Постанова

від 29.10.2013 по справі 5017/2266/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року Справа № 5017/2266/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Поляк О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали касаційної скаргиТовариства з обмеженою відповідальністю "Інновекс Україна" на постановувід 15.08.2013 року Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 5017/2266/2012 господарського суду Одеської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інновекс Україна" доВсеукраїнської громадської організації "Фіабсі-Україна" простягнення 28 158,79 грн. в судовому засіданні взяли участь представники : від позивача: Морозова О.М. (довіреність від 28.10.2013р.) від відповідача:Паттабан А.С. (довіреність від 16.10.2013р.)

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Одеської області (суддя Невінгловська Ю.М.) від 01.10.2012 року у справі № 5017/2266/2012 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача 26 682,60 грн. основного боргу, 1 206,42 грн. пені, 30,04 грн. інфляційних, 239,73 грн. 3% річних та 1609,50 грн. судового збору.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Ярош А.І., судді - Журавльов О.О., Лисенко В.А.) від 15.08.2013 року у справі № 5017/2266/2012 рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2012 року скасовано; в задоволенні позову відмовлено; стягнуто з позивача на користь відповідача 860,25 грн. судового збору за апеляційний розгляд.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 року у справі №5017/2266/2012, а рішення Господарського суду Одеської області від 01.10.2012 року залишити в силі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме: ч.1 ст.795 ЦК України, ст.ст.32, 43 ГПК України.

Відзиву на касаційну скаргу відповідач не надіслав.

Заслухавши пояснення по касаційній скарзі представника позивача, який підтримав викладені в ній доводи, заперечення на касаційну скаргу представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інновекс Україна" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Всеукраїнської громадської організації "Фіабсі-Україна" 28 158,79 грн. заборгованості за договором суборенди №1 від 24.11.2011 року. Позовні вимоги вмотивовано посиланням на обставини, відповідно до яких відповідач прийняв в тимчасове платне користування приміщення, проте не сплачує передбачені договором платежі, що свідчить про ухилення останнього від виконання умов договору.

Судами встановлено таке.

21.11.2011 року між ТОВ "Престиж-Інвест Груп" (орендодавець) та ТОВ "Інновекс Україна" укладено договір оренди нежилого приміщення №6/21-11-2011, згідно умов якого орендодавець зобов'язується передати орендареві у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 631,24 кв.м, за адресою м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, літера "В" на 4 поверсі.

Відповідно до п.п.8.1, 8.3 даного договору орендар не має права без попередньої письмової згоди орендодавця здавати в суборенду або надавати в спільне володіння або користування приміщення або будь-яку частину приміщення (за виключенням суборенди пов'язаним особам), причому орендар повинен на вимогу орендодавця надати документальне підтвердження того, що така юридична особа є пов'язаною особою.

Орендодавець ТОВ "Престиж-Інвест Груп" листом №28/11 від 28.11.2011 року повідомив ТОВ "Інновекс Україна" про те, що не заперечує проти передачі в суборенду приміщень загальною площею 26,69 кв.м, розташованих на 4 поверсі будівлі торгово-офісного центру, що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, літера "В" та укладення відповідного договору суборенди з суборендарем Всеукраїнської громадської організації "Фіабсі-Україна" (т.1 а.с.18).

24.11.2011 року між ТОВ "Інновекс Україна" (орендар) та Всеукраїнською громадською організацією "Фіабсі-Україна" (суборендар) укладено договір суборенди №1, згідно якого орендар зобов'язався передати суборендареві у тимчасове платне користування ("суборенду") частину нежилого приміщення загальною площею 26,69 кв.м., за адресою м. Київ, вул. Новокостянтинівська 18, літера "В".

Відповідно до умов п.3.1 договору суборенди прийом-передача приміщення в суборенду здійснюється уповноваженими представниками сторін протягом 5 (п'яти) календарних днів після підписання цього договору. Підписання сторонами акта приймання-передачі є підтвердженням того, що суборендар прийняв приміщення в суборенду у стані, що повністю його задовольняє на момент передачі.

Згідно до п.3.2 договору моментом передачі приміщення вважається дата підписання акта приймання-передачі, передбаченого в пункті 3.1 цього договору.

Пунктом 5.1. договору суборенди передбачено, що термін суборенди визначається датою початку і датою закінчення терміну суборенди і встановлюється 12 (дванадцять) календарними місяцями.

Як вбачається з п.5.2 договору суборенди договір не підлягає автоматичній пролонгації.

Відповідно до п.6.1 договору суборенди розмір орендної плати становить суму в національній валюті, що еквівалентна 23,24 доларів США на місяць за один квадратний метр орендованої площі приміщення. Орендна плата розраховується шляхом множення вказаної у цьому пункті договору суми на загальну площу приміщення та на офіційний курс гривні до долара США, що встановлений Національним банком України на день сплати. Станом на день підписання цього договору орендна плата, внаслідок розрахунку за вищенаведеною формулою становить 185,68 грн. без ПДВ (20%) на місяць за один квадратний метр орендованої площі. Орендна плата вноситься суборендарем в національній валюті України.

Згідно з п.6.2 договору суборенди суборендар вносить орендну плату авансом щомісяця не пізніше 25-го числа місяця, що передує звітному місяцю суборенди.

Відповідно до п.6.5 договору суборенди суборендар самостійно оплачує вартість спожитих комунальних послуг та електроенергії, вартість експлуатаційних витрат, вартість послуг телефонного зв'язку та Інтернету та інших платежів на підставі встановлених орендарем рахунків на основі даних орендодавця та інших організацій, що надають відповідні послуги у будівлі.

Пунктом 9.1 договору суборенди передбачено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Як вбачається з п.10.1 договору суборенди цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, зазначених у преамбулі договору.

Відповідно до умов договору суборенди №1 від 24.11.2011 року ТОВ "Інновекс Україна" було виставлено відповідачу до сплати рахунки за суборенду приміщення у період з січня 2012 року по червень 2012 року включно на загальну суму 26 682,60 грн. та відповідні акти надання послуг. Апеляційним судом правомірно відхилено доводи позивача про те, що акт прийому-передачі а також рахунки на оплату орендних платежів направлялись відповідачу своєчасно, оскільки судом встановлено, що з квитанції кур'єрської доставки від 23.01.2012 року №01-23/01/2012 вбачається, що акт прийому-передачі офісного приміщення доставити неможливо, оскільки отримувач не знаходиться за зазначеною адресою.

Згідно банківської виписки за 30.03.2012 року на рахунок ТОВ "Інновекс Україна" надійшла оплата у розмірі 1 548,31 грн., з призначенням платежу "Сплата за суборенду приміщення, зг.дог.суборенди №1 від 24.11.2011 року Платник - ВГО "Фіабсі-Украєна" через Карнаух М.А." (т.1 а.с.49), докази здійснення інших оплат в матеріалах справи відсутні. За оцінкою апеляційного суду надана банківська виписка не підтверджує здійснення оплати за користування приміщенням по договору суборенди саме відповідачем (за його рахунок, його повноважним представником).

За оцінкою апеляційного суду фотографії фасаду будинку, в якому знаходиться орендоване приміщення, вивіска, на якій відображена назва Всеукраїнської громадської організації "Фіабсі-Україна", а також витяг з сайту www.fiabci-ukraine.com, відповідно до якого зазначена організація знаходиться за адресою м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 18, є недостатніми та недопустимими для підтвердження факту користування приміщенням.

Суд першої інстанції стягнув з відповідача заборгованість з суборендної плати, дійшовши висновку про порушення відповідачем обов'язку по оплаті суборенди, встановивши, що відповідач прийняв предмет суборенди в фактичне користування з 01.01.2012 року, та ним не надано будь-яких доказів, які підтверджують відсутність заборгованості.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний господарський суд правомірно виходив із такого.

Згідно ч.1 ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.795 ЦК України).

До договору піднайму застосовуються положення про договір найму (ч.3 ст.774 ЦК України).

Аналіз законодавства та змісту умов договору суборенди свідчать про те, що лише підписання сторонами акта приймання-передачі є підтвердженням того, що суборендар прийняв приміщення в фактичне користування у стані, що повністю його задовольняє на момент передачі.

В матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі приміщення, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками обох підприємств.

Оскільки користування відповідачем спірним приміщенням не підтверджено належними та допустимими доказами, позаяк акт приймання-передачі приміщення, наданий до суду у якості доказу по справі, не підписаний відповідачем, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача суборендної плати.

Оскільки у відповідача не виникло зобов'язань по оплаті орендних платежів, то, відповідно, в задоволенні позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та трьох процентів річних також відмовлено правомірно.

Беручи до уваги все наведене та вимоги чинного законодавства в їх сукупності, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду.

Керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 8 , п.1 ч.1 ст.111 9 , ст.111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України ,-

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інновекс Україна" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 року у справі № 5017/2266/2012 залишити без змін.

Головуючий-суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Поляк