Постанова

від 23.10.2013 по справі 911/815/13-г

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Справа№ 911/815/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Пашкіної С.А.

при секретарі Цурановій І.А.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача: Дідок В. о. - керівник;

Усманова Є.І. - представник за до. б/н від 10.05.2012р.;

Охай В.М. - представник за до. б/н від 05.06.2013р.;

від відповідача: Попова І.В. - представник за дов. б/н від 21.02.2013р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області

на рішення господарського суду Київської області

від 29.05.2013р. (дата підписання - 31.05.2013р.)

у справі №911/815/13-г (суддя - Заєць Д.Г.)

за позовом Прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003»

про розірвання договорів оренди.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013р. Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» про розірвання укладених між сторонами Договорів оренди земельних ділянок від 02.09.2005р. та від 17.07.2007р. і зобов'язання відповідача повернути Демидівській сільській раді земельні ділянки, орендовані за цими Договорами.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем істотних умов спірних правочинів в частині обов'язку здійснити перегляд розміру орендної плати у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок і внесення відповідних змін до Договорів оренди земельних ділянок від 02.09.2005р. та від 17.07.2007р.

За поясненнями прокурора, позивач неодноразово звертався до ТОВ «Дортехсервіс 2003» з пропозиціями внести зміни до Договорів оренди земельних ділянок в частині визначення розміру орендної плати, однак відповідач на вказані звернення належним чином не відреагував, зміни до договорів сторони не внесли, що призвело до порушення інтересів держави в особі Демидівської сільської ради у зв'язку з недоотриманням грошових коштів від орендної плати за користування земельними ділянками.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.03.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №911/815/13-г.

Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність законних підстав для розірвання спірних правочинів. Обгрунтовуючи свої заперечення, відповідач зазначив, що внесення змін до договору здійснюється за взаємною згодою сторін, а відсутність такої згоди не є порушенням, що дає підстави для його розірвання. Відповідач вказував, що визначені умовами Договорів оренди земельних ділянок від 02.09.2005р. та від 17.07.2007р. зобов'язання Товариство виконувало належним чином. До того ж, за поясненнями відповідача, направлені на його адресу листи позивача не містили конкретної пропозиції про внесення змін до Договорів оренди земельних ділянок на певних визначених умовах; не містили такі звернення і проектів угод про внесення змін до договорів. З огляду на наведене, відповідач просив господарський суд відмовити у задоволенні позову з підстав його необгрунтованості та недоведеності.

29.05.2013р. до місцевого господарського суду надійшла заява прокурора про відмову від позову, в якій останній просив прийняти відмову від позову та винести ухвалу про припинення провадження у справі.

Позивач подану прокурором заяву про відмову від позову не підтримав та просив розглянути спір по суті. Поміж іншого, позивач вказував на порушення відповідачем визначених договорами строків внесення орендної плати, у зв'язку з чим за Товариством існує заборгованість по сплаті пені у розмірі 13 125,40 грн., що, в свою чергу, свідчить про порушення відповідачем істотних умов договорів оренди і вказує на наявність підстав для їх розірвання.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.05.2013р. у справі №911/815/13-г (суддя - Заєць Д.Г.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 147,00 грн. покладені на позивача.

Враховуючи, що позивач заяву прокурора про відмову від позову не підтримав, місцевий господарський суд, керуючись положенням ч.5 ст.29 ГПК України, розглянув спір по суті, адже відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляла позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову мотивований відсутністю у матеріалах справи доказів звернення позивача до відповідача із належним чином оформленими проектами змін до договорів оренди. За оцінкою суду першої інстанції, позивач вправі був вимагати від відповідача приведення спірних договорів оренди у відповідність до вимог чинного законодавства України в частині визначення розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок шляхом направлення проекту додаткової угоди до цих договорів для підписання орендарем, а у разі відмови орендаря - звернутися до суду з відповідним позовом.

Доводи позивача про порушення відповідачем строків внесення орендних платежів та наявності у ТОВ «Дортехсервіс-2003» заборгованості по сплаті пені у розмірі 13 125,40 грн., господарський суд відхилив, а на спростування цих доводів послався на наявну у матеріалах справи довідку ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 08.05.2013р. №2691/10/19-066, згідно якої у ТОВ «Дортехсервіс-2003» відсутня заборгованість з податків, зборів, що контролюються органами Державної податкової служби.

За таких обставин, господарський суд не знайшов передбачених законом підстав для розірвання спірних договорів та відмовив у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Не погоджуючись із висновками місцевого господарського суду та мотивами прийнятого рішення, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення господарського суду Київської області від 29.05.2013р. у даній справі скасувати та прийняти новий судовий акт про задоволення позовних вимог Демидівської сільської ради.

У доводах апеляційного оскарження позивач вказував на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправомірного судового рішення, яке підлягає скасуванню. За оцінкою скаржника, господарський суд не надав належної правової оцінки доводам Демидівської сільської ради щодо ухилення відповідача від виконання обов'язку переглянути розмір орендної плати з підстав, передбачених п.9 цих договорів. Крім того, скаржник вказував про залишення господарським судом поза увагою наданих позивачем доказів систематичного порушення відповідачем строків внесення орендних платежів за користування земельними ділянками.

