Постанова

від 01.11.2013 по справі 905/4015/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.10.2013 р. справа №905/4015/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Зубченко І.В. суддів Радіонової О.О., Татенка В.М. за участю представників сторін: від позивача: Колесніков Ю.О. за довіреністю б/н від 05.04.2013р.; від відповідача: від третьої особи: Ляшко Д.В. за довіреністю №Н-01/792 від 01.04.2013р.; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2013р. (повний текст підписано 24.09.2013р.) у справі№905/4015/13 (головуючий суддя Говорун О. В., судді Колесник Р. М., Кучерява О. О.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Праймтранс Компані», м. Стаханов, Луганська область до Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне відкрите акціонерне товариство «Стахановпромтранс», м. Стаханов, Луганська область про внесення змін до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії та укладення договору

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Праймтранс Компані», м. Стаханов, Луганська область, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області до відповідача, Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, з позовом про зобов'язання внести зміни до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії ДВАТ «Стахановпромтранс» (гілка Заводська) і станції примикання Стаханов Донецької залізниці, зазначивши власником під'їзної колії позивача, а також укласти договір між сторонами у редакції позивача, яка була викладена в позовній заяві.

В ході судового розгляду суд першої інстанції, встановивши, що рішення суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, на підставі ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою від 10.09.2013р. залучив до участі у справі Державне відкрите акціонерне товариство «Стахановпромтранс», м. Стаханов, Луганська область, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.09.2013р. (повний текст підписано 24.09.2013р.) у справі №905/4015/13 було задоволено позовні вимоги, зобов'язано відповідача внести зміни до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії Державного відкритого акціонерного товариства «Стахановпромтранс» (гілка Заводська) і станції примикання Стаханов Донецької залізниці, зазначивши власником під'їзної колії позивача; укладено договір між сторонами в редакції позивача; визнано недійсною додаткову угоду №5 від 01.04.2013р. до договору №3/55 від 17.11.2010р., а також стягнуто з відповідача судовий збір у розмірі 2294грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що необхідність складання наново Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії та станції примикання (далі за текстом - ЄТП) відсутня, оскільки не було підтверджено доказами наявність підстав, передбачених абз.11 розділу 8 додатку №6 до пункту 6.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096, а твердження відповідача про ненадання позивачем для укладення договору правовстановлюючих документів на залізничну під'їзну колії не знайшли документальних підтверджень, а отже і в цій частині позовні вимоги були задоволені місцевим господарським судом.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ДП «Донецька залізниця» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2013р. у справі №905/4015/13 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зокрема, скаржник зазначав, що у відповідності до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №875/5096 (далі - Правил обслуговування залізничних під'їзних колій) проект договору про експлуатацію під'їзної колії розробляється залізницею на підставі акта обстеження під'їзної колії, до якого власником колії додається Інструкція про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії, масштабний план с нанесеним на ньому розташуванням фронтів і механізмів, а також технічний паспорт і поздовжній профіль колії. Однак, позивачем не було дотримано процедури укладення договору про експлуатацію під'їзної колії та не надано відповідачу вищевказаних документів навіть до часу подання апеляційної скарги.

Розпорядженням Заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Марченко О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 10.10.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №905/4015/13, призначено розгляд скарги на 29.10.2013р., явку сторін не визнано обов'язковою.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 29.10.2013р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні 29.10.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Представник скаржника у судовому засіданні 29.10.2013р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог повністю. Також заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, для надання можливості вирішити з позивачем предмет спору. Відмови від апеляційної скарги не має.

