Постанова

від 31.10.2013 по справі 913/1788/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.10.2013 р. справа №913/1788/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівМартюхіної Н.О. Агапова О.Л., Гези Т.Д. від прокурора від позивачаЛисенко С.І не з'явився від відповідачане з'явився розглянувши апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2013 року у справі№ 913/1788/13 (суддя Зюбанова Н.М.) за позовомПрокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі: 1.Виконавчого комітету Луганської міської ради; 2.Луганської міської ради; до відповідачаТовариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м. Луганськ пропро внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 08.08.2013р. за заявою Прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі: 1.Виконавчого комітету Луганської міської ради; 2.Луганської міської ради до Товариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м. Луганськ про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею (у тому числі на умовах оренди) позов задоволено повністю; внесено зміни до договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 09.06.1995 № 938 (державна реєстрація від 19.07.1995 № 938), укладеного між виконавчим комітетом Луганської міської ради, ідент. код 04052040 та Акціонерним товариством закритого типу "Луганськ", м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 9, ідент. код 00308005, виклавши п. 2.1 розділу "2.Плата за землю" договору у новій редакції:

- "Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3. Річна орендна плата сплачується Орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий (податковий) звітний період, який порівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця";

- змінити в абз. 4 п.п. "а)" п. 3.1. розділу "3. Права і обов'язки" слова "економічної оцінки земель" на слова "нормативної грошової оцінки м. Луганська";

- викласти абз. 11 п. п. "б)" п. 3.2 розділу "Права і обов'язки сторін" в новій редакції: "Своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення".

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з додатковою відповідальністю «Лугань», м. Луганськ направило до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2013 року по справі №913/1788/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачам в задоволенні їх позовних вимог.

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що суд першої інстанції здійснив розгляд справи з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що правовідносини щодо оренди землі полягають у оплатному користуванні земельною ділянкою на умовах передбачених договором. Такі правовідносини виникають між орендодавцем і орендарем одночасно в момент укладання договору оренди. Остаточні правовідносини оренди виникли між позивачем і відповідачем у 1995 році, тому апелянт вважає, що на них неможливо розповсюдити дію Податкового кодексу України, який вступив в силу з 2011 року.

Апелянт вважає, що є неможливим змінити орендну плату і після укладення відповідної додаткової угоди на підставі Податкового кодексу України, тобто на майбутнє. Отже, якщо йдеться про регулювання законом орендних правовідносин, то і дію на них законів у часі слід встановлювати виходячи з моменту їх виникнення, в тому числі і щодо орендної плати. Таким чином, положення Податкового кодексу України, можуть і повинні бути застосовані до орендних відносин, які виникають після набрання ним чинності, тобто до договорів, які укладаються після набрання чинності зазначеного закону. Щодо договорів, укладених до внесення у законодавство відповідних змін, то така зміна можлива лише на умовах та за підставами передбаченими договором або, якщо законом прямо передбачена відповідна умова при настанні якої орендна плата підлягає перегляду.

Ухвалою від 04.09.2013р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 23.10.2013 року представник позивача заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувальне рішення без змін.

Представник відповідача у судове засідання апеляційної інстанції не з'явився. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України про час і місце проведення судового засідання сторін по справі було повідомлено належним чином. Явка сторін у судові засідання апеляційної інстанції не була визнана обов'язковою.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу . Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі .

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

19.08.1994 виконавчим комітетом Луганської міської ради було прийняте рішення № 413/21 "Про надання в тимчасове довгострокове користування на умовах оренди терміном на 49 років земельної ділянки акціонерному товариству закритого типу "Лугань" під розміщення цеху по виробництву літієвого взуття за адресою: вул. Слов'янська, 2".

28.03.2012 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис № 13821120010001291 про те, що акціонерне товариство закритого типу "Лугань" припинило господарську діяльність за рішенням власника, а Товариство з додатковою відповідальністю "Лугань", м. Луганськ є правонаступником останнього.

На підставі вказаного рішення 09.06.1995 між виконавчим комітетом Луганської міської ради та Акціонерним товариством закритого типу "Лугань" було укладено договір № 938 на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), зареєстр. у встановленому законом порядку 19.07.1995 за № 938, з змінами від 29.07.2008 (держ. реєстрація від 06.04.2009 за №№ 0409400200039, 040940200040, 040940200041), за умовами яких відповідач прийняв в тимчасове строкове платне користування земельну ділянку під розміщення фабрики літієвого взуття площею 1,2720 га за адресою: вул. Слов'янська, 2-б.

За змістом п. 1.2 договору земельна ділянка надана орендарю терміном на 49 років.

До вказаного договору сторонами вносились зміни та доповнення, які оформлені відповідними договорами про внесення змін у договір від 29.07.08р.

Також, розрахунком від 28.12.07р. сторонами узгоджено розмір орендної плати, земельного податку в сумі 16957,69 грн., нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 28.12.07р. в розмірі 129684 грн. та інші необхідні дані для визначення плати за землю.

Пунктом 2.1 укладеного договору з урахуванням внесених договором змін від 29.07.08р. встановлено, що плата за землю вноситься землекористувачем у вигляді орендної плати в розмірі земельного податку з коефіцієнтом 2 за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю в грошовій безготівковій формі щомісячно на протязі 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (у редакції змін від 29.07.2008).

Абзацем 4 п.п. «а» пункту 3.1 договору передбачено право Виконкому Луганської міської ради змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки земель та ставки земельного податку.

Абзацем 11 п.п. «б» пункту 3.2 договору з урахуванням внесених змін від 29.07.08р. встановлено, що землекористувач зобов'язаний своєчасно вносити обумовлену договором плату за землю. За несвоєчасне внесення плати за землю стягується пеня в розмірі пені за несвоєчасне внесення земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочки.

На виконання положень цивільного законодавства, яке регулює порядок внесення змін до договору, прокурор та позивачі звернулися до суду першої інстанції з заявою, в який просять суд першої інстанції внести зміни до п. 2.1, абз. 4 п.п. "а" п. 3.1, абз. 11 п.п. "б" п. 3.2 договору, які регулюють розмір річної орендної плати, строки її сплати та відповідальність за прострочення останньої, а саме:

- викласти п. 2.1 розділу "Плата за землю" договору у новій редакції: "2.1 Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3. Річна орендна плата сплачується Орендарем у грошовій безготівковій формі за базовий (податковий) звітний період, який порівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця";

- змінити в абз. 4 п.п. "а)" п. 3.1. розділу "3.Права і обов'язки" слова "економічної оцінки земель" на слова "нормативної грошової оцінки м. Луганська";

- викласти абз. 11 п.п. "б)" п. 3.2 розділу "Права і обов'язки сторін" в новій редакції: "Своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення".

Тобто, як видно із вищезазначених редакцій пунктів договору, які фактично мали місце та були узгоджені та підписані сторонами та тих пунктів договору, на зміні яких наполягає прокурор та позивач, спірні розбіжності за змістом вказаних пунктів фактично виникли саме з того, що6

- в пункті 2.1 прокурор та позивач вимагає змінити договірний коефіцієнт, який застосовується до розміру земельного податку - з 2 на коефіцієнт - 3;

- в пункті 3.1 змінити визначення «економічної оцінки земель» на «нормативну грошову оцінку м. Луганська";

- в пункті 3.2 змінити визначення «плата на змелю» на «орендна плата на землю».

Інших суттєвих розбіжностей між існуючою редакцією договору з урахуванням внесених сторонами змін від 29.07.08р. та запропонованою редакцією, судом апеляційної інстанції не встановлено.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно матеріалів справи підтверджено факт належного укладання між 1-им позивачем та відповідачем договору на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) від 09.06.1995 (державна реєстрація від 19.07.1995 № 938).

Факт звернення з позовом прокурора Ленінського району м. Луганська в інтересах держави в особі у т.ч. Луганської міської ради обумовлений тим, що згідно з п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради.

Також, встановлено, що з матеріалів справи вбачається, що роботу у частині внесення змін до договору оренди земельної ділянки орендодавцем було розпочато у тому числі у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 Податковим кодексом України, яким, зокрема, врегульовано обчислення орендної плати за землю, а саме:

- розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 1401/03-13/4525/0/2-11 від 29.07.2011року Луганська міська рада Луганської області попередила Товариство з додатковою відповідальністю «Лугань», м. Луганськ про наміри щодо внесення змін до договору на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди) від 09.06.1995 року, та для ознайомлення надіслала на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м. Луганськ проект договору про внесення змін до договору на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди) від 09.06.1995 року, реєстрація від 19.07.1995 № 938 зі змінами до нього.

