства робить неможливим виконання ліквідатором банкрута обов'язків, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та суперечить приписам частини 1 статті 23 зазначеного Закону щодо зняття арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.

Таким чином, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов'язків щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним із завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство ліквідація - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів по задоволенню визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.

Накладене обтяження на майно банкрута є перешкодою (обмеженням) у здійсненні ліквідатором ліквідаційних заходів щодо банкрута, а саме, виявлення майна банкрута, включення такого майна до ліквідаційної маси, його оцінки та реалізації, одержання та накопичення коштів, задоволення вимог кредиторів у порядку, визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов'язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.

При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника у порядку статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України №Б-50/112-09 від 13.10.2011р., №20/б від 18.01.2011р., №Б-24/39-09 від 08.12.2011р., №5/19 від 01.11.2011р., №22/60б від 17.02.2011р., №Б-50/265-10 від 26.07.2011р., №5023/1208/11 від 11.10.2011р., №17/140-Б-10 від 18.07.2012р., №5016/343/2012 від 26.02.2013р., №12/5009/7594/11 від 15.05.2013 року.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Пунктом 5 статті 19 зазначеного Закону визначено, що підставою для здійснення державної реєстрації прав (обтяжень) є, зокрема, рішення судів, що набрали законної сили.

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів та інформація про припинення обтяження.

Згідно з положеннями п.5 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1141, внесення відомостей до державного реєстру здійснюється на підставі заяв (запитів).

Разом з тим, нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено складання судом запитів за будь-якими формами або інших заяв, оскільки процесуальними документами господарського суду є рішення, ухвали та постанови, які є, в свою чергу, обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, ст. 4-5 ГПК України господарські суди не вправі діяти поза межами наданих їм повноважень, зокрема, шляхом подання заяв до відповідних державних органів, а тільки шляхом прийняття судових рішень (ухвал).

Відповідно до статті 8 Конституції України - Конституція України має найвищу юридичну силу. Ст. 124 Конституції України передбачено поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Таким чином, всі арешти та інші обмеження щодо користування майном банкрута підлягають скасуванню, що з урахуванням зазначених вище обставин справи, на думку господарського суду, є підставою для винесення відповідного судового рішення (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд, зокрема, в постановах від 13.11.2012 року у справі №Б19/311-08/13, від 14.11.2012 року у справі №44/440-б.).

За викладених обставин суд вважає клопотання ліквідатора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Задовольняючи клопотання ліквідатора, суд зазначає, що норми абзацу 6 частини 1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо скасування арешту, накладеного на майно боржника, визнаного банкрутом та заборони накладання нових арештів в ліквідаційній процедурі, мають імперативний характер і не передбачають отримання додаткових процесуальних документів для її реалізації.

Керуючись ст. ст. 1, 5, 23, 25, 26, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», в редакції, чинній до 19.01.2013 року, господарський суд, -

У Х В А Л И В:

1. Клопотання ліквідатора про скасування арештів та інших обмежень, застосованих щодо майна банкрута - приватного підприємства «Антар» від 18.10.2013 року № 300 задовольнити.

2. Скасувати обтяження, застосовані щодо майна, належного банкруту - приватному підприємству «Антар» (м. Луцьк, вул. Лідавська, 1, код 30733609), у тому числі з:

- нежитлової будівлі, холодильна споруда, загальною площею 387,8 кв. м., що знаходиться за адресою: Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вул.Потапова, 5.

3. Зобов'язати Реєстраційну службу Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області (11700, Житомирська обл., м.Новоград-Волинський, вул.Замкова, 3/6) вилучити наступні записи:

- з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження:

номер запису про обтяження: 748939; дата, час державної реєстрації: 06.07.2006 09:09:25; державний реєстратор: приватний нотаріус Красневич Олександр Анатолійович, Луцький міський нотаріальний округ, Волинська область; підстава виникнення обтяження: договір іпотеки, серія та номер: 2303, виданий 03.07.2006, видавник Приватний нотаріус Ариванюк Н.А.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1851212 від 22.04.2013, 15:33:54; вид обтяження: заборона на нерухоме майно; відомості про суб'єктів обтяження: особа, майно/права якої обтяжуються (власник): ПП «Антар», код ЄДРПОУ: 30733609, адреса: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Лідавська, 1; запис перенесено з: Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер: 3422508, 06.07.2006 09:09:25, реєстратор: Приватний нотаріус Ариванюк Н.А., Луцький міський. Відомості про об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 47160418240, об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, холодильна споруда, розділ в процесі відкриття; адреса: Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вулиця Потапова, будинок 5; додаткові відомості: кадастровий номер земельної ділянки 1824085600:03:000:0022;

- з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки:

номер запису про іпотеку: 749587; дата, час державної реєстрації: 06.07.2006 09:20:07; державний реєстратор: приватний нотаріус Красневич Олександр Анатолійович, Луцький міський нотаріальний округ, Волинська область; підстава виникнення іпотеки: договір іпотеки, серія та номер: 2303, виданий 03.07.2006, видавник: Приватний нотаріус Ариванюк Н.А.; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1851212 від 22.04.2013, 15:33:54; відомості про основне зобов'язання: строк виконання основного зобов'язання: 02.07.2009, розмір основного зобов'язання: 140000,00 долари США; відомості про суб'єктів: Іпотекодавець: ПП «Антар», код ЄДРПОУ: 30733609, адреса: Волинська обл., м.Луцьк, вул.Лідавська, 1; Іпотекодержатель: ЛФ АКБ «Форум», код ЄДРПОУ: 33782376, адреса: Волинська обл., м.Луцьк, Київський майдан, 7; запис перенесено з: назва реєстру: Державний реєстр іпотек, реєстраційний номер: 3422567, 06.07.2006 09:20:07, реєстратор: Приватний нотаріус Ариванюк Н.А., Луцький міський. Відомості про об'єкт нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 47160418240, об'єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, холодильна споруда, розділ в процесі відкриття; адреса: Житомирська область, м.Новоград-Волинський, вулиця Потапова, будинок 5; додаткові відомості: кадастровий номер земельної ділянки 1824085600:03:000:0022.

4 . Ухвала господарського суду набирає чинності з дня її винесення судом.

5. Ухвала дійсна для пред'явлення до виконання до 31.10.2014 року.

6. Ухвалу надіслати:

- Ківерцівській МДПІ, м. Ківерці, вул.Воїнів - Інтернаціоналістів, 1;

- Луцькому міському центру зайнятості, м. Луцьк, вул. Ярощука, 2;

- ЗАТ "Датагруп", м. Луцьк, вул. Карбишева, 2а;

- ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Волинської обласної дирекції, м. Луцьк, вул.Л.Українки, 52;

- ВВД Фонду СС НВВ та ПЗ в м. Луцьку, м. Луцьк, вул. Ковельська, 1.

Суддя А. М. Кравчук