Постанова

від 31.10.2013 по справі 805/10100/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р. Справа № 805/10100/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хохленкова О.В.

розглянувши в письмовому провадженні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мирошниченко Ю.М. про визнання порушення неправомірними діями права на свободу, особисту недоторканість та судовий захист, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до голови Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мирошниченко Ю.М. про визнання порушення неправомірними діями права на свободу, особисту недоторканість та судовий захист.

В позовній заяві позивач вказує на порушення його права на свободу, особисту недоторканість та судовий захист та висуває кілька позовних вимог.

Позовна вимога про порушення головою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Мирошниченко Ю.М. як суб'єктом владних повноважень вимог діючого законодавства щодо організації діловодства стосовно пересування кримінального провадження відносно позивача ОСОБА_1 в межах суду та розподілу цього кримінального провадження неповноважному, на думку позивача, судді.

Друга позовна вимога про безпідставне, на думку позивача, продовження строків тримання під вартою позивача.

Третя позовна вимога про, начебто, заборону на звернення позивача до Європейського суду з прав людини.

Позивач просив визнати неправомірними порушення його прав на свободу, особисту недоторканість та на безперешкодне звернення за судовим захистом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 жовтня 2013 року було закрито провадження у справі в частині що стосується безпідставного продовження строків тримання під вартою.

Таким чином, судом розглядаються дві позовні вимоги - про порушення головою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Мирошниченко Ю.М. як суб'єктом владних повноважень вимог діючого законодавства щодо організації діловодства стосовно пересування кримінального провадження в межах суду відносно позивача ОСОБА_1 та розподілу цього кримінального провадження неповноважному, на думку позивача, судді та заборону на звернення позивача до Європейського суду з прав людини.

Позивач в судове засідання двічі не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Причини неявки суду відомі - позивач утримується у Маріупольському слідчому ізоляторі і є засудженим Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.309 КК України. В своєї заяві позивач просив забезпечити його особисту участь у судовому засіданні, але адміністративний суд не має повноважень на запит про етапування чи конвоювання ув'язнених, які тримаються під вартою, в судове засідання.

Відповідач в судове засідання не з'явився. Був повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Надав суду письмові заперечення, а також заяву про розгляд справи за його відсутність.

В письмових запереченнях вказав, що при надходженні обвинувального акту № 12012050800000121 відносно позивача за ч.2 ст.390 КК України, його було зареєстровано в автоматизованої системі документообігу суду та здійснено автоматичний розподіл зазначеної судової справи. Тому, він не вбачає будь - яких порушень зі своєї сторони.

Що стосується позовної вимоги про заборону на звернення позивача до Європейського суду з прав людини, то він зазначає що в ході судового засідання 05.05.2013 року позивач звернувся до суду з клопотанням надіслати його заяву до Європейського суду з прав людини, тому що в слідчому ізоляторі де він утримується йому відмовили. Ухвалою судді Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 05.06.2013 року клопотання позивача було задоволено.

Відносно інших позовних вимог, пов'язаних з процесуальними питаннями продовження строку тримання позивача під вартою, відповідач вважає що ці питання повинні розглядатися в порядку кримінального судочинства.

В позові просив відмовити.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач - ОСОБА_1, утримується у Маріупольському слідчому ізоляторі і є засудженим Іллічівським районним судом м.Маріуполя Донецької області за ч.2 ст.309 КК України.

Відповідач - Мирошниченко Юрій Михайлович є керівником Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецькій області юридичної особи, код ЄДРПОУ 02895627, зареєстрованої 13.04.1994 року (а.с.40).

Правовідносини щодо організації діловодства стосовно пересування кримінального провадження в межах суду та розподілу кримінальних проваджень регулюються Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 року № 30 (далі по тексту - Положення) та Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 68 від 27.06.2006 року (далі по тексту - Інструкція).

01.042013 року до Іллічівського районного суду м.Маріуполя надійшов обвинувальний акт № 12012050800000121 відносно позивача ОСОБА_1 за ч.2 ст.390 КК України.

Цей факт сторонами визнається та відповідно до ч.3 ст.72 КАС України може не доказуватися перед судом.

Відповідно до п.2.8. Положення, реєстрація в автоматизованій системі вхідної кореспонденції здійснюється в такому порядку:

Вхідна кореспонденція, в тому числі процесуальні документи, приймається і опрацьовується користувачами автоматизованої системи, яким надано доступ до системи відповідно до їх функціональних обов'язків, і реєструється в автоматизованій системі в день її надходження.

На кожний вхідний, у тому числі процесуальний, документ у автоматизованій системі створюється реєстраційна картка, яка містить інформацію щодо реквізитів та руху документа.

До автоматизованої системи під час реєстрації в обов'язковому порядку вносяться: дата надходження до суду передбачених законом процесуальних документів, судових справ, матеріалів кримінального провадження, скарг, заяв, клопотань, звернень тощо, матеріалів, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, внесення даних до реєстраційних карток в автоматизованій системі (дата надходження; інформація про предмет спору; прізвище (найменування) особи (органу), від якої (якого) надійшли документи; прізвище працівника апарату суду, який здійснив реєстрацію; дані про суддю, відомості про судовий збір та інші дані, передбачені цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами.

Внесення інформації до реєстраційної картки здійснюється користувачами автоматизованої системи відповідно до їх функціональних обов'язків.

Дата реєстрації та вхідний номер документа, що складається з номера за порядком у відповідному році та року реєстрації, формуються автоматизованою системою автоматично.

Кожній судовій справі надається єдиний унікальний номер, який формується автоматизованою системою автоматично в суді першої інстанції та залишається незмінним незалежно від проходження справи в інстанціях. Структура єдиного унікального номера справи є такою: код суду першої інстанції (три цифри) / номер справи за порядком у поточному році / рік реєстрації (дві цифри). Наприклад: 512/363/12.

У місцевих загальних судах структура єдиного унікального номера справи є такою: код суду першої інстанції (три цифри) / номер справи за порядком у поточному році / рік реєстрації (дві цифри) - вид судочинства.

Справи адміністративного судочинства позначаються літерою - а, кримінального - к, про адміністративні правопорушення - п, цивільного - ц, г - господарського. Наприклад: 512/363/12-к.

У судах кожної інстанції автоматизованою системою автоматично формується номер провадження справи, необхідний для діловодства відповідного суду. Цей номер є таким: індекс (за наявності), що визначається інструкцією з діловодства в суді/код суду/номер справи за порядком у поточному році/рік реєстрації.

Автоматизованою системою може автоматично формуватися номер провадження справи, необхідний для діловодства відповідного суду. Цей номер може містити, зокрема, індекс, код суду, номер справи за порядком у поточному році, рік реєстрації, інші дані, необхідні для діловодства відповідного суду.

Відносно обвинувального акту № 12012050800000121 щодо позивача ОСОБА_1 за ч.2 ст.390 КК України було створено обліково - статистичну картку на справу та присвоєно їй єдиний унікальний номер справи 264/2408/13-к та номер провадження 1-кп/264/114/2013.

Згідно з п.3.1 Положення, автоматичний розподіл справ здійснюється у суді (у судовій палаті) під час їх реєстрації, на підставі внесеної до автоматизованої системи інформації.

Автоматичний розподіл судових справ між суддями (колегіями суддів) здійснюється з урахуванням спеціалізації суддів, у тому числі спеціалізації зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх, а також автоматичним розподілом визначається запасний суддя, слідчий суддя.

В такий же спосіб визначається суддя, який розглядає питання про відвід слідчому судді або судді, який здійснював судове провадження одноособово.

Автоматичний розподіл судових справ між суддями у судах, у яких відсутня спеціалізація або її застосування неможливе, здійснюється між усіма суддями.

Спеціалізація суддів визначається рішенням зборів суддів відповідного суду.

Судові справи підлягають автоматичному розподілу між суддями, які мають на час розподілу справ повноваження для здійснення процесуальних дій.

Якщо судова справа підлягає розгляду (перегляду) колегією суддів, при автоматичному розподілі судових справ автоматизованою системою в місцевому суді призначається головуючий суддя, а в судах апеляційної та касаційної інстанцій - суддя-доповідач з числа всіх суддів відповідного суду з урахуванням їх спеціалізації (за її наявності). Справа розглядається колегією суддів, до складу якої входить призначений автоматизованою системою головуючий суддя або суддя-доповідач. Засади формування колегії суддів визначаються зборами суддів відповідного суду з унеможливленням впливу на формування осіб, зацікавлених у результатах судового розгляду справи.

У разі, коли обвинуваченим у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді довічного позбавлення волі, заявлено клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно нього судом присяжних, автоматизованою системою визначається до складу такого суду два професійних судді шляхом включення до нього головуючого та одного із суддів зі складу колегії, визначених відповідно до абзацу першого цього пункту.

У разі задоволення відводу (самовідводу) судді (головуючого, судді-доповідача або всього складу суду, якщо справа розглядається колегією суддів), якому розподілено справу для розгляду, справа підлягає повторному автоматичному розподілу без урахування цього судді (суддів).

У разі неможливості виконання суддею, який входить до складу колегії суддів, обов'язків судді (тимчасова непрацездатність, відрядження, відпустка тощо), який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, повторний автоматичний розподіл судових справ не здійснюється. Заміна відсутнього судді, який входить до складу колегії суддів, здійснюється відповідно до встановлених засад формування складу колегій суддів.

Повторний автоматичний розподіл справи у визначених законодавством випадках (відвід, самовідвід судді, недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, відсутність допуску або дозволу до роботи з документами, що містять інформацію з обмеженим доступом тощо) здійснюється за письмовим розпорядженням керівника апарату суду (особи, яка виконує його обов'язки) згідно з додатком N 1 до Положення.

При автоматичному розподілі судових справ використовується та враховується така інформація:

спеціалізація (за наявності);

спеціалізація зі здійснення кримінального провадження щодо неповнолітніх;

(підпункт 3.1.14 пункту 3.1 доповнено новим абзацом третім

згідно з рішенням Ради суддів України від 26.10.2012 р. N 60)

здійснення суддею повноважень із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні (здійснення функцій слідчого судді);

кількість судових справ, що надійшла на розгляд судді;

кількість фактично відпрацьованого робочого часу (в днях);

коефіцієнт складності категорій судових справ;

коефіцієнт, що враховує форму участі судді у розгляді судової справи;

категорія судової справи за загальним рядком відповідної форми звіту, що затверджується ДСА України, або загальним рядком класифікатора;

наявність у судді повноважень для здійснення правосуддя на момент розподілу судових справ;

наявність обставин, що виключають або не допускають повторної участі судді (складу суду) у розгляді судової справи відповідно до законодавства;

наявність у судді допуску до державної таємниці;

наявність у судді дозволу на розгляд судових справ з грифом "Для службового користування";

відсоток справ, що підлягає розгляду суддею, в разі виконання ним інших повноважень, не пов'язаних із здійсненням правосуддя;

участь у роботі з допуску справ до провадження у Верховному Суді України.

Основним критерієм є річне навантаження суддів. Визначення річного навантаження здійснюється з урахуванням:

кількості судових справ, що надійшли на розгляд за період;

кількості фактично відпрацьованого робочого часу за період;

коефіцієнта складності судових справ, що надійшли за період,

за формулою:

РН = сума (1 * К_складності * К_ФУС * 100 / відсоток адміністративних посад) / КтРД,

де:

РН - річне навантаження;

К_складності - коефіцієнт складності категорії судової справи, що підраховується (повинен бути більше 0);

К_ФУС - коефіцієнт форми участі судді в розгляді судової справи, що підраховується;

відсоток адміністративних посад - відсоток участі судді у судовій справі при виконанні суддею інших повноважень, не пов'язаних із здійсненням правосуддя на момент розподілу судової справи;

КтРД - кількість робочих днів за період;

період - з початку поточного року до дня, в якому здійснюється автоматичний розподіл судових справ, включно, але не раніше дати початку роботи з автоматизованою системою.

Коефіцієнт складності категорій судових справ, виконання суддею інших повноважень, не пов'язаних із здійсненням правосуддя, відсоток адміністративних посад тощо визначаються зборами суддів відповідного суду. Коефіцієнт, що враховує форму участі судді в розгляді судової справи, визначається зборами суддів відповідного суду.

Таким чином, розподіл справи відносно позивача ОСОБА_1 відбувся виключно на засадах, передбачених Положенням та Інструкцією в автоматичному режимі, належних доказів про зворотне позивач суду не надав, тому у суду не виникає сумніву в правомірності дії відповідача щодо дотримання норм законодавства про автоматичний розподіл справи.

Тому, в цієї частині позовних вимог слід відмовити.

Що стосується позовної вимоги про заборону на звернення позивача до Європейського суду з прав людини.

Ухвалою судді Іллічівського районного суду м.Маріуполя від 05.06.2013 року було встановлено, що ОСОБА_1 в ході судового засідання 05.05.2013 року звернувся до суду з клопотанням надіслати його заяву до Європейського суду з прав людини, тому що в слідчому ізоляторі де він утримується йому відмовили. Це клопотання позивача було задоволено та дозволено Маріупольському слідчому ізолятору направити лист (заяву) ОСОБА_1 до Європейського суду (а.с.32).

Цією ухвалою спростовуються позовні вимоги ОСОБА_1 про заборону на його звернення до Європейського суду з прав людини. Належних доказів про зворотне позивач суду не надав,

Тому, в цієї частині позовних вимог також слід відмовити.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини,на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, суд при вирішені справи керується принципом законності, відповідно до якого органи держаної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно до ст. 105 КАС України позивач має право вимагати скасування або визнання не чинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку що відповідачем в даних правовідносинах не було допущено неправомірних дій при автоматичному розподілу кримінальної справи відносно позивача та дій щодо заборони на звернення позивача ОСОБА_1 до Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Оцінюючи дії відповідача щодо відповідності ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб що передбачені законами України, з урахуванням всіх обставин, які мають значення для вчинення дії, та неупереджено.

Питання розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст..94 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У позові ОСОБА_1 до голови Іллічівського районного суду міста Маріуполя Донецької області Мирошниченко Ю.М. про визнання порушення неправомірними діями права на свободу, особисту недоторканість та судовий захист, відмовити повністю.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Хохленков О.В.