Рішення

від 30.10.2013 по справі 913/2182/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

30 жовтня 2013 року Справа № 913/2182/13

Провадження №26/913/2182/13

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Опалювальні технології", м.Луганськ

про стягнення 77712 грн. 42 коп.

Суддя господарського суду України Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_3 - представник, довіреність № 355 від 12.06.2013;

від відповідача - не прибув.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 15.08.2011 № 1 на переробку давальницької сировини у сумі 78363 грн. 69 коп., пені в сумі 6425 грн. 82 коп., 3% річних у сумі 4023 грн. 74 коп.

Ухвалою господарського суду Луганської області (суддя Отрош І.М.) від 16.08.2013 розгляд справи призначений на 10.09.2013.

В зв'язку зі звільненням судді Отрош І.М. 09.09.2013 був проведений повторний автоматичний розподіл в автоматизованій системі документообігу суду, у відповідності до вимог статті 2 1 Господарського процесуального кодексу України та дана справа передана на розгляд судді Косенко Т.В.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 10.09.2013 розгляд справи був відкладений на 25.09.2013.

Позивач поясненням б/н від 25.09.2013 надав письмові обґрунтування щодо нарахування пені понад 6 місяців.

Ухвалою господарського Луганської області від 25.09.2013 розгляд справи був відкладений на 09.10.2013.

Заявою б/н від 03.10.2013 позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 69059 грн. 60 коп., пеню в сумі 4522 грн. 99 коп., 3% річних у сумі 4129 грн. 83 коп.

Дана заява приймається судом до розгляду, враховуючи приписи ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.10.2013 розгляд справи був відкладений на 23.10.2013.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.10.2013 оголошувалась перерва до 30.10.2013.

Відповідач не скористався своїм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечив участі повноважного представника у судовому засіданні, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, оскільки повноважний представник був присутній в судовому засіданні 23.10.2013 коли оголошувалась перерва. Крім того, заявою б/н від 30.10.2013 відповідач просив суд розглянути справу без його участі.

Суд, з урахуванням думки представника позивача, вважає можливим задовольнити вказану заяву та розглянути справу без участі представника.

Також відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не забезпечив явку представника у судове засідання, ненадання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 30.10.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2011 між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач, виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Опалювальні технології" (відповідач, замовник) був укладений договір № 1 на переробку давальницької сировини (далі-договір), за умовами якого замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати відповідно з умовами цього договору роботи зі збирання (переробки) давальницької сировини (комплектуючого матеріалу), що належить замовнику, в готову продукцію у вигляді керамічних електронагрівальних панелей (HYBRID), а замовник зобов'язався прийняти готову продукцію і оплатити вартість робіт і матеріалів (сировини, обладнання) виконавця (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору виготовлення готової продукції керамічних електронагрівальних панелей (HYBRID) здійснюється із давальницької сировини замовника найменування (асортимент), кількість і якість якого, вказані в видаткових накладних (в переробку), які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно п.3.1 результатом виконаних робіт за цим договором є готова продукція, право власності на яку належить замовнику.

Здача-приймання готової продукції здійснюється сторонами протягом 2 днів з моменту повідомлення замовника про виконання замовлення на переробку давальницької сировини на складі виконавця, на підставі видаткової накладної (з переробки) (п.3.5 договору).

Відповідно до п.3.6 договору виконавець поставляє замовнику готову продукцію на умовах самовивозу. Замовник зобов'язаний прийняти готову продукцію за кількістю та якістю. Якщо в процесі приймання будуть виявлені будь-які недоліки в готовій продукції, то це повинно бути відображено в письмовій претензії. Якщо замовник прийняв роботу без перевірки, то він позбавлений права посилатися на ці недоліки, якщо вони могли бути виявлені при звичайному способі приймання.

В п.4.1 договору сторони передбачили, що оплата послуг виконавця з переробки сировини здійснюється з розрахунку 20 грн. 00 коп. за виготовлення однієї одиниці готової продукції.

Протягом 2 днів після здачі-приймання готової продукції виконавець зобов'язаний надати замовнику звіт про використання давальницької сировини, відомості про відходи (п.3.7 договору).

Згідно п.4.2 договору оплата послуг виконавця з переробки сировини здійснюється протягом 10 днів після підписання акта виконаних робіт і звіту про використання давальницької сировини.

Відповідно до п.6.3 договору у випадку порушення строків оплати за виготовлення продукції замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від суми платежу, але не більше 10% від загальної суми платежу.

В п.8.2 договору сторони встановили, що він вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими особами і діє до 31.12.2011.

Згідно п.8.4 договору він може бути пролонгований по додатковій письмовій угоді сторін.

На виконання вказаних умов договору позивач протягом вересня 2011 року - грудня 2011 року та протягом січня 2012 року - листопада 2012 року виробив для відповідача 2510 одиниць керамічних електронагрівальних панелей (HYBRID), які відповідач у передбачений договором строк оплатив частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість у сумі 69059 грн. 60 коп.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду, до яких відноситься і договір № 1 від 15.08.2011, одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ч.1 ст.840 Цивільного кодексу України якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.

Частиною 1 ст.853 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно п.4.2 договору оплата послуг виконавця з переробки сировини здійснюється протягом 10 днів після підписання акта виконаних робіт і звіту про використання давальницької сировини.

Факт виконання позивачем підрядних робіт з виготовлення для відповідача керамічних електронагрівальних панелей (HYBRID) за договором № 1 від 15.08.2011 на переробку давальницької сировини підтверджується матеріалами справи, в т.ч. видатковими накладними (в переробку) (а.с.18-50), кошторисами витрат на виготовлення готової продукції (а.с.51-82), видатковими накладними (з переробки) (а.с.83-114), звітами про фактичне використання давальницької сировини (а.с.115-146), актами виконаних робіт (а.с.147-178).

Доводи відповідача, які висловлені ним усно в судовому засіданні 23.10.2013 про те, що виконання робіт мало місце не за договором № 1 від 15.08.2011 на переробку давальницької сировини, оскільки він припинив свою дію, суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Так, в п.8.2 договору сторони встановили, що він вступає в дію з моменту його підписання уповноваженими особами і діє до 31.12.2011.

Згідно п.8.4 договору він може бути пролонгований по додатковій письмовій угоді сторін.

Суд вважає, що договір № 1 від 15.08.2011 на переробку давальницької сировини був пролонгований сторонами на 2012 рік письмово шляхом підписання видаткових накладних (в переробку) (а.с.22-50), в яких мається посилання на договір на переробку, кошторисами витрат на виготовлення готової продукції (а.с.55-82), в яких в п.7 зазначено, що вони є складовою та невід'ємною часткою договору на переробку давальницької сировини № 1 від 15.08.2011, видатковими накладними (з переробки) (а.с.87-114), в яких мається посилання на договір на переробку і підставою зазначено відповідні кошториси, звітами про фактичне використання давальницької сировини (а.с.119-146), в яких також мається посилання саме на договір на переробку давальницької сировини від 15.08.2011 № 1, актами виконаних робіт (а.с.151-178), в яких також мається посилання саме на договір на переробку давальницької сировини від 15.08.2011 № 1.

Відповідно до ст.534 Цивільного кодексу України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Судом встановлено, що в договорі № 1 від 15.08.2011 на переробку давальницької сировини сторони не передбачили черговості погашення грошового зобов'язання відповідача з оплати наданих послуг, тому позивач правомірно при надходженні оплат відповідача застосував приписи ст.534 Цивільного кодексу України, і визначив суму боргу в розмірі 69059 грн. 60 коп.

Враховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 1 від 15.08.2011 на переробку давальницької сировини в сумі 69059 грн. 60 коп. та про її задоволення (враховуючи заяву позивача про зміну розміру позовних вимог б/н від 03.10.2013).

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 07.02.2012 по 12.05.2013 у сумі 4522 грн. 99 коп., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Оскільки, як зазначив позивач, і це не оспорено відповідачем, останній своєчасно у передбачений п.4.2 договору строк оплату наданих послуг не здійснив, тобто має місце неналежне виконання зобов'язань за спірним договором відповідачем.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В п.6.3 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати за виготовлення продукції замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 0,1% за кожний день прострочки від суми платежу, але не більше 10% від загальної суми платежу.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.222) ним нарахована пеня з урахуванням вимог вказаного Закону, умов договору № 1 від 15.08.2011 та даних первинних документів.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача пеня за період з 07.02.2012 по 12.05.2013 у сумі 4522 грн. 99 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 23.09.2011 по 30.09.2013 у сумі 4129 грн. 83 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню повністю, оскільки наданий позивачем розрахунок (а.с.223-225) зроблений відповідно до діючого законодавства, з урахуванням умов договору № 1 від 15.08.2011 та даних первинних документів.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог (враховуючи заяву позивачу про зміну розміру позовних вимог б/н від 03.10.2013).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд зазначає наступне.

У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог до суми 77112 грн. 42 коп., розмір судового збору зменшується пропорційно ціні позову і складає 1720 грн. 50 коп. За таких обставин виникає переплата судового збору в сумі 55 грн. 77 коп., яка підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог. Водночас в абзаці 3 п.п.5.2 п.5 Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вказано, що про таке повернення зазначається в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Судовий збір покладається на відповідача, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Опалювальні технології" задовольнити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Опалювальні технології", вул.Лермонтова, б.1-б, м.Луганськ, ідентифікаційний код 37705541, на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , заборгованість у сумі 69059 грн. 60 коп., пеню в сумі 4522 грн. 99 коп., 3% річних у сумі 4129 грн. 83 коп., судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 55 грн. 77 коп., сплачений за платіжним дорученням № 34 від 12.08.2013,оригінал якого залишається в матеріалах справи.

Повернення судового збору здійснюється на підставі даного рішення, підписаного та засвідченого гербовою печаткою суду.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.11.2013.

Суддя Т.В.Косенко