Представник третьої особи у судове засідання 29.10.2013р. не з'явився, про час та місце розгляду справи третя особа була належним чином повідомлена. Пояснень відносно апеляційної скарги не надано.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі відповідач посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника третьої особи за наявними у справі матеріалами та відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст.129 Конституції України, ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

17 листопада 2010 року між ДВАТ «Стахановпромтранс» та ДП «Донецька залізниці» був укладений договір №3/55 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ДВАТ «Стахановпромтранс» (гілка Заводська) при станції Стаханов ДП «Донецька залізниця», відповідно до умов якого були визначені взаємовідносини між сторонами щодо порядку і умов експлуатації залізничної під'їзної колії, належної третій особі. Пунктом 21 договору визначено, що останній укладається терміном з 01.01.2011р. до 31.12.2011р. включно. Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Крім цього з матеріалів справи вбачається, що у 2002 році був розроблений Єдиний технологічний процес роботи під'їзної колії ДВАТ «Стахановпромтранс» (гілка Заводська) та станції примикання Стаханов Донецької залізниці, затверджений 18.07.2002р. головою правління ДВАТ «Стахановпромтранс», 06.11.2002р. - начальником Донецької залізниці, та погоджений начальником Попаснянської виробничої дільниці Луганської дирекції залізничних перевезень. До вказаного ЄТП неодноразово вносились зміни: відповідно до протоколів від 29.08.202р. та 22.10.2004р., про що вказано на титульному листі ЄТП (арк. спр. 13), а також у 2010 році на підставі затвердженого 28.05.2010р. протоколу коригування ЄТП (арк. спр. 14).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 01.02.2005р. у справі №20/29б було порушено провадження у справі про банкрутство ДВАТ «Стахановпромтранс» (арк. спр. 15).

20.04.2012р. на засіданні комітету кредиторів ДВАТ «Стахановпромтранс» у справі про банкрутство №20/29б був схвалений план санації третьої особи, який в подальшому був погоджений 31.05.2012р. Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, Державним агентством України з управління державними корпоративними правами та майном (листом від 15.11.2012р. №10/1-2-1817), Головою профспілкового комітету первісної профспілки боржника та інвестором - ТОВ «Праймтранс Компані». Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.11.2012р. (арк. спр. 16-21) був затверджений вищевказаний план санації ДВАТ «Стахановпромтранс», згідно з умовами якого передбачається залучення коштів інвестора (ТОВ «Праймтранс Компані») в обмін на внесення майна боржника, вказаного в додатку №5 до плану санації (арк. спр. 120-132), до статутного капіталу позивача. Таким чином, на виконання затвердженого ухвалою суду плану санації протоколом №5 загальних зборів учасників позивача було прийнято третю особу до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Праймтранс Компані» та внесено до статутного капіталу позивача майно на суму 61450574,40грн., серед якого і залізнична колія ст. Заводська. Факт передачі залізничної колії ст. Заводська у власність позивача підтверджений також складеним 28.12.2012р. Актом приймання-передачі майна на баланс ТОВ «Праймтранс Компані» в якості внеску до статутного капіталу на виконання заходів плану санації ДВАТ «Стахановпромтранс», затвердженого господарським судом Луганської області 19.11.2012р. (арк. спр. 44-51).

06 грудня 2012 року третя особа направила на адресу відповідача лист №01-459 з проханням внести до ЄТП та, зокрема, Договору №3/55 про експлуатацію під'їзної колії ДВАТ «Стахановпромтранс» зміни, зазначивши власником під'їзної колії позивача (арк. спр. 22). З аналогічними вимогами звертався до ДП «Донецька залізниця» і позивач листом від 10.12.2012р. №01-1 (арк. спр. 23).

14 січня 2013 року позивач звернувся з листом від 14.01.2013р. №01-7 до відповідача, в якому просив внести зміни до Єдиного технологічного процесу роботи під'їзної колії та станції Стаханов ДП «Донецька залізниця», зазначивши власником колії ТОВ «Праймтранс Компані», та укласти договір про експлуатацію під'їзної колії ТОВ «Праймтранс Компані» по примиканням (гілка Заводська та Максимівка).

Не отримавши відповіді на попередні звернення, позивач, керуючись ст.ст. 181, 184 Господарського кодексу України, надіслав на адресу відповідача листом від 04.02.2013р. №01-34, окрім іншого, проект договору №3/55 про експлуатацію під'їзної колії ТОВ «Праймтранс Компані» (гілка Заводська) при станції Стаханов ДП «Донецька залізниця», просив договір підписати, скріпити печаткою та один підписаний екземпляр повернути позивачеві (арк. спр. 25).

Натомість відповідач, розглянувши вищезазначені звернення, відмовився вносити зміни до ЄТП та укласти договір.

Крім цього, 01.04.2013р. між відповідачем та третьою особою була укладена додаткова угода №5 до договору №3/55 від 17.11.2010р., відповідно до якої продовжено строк дії договору №3/55 від 17.11.2010р. до 30.09.2013р. Судом першої інстанції правомірно визнано цю додаткову угоду недійсною, оскільки на дату укладання додаткової угоди №5 ДВАТ «Стахановпромтранс» не був власником під'їзної колії.

Аналізуючи фактичні обставини, що стали передумовою для подання позову до господарського суду, судова колегія зазначає, що сутність спірних правовідносин полягає у вирішенні питання стосовно врегулювання переддоговірного спору щодо укладання договору та приведення відповідно до фактичних обставин існуючих документів, які впливають на взаємовідносин між сторонами.

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України «Про транспорт», Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності залізничного транспорту загального користування визначено Законом України «Про залізничний транспорт».

Відповідно до умов ч.1 ст.3 ЗУ «Про залізничний транспорт» законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього Закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства України.

Згідно ст.71 Статуту залізниць України, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).

На підставі ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт», ст.5 Статуту залізниць України, Міністерство транспорту України затверджує Правила перевезення вантажів, інші нормативні документи, які у відповідності до цих статей є обов'язковими до виконання для юридичних та фізичних осіб на всій території України.

Так, згідно п2.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, зареєстрованих Міністерством юстиції України 24.11.2000 №875/5096, взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під'їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під'їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів.

Договори розробляються з урахуванням технології роботи під'їзної колії і технології роботи станції примикання, а у відповідних випадках - з урахуванням єдиних технологічних процесів.

Відповідно до Загальних положень Методики розробки єдиних технологічних процесів роботи під'їзних колій і станцій примикання (додаток 6 до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій) ЄТП розробляється для під'їзних колій, що належать підприємствам та обслуговуються їхніми локомотивами, а також для підприємств, що обслуговуються локомотивом залізниці і мають середньодобовий вантажообіг 100 і більше вагонів.

ЄТП розробляється з метою надання залізницею своїм партнерам- вантажовласникам - підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб'єктам підприємницької діяльності якісних транспортних послуг.

ЄТП є технологічною основою договірних відносин між залізницею і власниками під'їзних колій, що виникають при їх експлуатації і транспортному обслуговуванні.

Згідно з абз.2 п.6.1. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій ЄТП повинен розроблятися з урахуванням технології роботи під'їзної колії і станції примикання, забезпечувати раціональне використання технічних засобів власника під'їзної колії і залізниці.

Розділом 8 додатку №6 до Правил обслуговування залізничних під'їзних колій встановлений Порядок розробки і коригування ЄТП. Так, відповідно до абз.1 вказаного розділу ЄТП розробляється комісією у складі працівників залізниці і підприємства під керівництвом уповноваженого начальником залізниці працівника. Також встановлюється, що до розробки ЄТП має бути проведено обстеження під'їзної колії, про що складається акт відповідної форми.

Єдині технологічні процеси складають наново або коригують у разі зміни технології, розмірів виробництва або технічного оснащення станції чи під'їзної колії. У разі відсутності потреби коригування дія ЄТП продовжується до його переукладання або коригування, які здійснюються після виникнення потреби в цьому (абз.11 розділу 8 додатку №6 до пункту 6.1 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій).

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що необхідність складання нового ЄТП відсутня, а тому також вважає за можливе приведення діючого ЄТП у відповідність до існуючих обставин, шляхом зміни власника під'їзної колії на Товариство з обмеженою відповідальністю «Праймтранс Компані», та погоджується з місцевим господарським судом про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

Стосовно вимоги про укладення договору між сторонами в редакції позивача, апеляційний суд зазначає наступне.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ч.2 ст.649 Цивільного кодексу України, розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

У відповідності до ч.1 ст.187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Частиною 3 статті 179 Господарського кодексу України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Частина 6 цієї ж статі встановлює, що суб'єкти господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, зв'язком, послугами залізничного та інших видів транспорту, а у випадках, передбачених законом, також інші суб'єкти зобов'язані укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг). Законодавством можуть бути передбачені обов'язкові умови таких договорів.

Таким чином, судова колегія вважає, що спірний договір є обов'язковим для його укладення відповідачем, а отже питання щодо укладення договору в редакції позивача розглядається господарським судом.

Позиція щодо обов'язковості для залізниці укладення договорів про експлуатацію під'їзної колії знаходить також своє підкріплення у викладених в п.2.3. рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 23.12.2008р. №04-5/278 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з договорів на обслуговування залізничних під'їзних колій».

Щодо доводів скаржника про відсутність акта обстеження під'їзної колії та документів, що до нього додаються власником під'їзної колії, на підставі якого проект договору розробляється залізницею, апеляційний суд зазначає таке.

Розділом 3 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій регламентується порядок укладення договорів про експлуатацію під'їзних колій.

Так, відповідно до п.3.3. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій до укладення нового договору про експлуатацію залізничної під'їзної колії (договору про подачу та забирання вагонів) власник колії та його контрагенти зобов'язані надати залізниці копії Статуту підприємства, документів, які засвідчують право підприємницької діяльності, та документи, які підтверджують право власності на залізничну під'їзну колію. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем листами №01-1 від 10.12.2012р. та №01-7 від 14.01.2013р. вищенаведені документи на адресу залізниці надсилались.

Оформлення договору про експлуатацію під'їзної колії та договору про подачу та забирання вагонів виконується в такому порядку: проект договору розробляється залізницею. Підписаний у двох примірниках проект договору надсилається на підпис підприємству. Підприємство підписує і повертає залізниці проект договору у двадцятиденний термін (п.3.4 Правил обслуговування залізничних під'їзних колій).

Як вбачається з матеріалів справи, з першого повідомлення про зміну власника залізничної під'їзної колії 06.12.2012р. протягом майже двох місяців від відповідача не надходило на адресу ТОВ «Праймтранс Компані» проекту договору. До того ж, впродовж всього цього часу відповідачем не було проведено обстеження під'їзної колії і її технічного оснащення, яке відповідно до п.3.2. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій має провадитись спільно з власником колії та є передумовою складання проекту договору. Таким чином, позбавлений можливості експлуатувати на правових засадах належну позивачеві залізничну під'їзну колію, останній звернувся до відповідача в порядку ст.ст.181, 184 ГК України як ініціатор укладення договору.

Відповідно до ч.2 ст.181 ГК України проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. Отже, встановлений п.3.4. Правил обслуговування залізничних під'їзних колій порядок укладення договорів щодо розроблення та надсилання підприємству проекту договору саме залізницею не позбавляє підприємство можливості відповідно до діючого законодавства запропонувати проект договору за власною ініціативою, а отже позиція відповідача щодо недотримання порядку укладення договору не може бути прийнята судом, як правомірна підстава для відмови в укладенні договору.

З огляду на вищенаведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Твердження заявника апеляційної скарги про порушення і неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2013р. (повний текст підписано 24.09.2013р.) у справі №905/4015/13 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2013р. (повний текст підписано 24.09.2013р.) у справі №905/4015/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 19.09.2013р. (повний текст підписано 24.09.2013р.) у справі №905/4015/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий І. В. Зубченко

Судді: О. О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано 6 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу;

1 - третій особі,1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС.