Постанова

від 24.10.2013 по справі 909/562/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2013 р. Справа № 909/562/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желік М.Б.

Костів Т.С.

при секретарі Кришталь М.

за участю представників:

від позивачів - ОСОБА_2,

від відповідача - Долинський І.А. - директор, Олексин Л.П. - представник,

від третьої особи - ОСОБА_2

Розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 17.08.13 року

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2013 року (Суддя Рочняк О. В.)

у справі № 909/562/13

за позовом : ОСОБА_5, АДРЕСА_1; ОСОБА_6, АДРЕСА_2

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальність "Передзвін", вул. Василя Стуса, 23, м.Івано-Франківськ

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача - ОСОБА_7, АДРЕСА_3

про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційно частці у статутному капіталі в сумі 279650 грн.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2013 року у справі №909/562/13 в задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_7 до Товариства з обмеженою відповідальність "Передзвін" про стягнення вартості частини майна товариства пропорційно частці у статутному капіталі в сумі 279 650 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням, позивачі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, подали апеляційну скаргу, в якій просять рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2013 року у справі №909/562/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_5, щодо виплати вартості частини майна товариства, пропорційну її частці у статутному капіталі в сумі 50 000,00грн. та вимоги ОСОБА_6, щодо виплати вартості частини майна товариства пропорційну її частці в статутному капіталі 3,9% в сумі 43 625,00грн. задоволити. В обґрунтування апеляційної скарги, апелянти посилаються на те, що вони скористались своїм правом на вихід зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальність "Передзвін" та набули право на отримання частки майна товариства, пропорційно розміру своїх часток, що передбачено п.7.2 Статуту товариства, в редакції станом на 02.10.2002р. та ст.54 Закону України "Про господарські товариства". Також, скаржник зазначає, що Постановою Вищого господарського суду України по справі №5010/2446/2011-К-26/95 від 17.04.2013р. встановлено, що після виключення та виходу учасників, у товариства виник обов'язок сплатити останнім вартість їх вкладу у статутному фонді. Оскільки, у редакції статуту станом на 22.12.1995р. учасники товариства мають частки ОСОБА_5 - 21,1%, а ОСОБА_6 - 3,9%, то товариство зобов'язано сплатити їм, відповідно ОСОБА_5 - 29 540,00 доларів США (236 025,00грн.) та ОСОБА_6 - 5 460,00 доларів США (43 625,00грн.).

Одночасно, апелянти зазначають, що в оскаржуваному рішенні судом першої інстанції, дано оцінку матеріалам, наданим архівним відділом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, яка відрізняється від висновку Вищого господарського суду України, що досліджував ті ж самі первинні реєстраційні документи. На думку скаржника, суд першої інстанції однобоко трактував наявні правовідносини та документи в справі, зокрема, наявність двох різних нотаріально посвідчених заяв щодо передачі ОСОБА_6 своєї частки і про відсутність останньої на загальних зборах учасників товариства 25.11.2002р. та неможливістю розпоряджатись належною їй часткою, у зв'язку з неповідомленням.

Відповідач надав суду відзив на апеляційну скаргу б/н від 18.09.2013р., в якому заперечив доводи апелянтів, вказав, що судом першої інстанції обґрунтовано та законно встановлені всі обставини справи, правильно застосовані норми матеріального та процесуального права і правомірно відмовлено в задоволенні позову. Зокрема, відповідач зазначає, що вихід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з Товариства з обмеженою відповідальність "Передзвін" було зроблено на підставі нотаріально посвідчених заяв останніх, в яких зазначено, що вони не мають претензій, в т.ч. майнових до товариства та інших його учасників. Відсутність будь-яких претензій також підтверджується тим, що жоден з учасників після виходу з товариства не звертався до останнього з заявами про виплату вартості належної їм частки, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства, т.я. розрахунок з ними вже був проведений до 18.11.2002р. Одночасно, відповідач зазначив, що позивачам слід відмовити в задоволенні позову, зокрема, і через пропущення строку позовної давності, оскільки на момент звернення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до суду з даним позовом пройшло понад 10 років, з моменту виходу останніх з Товариства з обмеженою відповідальність "Передзвін", тобто строк, в межах якого сторона має право звернутись до суду за захистом свого порушеного права або інтересу давно закінчився. Відтак, відповідач просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 24.10.2013р. представник позивачів (скаржників) навів доводи, аналогічні, викладеним у апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задоволити.

Представники відповідача в судовому засіданні заперечили доводи апелянтів, при цьому, наводили доводи аналогічні, викладеним у своєму відзиві на апеляційну скаргу, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи навів свої доводи і міркування, підтримавши доводи апеляційної скарги.

09.10.2013р. на адресу Львівського апеляційного господарського суду надійшли клопотання ОСОБА_5 про зупинення провадження в справі №909/562/13 до вирішення по суті справи №909/722/132 господарського суду Івано-Франківської області та про призначення будівельно-технічної і судово-бухгалтерської експертиз.

В судовому засіданні 24.10.2013р.колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та про призначення будівельно-технічної і судово-бухгалтерської експертиз слід відмовити за безпідставністю.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 та ОСОБА_6 без задоволення з наступних підстав.

ТОВ "Передзвін" створене, шляхом перетворення орендного підприємства громадського харчування бар "Десертний", в результаті приватизації державного майна (договір купівлі-продажу державного майна від 29.08.1995р., установча угода про створення і діяльність ТОВ "Передзвін" від 29.10.1995р., статут ТОВ "Передзвін" від 22.12.1995р. Державну реєстрацію статуту ТОВ "Передзвін" проведено 22.12.1995р. Учасниками ТОВ "Передзвін" виступили ОСОБА_7 (36,0%), ОСОБА_5 (21,1%), ОСОБА_8 (18,8%), ОСОБА_9 (9,4%), ОСОБА_10 (6,9%), ОСОБА_11 (3,9%), ОСОБА_12 (3,9%).

Рішенням зборів учасників ТОВ "Передзвін" від 02.10.2002р., оформленого протоколом №3, затверджено зміни до установчої угоди та статуту ТОВ "Передзвін", зокрема, п.п.10, 11, 18 установчої угоди викладено в новій редакції, та внесені зміни до статуту: абз.2 п.6.2 виключено, змінено редакцію п.6.3, пункти 6.6, 7.4.1, 7.5, 7.7 - виключено.

05.11.2002р. учасники товариства ОСОБА_9 та ОСОБА_12 склали нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу засновників ТОВ "Передзвін" та передачу своїх часток ОСОБА_3

18.11.2002р. ОСОБА_5 склала нотаріально засвідчену заяву про вихід з учасників ТОВ "Передзвін" та передачу своєї частки ОСОБА_7

18.11.2002р. ОСОБА_6 склала нотаріально засвідчену заяву про вихід зі складу учасників ТОВ "Передзвін" та передачу своєї частки ОСОБА_3

18.11.2002р. ОСОБА_10 подала заяву про вихід зі складу ТОВ "Передзвін" та передачу своєї частки ОСОБА_3

Рішенням зборів учасників ТОВ "Передзвін від 25.11.2002р., оформленого протоколом №1 вирішено прийняти в склад засновників товариства ОСОБА_3; виключити зі складу засновників ОСОБА_14, як таку, що не приймає участі в діяльності товариства; виключити зі складу засновників ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, згідно поданих заяв; обрати головою товариства ОСОБА_3 та директором товариства ОСОБА_7; затвердити статут та установчий договір ТОВ "Передзвін" в новій редакції.

На підставі вказаного рішення 29.11.2002р. Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради зареєстровано нову редакцію установчого договору та статуту ТОВ "Передзвін", згідно якого учасниками товариства є ОСОБА_7 та ОСОБА_3, частки яких розподілено 50% на 50%.

Під час розгляду справи судом першої інстанції досліджено надані архівним відділом Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на запит суду Переліки державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності №40-п від 11.10.2002р. та №51-п від 29.11.2002р., де містяться первинні реєстраційні документи ТОВ "Передзвін", зокрема, нотаріальним чином засвідчені заяви учасників товариства ОСОБА_9 та ОСОБА_12 від 05.11.2002р. про вихід зі складу засновників ТОВ "Передзвін" та передачу своїх часток ОСОБА_3 , ОСОБА_5 від 18.11.2002р. про вихід з учасників ТОВ "Передзвін" та передачу своєї частки ОСОБА_7, ОСОБА_6 від 18.11.2002р. про вихід зі складу учасників ТОВ "Передзвін" та передачу своєї частки ОСОБА_3, ОСОБА_10 від 18.11.2002р. про вихід зі складу ТОВ "Передзвін" та передачу своєї частки ОСОБА_3 та оригінал протоколу ТОВ "Передзвін" №1, згідно п.2 якого вирішено виключити зі складу засновників ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, згідно поданих заяв.

Відповідно до п.28 постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" учасник товариства вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

Станом на 25 листопада 2002 року заяви про вихід зі складу учасників товариства ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 були подані на розгляд ТОВ "Передзвін", що підтверджується фактом винесення питання про розгляд поданих заяв на збори засновників товариства від 25.11.2002р. та наявність в матеріалах реєстраційної справи ТОВ "Передзвін" оригіналів вказаних заяв.

У зв'язку з цим, вищевказані особи, є такими, що вийшли зі складу учасників ТОВ "Передзвін".

Вищевикладене підтверджується рішенням господарського суду Івано-Франківської області по справі №5010/2446/2011-К-26/95 від 20.03.2012р. яким в позові ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8 до відповідача - ТОВ "Передзвін", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - відділу Державної реєстрації Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про визнання зборів засновників товариства від 25.11.2002р. та 01.04.2003р. частково такими, що не відбулися та недійсними, визнання протоколу №1 зборів засновників ТОВ "Передзвін" від 13.10.2005р. недійсним; визнання статуту ТОВ "Передзвін" в новій редакції недійсним, визнання чинним статуту ТОВ "Передзвін" в редакції від 22.12.1995р., залишеним без змін постановою ВГС України від 17.04.2013р. (а.с.20-24) - відмовлено. Окрім того, у вищезгаданій постанові ВГС України зазначено, що відповідно до п.7.3. статуту товариства, учасник має право відступити свою частку в статутному фонді або її частину іншим учасникам або третім особам зі згоди зборів учасників. Положення ст.53 Закону України "Про господарські товариства", у редакції станом на 25.11.2002р., визначають, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства. Як встановлено судами питання щодо відступлення, переходу або перерозподілу часток між учасниками загальними зборами не розглядалося, згоди решти учасників та відступлення учасниками своїх часток іншим особам матеріали справи не містять, будь-яких правочинів щодо відчуження корпоративних прав учасниками, які вибули, не укладалось, що доводить безпідставність твердження скаржників про те, що перерозподіл часток у статутному фонді товариства між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 має відбуватися з врахуванням вказівок, наведених у заявах учасників про вихід із товариства.

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі.

Згідно п.7.2 статуту ТОВ "Передзвін" від 22.12.1995р., зі змінами згідно протоколу №3 від 02.10.2002р., учасник може вийти з товариства, при цьому йому виплачується вартість вкладу в статутному фонді, виражена в грошовій формі, а також належна йому частині прибутку, одержаного в поточному році до моменту виходу учасника з Товариства після складання річного звіту, але на протязі 12 місяців з дня вибуття.

Проте, в заявах позивачів (ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про вихід з товариства зазначено, що будь-яких претензій, в т.ч. майнових вони до ТОВ "Передзвін" та інших учасників товариства не мають.

Відтак, наявність в заявах позивачів відомостей про відсутність будь-яких претензій, в т.ч. майнових, до товариства та його учасників, свідчить, що вони внесені в заяву з відома та зі згоди позивачів, і ці відомості безпосередньо стосуються прав та обов'язків сторін, що виникають у зв'язку з виходом позивача з числа учасників товариства.

З матеріалів справи не вбачається, що з моменту виходу з товариства і до звернення з позовом позивачі зверталися до відповідача з вимогами, претензіями щодо надання інформації про діяльність товариства, щодо визначення належної їм до виплати частки у зв'язку з її виходом з товариства (розмір частки не визначений в рішенні загальних зборів від 25.11.2002р., яким задоволено заяву позивачів про вихід), чи виплати цієї частки.

Таким чином, господарський суд Івано-Франківської області дійшов вірного висновку, що вимоги позивачів є безпідставними та необґрунтованими, а тому відсутні правові підстави для їх задоволення.

Одночасно, суд першої інстанції обґрунтовано та законно прийняв до уваги доводи відповідача про пропуск позивачами строку звернення з позовом, встановленого ст.257 ЦК України, оскільки корпоративне право, про захист якого позивачами пред'явлено позовну вимогу, не є немайновим в розумінні ст.269 Цивільного кодексу України та ст.167 Господарського кодексу України, а тому на нього поширюється позовна давність.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Пунктом 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №10 передбачено, що за змістом статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушено право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, положення закону про правові наслідки спливу позовної давності можуть застосовуватися лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права і факт його порушення або оспорювання. У випадках відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а у зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.

З огляду наведеного, а також враховуючи необґрунтованість заявлених позовних вимог у даній справі колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених ст.267 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 17.08.13 року - відмовити.

2. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2013 року у справі №909/562/13- залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського

суду.

Повний текст постанови виготовлений 29.10.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.