Разом із апеляційною скаргою позивач подав клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2013р. у справі №911/815/13-г (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.) Демидівській сільській раді поновлено пропущений з поважних причин строк на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 28.08.2013р.

22.08.2013р. через канцелярію суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив рішення місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Поміж іншого, відповідач зазначив, що доводи позивача про порушення Товариством строків внесення орендних платежів фактично є зміною підстав позову та обставин, на підставі яких було заявлено позов, і така зміна, всупереч ст.22 ГПК України, була здійснена після початку розгляду судом першої інстанції спору по суті.

Розгляд апеляційної скарги, призначений на 28.08.2013р. та на 11.09.2013р., у порядку ст.77 ГПК України відкладався на 23.10.2013р. Крім того, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. за клопотанням відповідача продовжено строк розгляду апеляційної скарги на 15 днів.

Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у зв'язку із перебуванням судді Зубець Л.П. у відпустці та перебуванням судді Новікова М.М. на лікарняному здійснено заміну у складі колегії суддів по даній справі на наступний: головуючий суддя: Кропивна Л.В., судді: Мартюк А.І., Пашкіна С.А.

Прокурор процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. З огляду на наведене, а також враховуючи те, що прокурор відмовився від позову, судова колегія дійшла висновку, що неявка прокурора у призначене судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті.

Представники позивачів підтримали доводи апеляційного оскарження, просили скасувати рішення місцевого господарського суду у даній справі та прийняти новий судовий акт про задоволення позову. Натомість, представник відповідача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив оскаржене судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав її необгрунтованості.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 02.09.2005р. між Демидівською сільською радою Вишгородського району Київської області (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» (далі - орендар, відповідач) був укладений Договір оренди земельної ділянки б/н (далі - Договір 1), за умовами якого орендодавець на підставі рішення двадцять п'ятої сесії четвертого скликання Демидівської сільської ради від 29 серпня 2005 року №250-25.VI надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 0,4999 га, під розміщення ремонтної майстерні, яка знаходиться на території Демидівської сільської ради за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, вул. Комсомольська, 86-а.

Того ж дня, 02.09.2005р. сторони підписали акт прийому-передачі вказаної земельної діянки (а.с.15).

Згідно п.3 Договору 1 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 134 567,61 грн.

Пунктом 6 Договору 1 передбачено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від нормативно грошової оцінки, що складає 13 465,76 грн.

Крім того, 17.02.2007р. між Демидівською сільською радою Вишгородського району Київської області (далі - орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дортехсервіс-2003» (далі - орендар, відповідач) був укладений Договір оренди земельної ділянки б/н (далі - Договір 2), за умовами якого орендодавець на підставі рішення шістнадцятої сесії п'ятого скликання Демидівської сільської ради від 29 серпня 2005 року №1-2-16-V надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку, що складається з двох частин - площею 0,0979 га та 0,0803 га, під розміщення ремонтної майстерні, яка знаходиться на території Демидівської сільської ради за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, вул. Комсомольська, 86-а.

В матеріалах справи наявна належним чином завірена копія двосторонньо підписаного Акту прийому-передачі вказаної земельної ділянки (а.с.17).

За змістом п.3 Договору 2 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 47 881,48 грн.

Пунктом 6 Договору 2 передбачено, що річна орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% від нормативно грошової оцінки, що складає 4 788,15 грн.

Відповідно до пункту 9 зазначених Договорів 1, 2 розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Згідно пункту 22 Договору 1, пункту 23 Договору 2 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

З матеріалів справи випливає, що рішенням Демидівської сільської ради №03-2-30-У від 24 листопада 2009 року було затверджено технічну документацію з нормативно грошової оцінки земель села Демидів, якою визначено базову середню вартість одного квадратного метра землі у розмірі 98,66 грн.

Згідно з витягом №529 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 7 липня 2010 року, виданим управлінням Держкомзему у Вишгородському районі Київської області, нормативно грошова оцінка земельної ділянки площею 0,6781 га, що орендувалася відповідачем за спірними Договорами, складала 1 075 310,58 грн.

Рішенням Демидівської сільської ради від 17 серпня 2010 року за №07-1-33-V орендна плата відповідачу встановлена з урахуванням нової нормативно грошової оцінки, у розмірі 10% від такої оцінки (том 1, а.с. 20).

За поясненнями апелянта, орендодавець з метою внесення змін до Договорів 1, 2 щодо визначення розміру орендної плати у порядку, встановленому пунктами 22, 23 вказаних правочинів, неодноразово направляв на адресу ТОВ «Дортехсервіс-2003» листи, в яких повідомляв про зміну нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок і наявністю у зв'язку з цим у орендаря заборгованості по орендним платежам. Водночас, орендодавець пропонував укласти договір оренди земельних ділянок на умовах, визначених рішенням Демидівської сільської ради від 17.08.2010р. №07-1-33-V, в яких визначити, що річна орендна плата за земельні ділянки, загальною площею 6 781 кв.м. складає 10 % від їх нормативної грошової оцінки. Однак, орендар належним чином не відреагував на пропозицію Демидівської сільської ради, у зв'язку з чим зміни до Договору оренди земельних ділянок 1, 2 в частині визначення розміру орендної плати внесені не були.

За оцінкою апелянта, відповідач, тим самим, ухилився від виконання покладеного на нього обов'язку щодо перегляду розміру визначеної договорами орендної плати, чим порушив істотні умови останніх.

Наведені обставини, вказував скаржник, які господарський суд належним чином не оцінив, свідчили про наявність підстав для розірвання спірних правочинів відповідно до ст.651 ЦК України та повернення орендованих земельних ділянок орендодавцю.

Утім, судова колегія не може погодитися з такими доводами апелянта.

Статтею 792 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 632 ЦК України передбачено, що у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що оренда землі визначається як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки є орендна плата.

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Орендна плата за землю визначена у ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оренду землі» як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 3 статті 762 ЦК України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

У статті 21 Закону України «Про оренду державного майна та комунального майна» зазначено, що розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати також може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкту оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Умовами Договорів 1, 2 (пункт 9) сторони передбачили можливість перегляду розміру орендної плати у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Частиною 1 ст.651 ЦК України також встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні правила щодо змін умов договору оренди землі за взаємною згодою сторін містить і стаття 30 Закону України «Про оренду землі», за якою у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Судовою колегією враховано, що договірні сторони передбачили перегляд розміру орендної плати від зміни базових чинників її визначення шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками.

За змістом статті 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає зі звичаїв ділового обороту.

Оскільки сторонами в Договорах 1, 2 передбачена можливість перегляду розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому при законодавчій зміні граничного розміру цієї плати до договору вносяться зміни шляхом підписання відповідних додаткових угод до Договорів, якщо у договорі не встановлено іншого.

Відхиляючи доводи скаржника, судова колегія враховує, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо.

При цьому внесення змін до договору оренди землі здійснюється з дотриманням порядку, визначеного Цивільним кодексом України. Зокрема, статтями 654, 641 та 642 ЦК України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати письмові пропозиції про це другій стороні за договором. А сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у визначений строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Орендодавець не довів, що надсилав пропозиції орендарю про внесення змін до договорів, а також не звертався до суду з позовом до відповідача про внесення змін до договорів.

За таких обставин, судова колегія вважає, що позивачем не доведено відмови орендаря від внесення змін до Договорів оренди, а тому підстави для розірвання укладених між сторонами правочинів у розумінні ст.651 ЦК України позивачем не доведені.

За змістом ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Поміж іншого, скаржник не погодився із господарським судом в частині відхилення доводів Демидівської сільської ради про порушення відповідачем строків внесення орендних платежів за користування орендованими земельними ділянками та наявності у узв'язку з цим у ТОВ «Дортехсервіс-2003» заборгованості зі сплати пені.

Переглядаючи справу за правилами ст.101 ГПК України, судовою колегією встановлено, що подана прокурором в інтересах держави в особі Демидівської сільської ради позовна заява не містила такої підстави позову як порушення орендарем строків внесення орендних платежів. Вказані доводи позивач навів у своїх письмових поясненнях, поданих, вступереч ч.4 ст.22 ГПК України, вже після початку розгляду господарським судом справи по суті. Разом з тим, за змістом ч.4 ст.22 ГПК України процесуальний закон наділяє позивача правом змінити предмет або підставу позову до початку розгляду справи по суті.

Судовою колегією встановлено, що розгляд справи №911/815/13-г по суті був розпочатий господарським судом у судовому засіданні 26.03.2013р., що підтверджується наявним у матеріалах справи протоколом судового засідання від 26.03.2013р. (а.с.57), тоді як письмові пояснення Демидівської сільської ради щодо порушення орендарем строків внесення орендних платежів разом із розрахунком пені були подані до суду першої інстанції тільки 14.05.2013р., тобто після початку розгляду спору по суті.

За таких обставин, доводи скаржника про те, що місцевий господарський суд не врахував доводів про наявність інших обставин істотного порушення орендарем умов договорів оренди підлягають відхиленню як такі, що заявлені із порушенням вимог господарського процесуального законодавства.

З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для зміни або скасування прийнятого судом першої інстанції судового рішення у даній справі, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду у даній справі без змін.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанцій покладається на позивача.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Демидівської сільської ради Вишгородського району Київської області на рішення господарського суду Київської області від 29.05.2013р. у справі №911/815/13-г залишити без задоволення, а рішення господарського суду Київської області від 29.05.2013р. у справі №911/815/13-г - без змін.

2. Матеріали справи №911/815/13-г повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Мартюк А.І.

Пашкіна С.А.