Ухвала

від 24.12.2013 по справі 909/562/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 грудня 2013 року Справа № 909/562/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддіМалетича М.М., суддів:Круглікової К.С. (доповідача), Мамонтової О.М. розглянувши матеріали касаційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного процесуального строку на її подання ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року у справі№ 909/562/13 господарського суду Івано-Франківської області за позовомОСОБА_5, ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Передзвін" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_6 простягнення вартості частини майна товариства пропорційно частці у статутному капіталі в сумі 279650 грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року у справі № 909/562/13. Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного ним строку для подання касаційної скарги, встановленого статтею 110 Господарського процесуального кодек су України.

Клопотання про поновлення процесуального строку задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст. 110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Дотримання вимог норм процесуального права при зверненні з касаційною скаргою є обов'язком для всіх учасників процесу.

Судова колегія касаційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку.

Поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як свідчать матеріали справи, 24.10.2013 року була прийнята постанова Львівського апеляційного господарського суду у даній справі.

Лише 20.11.2013 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року у справі № 909/562/13 до Вищого господарського суду України, про що свідчить відбиток штемпеля на конверті, разом з клопотанням про поновлення пропущеного строку.

Обґрунтовуючи причину пропуску встановленого процесуального строку для звернення з касаційною скаргою ОСОБА_4 послалась на отримання постанови апеляційного господарського суду 05.11.2013 року, зазначивши, що на судовому засіданні при постановлені постанови вона присутньою не була, а тому, на її думку, наданий Господарським процесуальним кодексом України термін для касаційного оскарження рішень нею не пропущений.

Проте, як вбачається з протоколу судового засідання від 24.10.2013 року та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року представник позивачів ОСОБА_7 був присутній у судовому засіданні апеляційної інстанції, а отже і був обізнаний з результатами апеляційного розгляду справи.

З огляду на вищевикладене колегія суддів вважає, що в заяві про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого для подання касаційної скарги, скаржник не послався на обставини, що їх слід було б вважати непереборними і пов'язаними з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Таким чином, пропуск строку, встановленого для подання касаційної скарги, став наслідком порушення заявником норм процесуального права, дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу.

Оскільки можливість вчасного подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року у справі № 909/562/13 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для поновлення пропущеного скаржником процесуального строку.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (стаття 4 Закону України "Про судовий збір").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлено Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" в сумі 1147,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2013 року у справі № 909/562/13 у задоволенні позову ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про стягнення вартості частини майна товариства пропорційно частці статутному капіталі в сумі 279650 грн. відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2013 року у справі № 909/562/13 залишено без змін.

Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 31.07.2013 року у справі № 909/562/13, а справу направити на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області в іншому складі суддів.

Виходячи з наведеного, оскаржуючи судові рішення у повному обсязі, скаржник при поданні касаційної скарги має сплатити судовий збір, виходячи з оспорюваної суми.

Отже, ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позову майнового характеру, обчислена виходячи з оспорюваної суми 279650 грн., становить 2796, 50 грн., тоді як згідно з квитанцією № 16244.352.1 від 20.11.2013 року при поданні касаційної скарги заявником судовий збір сплачено частково, в розмірі 936, 25 грн., що є підставою для повернення касаційної скарги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 53, 86, 110, 111, п. 4 та п. 5 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В :

Клопотання ОСОБА_4 про поновлення пропущеного процесуального строку на подання касаційної скарги на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року у справі № 909/562/13 відхилити.

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року у справі № 909/562/13 повернути скаржнику без розгляду.

Повернути ОСОБА_4 (АДРЕСА_1) з державного бюджету 936 (дев'ятсот тридцять шість) грн. 25 коп. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією № 16244.352.1 від 20.11.2013 року.

ГоловуючийМ. Малетич Судді:ОСОБА_2 ОСОБА_3