Постанова

від 24.10.2013 по справі 54/473

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. Справа№ 54/473

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Іоннікової І.А.

суддів: Гаврилюка О.М.

Гончарова С.А.

секретар Джужа Р.Є.

за участю представників:

від позивача: Мовчко А.О. (представник за довіреністю)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс"

на рішення господарського суду міста Києва

від 20.01.2012 р.

у справі №54/473 (суддя Шкурдової Л.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"

до Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс"

про стягнення 2005111,89 дол. США за рахунок заставленого майна

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "ВТБ Банк" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" про стягнення 2005111,89 дол. США, з яких 1803520,00 дол. США заборгованості за кредитом, 157716,66 дол. США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом; 19538,13 дол. США заборгованість по поточним відсоткам; 13567,13 дол. США пені за порушення строків повернення кредиту; 6453,78 дол. США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 2713,46 дол. США 3% річних за порушення строку повернення кредиту; 1602,72 дол. США 3% річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, за рахунок майна, що є предметом застави за Договором №49/01/07-ДЗ-3 від 05.06.2011 року застави, укладеним між позивачем та відповідачем, шляхом проведення публічних торгів за початковою ціною 602672,80 гривень, та за рахунок майна, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 10.12.2007 року, шляхом проведення публічних торгів з початковою ціню 12774315,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за Кредитним договором №49/01/07 від 07.12.2007 р. та додаткових договорів до нього, в забезпечення виконання зобов'язання, за яким між позивачем та відповідачем укладено Договір застави №49/01/07-ДЗ від 05.06.2009 року та Іпотечний договір від 10.12.2007 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2012 р. у справі №54/473 позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" на користь Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 14384334,46 грн. заборгованості за кредитом, 1413731,03 грн. заборгованості за процентами за користування кредитом, 159680,77 грн. пені, 34424,56 грн. 3% річних за рахунок: реалізації майна - товарів в обороті (вентиляційне та кліматичне обладнання), що є предметом застави за Договором застави №49/01/07-ДЗ від 05 червня 2009 року згідно з Додатками №1 та №2 до цього Договору, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 5078208,17 грн.; реалізації майна - земельної ділянки площею 2,1476 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Ірпінський р-н, смт. Гостомель, вул. Чапаєва, 1-в, кадастровий номер 3210945900:01:021:0001, нежитлового приміщення площею 40,7 кв.м. - прохідна (в літ. "Б5"), огорожа "9-10", замощення літера "І", що знаходиться за адресою: Київська обл., Ірпінський р-н, смт. Гостомель, вул. Чапаєва, 1-в, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. 10 грудня 2007 року та зареєстрованим в реєстрі за №11497, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною 12774315,00 грн. Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012 р. у справі №54/473 скасувати.

Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права. При цьому, скаржник вказує на те, що місцевий господарський суд не з'ясував питання щодо наявності виникнення у позивача права звернення стягнення на заставлене майно, наявність порушення заборгованості позичальника за кредитним договором №49/01/07 (основного зобов'язання), позивачем не надано обґрунтований розрахунок заборгованості. Також скаржник зазначає про те, що неодноразове необґрунтоване підвищення процентної ставки (плату за кредит) позивачем спричинило переплату за кредитним договором №49/01/07, а отже і суттєву розбіжність наведеної позивачем суми заборгованості з фактично обґрунтованою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" прийнято до провадження та призначено розгляд справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2012 р. зупинено апеляційне провадження у справі №54/473 до вирішення Київським апеляційним господарським судом пов'язаної з нею справи №21/36 за позовом Дочірнього підприємства "Техкомплект" до Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" про визнання недійсним кредитного договору №49/01/07 від 07.12.2007 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2013 р. поновлено апеляційне провадження у справі 54/473, призначено розгляд справи.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 05.09.2012 р. справу №54/473 передано головуючому судді Ільєнок Т.В., у зв'язку із перебуванням головуючого судді (судді доповідача) Іоннікової І.А. на лікарняному.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р. у справі №54/473 змінено склад колегії суддів, справу передано головуючому судді Іонніковій І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р. зупинено апеляційне провадження у справі №54/473 до прийняття та набрання законної сили рішення господарським судом міста Києва у справі №5011-34/12323-2012 за позовом ТОВ "Комфорт Сервіс Л" до ПАТ "Комфорт-Сервіс", ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсною додаткової угоди №4 від 21.04.2010 р. до кредитного договору №49/01/07 від 07.12.2007 р., та прийняття та набрання законної сили рішення господарським судом міста Києва у справі №5011-35/12318-2012 за позовом ТОВ "Комфорт Сервіс Л" до ПАТ "Комфорт-Сервіс", ПАТ "ВТБ Банк" про визнання недійсною додаткової угоди №1 від 03.10.2008 р. до кредитного договору №49/01/07 від 07.12.2007 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.03.2013 р. поновлено апеляційне провадження у справі 54/473, призначено розгляд справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. у справі №54/473 призначено судово-економічну та судово-товарознавчу експертизи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. у справі зупинено апеляційне провадження у справі №54/473 до закінчення проведення судово-економічної та судово-товарознавчої експертиз, призначених ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 р. у справі №54/473.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2012 р. у справі №54/473 змінено склад колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2013 р. поновлено апеляційне провадження у справі 54/473, призначено розгляд справи.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013 р. у справі №54/473 змінено склад колегії суддів.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з'явився.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення сторін про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, просив залишити її без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012 р. у справі №54/473 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

07.12.2007 р. між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладено кредитний договір № 49/01/07, предметом якого є надання банком позичальнику грошових коштів (кредиту) у сумі 2000000,00 доларів США на строк до 05.12.2014 року зі сплатою за користування кредитним коштами 12 відсотків річних.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ст. 1048 ЦК України у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Додатком №1 до договору №49/01/07 сторонами встановлений графік повернення кредиту та сплати процентів за зазначеним договором.

18.08.2008 р. внесені зміни до умов Кредитного договору, п. 4.5 якого викладено в іншій редакції.

03.10.2008 р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до якої змінено відсоткову ставку з 12 % річних на 14 % річних.

22.04.2009 р. між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 про внесення змін до Кредитного договору, відповідно до якої змінено п. 1.1 Кредитного договору, а саме визначено, що відповідно до п. 1.1 предметом Кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді кредитної лінії на таких умовах: сума кредиту - 2000000 дол. США; строк кредитування - до 05.12.2014 р.; відсотки за користування кредитом - 14% річних. При цьому в період до 01.09.2009 р. лінія є відновлювальною, з 01.09.2009 р. лінія є невідновлювальною. В межах кредитного договору допускається видача траншу в розмірі 30768 дол. США.

Крім того, сторонами визначені рахунки для обліку кредитної заборгованості та визначена мета отримання кредиту, а саме для придбання земельної ділянки та фінансування поточної діяльності. Також був визначений порядок перерахування плати за користування кредитом на відповідні рахунки.

Пункт 8.2 Кредитного договору викладений у новій редакції, в якому визначено порядок перерахування плати за користування кредитом на відповідні рахунки.

30.09.2009 р. між сторонами було укладено Додаткову угоду № 3 про внесення змін до Кредитного договору, в пункті 1.1 якої сторони дійшли згоди, що предметом кредитного договору є надання банком позичальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на таких умовах: сума кредиту - 2000000 дол. США, строк кредитування - по 05.12.2014 р., плата за користування кредитом - 14% річних.

Даною угодою також визначені рахунки для обліку кредитної заборгованості, визначений порядок та графік погашення кредитної заборгованості.

21.04.2010 року між банком та позичальником укладено Додаткову угоду №4 до кредитного договору, в якій Кредитний договір викладено в новій редакції. Відповідно до умов п. 1.3.1., 1.3.2, 1.3.3. зазначеного договору сторони дійшли згоди, що виконання позичальником зобов'язань за зазначеним кредитним договором забезпечується, зокрема, іпотекою земельної ділянки площею 2,1476 га, що знаходиться за адресою: Київська обл., Ірпінський р-н, смт. Гостомель, вул. Чапаєва, 1-в, заставою вартістю 10884099,00 грн.; іпотекою комплексу нежитлових приміщень АТП майданчик №2, загальною площею 40,7 кв.м. (прохідна), 1507,8 кв.м. і 19823 кв.м., що знаходиться за адресою Київська обл., Ірпінський р-н, смт. Гостомель, вул. Чапаєва, 1-в, заставою вартістю 1890099,00 грн.; заставою товарів в обороті (вентиляційне та кліматичне обладнання), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 8, заставною вартістю 5078208,17 грн. Майно, передане позивачу в заставу, належить відповідачу на праві власності.

В забезпечення виконання зобов'язання відповідача за кредитним договором № 49/01/07 між позивачем та відповідачем укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І.А. 10 грудня 2007 року та зареєстрований в реєстрі за № 11497, відповідно до умов якого Іпотекодавець передав в заставу Іпотекодержателю земельну ділянку площею 2,1476 га, що знаходиться за адресою Київська обл., Ірпінський р-н, смт. Гостомель, вул. Чапаєва, 1-в, кадастровий номер 3210945900:01:021:0001, заставною вартістю 10884216,00 грн.; нежитлове приміщення площею 40,7 кв.м. -прохідна (в літ. "Б5"), огорожа" 9-10", замощення літера "І", що знаходиться за адресою Київська обл., Ірпінський р-н, смт. Гостомель, вул. Чапаєва, 1-в, заставою вартістю 1890099,00 грн. За домовленістю сторін вартість предмета іпотеки складає 12774315,00 грн., що за курсом НБУ станом на день укладення договору становить 2529567,33 дол. США.

В Державному реєстрі іпотек зареєстровано обтяження іпотекою нерухоме майно, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором 10 грудня 2007 року, та підтверджує переважне право Позивача (вищий пріоритет) перед іншими іпотекодержателями на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Також, 05 червня 2009 року, в забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором № 49/01/07 щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та будь-яких інших платежів, між позивачем та відповідачем (Заставодавець) укладено договір застави № 49/01/07-ДЗ, предметом якого є рухоме майно-товари в обороті (вентиляційне та кліматичне обладнання), перелік яких зазначений у додатку до договору застави, заставною вартістю 5078208,17 грн., що за курсом НБУ на день підписання договору становить 667123,16 доларів США.

В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження заставою рухоме майно, що є предметом застави за Договором застави № 49/01/07-ДЗ.

На виконання умов Кредитного договору №49/01/07 позивачем перераховано відповідачу 2000000,00 доларів США, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів від 10 грудня 2007 року та 22 травня 2009 року.

Як встановлено колегією суддів, повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитними коштами здійснювалось позичальником з порушенням графіку, встановленого Кредитним договором № 49/01/07 та додатковими угодами до нього.

Заборгованість позичальника за кредитом становить 1803520,00 доларів США, заборгованість за процентам за користування кредитом становить 177254,79 доларів США, всього 1980774,79 доларів США, що за курсом НБУ 7,9757 грн. станом на 26.10.2011 року становить 15798065,49 грн.

Відповідно до п.9.1 Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення виконання.

З огляду на неналежне виконання позичальником умов кредитного договору позивачем нараховано позичальнику пеню у розмірі 20020,91 доларів США, що за курсом НБУ 7,9757 грн. станом на 26.10.2011 року становить 159682,77 грн., з яких пеня за порушення строків повернення кредиту за період з 26.04.2011 р. по 26.10.2011 р. становить 13567,13 доларів США та пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 26.04.2011 р. по 26.10.2011 р. - 6453,78 доларів США.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем, на підставі вищенаведених норм права, нараховано 4316,18 дол. США 3% річних, що за курсом НБУ 7,9757 грн. станом на 26.10.2011 року становить 34424,56 грн., з яких за порушення строку повернення кредиту у розмірі 2713,46 доларів США, нараховані за період з 01.02.2011р. по 26.10.2011 р., за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 1602,72 доларів США нараховані за період з 01.03.2011 р. по 26.10.2011 р.

Згідно із п. 6.1 Кредитного договору у разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання Позичальником за цим Договором та/або у разі невиконання (неналежного виконання) Позичальником зобов'язань за Кредитним договором Банк має право на договірне списання суми договору з рахунків Позичальника та/або звернути стягнення на Предмет застави, що забезпечує виконання зобов'язань Позичальника вимагати виконання зобов'язань за Кредитним договором та (гаранта).

Відповідно до п.п. 9.2., 9.4. Договору застави у разі невиконання зобов'язань за кредитним договором та/або за цим договором застави заставодавець має право достроково стягувати суми кредиту та звернути стягнення на Предмет застави (у т.ч. вилучити предмет застави у заставодавця).за рахунок предмету застави задовольнити свої вимоги в повному обсязі на момент фактичного задоволення (максимальний розмір вимоги), включаючи кредит, проценти за користування кредитом, пеню, комісію, штрафні санкції та будь-які інші платежі, передбачені кредитним договором, збитки, завдані йому пошкодженням, втратою Предмету застави та простроченням виконання зобов'язання, а також витрати на здійснення забезпеченою заставою вимоги.

Пунктом 4.1., 4.2. Іпотечного договору у разі невиконання зобов'язання за кредитним договором та/або цим договором, Іпотекодержатель має право достроково стягувати наданий кредит незалежно від встановленого строку виконання зобов'язання та задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, включаючи сплату основної суми боргу, неустойки, процентів, витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги і звернення стягнення на предмет іпотеки, збитків, завданих порушенням зобов'язання та/або цього договору іпотеки.

Статтею 572 Цивільного кодексу України встановлено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави; за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Виходячи зі змісту ст. 20 Закону України "Про заставу", заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Враховуючи те, що в строки, передбачені умовам Кредитного договору, позичальником не повернуто позивачу кредит у розмірі 1803520,00 доларів США, не сплачено проценти за користування кредитним коштами у розмірі 177254,79 доларів США, пеню за порушення строків сплати кредиту та процентів за користування кредитними кошами у розмірі 20020,91 доларів США та 3% річних у розмірі 4316,18 дол. США, всього 2005111,89 дол. США, що за курсом НБУ 7,9757 грн. станом на 26.10.2011 року становить 15992170,87 грн., позивач на підставі п.п. 6.1. Кредитного договору, п. 9.2., 9.4. Договору застави та п. 4.1., 4.2. Іпотечного договору набув право стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки і застави.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором №49/01/07 у сумі 2005111,89 дол. США, що курсом НБУ 7,9757 грн. станом на 26.10.2011 року становить 15992170,87 грн., з яких 1803520,00 дол. США заборгованості за кредитом, 157716,66 дол. США заборгованості по простроченим відсоткам за користування кредитом; 19538,13 дол. США заборгованість по поточним відсоткам; 13567,13 дол. США пені за порушення строків повернення кредиту; 6453,78 дол. США пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом; 2713,46 дол. США 3% річних за порушення строку повернення кредиту; 1602,72 дол. США 3% річних за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.

Твердження відповідача про те, що позивачем неодноразово необґрунтовано підвищувалась процентна ставка (плата за кредит), що спричинило переплату за кредитним договором №49/01/07, колегією суддів не приймається з огляду на наступне.

Як встановлено колегією суддів, 01.06.2009 р. відсоткова ставка підвищена на 3% річних згідно п.4.9. Договору в редакції Додаткової угоди №2 про внесення змін до кредитного договору №49/01/07 від 07.12.2007 р., укладеної 22.04.2009 р., в зв'язку з ненаданням додаткового забезпечення у вигляді товарів в обороті, які належать позичальнику та його дочірнім структурам на загальну суму не менше 7500000,00 грн. 05.06.2009 р. відсоткова ставка зменшена до базового розміру, у зв'язку з укладенням договору застави. 08.07.2011 р., у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору щодо переведення в банку щомісячних кредитових оборотів по поточному рахунку, відкритому у ВАТ "ВТБ Банк" у розмірі не менше 80% від загальних кредитових оборотів по всіх поточних рахунках позичальника в банку та інших банках, та забезпечувати суму таких кредитових оборотів на вищевказаному рівні про протягом дії цього договору (невиконанням зобов'язань визначених п.4.3.11.1. кредитного договору) встановлено збільшення розміру процентів на 1 % до моменту усунення цього порушення (п.3.1.1 кредитного договору).

Як зазначено в п.28 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 №5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин", виходячи із закріпленого Конституцією України принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58), всі рішення банку в будь-якій формі (постанова, рішення, інформаційний лист) щодо підвищення процентної ставки в односторонньому порядку є неправомірними лише з 10 січня 2009 року (Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1-рп/99 у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів). При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641 - 642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК. Наприклад, не є односторонньою зміною умов договору та не суперечить статті 1056-1 ЦК зміна розміру фіксованої процентної ставки залежно від зміни обставин кредитного ризику (неукладення договору страхування, припинення договору застави/іпотеки тощо), якщо в кредитному договорі визначено обставини, за якими застосовується інша фіксована процентна ставка, та її розмір.

Отже, враховуючи порушення позичальником умов кредитного договору та прийняття останнім, шляхом підписання кредитного договору обставин кредитного ризику, за якими виникає зобов'язання щодо сплати відсотків для користування кредитними коштами, збільшення позивачем розміру процентів було правомірним.

Позивач просив суд визначити спосіб реалізації майна, що є предметом Договору застави №49/01/07-ДЗ від 05 червня 2009 року, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 5078208,17 грн. та визначити спосіб реалізації майна, що є предметом іпотеки за Іпотечним договором від 10 грудня 2007 року, шляхом проведення публічних торгів з початковою ціною реалізації предмета іпотеки 12774315,00 грн.

Нормами ч. 2 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено обов'язкове в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки зазначення в рішенні суду наступних категорій: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

В зв'язку з тим, що в матеріалах справи відсутні докази узгодження між сторонами ціни реалізації предмета іпотеки та предмета застави, а також матеріалів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності, колегією суддів ухвалою суду від 14.05.2013 р. було призначено судово-товарознавчу експертизу для визначення дійсної ринкової вартості на момент пред'явлення позову предмету застави згідно договору застави №49/01/07-ДЗ від 05.06.2009 р. (майна зазначеного в Додатку №1 та Додатку №2 до договору застави) та визначення дійсної ринкової вартості на момент пред'явлення позову предмету іпотеки згідно іпотечного договору від 10.12.2007 р. (майна зазначеного в п.1.3 іпотечного договору).

03.09.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про залишення без виконання ухвали суду від 14.05.2013 р., у зв'язку з не оплатою вартості експертизи, та повернуто матеріали справи №54/473.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача надав письмове заперечення щодо оплати вартості судово-товарознавчої експертизи.

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про заставу" встановлено, що реалізація заставленого майна провадиться спеціалізованими організаціями з аукціонів (публічних торгів), якщо інше не передбачено договором, а державних підприємств та відкритих акціонерних товариств, створених у процесі корпоратизації, всі акції яких перебувають у державній власності, - виключно з аукціонів (публічних торгів).

Відповідно до ч. 3 ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Пунктом 10 Договору застави №49/01/07-ДЗ від 05 червня 2009 року встановлено, що звернення стягнення на предмет застави відбувається у порядку, визначеному заставодержателем, в тому числі, але не виключно, на підставі рішення суду, шляхом передачі заставодавцем заставодержателю у власність предмету застави або шляхом реалізації предмету застави заставодержателем.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про звернення стягнення на предмет застави за Договором застави №49/01/07-ДЗ від 05 червня 2009 року, шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною 5078208,17 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Законом України "Про іпотеку" встановлені два способи реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення прилюдних торгів (в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження") або застосування процедури продажу (встановлена статтею 38 Закону України "Про іпотеку").

При укладенні договору іпотеки (п. 5.1) сторони дійшли згоди, що звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса і шляхом позасудового врегулювання (передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання або шляхом продажу предмету іпотеки Іпотекодержателем від свого імені). Звернення стягання на предмет іпотеки здійснюється способом за вибором іпотекодержателя.

Відповідно до п. 6.3. Іпотечного договору визначені розділом 5 цього договору способи задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджають Іпотекодержателю застосовувати інші встановлені законодавством способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Абзацом 2 пункту 6.2. Іпотечного договору сторони визначили, що ціна продажу предмета іпотеки встановлюється у розмірі, визначеному в п. 1.4. Договору, або за рішенням іпотекодержателя на підставі оцінки майна.

Згідно з п. 1.4. Іпотечного договору вартість предмета іпотеки за зазначеним договором становить 12774315,00 грн.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку" реалізація предмета іпотеки, на який звертається звернення стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

З огляду на наведене, враховуючи те, що спосіб реалізації предмету іпотеки за Іпотечним договором від 10 грудня 2007 року, позивачем обраний продаж на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", при укладенні іпотечного договору від 10.12.2007 року сторонами визначено початкову ціну продажу предмету іпотеки у розмірі 12774315,00 грн., суд апеляційної інстанції вважає, що реалізація майна, що є предметом іпотечного договору від 10 грудня 2007 року має відбуватися шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" та з дотриманням вимог Закону України "Про іпотеку", з початковою ціною продажу предмета іпотеки у розмірі 12774315,00 грн.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 49, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комфорт-Сервіс" залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2012 р. у справі №54/473 залишити без змін.

Матеріали справи №54/473 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановлені законом порядку та строки.

Головуючий суддя Іоннікова І.А.

Судді Гаврилюк О.М.

Гончаров С.А.

Повний текст постанови підписаний 31.10.2013 р.