Постанова

від 01.11.2013 по справі 908/2432/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.10.2013 р. справа №908/2432/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

Головуючого:Кододової О.В. суддівАгапова О.Л. Мартюхіної Н.О. при секретарі Коломієць С.О. За участю представників сторін: від позивача - Бережна Г.Ю. (за довіреністю від 15.07.2013року) від відповідача -не з»явився від прокуратури - Кучер А.Ю. (посвідчення №004334 від 19.09.2012року) Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт», м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 22 серпня 2013року (повний текст складений та підписаний 27.08.2013р.) у справі№908/2432/13 (суддя Кагітіна Л.П. ) за позовомПрокурора Ленінського району м. Запоріжжя в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт», м. Запоріжжя про внесення змін до договору оренди землі.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району Запорізької області в інтересах в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Запорізької міської ради, м. Запоріжжя звернувся з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт», м. Запоріжжя про зміну п. 9 договору оренди землі, укладеного щодо земельної ділянки загальною площею 0,6430 га, яка знаходиться за адресою: вул. Зачиняєва, 156-А, м. Запоріжжя (кадастровий номер: 2310100000:04:046:0003), укладений 25.08.2010 р. між Запорізькою міською радою та ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" для розташування автозаправної станції № 4, виклавши його в наступній редакції: "Орендна плата вносить орендарем у грошовій формі в розмірі 258983,68 грн., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року".

Рішенням господарського суду Запорізької області від 22 серпня 2013року (повний текст складений та підписаний 27.08.2013р.) у справі №908/2432 позовні вимоги задоволено повністю.

Рішення суду мотивоване тим, що рішення Запорізької міської ради № 16 від 27.07.2011 р. та № 37 від 26.06.2012 р. до теперішнього часу не оскаржені, є чинними і підлягають виконанню суб'єктами господарювання, які користуються земельними ділянками для здійснення підприємницької діяльності. Пунктом 12 Договору оренди землі від 25.08.2010 р., укладеного між сторонами, також передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі підвищення цін, тарифів, в інших випадках, передбачених законом. За таких обставин позов щодо внесення змін ставок орендної плати підлягає задоволенню.

Господарський суд Запорізької області дійшов до висновку, що нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Як на підставу наведених висновків місцевий господарський суд посилається на постанови Вищого господарського суду України - від 28.07.2011 р. у справі № 5005/2715/211 (11/224-10), від 02.08.2011 р. у справі № 6/474-10, від 05.08.2011 р. у справі № 5005/431/2011, від 09.08.2011 р. у справі № 41/81пд, від 13.03.2013 р. у справі № 5009/2275/12. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у своїх постановах від 06.12.2010 року у справі №2-1/10068-2008 та від 30.05.2011 року у справі № 17/299-10.

Відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт», м. Запоріжжя не погодившись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення місцевого суду. Скаржник зазначає, що пунктом 4 та 5 рішення №37 встановлено, що рішення підлягає оприлюдненню у засобах масової інформації та набирає чинності з 01.01.2013року. Таким чином, Запорізька міська рада передбачила більш пізній строк для введення рішення №37 в дію.

Апелянт зазначає, що рішення Запорізької міської ради №37, якщо воно було оприлюднене після 15 липня, повинно застосовуватися не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом, тобто з 2014року, що судом першої інстанції було проігноровано та як наслідок прийнято неправомірне рішення.

Представник відповідача не з»явився у судове засідання, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення (а.с.72)

Позивач через канцелярію суду надав відзиві на апеляційну скаргу (вхід.№02-48/9578 від 29.10.2013року) у якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення господарського суду Запорізької області без змін.

Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2, ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України).

Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом встановлено:

Між Запорізькою міською радою (орендодавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" (орендарем, відповідачем у справі) 25.08.2010 року було укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавцем передано, а орендарем прийнято в строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий номер 2310100000:04:046:0003) загальною площею 0,6430 га, яка знаходиться по вул. Зачиняєва, 156-А, м. Запоріжжя, для розташування автозаправної станції №4, який зареєстровано в у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 17 вересня 2010 р. за № 041026102071.

Згідно з п. 8 Договору договір укладено строком на дев'ятнадцять років.

За умовами п. 9 Договору орендна плата за землю вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 172655,80 грн., що складає чотирьохкратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року.

Відповідно до п. 12 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік, в тому числі, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміні коефіцієнтів індексації, прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати.

Пунктом 32 Договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо змін умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

У подальшому, 03.03.2008 року Запорізькою міською радою прийнято рішення №79 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" відповідно до якого вирішено затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, виконану українським ДНДІПМ "Діпромісто" (п.1); затвердити базову вартість 1 м 2 землі у розмірі 190,18 грн. із врахуванням індексації нормативної грошової оцінки станом на 01.01.2008 р. ; при розрахунку нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки значення коефіцієнтів впливу санітарно-гігієнічних факторів, які діють на даній ділянці, застосовувати в повному обсязі відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (п.6); впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.03.2008 р. (п.7); визнати рішення Запорізької міської ради від 15.06.2001 р. № 17 "Про затвердження грошової оцінки земель міста Запоріжжя" таким, що втратило чинність з моменту впровадження нової нормативної грошової оцінки (п.8); Управлінню земельних ресурсів у м. Запоріжжі Запорізької області до 01.05.2008 р. розробити та затвердити заходи щодо взаємодії органів влади усіх рівнів по проведенню перерахунків вартості земельних ділянок у розрізі землекористувачів та землевласників (п.9); доручити управлінню внутрішньої політики міської ради оприлюднити дане рішення у засобах масової інформації (п.10).

27.07.2011 р. Запорізькою міською радою прийнято рішення №16 "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжі", згідно з додатком до якого визначення розміру орендної плати за всі земельні ділянки (за виключенням пунктів, зазначених у додатку) здійснюється з урахуванням коефіцієнту "3".

Відповідно Витягу з технічної документації нормативна грошова оцінка 1 м 2 земельної ділянки площею 6430,0 м 2 (спірна земельна ділянка) становить 671,29 грн., нормативна грошова оцінка - 4316394,70 грн.,

Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 від 26.06.2012 р. "Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27.07.2011 р. "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку.

Відповідно до п.5 зазначеного рішення, дане рішення набирає чинності з 01.01.2013року.

13.02.2013 р. було направлено ТОВ "Торгова фірма Запоріжнафтопродукт" письмову пропозицію за № 01/02-21/00364 від 12.02.2013 щодо внесення змін до Договору оренди шляхом викладення п. 9 Договору оренди наступним чином: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі: 258983 грн. 68 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року". Направлення письмової пропозиції підтверджується копією поштового повідомлення про вручення кореспонденції 16.02.2013 р. уповноваженому представнику відповідача та квитанцією щодо сплати направлення поштового повідомлення (а.с. 22-25).

Враховуючи, що відповідач залишив без відповіді лист позивача про внесення змін до договору, прокурор заявив позов з вимогами внести вищевказані зміни у договір у судовому порядку.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України „Про оренду землі").

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (стаття 15 Закону).

За змістом ч.1,2 ст.21 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж , який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності). Відповідно до ч.1 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом , застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності (ст. 18 Закону України „Про оцінку земель").

Нормативна грошова оцінка є складовою земельного податку, який встановлюється у відсотковому відношенні до неї та в розмірі якого визначена орендна плата у договорі, укладеному між сторонами, а тому у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється відповідно і розмір земельного податку.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, відповідно до ст.274 Податкового кодексу України, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

П. 288.4 - 288.5.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою : для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 632 Цивільного Кодексу України у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до вимог ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

За приписами з пп.34,35 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Як вже зазначалося, Запорізькою міською радою прийнято рішення № 37 від 26.06.2012 р. "Про внесення змін до рішення міської ради № 16 від 27.07.2011 р. "Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки певного функціонального призначення у м. Запоріжжя", згідно з яким розмір орендної плати за земельну ділянку у м. Запоріжжя, надану для розташування автозаправних станцій, дорівнює шестикратному розміру земельного податку.

Пунктом 30 договору оренди землі від 25.08.2010року сторони передбачили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ст.ст. 526, 525 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Оскільки в договорі оренди землі від 25.08.2010року сторони визначили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством, колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку щодо їх задоволення.

Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд України у постанові від 20.08.2013року №3-21гс13.

Крім того, відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом .

Відповідно до ст. 30 Закону України „Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд України у постанові від 06.12.2010року у справі №2-1/10068-2008.

Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. (п.3 ст. 188 Господарського кодексу України).

Частиною 4 ст. 188 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Отже діючим законодавством України передбачено, що сторона за договором може звернутися до суду з вимогою щодо внесення змін до діючого договору за умови, якщо сторони не дійшли згоди про внесення відповідних змін у договірному порядку.

Як вже зазначалося пунктом 12 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік, в тому числі, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, зміні коефіцієнтів індексації, прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати.

Відповідно до ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином як законодавством України передбачено можливість внесення змін у договір оренди щодо зміни розміру орендної плати так і самим договором, на підставі вищевикладеного прокурор та позивач вправі вимагати від відповідача внесення відповідних змін до договору оренди землі. Відтак апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт», м. Запоріжжя є необґрунтованою та підстав для її задоволення не вбачається, як і для скасування рішення господарського суду Запорізької області у справі №908/2432/13 від 22.08.2013року (повний текст складено та підписано 27.08.2013року).

Посилання відповідача , що рішення Запорізької міської ради № 37, яке є підставою для внесення змін до договору оренди землі, зважаючи на норми Податкового кодексу України, має застосовуватись не раніше 01 січня 2014 року, правомірно відхилені господарським судом Запорізької області оскільки, статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено що, Акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Станом на час вирішення спору рішення Запорізької міської ради, яким затверджено розміри орендної плати земельної ділянки певного функціонального призначення та встановлено коефіцієнти, які використовуються при розрахунку орендної плати, недійсним не визнано та не скасовані у встановленому законом порядку, тобто є чинними. Апелянтом не надано до матеріалів справи доказів оскарження зазначеного рішення.

Результати апеляційного провадження у справі №908/2432/13 оголошені в судовому засіданні.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова фірма Запоріжнафтопродукт», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2013року (повний текст складено та підписано 27.08.2013року) у справі №908/2432/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 22.08.2013року (повний текст складено та підписано 27.08.2013року) у справі №908/2432/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Кододова О.В.

Судді: Агапов О.Л.

Мартюхіна Н.О.

Надруковано 7 екз.: 1- Прокуратурі Ленінського р-ну м. Запоріжжя, 1- Прокуратурі Дон.обл.,1-позивачу, 1-відповідачу, 1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЗО .