Постанова

від 31.10.2013 по справі 905/2821/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.10.2013 р. справа №905/2821/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В. суддів:Радіонова О.О., Татенко В.М. за участю представників: від позивача:Котенко Р.В., довіреність б/н від 01.10.2013 р.; від відповідача :не з'явився; від третьої особи:не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Гірничношахтне обладнання», м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. прозупинення провадження у справі№905/2821/13 (головуючий суддя Огородник Д.М., судді Колесник Р.М., Сажнева М.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Гірничношахтне обладнання», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Нікс», м. Донецьк третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Міус», м. Донецьк простягнення боргу у розмірі 438883,46грн. В С Т А Н О В И В :

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. зупинено провадження у справі №905/2821/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Гірничношахтне обладнання», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Нікс», м. Донецьк про стягнення суми боргу за договором купівлі -продажу векселів №БВ0536 від 12.09.2012 у розмірі 438883,46 грн.

Позивач з прийнятою ухвалою господарського суду про зупинення провадження у справі не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати та передати справу на розгляд господарського суду Донецької області.

В обґрунтування апеляційної скарги, скаржник зазначає, що для зупинення провадження по справі законних підстав не було, а отже ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що в матеріалах справи міститься відзив на позов, за яким відповідач визнає суму заборгованості, яка є предметом спору по даній справі.

Крім того, на думку скаржника, оскаржувана ухвала винесена поза межами двомісячного строку для вирішення господарського спору.

Розпорядженням В.о голови Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 21.10.2013р. у справі №905/2821/13 прийнято апеляційну скаргу до провадження. Вказана ухвала направлена сторонам та третьої особи рекомендованим листом на адреси наявні в матеріалах справи, про що заповнено штамп вихідної кореспонденції на зворотній стороні ухвали відповідно до п.2.6.12. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. №28.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. про зупинення провадження у справі №905/2821/13, у зв'язку з тим, що для зупинення провадження по справі законних підстав не було.

Розпорядженням Голови Донецького апеляційного господарського суду від 30.10.2013р. змінено склад колегії суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Радіонова О.О., Татенко В.М.

Представник скаржника у судовому засіданні 30.10.2013р. пояснив, що ухвалу господарського суду вважає такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу господарського суду скасувати з підстав викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання 30.10.2013р. не з'явився, про час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені.

Відповідно до ст.106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

З огляду на викладене, беручи до уваги положення ст.ст.22, 69, 77 ГПК України та роз'яснення надані в п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, враховуючи, що явка сторін не була визнана обов'язковою та те, що апеляційна інстанція, відповідно до ст.101 ГПК України, переглядає справу за наявними в ній доказами і не зв'язана доводами апеляційної скарги, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутністю представника відповідача та третьої особи за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія встановила.

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТД "Гірничошахтне обладнання" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Нікс" про стягнення суми боргу за договором купівлі -продажу векселів №БВ0536 від 12.09.2012 у розмірі 438883,46 грн.

В ході розгляду справи, за клопотанням позивача судом витребувано від Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" інформацію про розмір коштів, які надійшли від відповідача на рахунок №26007001000917 відкритий позивачем на виконання договору купівлі - продажу векселів №БВ0536 від 12.09.2012, з посиланням на дати та номери платіжних доручень.

Після отримання відповіді Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" господарському суду Донецької області стало відомо про існування платіжного доручення №457 від 23.10.2012 р., яким відповідач здійснив останню оплату на виконання договору №БВ0536 від 12.09.2012 перед позивачем.

На підставі вище зазначених обставин, суд першої інстанції зробив висновок, про відсутність заборгованості відповідача перед позивачем по вказаному договору, а також про повідомлення позивачем неправдивих відомостей та подання до суду доказів не у повному обсязі.

Поряд з цим, представник позивача, надав письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідач платіжним дорученням №457 від 23.10.2012 здійснив оплату "за прості іменні векселя згідно акту пред'явлення векселя №01/10 від 01.10.2012"; в платіжному дорученні №457 від 23.10.2012 відповідач помилково зазначив: "перерахування коштів по договору купівлі-продажу векселів №БВ0536 від 12.09.2012", що підтверджується листом відповідача про відповідну помилку, та не заперечувалось відповідачем.

Проте, суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку про необхідність реагування з боку суду в порядку ст.90 Господарського процесуального кодексу України у вигляді надсилання повідомлення до Прокурора міста Донецька разом із матеріалами справи у зв'язку з наявністю істотних розбіжностей у поясненнях позивача щодо фактичних обставин правовідносин за спірним договором, задля з'ясування і правової оцінки наявності ознак злочинів з підробки документів та наявності ознак шахрайства у спірних правовідносинах. При цьому, враховуючи, що перевірка зазначених обставин вимагатиме дослідження наявних в справі матеріалів і до отримання результатів означеної перевірки щодо наявності або відсутності зазначених судом фактів надати належну правову оцінку заявленим вимогам не вбачається за можливе, провадження у справі підлягає зупиненню до отримання господарським судом Донецької області встановлених визначених у повідомленні суду обставин за результатами проведеної перевірки та повернення матеріалів справи до суду.

Отже, зупиняючи провадження у справі на підставі п.2 ч.2 ст.79 ГПК України суд посилався на повноваження, які надані суду ч.4 ст.90 ГПК України щодо права господарського суду у разі виявлення у діях працівників підприємств та організацій порушення законності, що містять ознаки дії, переслідуваної у кримінальному порядку надіслати про цей факт повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури.

Відповідно до ст.79 ГПК України передбачено два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд, зокрема, у випадках надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів. Крім того, виходячи зі змісту норми ст.79 ГПК України, необхідною передумовою для застосування зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.

Колегія суддів вважає, що наведені в оскаржуваній ухвалі доводи суду першої інстанції щодо необхідності зупинення провадження у справі не є переконливими та не можуть бути покладені в обґрунтування спірної ухвали. Оскаржувана ухвала не містить обґрунтованого висновку про неможливість розгляду господарського спору до закінчення проведення перевірки.

Спір може бути розглянутий за наявними у справі документами, з огляду на наступне.

Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність. За змістом ст.ст.4-3, 33 ГПК України встановлений принцип господарського судочинства, згідно з яким кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Таким чином, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. При цьому, принцип змагальності вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Пленум Вищого господарського суду України у п.2.5. постанови «Про деякі питання застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18 роз'яснив, будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

Поряд з цим, судом першої інстанції не враховані приписи статті 43 ГПК України, якими встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись Законом .

Відповідно до приписів ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, повинен встановити чи є заборгованість відповідача перед позивачем.

При цьому, якщо під час розгляду справи, господарський суд встановлює, що заборгованість відсутня за певними обставинами, то саме суд, а не Прокуратура м. Донецька, надає правову оцінку цим обставинам та приходить до відповідного висновку та вирішення спору по суті, а не штучно затягувати розгляд спору шляхом надсилання до органів прокуратури матеріалів справи з метою встановлення у діях сторін дій, переслідуваних у кримінальному порядку.

За наведених обставин, колегія суддів вважає, що у місцевого господарського суду не було достатніх підстав для зупинення провадження у справі, оскільки для даної справи не існувало обставин, що перешкоджали або унеможливлювали її розгляд, і які б зумовили зупинення провадження у справі відповідно до ст. 79 ГПК України.

В той же час, суд не позбавлений права, після прийняття рішення по справі надіслати відповідне повідомлення в порядку ст.90 ГПК України.

Судова колегія зазначає, що повідомлення з конкретних справ повинні надсилатися відповідним органам, як правило одночасно з вирішенням спору. Саме така правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в редакції від 21.02.2013р.

Стаття 90 ГПК України взагалі не передбачає, що повідомлення, яке надсилається до правоохоронних органів, повинно бути надіслано разом з матеріалами справи.

Пунктом 5.10 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 в редакції від 23.02.2012 визначено, що на відміну від окремої ухвали повідомлення органам внутрішніх справ чи прокуратури (частина четверта статті 90 ГПК) надсилаються господарським судом не з будь-якого факту порушення підприємством або організацією законності, а лише у тих випадках, коли господарський суд виявить у діяльності працівників підприємства, організації такі порушення законності, які містять ознаки дії, переслідуваної в кримінальному порядку.

Проте, колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що всупереч приписам вказаної Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 в редакції від 23.02.2012 та ст.ст. 43, 86 ГПК України в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не вказано, які саме обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення спору мають бути з`ясовані органами прокуратури і у яких саме діях когось із сторін, їх працівників суд вбачає ознаки злочинної поведінки, за яку передбачено покарання санкціями норм Кримінального кодексу України.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції повинен розглянути справу за наявними у справі доказами виходячи із обраного позивачем способу захисту порушеного права та з урахуванням процесуальної поведінки відповідач. При цьому суд першої інстанції вправі й до завершення розгляду справи надіслати повідомлення в порядку статті 90 ГПК України. Однак сам факт надсилання повідомлення не перешкоджає розгляду справи по суті й не розглядається, як підстава зупинення провадження у справі.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі №905/2821/13, тому ухвала господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. прийнята з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до положень ч.7 ст. 106 ГПК України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про зупинення провадження у справі справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

У п.3 інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» від 23.05.2012р. №01-06/704/2012 та п.4.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. №7 визначено, якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК, то розподіл судових витрат, пов'язаних з розглядом відповідних апеляційних скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст.99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД «Гірничношахтне обладнання», м. Донецьк на ухвалу господарського суду Донецької області від 07.10.2013 року у справі №905/2821/13 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 07.10.2013р. у справі №905/2821/13 - скасувати.

Справу №905/2821/13 направити на розгляд до господарського суду Донецької області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді О.О. Радіонова

В.М. Татенко

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1-третьої особі, 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС