Ухвала

від 15.10.2013 по справі 820/3445/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р.Справа № 820/3445/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Подобайло З.Г., Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу державного підприємства «Харківський електромеханічний завод» на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року по справі за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Московському районі м.Харкова до державного підприємства «Харківський електромеханічний завод», третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Силові енергетичні машини - ЕМЗ» про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року позивач, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Московському районі м. Харкова (далі по тексту ВВД ФСНВУ в Московському районі м. Харкова), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача - державного підприємства «Харківський електромеханічний завод» (далі - ДП «ХЕМЗ») заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 58.175,67 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що відповідно до п.3 ст. 4 Мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду Харківської області, передбачено погашення відповідачем грошових вимог ВВД ФСНВУ в Московському районі м. Харкова у розмірі 253.555,56 грн. у строк до 29.12.2010 року. Станом на дату звернення до адміністративного суду відповідачем умови угоди виконані лише частково, що підтверджується звітом щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів за І квартал 2013 року, згідно з яким за ДП «ХЕМЗ» рахується заборгованість у заявленій до стягнення сумі. Дана сума відповідачем самостійно не сплачена, у зв'язку з чим ВВД ФСНВУ в Московському районі м. Харкова звернулось до суду з адміністративним позовом про стягнення спірної суми.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року позовні вимоги ВВД ФСНВУ задоволено у повному обсязі.

Судове рішення мотивоване посиланням на факт доведеності існування спірної суми заборгованості по сплаті страхових внесків та відсутності своєчасної її оплати, що не спростовано відповідачем.

Не погоджуючись з судовим рішенням, посилаючись, в апеляційній скарзі, на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи ДП «ХЕМЗ» просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні заявлених позовних вимог ВВД ФСНВУ в Московському районі м. Харкова.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до положень ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), слід залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДП «ХЕМЗ» зареєстровано у ВВД ФСНВУ в Московському районі м. Харкова 25.04.2001 р. за №2030000297, та є платником страхових внесків на обов'язкове державне страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на підприємстві, до відділення Фонду.

25.08.2010 року по справі про банкрутство ДП «ХЕМЗ» підписано Мирову угоду, яка затверджена ухвалою Господарського суду Харківської області від 18.11.2010 року по справі №Б-50/137-07, що набрала законної сили.

Зазначеним судовим рішенням підтверджено обставини існування у ДП «ХЕМЗ» публічного обов'язку перед ВВД ФСНВУ в Московському районі м. Харкова в розмірі 253.555,56грн. та затверджена дата виконання означеного публічного обов'язку - до 29.12.2010 року.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, - обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом з'ясовано, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості ґрунтується на поданому відповідачем звіті щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до ВВД ФСНВУ в Московському районі м. Харкова за І квартал 2013 року, відповідно до якого залишок заборгованості на початок кварталу складає 58.175,67 грн.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно з до ч. 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набув чинності 01.01.2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до положень п. 2 постанови від 30 листопада 2010 року №31 «Про порядок стягнення та обліку заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України» стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, і контроль за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) та надання страхувальниками за підсумками 2010 року розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду і відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності здійснюються відповідно до Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12 липня 2007 року №36.

Таким чином, оскільки обставини існування спірної суми заборгованості підтверджені самостійно складеним відповідачем звітом за 1 квартал 2013 року (а.с. 5-6) колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо існування обов'язку відповідача сплатити спірну суму.

Матеріалами справи підтверджено, щ у відповідності до п. 1 резолютивної частини ухвали Господарського суду Харківської області від 18.11.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Силові енергетичні машини - ЕМЗ» (далі ТОВ «СЕМ-ЕМЗ») визнано учасником провадження у справі в якості третьої особи. Згідно п. 2 ст. 4 Мирової угоди, джерелами погашення грошових вимог кредиторів другої черги являються грошові надходження на ДП «ХЕМЗ» від ТОВ «СЕМ-ЕМЗ». У відповідності до п. 4 ст. 4 Мирової угоди, ТОВ «СЕМ-ЕМЗ» зобов'язується здійснювати грошовий платіж у розмірі, переліченому у п. 3 ст. 4 Мирової угоди, не пізніше 27-го числа кожного місяця на розрахунковий рахунок ДП «ХЕМЗ». ТОВ «СЕМ-ЕМЗ» зобов'язано повністю погасити заборгованість зазначену у п. 1 ст. 4 Мирової угоди, не пізніше останнього дня розрахунку, вказаного у наведеній статті, а саме до 29.12.2010 року.

В обгрнутування своєї позиції щодо відсутності вини підприємства у невиконанні умов Мирової угоди в частині погашення кредиторських вимог перед ВВД ФСНВУ в Московському районі м. Харкова в сумі 253.555 грн. 56 коп. ДП «ХЕМЗ» посилається на факт відсутності надходження коштів від ТОВ «СЕМ-ЕМЗ» з призначенням платежу саме на погашення кредиторських вимог позивача.

Колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає дане послання необґрунтованим, оскільки його не можна віднести до визначених законом підстав для невиконання публічного обов'язку перед ВВД ФСНВУ в Московському районі м. Харкова.

Колегія суддів зазначає, що невиконання інвестором умов мирової угоди, на чому наполягає ДП «ХЕМЗ», згідно з законом є, зокрема, підставою для звернення боржника до відповідного органу судової влади з вимогою про стягнення коштів або з вимогою про спонукання до виконання обов'язку в натурі, але не звільняє відповідача від виконання публічного обов'язку перед публічним кредитором - Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Московському районі м. Харкова, оскільки даний публічний обов'язок має індивідуальний характер та не може бути перекладений на іншу особу або залежати від волі іншої особи.

Доказів здійснення повної оплати відповідачем судам першої та апеляційної інстанції надано.

Таким чином, враховуючи наявність фактів існування спірної суми заборгованості та прострочення її погашення зобов'язаною особою, колегія суддів погоджується з загальним висновком суду першої інстанції щодо правомірності вимоги позивача та не вбачає підстав, передбачених ст.ст. 201, 202 КАС України для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

В порядку, визначеному ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Харківський електромеханічний завод» залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 травня 2013 року по справі № 820/3445/13-а - без змін.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя - (підпис) Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 21 жовтня 2013 року

Згідно з оригіналом Л.В. Мельнікова