Рішення

від 28.10.2013 по справі 914/3824/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2013 р. Справа № 914/3824/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ-Комфорту Львів", м.Львів;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВЕЕМ-Будсервіс", м.Львів;

про стягнення 29 465 грн. 84 коп.

Суддя Мазовіта А.Б.

при секретарі Юрків М.Г.

Представники:

від позивача: Білик Е.І., представник (довіреність від 10.07.2013 р.);

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ-Комфорту Львів", м.Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВЕЕМ-Будсервіс", м.Львів про стягнення 29 465 грн. 84 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 10.10.2013р. призначив розгляд справи на 28.10.2013 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, зазначив, що відповідачем не здійснено жодних заходів щодо врегулювання спору мирним шляхом, просив суд задоволити позовні вимоги повністю.

На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі клопотанням (вх.№44590/13 від 25.10.2013 р.) долучив до матеріалів справи витяги з ЄДР ЮО та ФО-П щодо перебування сторін в реєстрі станом на час розгляду спору, акт звірки взаєморозрахунків, підписаний позивачем, лист про направлення акту звірки відповідачеві та докази його надіслання.

З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки і встановлення виробів з ПВХ, на виконання умов якого позивачем було виготовлено вироби та надано послуги з їх доставки та встановлення. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг належним чином не виконав, внаслідок чого на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становила 26 000 грн. 00 коп. Враховуючи наведене, просив стягнути з відповідача заборгованість за договором в сумі 26 000 грн. 00 коп., а також інфляційні втрати в сумі 1 222 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2 243 грн. 84 коп. та судові витрати.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив. В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.10.2013 р. (вручене відповідачеві 14.10.2013 р.), відтак, суд виконав вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

19.05.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ-Комфорту Львів» (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» (замовник, відповідач) укладено договір №190510-01 поставки і встановлення виробів з ПВХ, згідно з п.1.1 якого виконавець зобов'язався виготовити з власних матеріалів за замовленням замовника вироби з металопластику і склопакетів (далі -«вироби») та здійснити їх доставку на об'єкт і встановлення (далі - разом вироби і їх встановлення - «замовлення»), а замовник зобов'язався прийняти і оплатити це замовлення згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.3. договору, найменування, кількість, конфігурація, ціна виробів, а також вартість виконання їх встановлення вказуються в додатку №1 до цього договору і підлягають коригуванню в процесі виконання замовлення у випадку уточнення об'єму замовлення і/або коригування вартості виробів і вартості їх встановлення.

Сторони передбачили, що даний договір вступив в силу з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, але в будь-якому випадку по 31.07.2010 року.

Згідно з п.2.1. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 09.07.2010 р.), ціна даного договору на момент його підписання становить 429740 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 71 623 грн. 33 коп.

Розрахунки по цьому договору здійснюються в безготівковому порядку. Форма розрахунків: платіжне доручення (п.п.2.2., 2.3. договору).

Пунктом 2.4. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 09.07.2010 р.), передбачено обов'язок замовника оплатити виконавцю замовлення (згідно додатку №1 до договору) в порядку, визначеному календарним планом проведення платежів (додаток №2).

Як вказано в п.2.7., по завершенню виконання робіт, передбачених цим договором, виконавець представляє виконані роботи для приймання замовником, передає на розгляд акти приймання виконаних робіт, належним чином оформлену виконавчу документацію, акти прихованих робіт.

Зобов'язання по даному договору вважаються виконаними виконавцем і прийнятими замовником з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 4.1. договору).

Пунктом 4.2. сторони встановили, що акт приймання виконаних робіт (т.ф. КБ-2в) та довідку про вартість виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-3) готує виконавець і передає замовнику у 2-х примірниках, а замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання перевіряє достовірність акта в частині фактично виконаних робіт і використаних матеріалів, їх відповідності показникам якості, і при відсутності явних недоліків підписує його і передає один примірник виконавцю.

У разі виявлення недоліків у роботі чи матеріалах, розбіжностей у розрахунку виконаних робіт, кількості використаних матеріалів, незадовільної якості виконаних робіт або матеріалів, наявності інших зауважень щодо виконання робіт за договором, замовник складає дефектний акт, в якому обов'язково фіксується дата виявлення дефекту і дата щодо його ліквідації. (п.4.3. договору).

На виконання умов вищевказаного договору сторонами було підписано акти приймання виконаних робіт №1207-12 за липень 2010 року на суму 168765грн. 00 коп. та №2511-10 за листопад 2010 року на суму 260 975 грн. 00коп.

Відповідно до додатку №2 до договору «Календарний план проведення платежів» (в редакції від 09.07.2010 р.), кінцевим терміном оплати наданих робіт було визначено 23.11.2010 р.

Незважаючи на факт належного здійснення позивачем своїх обов'язків за договором, відповідач вартість виконаних відповідно до вказаних актів робіт оплатив частково.

Актом звірки взаєморозрахунків №19-01 сторони погодили, що станом на 21.01.2011 р. заборгованість ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» перед ТзОВ «Світ-Комфорту Львів» становила 40 000 грн. 00коп.

Як стверджує в позовній заяві позивач та вбачається з акту звірки взаєморозрахунків №2510/01, 03.02.2011 р. та 31.03.2011 р. відповідачем було здійснено часткову оплату на суму 4 000 грн. 00 коп. та 10 000 грн. 00 коп. відповідно, внаслідок чого станом на дату розгляду справи судом заборгованість відповідача за виконані роботи становить 26 000 грн. 00коп.

За несвоєчасне виконання зобов'язання, керуючись ст.625 ЦК України, позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних та інфляційні втрати за період з 24.11.2010 р. по 09.10.2013 р. на суму 2 243 грн. 84 коп. та 1 222 грн. 00коп. відповідно.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (господарських зобов'язань).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

На підставі ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за зобов'язанням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст.839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст.853 ЦК України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч.1 ст. 854 ЦК України).

Пунктом 2.4. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 09.07.2010 р.), передбачено обов'язок замовника оплатити виконавцю замовлення (згідно додатку №1 до договору) в порядку, визначеному календарним планом проведення платежів (додаток №2).

Вказаним додатком №2 (в редакції від 09.07.2010 р.) сторони погодили порядок та терміни проведення платежів та визначили кінцевим терміном оплати наданих робіт 23.11.2010 р.

Факт виконання робіт позивачем на загальну суму 429 740 грн. 00 коп. підтверджується актами приймання виконаних робіт №1207-12 за липень 2010 та №2511-10 за листопад 2010 року.

Вказані акти було підписано повноважними представниками сторін без зауважень, а також скріплено печатками замовника та виконавця, відтак, суд вважає акти приймання виконаних робіт достатніми доказами здійснення позивачем свого обов'язку за договором, а саме виконання ним робіт на суму 429 740 грн. 00 коп., що були належним чином прийняті відповідачем.

Як вбачається з актів звірки розрахунків, наявних в матеріалах справи, ТзОВ «Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» не здійснило оплату виконаних робіт в повному обсязі.

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства та договору, відсутність доказів повної чи часткової сплати боргу, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для задоволення позовної вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 26000грн. 00 коп.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно проведеного судом розрахунку розмір 3% річних, що належить стягнути з відповідача, відповідає розміру 3% річних, заявлених позивачем до стягнення та становить 2 243 грн. 84 коп.

Щодо стягнення інфляційних втрат, суд зазначає, що позивачем при обчисленні інфляційних втрат за грудень 2010 р. допущено помилку, яка полягає у фактичному застосуванні при розрахунку індексу інфляції 100,9 замість індексу інфляції 100,8. Таким чином, розмір інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 196 грн. 00 коп.

Статтею 4 3 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За умовами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 26 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2 243 грн. 84 коп. 3% річних та 1 196 грн. 00 коп. інфляційних втрат. У задоволенні позову в частині стягнення 26 грн. 00 коп. інфляційних втрат слід відмовити у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.

Судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.11, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 627, 629, 837, 839, 853, 854 ЦК України, ст. 174, 193 ГК України та ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „ВЕЕМ-Будсервіс", м.Львів, пр.В.Чорновола, 57 (ідентифікаційний код 23884496) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Світ-Комфорту Львів", м.Львів, вул.Шевченка, 313 (ідентифікаційний код 32711938) 26 000 грн. 00 коп. основного боргу, 2 243 грн. 84 коп. 3% річних, 1 196 грн. 00коп. інфляційних втрат, 1 718 грн. 98 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 26 грн. 00 коп. інфляційних втрат - відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

У судовому засіданні 28.10.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 01.11.2013р.

Суддя Мазовіта А.Б.