Постанова

від 23.10.2013 по справі 810/4217/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року 810/4217/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Булат» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

07.08.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Булат» (далі - позивач, Товариство, ТОВ «Булат») до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби щодо (далі - Податковий орган) призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої відображені в Акті від 06.03.2013 №103/22-00/32947120; визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 02.04.2013 №0000712205 та №0000722205.

В обгрунтування своїх вимог позивач зазначив, що не погоджується з висновками Акту №103/22-00/32947120 від 06.03.2013 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Булат» з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», ТОВ «РМА «Монамі», ТОВ «Юридичне агентство «Авента» за період з 01.07.2009 по 30.09.2012" (далі - Акт перевірки), на підставі якого прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки, на його думку, висновки даного акту про порушення норм податкового та цивільного законодавства при здійсненні господарських операцій між Товариством та вказаними контрагентами зроблені всупереч нормам чинного податкового законодавства та грунтуються на непідтверджених припущеннях щодо нікчемності таких правочинів з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента Товариства - ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» та матеріали кримінального провадження, порушеного стосовно директора ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_1

Позивач зазначає, що законність та обгрунтованість визначення Товариством сум податку на додану вартість та податку на прибуток підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, позивач зазначає, що призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства відбулось із грубим порушенням порядку проведення документальних позапланових перевірок, встановленому Податковим кодексом України, та стверджує, що в наказі проведення перевірки Податковим органом не визначено підставу для її проведення. При цьому письмового запиту від Податкового органу, який мав би передувати перевірці, Товариство також не отримувало.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач послався на обставини, викладені в Акті перевірки.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №069126 товариство з обмеженою відповідальністю «Булат», код за ЄДРПОУ 32947120, зареєстровано як суб'єкт господарювання 07.05.2004 Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області.

Відповідно до Свідоцтва №100045704 НБ№066372 від 22.12.2006 Товариство є платником податку на додану вартість.

20.02.2013 начальником Податкового органу на підставі пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.4 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України видано наказ №96 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки».

З 21.02.2013 по 27.02.2013 на підставі наказу № 96 від 20.02.2013, згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.4 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України посадовою особою Податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Булат» з питання дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», ТОВ «РМА «Монамі», ТОВ «Юридичне агентство «Авента» за період з 01.07.2009 по 30.09.2012.

За результатами вказаної перевірки Податковим органом складено Акт №103/22-00/32947120 від 06.03.2013, у висновках якого зафіксовано наступні порушення з боку Товариства:

1) пп. 7.2.6, п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - занижено суму податку на додану вартість, що підлягає до сплати, у розмірі 217826,82 грн., в тому числі за вересень 2009 року - 27217,00 грн., жовтень 2009 року - 28330,00 грн., листопад 2009 року - 27931,50 грн., грудень 2009 року - 9000,00 грн., січень 2010 року - 20224,00 грн., лютий 2010 року - 6183,33 грн., березень 2010 року - 16958,33 грн., квітень 2010 року - 14050,00 грн., травень 2010 року - 11000,00 грн., червень 2010 року - 9000,00 грн., липень 2010 року - 32533,66 грн., серпень 2010 року - 8399,00 грн., вересень 2010 року - 6936,00 грн.; задекларовано від'ємне значення в декларації з податку на додану вартість в сумі 64,00 грн.

2) п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - занижено податок на прибуток підприємств, що підлягає до сплати в сумі 272283,55 грн., а саме: за ІІІ квартал 2009 року - 34021,25 грн., за IV квартал 2009 року - 81576,88 грн., І квартал 2010 року - 54207,09 грн., ІІ квартал 2010 року - 42562,50 грн., ІІІ квартал 2010 року - 59915,83 грн.

До вказаних вище висновків Податковий орган дійшов у зв'язку з наступними встановленими в ході перевірки позивача обставинами, які відображені в Акті перевірки:

Від ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС надійшов акт від 07.11.12 4098/22-222-35976635 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.10.2009 по 31.10.2012, відповідно до якого: «Від ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС отримано висновок №08/10-12/101 від 11.10.12 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс». Період відпрацювання - жовтень 2009 року-жовтень 2012 року. Під час обстеження юридичної адреси встановлено, що підприємство за вказаною адресою не знаходиться. За результатами відпрацювання встановлено, що на підприємств рахується тільки 1 співробітник, відсутні виробничі потужності, використовуючи які можливо здійснювати господарську діяльність, відсутні складські приміщення, на яких можливе розміщення придбаних товарів з метою їх дальшої реалізації, відсутні транспортні засоби, за допомогою яких можливо здійснювати перевезення товарів. Вказані вище обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності.

В провадженні Головного слідчого управління ДПС України знаходиться кримінальна справа №69-149, порушена за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс», з метою прикриття незаконної діяльності, за попередньою змовою невстановленою групою осіб, скоєного повторно, за ознаками злочину, передбаченого ст. 28 ч. 2 ст, 205 ч.2 КК України. В провадженні Головного слідчого управління ДПС України знаходиться кримінальна справа, порушена відносно директора ТОВ «Євро класс трейд» ОСОБА_1 за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України та відносно ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів господарської діяльності, зокрема: ПП „Фірма „Володар", ПП „Клер шато фиорд", ТОВ „Техінпромпршад", ТОВ «Промелектро -75", ТОВ „Компанія Вайліс", ТОВ „Дормашавто", ТОВ „Техномашпостач", ТОВ „Маркой групп Ко" та ТОВ „Остін - трейд" з метою прикриття незаконної діяльності, полягала в сприянні директору ТОВ ,,Серо класс трейд" ОСОБА_1 в мінімізації ним податкових зобов'язань, скоєного повторно, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ „Євро класс трейд" ОСОБА_1, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2, 212 ч. 3 КК України. Враховуючі те, що відповідно до статті 55 Господарського кодексу України ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс» (код ЄДРПОУ 35976635) має ознаки фіктивності, правочини між ТОВ «ТД «Спец-Техноресурс» та контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.10.09 по 31.10.12, зазначеним ним у додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючі без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем матеріальних цінностей, виконанням робіт або наданням послуг з порушенням встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали суб'єкти підприємницької діяльності ( юридичні особи ), зареєстровані на ,,підставних" осіб, в більшості, громадян інших держав, а саме: ТОВ „Різано -Трейд", ТОВ „Ланотеилмаш", ТОВ „Сьомий будтрест", ТОВ „Агенство „Віасат", ТОВ „Граньстройінвест", ТОВ „Аренда - сервіс", ТОВ ,,Аренда комфорт Україна". ТОВ ,,Аренда - сіті", ТОВ „Бізнес-Сервіс-Альянс"', ТОВ „Будівельна компанія „Стратос", ТОВ ,,Агенство Віко", ТОВ „Дженіт - Флай", ТОВ „Лоу - консалт", ТОВ ,,Росаріо", ТОВ „Лео-нова", ТОВ ,,Проммаст-стандарт", ТОВ „Монавій груп", ТОВ „Шляховик - авто", ТОВ „Істмедфарм груп", ТОВ „ТД „Спец- Техноресурс", ТОВ „Наладбуд компані", ТОВ „Нормалбуд", ТОВ „Рекламна агенція ,,Скай", ТОВ „Юридичне агентство „Авента", ТОВ „Торговий дім „Вереск",_ПП „Алмаз -2006", ТОВ „Оліва-21" та ТОВ „РМА - Монамі" через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку. Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана група осіб документально оформлювали неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно - матеріальних цінностей, надання послуг, виконання робіт, після чого, вказані завідомо підроблені документи передавались замовникам „послуг" із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліках, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства."

Підсумовуючи викладені в Акті перевірки обставини, Податковий орган дійшов висновку, що в ході перевірки не підтверджено фактичного здійснення поставок від ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс» (код за ЄДРПОУ 35976635), «ТОВ «РМА «Монамі» (код за ЄДРПОУ 36375673), ТОВ «Юридичне агентство «Авента» (код за ЄДРПОУ 35977246), що свідчить про те, що правочини ТОВ «Булат» з вищезазначеними контрагентами, здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини мають нереальній характер.

На підставі Акту перевірки Податковим органом прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення форми «Р» від 02.04.2013 №0000712205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 123516,00 грн. (у т.ч. за основним платежем 98813,00 грн., штрафні санкції - 24703,00 грн.) та №0000722205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 195856,00 грн. (у т.ч. з основним платежем 156685,00 грн., штрафні санкції - 39171,00 грн.).

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.

З матеріалів справи вбачається, що господарська діяльність Товариства, визнана Податковим органом протиправною в Акті перевірки, здійснювалась на підставі наступних договорів:

1) договору №1/07 від 01.09.2009 щодо надання рекламних, дизайнерських і поліграфічних послуг і проведення досліджень кон'юнктури ринку, укладеного між ТОВ «Булат» (замовник) та ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» (підрядник), згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується надавати останньому рекламні, дизайнерські та поліграфічні послуги, а також проводити дослідження кон'юнктури ринку за напрямками, що цікавлять замовника. Замовник виплачує підряднику винагороду у розмірі, який визначається у акті наданих (прийнятих) послуг. На підтвердження реальності виконання даного договору (надання юридичних послуг) позивачем надано належним чином завірені копії:

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000136 від 16.09.2009 на суму 45360,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7560,00 грн.), №ОУ-0000205 від 14.10.2009 на суму 62136,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10356,00 грн.), №ОУ-0000395 від 16.11.2009 на суму 72000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 12000,00 грн.), №ОУ-0000390 від 31.12.2009 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9000,00 грн.);

- податкових накладних №160903 від 16.09.2009 на суму 45360,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7560,00 грн.), №141003 від 14.10.2009 на суму 62136,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10356,00 грн.), №161104 від 16.11.2009 на суму 72000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 12000 грн.), №311203 від 31.12.2009 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9000,00 грн.);

- банківських виписок;

2) договору №1/02 від 01.09.2010 щодо надання рекламних, дизайнерських і поліграфічних послуг і проведення досліджень кон'юнктури ринку, укладеного між ТОВ «Булат» (замовник) та ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі» (підрядник), згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується надавати останньому рекламні, дизайнерські та поліграфічні послуги, а також проводити дослідження кон'юнктури ринку за напрямками, що цікавлять замовника. Замовник виплачує підряднику винагороду у розмірі, який визначається у акті наданих (прийнятих) послуг. На підтвердження реальності виконання даного договору (надання юридичних послуг) позивачем надано належним чином завірені копії:

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-00008 від 18.01.2010 на суму 72000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 12000,00 грн.), №118 від 11.03.2010 на суму 54750,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9125,00 грн.), №269 від 19.04.2010 на суму 47000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7833,33 грн.), №270 від 30.04.2010 на суму 37000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6166,67 грн.), №294 від 13.05.2010 на суму 48000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8000,00 грн.), №343 від 31.05.2010 на суму 18000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3000,00 грн.), №370 від 30.06.2010 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9000,00 грн.), від 31.07.2010 на суму 37044,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6174,00 грн.), від 01.07.2010 на суму 31288,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5215,67 грн.), №509 від 22.07.2010 на суму 11000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1833,33 грн.), №510 від 29.07.2010 на суму 42500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7083,33 грн.), від 30.07.2010 на суму 38100,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6350,00 грн.), від 30.07.2010 на суму 35270,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5878,33 грн.), від 20.09.2010 на суму 42000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7000,00 грн.);

- податкових накладних №180102 від 18.01.2010 на суму 72000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 12000,00 грн.), №110301 від 11.03.2010 на суму 54750,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9125,00 грн.), №190406 від 19.04.2010 на суму 47000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7833,33 грн.), №300410 від 30.04.2010 на суму 37000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6166,67 грн.), №130501 від 13.05.2010 на суму 48000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8000,00 грн.), №310525 від 31.05.2010 на суму 18000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 3000,00 грн.), №300608 від 30.06.2010 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9000,00 грн.), №310705 від 31.07.2010 на суму 37044,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6174,00 грн.), №010710 від 01.07.2010 на суму 31288,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5215,67 грн.), №220705 від 22.07.2010 на суму 11000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 1833,33 грн.), №290704 від 29.07.2010 на суму 42500,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7083,33 грн.), №300706 від 30.07.2010 на суму 38100,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6350,00 грн.), №300711 від 30.07.2010 на суму 35270,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5878,33 грн.), №200903 від 20.09.2010 на суму 42000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7000,00 грн.), №300813 від 30.08.2010 на суму 50394,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8399,00 грн.);

- банківських виписок;

3) договору №1/05 від 01.09.2009 щодо надання адвокатських, нотаріальних та юридичних послуг, укладеного між ТОВ «Булат» (замовник) та ТОВ «Юридичне агентство «Авента» (підрядник), згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується надавати останньому адвокатські, нотаріальні та юридичні послуги. Замовник виплачує підряднику винагороду у розмірі, який визначається у акті наданих (прийнятих) послуг. На підтвердження реальності виконання даного договору (надання юридичних послуг) позивачем надано належним чином завірені копії:

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000281 від 16.09.2009 на суму 63942,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10657,00 грн.), №ОУ-0000281 від 30.09.2009 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9000,00 грн.), №ОУ-0000307 від 14.10.2009 на суму 59484,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9914,00 грн.), №ОУ-0000350 від 30.11.2009 на суму 64962,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10827,00 грн.);

- податкових накладних №160902 від 16.09.2009 на суму 63942,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10657,00 грн.), №300917 від 30.09.2009 на суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9000,00 грн.), №141001 від 14.10.2009 на суму 59484,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9914,00 грн.), №301104 від 30.11.2009 на суму 64962,00 грн. (у т.ч. ПДВ 10827,00 грн.);

- банківських виписок;

4) договору №1/06 від 01.09.2009 щодо надання послуг із забезпечення формою, спецспорядженням і канцтоварами, укладеного між ТОВ «Булат» (замовник) та ТОВ «Торговий Дім «Спец-Техноресурс» (підрядник), згідно з умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується надавати останньому послуги із забезпечення формою, спецспорядженням і канцтоварами. Замовник виплачує підряднику винагороду у розмірі, який визначається у акті наданих (прийнятих) послуг. На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надано належним чином завірені копії:

- актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-141001 від 14.10.2009 на суму 48360,00 грн. (у. т.ч. ПДВ 8060,00 грн.), ОУ-161111 від 16.11.2009 на суму 30627,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5104,50 грн.), №ОУ-180101 від 18.01.2010 на суму 49344,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8224,00 грн.), №ОУ-150201 від 15.02.2010 на суму 37100,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6183,33 грн.), від 11.03.2010 на суму 47000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7833,33 грн.);

- податкових накладних №141001 від 14.10.2009 на суму 48360,00 грн. (у. т.ч. ПДВ 8060,00 грн.), №161111 від 16.11.2009 на суму 30627,00 грн. (у т.ч. ПДВ 5104,50 грн.), №180101 від 18.01.2010 на суму 49344,00 грн. (у т.ч. ПДВ 8224,00 грн.), №150201 від 15.02.2010 на суму 37100,00 грн. (у т.ч. ПДВ 6183,33 грн.), №110302 від 11.03.2010 на суму 47000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 7833,33 грн.);

- банківських виписок.

В свої додаткових поясненнях до адміністративного позову Позивач зазначив, що відсутність у Товариства товарно-транспортних накладних, на яку посилається Податковий орган в Акті перевірки, пояснюється тим, що доставка за договором №1/06 від 01.09.2009, укладеним між ТОВ «Булат» та ТОВ «Торговий Дім «Спец-Техноресурс» здійснювалася силами підрядника згідно з умовами договору. Предметом договорів, укладених між ТОВ «Булат» та ТОВ «Рекламно-маркетингове агентство «Монамі», ТОВ «Юридичне агентство «Авента», є послуги, доставка яких не передбачена ані договором, ані законом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Враховуючи викладені положення норм чинного процесуального законодавства, суд вважає, що посилання Податковим органом на акт ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 07.11.12 4098/22-222-35976635 та матеріали кримінальної справи № №69-149, що перебуває в провадженні Головного слідчого управління ДПС України, не можуть бути належними доказами у даній адміністративній справі та свідчити про порушення вимог статті 198 Податкового кодексу України при формуванні Товариством податкового кредиту та віднесенні сум до витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за результатами господарської діяльності зі вказаними контрагентами.

В матеріалах справи відсутня інформація про винесення вироку у кримінальній справі, на матеріали якої Податковий орган посилається в Акті перевірки. Також Податковим органом не надано пояснень щодо причино-наслідкового зв"язку між кримінальним провадженням, порушеного стосовно директора ТОВ «Євро клас трейд» ОСОБА_1 та нереальністю, на думку відповідача, господарських операцій, укладених між ТОВ «Булат» та ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», ТОВ «РМА «Монамі», ТОВ «Юридичне агентство «Авента».

Суд також звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплена презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

Також суд не бере до уваги та не вважає доведеним з боку відповідача факт невідповідності фінансово-господарських взаємовідносин між ТОВ «Булат» та зазначеними контрагентами вимогам частини 5 (правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним) статті 203 ЦК України у зв'язку з наступним.

Згідно з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11, статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до частини 2 статті 70 КАС сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Тобто, Податковий орган повинен надати суду відповідні докази, які підтверджують доводи щодо відсутності господарських операцій між ТОВ «Булат» та зазначеними контрагентами, правомірності прийнятих ним оспорюваних рішень.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується зазначеними вище: договорами, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) , видатковими накладними, податковими накладними.

Спірні правовідносини на момент здійснення господарської діяльності, визнаної Податковим органом неправомірною, регулювались законами України «Про систему оподаткування», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість», «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені відповідні реквізити.

Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до положень підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З положень підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наявність у позивача належним чином оформлених податкових накладних, отриманих у межах взаємовідносин з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», ТОВ «РМА «Монамі», ТОВ «Юридичне агентство «Авента» за період з 01.07.2009 по 30.09.2012 суду доведено.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, зокрема, податкових накладних, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій ТОВ «Булат» щодо формування податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат по взаємовідносинах з вказаними контрагентами. Отже, не визнання Податковим органом права на податковий кредит та висновок про завищення валових витрат є безпідставними.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Так, згідно з статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997, (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Дану справу суд вирішує, як справу майнового характеру, на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 у справі «Щокін проти України», зі змісту якого вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

У зв'язку з викладеним, протиправне винесення Податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень становить втручання у мирне володіння майном суб'єкта господарювання, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції.

Розглядаючи справу «Інтерспав» проти України про порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, Європейський суд з прав людини висловив свою думку, яка полягає в наступному: «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною кампанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

У рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини, зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до частини другої статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За таких обставин, покупець не може нести відповідальність за можливе порушення податкового законодавства продавцем-контрагентом, за умови необізнаності першим щодо таких порушень.

Відповідачем не надано доказів того, що позивач знав або міг дізнатися про те, що з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», ТОВ «РМА «Монамі», ТОВ «Юридичне агентство «Авента», можливо, порушують вимоги податкового законодавства, зокрема, щодо подання податкової звітності, відсутності за юридичним місцезнаходженням тощо, а також доказів того, що позивач був безпосередньо залучений до можливих зловживань контрагентів у системі оподаткування.

Водночас суд звертає увагу на наступне.

До 1 січня 2011 року порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, був врегульований Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, відповідно до положень підпункту 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону №2181-ІІІ за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з підпунктом 15.1.2 пункту 15.1 статті 15 Закону №2181-ІІІ 15.1.2 податкове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного у підпункті 15.1.1 цього пункту, у разі коли: а) податкову декларацію за період, коли виникло податкове зобов'язання, не було подано; б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Як було зазначено вище, Податковим органом було встановлено порушення заниження Товариством суми податку на додану вартість за період вересень 2009 року - вересень 2010 року, а також заниження податку на прибуток підприємств за ІІІ, IV квартал 2009 року, І - ІІІ квартал 2010 року.

Підпунктом 2.6.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України 30.05.1997 №166, встановлено, що якщо звітний (податковий) період дорівнює календарному місяцю, декларація подається до державної податкової інспекції (адміністрації) за місцезнаходженням платника протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Декларація з податку на прибуток підприємств подається платником податку до державної податкової адміністрації для реєстрації не пізніше строку, визначеного пунктом 16.4 статті 16 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств".

Цим пунктом, зокрема, визначено, що платники податку не пізніше 25 числа наступного за звітним кварталом місяця подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний квартал, розраховану наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року.

Інформації про неподання або невчасне подання Товариством податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств в Акті перевірки не зазначено.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що спірні податкові зобов'язання нараховані Податковим органом 02.04.2013, суд дійшов висновку, що нарахування Товариству податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період вересень 2009 року - березень лютий 2010 року, а також з податку на прибуток підприємств за ІІІ, IV квартал 2009 року здійснені Податковим органом з пропущенням строку, визначеного для такого нарахування, який становить 1095 днів.

Зважаючи на викладені норми та обставини, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є неправомірними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо правомірності проведення Податковим органом документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що для здійснення функцій, визначених податковим законодавством органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Так, відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: підпункт 78.1.1 за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; підпункт 78.1.2. платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; підпункт 78.1.3. платником податків подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок з відповідного податку за період, який перевірявся контролюючим органом; підпункт 78.1.4. виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; підпункт 78.1.5. платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження; підпункт 78.1.6. виключено; підпункт 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; підпункт 78.1.8. платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень; підпункт 78.1.9. щодо платника податку подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної у разі ненадання таким платником податків пояснень та документального підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня його отримання; підпункт 78.1.10. виключено; підпункт 78.1.11. отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону; підпункт 78.1.12. контролюючим органом вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається контролюючим органом вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб контролюючого органу нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення; підпункт 78.1.13. у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки; підпункт 78.1.14 у разі встановлення відхилення цін контрольованої операції від рівня звичайних (ринкових) цін у порядку, передбаченому підпунктом 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу; підпункт 78.1.15. неподання платником податків або подання з порушенням вимог пункту 39.4 статті 39 цього Кодексу звіту про контрольовані операції та/або обов'язкової документації або у разі встановлення порушень під час моніторингу такого звіту або документації відповідно до вимог пункту 39.4 і підпункту 39.5.1 пункту 39.5 статті 39 цього Кодексу.

Проте, у наказі №96 від 20.02.2013 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки» відсутнє посилання на підставу для проведення такої перевірки, вказану у пункті 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України. Відповідачем не надані до суду докази, які підтверджують наявність хоча б однієї з обставин для проведення перевірки, визначеної вказаною нормою Податкового кодексу України. Зокрема, відповідачем не надано відомостей щодо направлення Податковим органом на адресу Товариства буд-яких запитів щодо надання пояснень та їх документального підтвердження та відповідно не надання пояснень і документів на цей запит Товариством протягом 10 днів.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відомостей про направлення чи вручення уповноваженому представнику Товариства наказу №96 від 20.02.2013 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», які було витребувано усною ухвалою суду від 05.09.2013, відповідачем не надано, тоді як в Акті перевірки зазначено, що звітів щодо отриманих від контрагентів послуг та інших первинних документи бухгалтерського та податкового обліку підприємством до перевірки не було надано.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства проведена Податковим органом за відсутності підстав, передбачених пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, та в порушення в вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України, відтак відповідач, призначаючи та проводячи документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства, діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, передбачені Податковим кодексом України.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що відповідачем не доведено належними та достатніми доказами правомірності призначення та проведення перевірки Товариства, фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем податкового кредиту та віднесення сум до валових витрат за результатами господарської діяльності з ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», ТОВ «РМА «Монамі», ТОВ «Юридичне агентство «Авента» за вказаний вище період.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги не доведеність відповідачем відсутності реального характеру правочинів, укладених між ТОВ «Булат» та ТОВ «Торговий дім «Спец-Техноресурс», ТОВ «РМА «Монамі», ТОВ «Юридичне агентство «Авента»; доведеність обґрунтованості включення позивачем до складу податкового кредиту відображених в отриманих від вказаних контрагентів первинних документах сум ПДВ та віднесення сум до валових витрат; неправомірність та безпідставність проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 11, 14, 69, 70-72, 86, 159-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби щодо призначення та проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої відображені в Акті від 06 березня 2013 року №103/22-00/32947120.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби форми «Р» від 02 квітня 2013 року №0000712205 та №0000722205.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Булат» (код за ЄДРПОУ 32947120) судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Спиридонова В.О.