Постанова
від 01.10.2013 по справі 801/7491/13-а
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 жовтня 2013 р. (15:20) м.Сімферополь Справа №801/7491/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., за участю секретаря судового засідання Єпексімової Т.Є., представників сторін:

від позивача - Піскарьов Д.А.,

від відповідача - Григор'єва Т.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кримського Республіканського підприємства "Профілактична дезінфекція Красногвардійського району"

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій.

Суть спору. Кримське Республіканське підприємство "Профілактична дезінфекція Красногвардійського району" звернулось до Окружного адміністративного суду із позовом до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим (який є правонаступником Джанкойської ОДПІ АРК ДПС, далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000471500 від 09 квітня 2013 року, №0002041500 від 11 червня 2013 року та №0002251500 від 21 червня 2013 року, а також визнання протиправними дії, щодо залишення без розгляду заперечень позивача на Акти перевірки №712 від 19.03.2013 та Акт перевірки № 1195/15.02/20671630 від 30.04.2013.

Позов мотивовано тим, що відповідач під час проведення камеральних перевірок не мав прав вдаватись до аналізу первинних бухгалтерських перевірок, а також результати інших перевірок, в наслідок чого протиправно не прийнято до уваги пільгу позивача з ПДВ на підставі відповідної ліцензії, про що зазначалось у своєчасно поданих запереченнях до актів, які відповідачем необґрунтовано та безпідставно повернуті без їх розгляду.

Ухвалами суду від 31.07.2013 відкрито провадження у справі та після закінчення підготовчого провадження у справі останню призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив останні задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених у письмових запереченнях. По суті вимог пояснила, що позивачем зазначені обсяги операцій, звільнених від оподаткування відповідно до п.п. 197.1.5. п. 197.1, ст.. 197 ПК України, а саме надання послуг з дератизації у січні 2013 - 33 892,00 грн., у березні 2013 - 30 222,00 грн. та у квітні 2013 - 34 006,00 грн. Між тим, діяльність по дератизації до переліку послуг, які підлягають ліцензуванню не відноситься, а тому виявлені порушення потягли прийняття спірних оскаржуваних рішень.

Відносно позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними представником зазначено, що листи про залишення скарг позивача без розгляду, не порушують права та інтереси позивача, оскільки наслідки які виникли у зв'язку з їх виконанням, а саме прийняті податкові повідомлення-рішення, оскаржені в судовому порядку та є предметом спору по даній справі.

Вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Позивача зареєстровано як юридичну особу та останній перебуває на податковому обліку у відповідача.

19 березня 2013 року посадовими особами Джанкойської ОДПІ АРК ДПС проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податкові звітності з ПДВ за січень 2013 року позивача, за наслідками якої складено акт перевірки від 19 березня 2013 за №712/1502/20671630.

30 квітня 2013 року посадовими особами Джанкойської ОДПІ АРК ДПС проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податкові звітності з ПДВ за березень 2013 року позивача, за наслідками якої складено акт перевірки від 30 квітня 2013 за № 1195/1502/20671630.

06 червня 2013 року посадовими особами Джанкойської ОДПІ АРК ДПС проведена камеральна перевірка даних задекларованих у податкові звітності з ПДВ за квітень 2013 року позивача, за наслідками якої складено акт перевірки від 06 червня 2013 за № 1537/1502/20671630.

В ході вказаних перевірок встановлені порушення п.п. 197.1.5. п. 197.1. ст.. 197, абз. б) п.185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, а саме: неправомірне застосування та використання податкової пільги з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 121 151,00 грн.

До вказаного висновку відповідач прийшов із тих підстав, що в деклараціях з податку на додану вартість за січень 2013, березень та квітень місяці 2013 року КРП «Профдезінфекція» зазначені обсяги операцій, звільнених від оподаткування відповідно до п.п. 197.1.5. п. 197.1 ст. 197, а саме: надання послуг з дератизації: у січні 2013 - 33 892,00 грн., у березні 2013 - 30 222,00 грн. та у квітні 2013 - 34 006,00 грн.