21.10.2013 року на виконання ухвали Донецького апеляційного господарського суду від 02.10.2013 року апелянтом були надані докази відправлення відповідачу листа із проектом договору про внесення змін до договору, а саме реєстр № 91058 0429397 2 рекомендованих відправлень від 03.08.2011р. та список від 02.08.2011р. згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів.

Однак, згоди на наданий проект договору чи листа з відхиленням вказаних змін Луганською міською радою Луганської області від Товариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м. Луганськ отримано не було.

Загальний порядок та підстави зміни договорів визначені статтею 188 Господарського кодексу України та статтями 651-654 Цивільного кодексу України. Приписами ст. 188 ГК України встановлено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Як встановлено під час судового розгляду справи, сторонами повністю дотримано вимог ст.188 Господарського кодексу України щодо загального порядку внесення змін до господарських договорів.

За приписами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору /ст. 652 ЦК України/.

Як передбачено ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни /тарифи, ставки, тощо/, які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Виходячи із умов самого договору № 938 від 09.06.1995, а саме п.3 «а» п.п.6 Луганська міська рада Луганської області має право змінювати орендну плату при зміні економічної оцінки землі та ставки земельного податку.

За приписами статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду - 12% нормативної грошової оцінки.

Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок (стаття 271 цього Кодексу).

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначено Законом України "Про оцінку земель", відповідно до абзацу п'ятого статті 5 якого нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оцінку земель", підставою для проведення оцінки земель є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 18 цього Закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз у 5 - 7 років.

Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про оцінку земель" технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною і міською радою.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції встановила, що згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких була проведена на 28.12.2007р. вже була встановлена нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту функціонального використання станом на 28.12.2007р. Розрахунок також був узгоджений та підписаний орендодавцем та землекористувачем.

Відповідно до статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобо'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» однією із істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форми платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її не сплату.

Таким чином, нормативна оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а законодавча зміна граничного розміру річної орендної плати є підставою для перегляду розміру орендної плати та внесення відповідних змін договорів із землекористувачами.

Щодо редакції п. 3.2 розділу 3 "Права та обов'язки сторін" договору про відповідальність орендаря у вигляді пені у розмірі, передбаченому діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу, то таке визначення обґрунтоване тим, що за нормами п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується на суму податкового боргу, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

У відповідності до ст. 653 ЦК України у разі зміни договору у судовому порядку, зобов'язання змінюється з моменту набрання рішенням суду про зміну договору законної сили.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що скаржник в апеляційній скарзі не заперечує проти зміни в договорі № 938 від 09.06.1995 р. абз. 4 п.п. "а)" п. 3.1. розділу "3.Права і обов'язки" слова "економічної оцінки земель" на слова "нормативної грошової оцінки м. Луганська", а також абз. 11 п.п. "б)" п. 3.2 розділу "Права і обов'язки сторін" в новій редакції: "Своєчасно вносити обумовлену договором орендну плату за землю. У разі не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди), з орендаря справляється пеня у розмірі пені, передбаченої діючим законодавством, за несвоєчасну сплату земельного податку від несплаченої суми за кожен день прострочення. Як вбачається зі змісту апеляційній скарги - апелянт фактично заперечує тільки проти зміни коефіцієнта оплати оренди земельної ділянки.

Що стосується заперечень апелянта з посиланням на ст. 58 Конституції України то судом апеляційної інстанції вони відхиляються, оскільки положення ч. 1 вказаної норми, згідно з якою закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосуються лише людини і громадянина - фізичної особи. Однак, про відповідальність у зв'язку із змінами договору оренди землі та підвищенням оплати оренди землі - не йдеться.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2013р. по справі № 913/1788/13 винесені відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підлягають залишенню без змін.

Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Лугань», м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 08.08.2013р. по справі № 913/1788/13 залишити без задоволення.

Рішення господарського Луганської області від 08.08.2013р. по справі № 913/1788/13 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Повний текст постанови підписаний 28.10.2013р.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

Т.Д. Геза