Не погодившись з вказаними діями на Акт перевірки №712 від 19.03.2013 та Акт перевірки № 1195/15.02/20671630 від 30.04.2013 позивачем подані заперечення, які повернуті відповідачем без розгляду з посиланням на порушення порядку їх подання.

За результатами перевірок прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 року № 0000471500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ всього на суму 8472,50 грн., у т.ч. 6778,00 грн. - основним платежем та 1694,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціям; від 11 червня 2013 року № 0002041500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ всього на суму 9066,00 грн., у т.ч. 6044,00 грн. - за основним платежем та 3022,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціям; від 21 червня 2013 року № 0002251500, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ всього на суму 10201,50 грн., у т.ч. 6801,00 грн. - за основним платежем та 3400,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціям.

Не погодившись із вказаним податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, а також діями, щодо не прийняття заперечень, позивач звернувся до суду із даним позовом для захисту своїх порушених прав.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Тому, вирішуючи дану справу стосовно позовних вимог позивача про визнання протиправними дій та прийнятих рішень, суд зобов'язаний встановити: чи діяв відповідач на підставі закону, чи являються його дії та рішення обґрунтованими, безсторонніми та добросовісними.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позивних вимог судом встановлено наступне.

Згідно з вимогами п.20.1.4 ст. 20, п.61.1 ст. 61, п.62.1.3 ст.62 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року за № 2755-VI із відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин (далі- ПК України), передбачено вчинення податкового контролю и вигляді проведення перевірок.

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено п. 75.1 ст. 75 ПК України, в якій зазначено, що камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно п.75.1.1 ст. 75 ПК України, «камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях розрахунках) платника податків».

Як вбачається із пункту 76.1. статті 76 ПК України «камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова».

Пунктом п.46.1 ст.46 ПК України встановлено, що «податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку».

Згідно з пунктом 10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 25.11.2011 № 1492, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1342 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 за № 1490/20228, «до податкової звітності з податку на додану вартість (далі - податкова звітність) належать: податкова декларація з податку на додану вартість; уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді; розрахунок податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України».

Таким чином, саме вказані документи, є податковою звітністю позивача, і відповідно останньої відповідачем могла бути проведена камеральна перевірка.

Уважно проаналізувавши вказані правові норми, суд прийшов до висновку, що предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише дані податкових декларацій (розрахунків) платника податків, перелік яких наведений у пункті 10 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків, в тому числі первинні бухгалтерські документи, акти перевірок контрагентів, експертні висновки, при проведенні камеральної перевірки не проводяться, або як в конкретному випадку наявність чи відсутність ліцензії на проведення певної господарської діяльності, оскільки це є вже предметом іншої - документальної перевірки.

В порушення ж зазначеного, під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за січень 2013 року, крім даних податкової звітності позивача, використовувався акт про результати камеральної перевірки від 07.02.2013 за № 9004748202, який не належить до податкової звітності позивача.

Також, здійснюючи камеральну перевірку податковим ревізором зроблено висновок про неправомірне застосування та використання відповідачем податкової пільги з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 121151,00 грн., оскільки зазначені обсяги операцій по наданню послуг з дератизації, звільнених від оподаткування.

В свою чергу суду на огляд надано ліцензію №511890 серії АВ виданої 17.02.2010 Міністерством охорони здоров'я України на проведення позивачем господарської діяльності в сфері проведення дезінфекційних, дезінсекційних та дератизаційних робіт.

Підпунктом 197.1.5. п. 197.1. ст. 197 ПК України передбачено, що «звільняються від оподаткування операції з: постачання послуг з охорони здоров'я закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства».

З урахуванням вказаного суд приходить до висновку, що висновки відповідача про порушення позивачем п.п. 197.1.5. п. 197.1. ст. 197, абз. б) п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, що стали підставами для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, могли бути встановлені відповідачем тільки з урахуванням та наданням правової оцінки вказаній вище ліцензії №511890 серії АВ виданої 17.02.2010 Міністерством охорони здоров'я України, що не передбачено під час здійснення камеральної перевірки.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що спірні рішення відповідача, як суб'єкта владних повноважень, прийняті передчасно та не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не добросовісно, у зв'язку із чим, підлягають скасуванню.

Що ж стосується позовних вимог про визнання дій відповідача протиправними, щодо залишення без розгляду заперечень позивача на акти перевірок, то суд вважає останні також обґрунтованими та підлягаючими задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із п.86.7 ст. 86 ПК України «у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях».

Відповідно до п. 6 розділу IV Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 за № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) Перевірки.

Судом встановлено, що Акт перевірки №712/1502/20671630 від 19.03.2013 отриманий позивачем 26.03.2013, а заперечення на нього подані позивачем через відділ поштового зв'язку 02.04.2013 року, тобто в межах п'яти робочих днів.

Акт перевірки № 1195/15.02/20671630 від 30.04.2013 отриманий позивачем 29.05.2013, а заперечення на нього подані через відділ поштового зв'язку 05.06.2013, тобто в межах п'яти робочих днів.

Відповідач, в своїх листах за № 526/10/1502 та № 919/10/15-02 повідомив про не можливість розглядати заперечення, оскільки останні подані із порушенням п.86.7 ст. 86 ПК України, оскільки отримані контролюючим органом не в межах п'яти робочих днів.

Пунктом 56.16 ст. 56 ПК України встановлено, що днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Із аналізу вказаних вище правових норм, суд робить висновок, що позивач мав право подати скаргу поштою, і в даному випадку днем подання скарги вважається день отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Оскільки вказані норми позивачем витримані, відповідач в силу Закону зобов'язаний був розглянути протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання та надіслати позивачу відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Оскільки скарги позивача розглянуті відповідачем не були, тому суд прийшов до висновку про протиправність дій відповідача, щодо залишення їх без розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що відповідачем не доказано правомірності своїх дій та рішень, у зв'язку із чим позов задовольняє у повному обсязі.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при зверненні до суду судового збору, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 КАС України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передбачено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідне стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Як же вбачається із ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" №3674 від 08.07.2011 року, ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру - 1 відсоток розміру майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат, а за вимоги не майнового характеру 0,03 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки задоволені позовні вимоги як майнового так і не майнового характеру, суд приходить до висновку, що сплачений позивачем судовий збір при поданні позову в сумі 0,1 (114,70) та 0,03 (34,41) розміру мінімальної заробітної підлягає стягненню на його користь.

Під час судового засідання, яке відбулось 01.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови складено 07.10.2013.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Джанкоїської об'єднаної державної податкової інспекцій в АР Крим Державної податкової служби №0000471500 від 09 квітня 2013 року, №0002041500 від 11 червня 2013 року та №0002251500 від 21 червня 2013 року.

3. Визнати протиправними дії Джанкоїської об'єднаної державної податкової інспекцій в АР Крим Державної податкової служби щодо залишення без розгляду заперечень Кримського республіканського підприємства «Профілактична дезінфекція Красногвардійського району» на Акт перевірки №712 від 19.03.2013 та Акт перевірки № 1195/15.02/20671630 від 30.04.2013.

4. Стягнути на користь Кримського Республіканського підприємства "Профілактична дезінфекція Красногвардійського району" судові витрати в розмірі 149,11 грн. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в АР Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.

СудОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення01.10.2013
Оприлюднено05.11.2013
Номер документу34477368
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —801/7491/13-а

Ухвала від 30.12.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Моторний О.А.

Постанова від 02.12.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Цикуренко Антон Сергійович

Ухвала від 13.11.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Цикуренко Антон Сергійович

Постанова від 01.10.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Радчук А.А.

Постанова від 01.10.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Радчук А.А.

Ухвала від 31.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Радчук А.А.

Ухвала від 31.07.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Радчук А.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні