Постанова

від 22.12.2006 по справі 20-7/400-10/267-5/037

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

20-7/400-10/267-5/037

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

22 грудня 2006 р.                                                                                   № 20-7/400-10/267-5/037  

Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді     Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., за участю представника житлово-будівельного кооперативу № 103 Г.Батракова (дов. від 18.12.06), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу № 103 на рішення від 22 травня 2006 року господарського суду м.Севастополя та постанову від 20 липня 2006 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №20-7/400-10/267-5/037 за позовом відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” до спеціалізованого ремонтно-будівельного управління “Севастопольліфт” дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства “Укрліфт”, державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5”, державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19”, державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 23”, житлово-будівельного кооперативу № 92, житлово-будівельного кооперативу № 103, про стягнення 27 047 грн. 87 коп.,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2005 року відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” звернулося  до господарського суду м. Севастополя з позовом до спеціалізованого ремонтно-будівельного управління “Севастопольліфт” дочірнього підприємства акціонерного товариства “Укрліфт” про стягнення вартості обсягів електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією.

Ухвалою від 2 березня 2006 року господарський суд залучив іншими відповідачами комунальне підприємство “Житлосервіс-5“, державне комунальне підприємство “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19”, державне комунальне підприємство “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 23”, житлово-будівельний кооператив № 92 та житлово-будівельний кооператив № 103.

Ухвалою від 7 квітня 2006 року господарський суд замінив неналежного відповідача - комунальне підприємство “Житлосервіс-5” на державне комунальне підприємство “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5”.

Рішенням від 22 травня 2006 року господарського суду м. Севастополя (суддя І. Євдокимов), залишеним без змін постановою від 20 липня 2006 року Севастопольського апеляційного господарського суду, позов задоволено частково і стягнуто: з державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5” - 1 246 грн. 99 коп.; з державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19” -  9 632 грн. 98 коп.; з державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 23” - 5 429 грн. 60 коп.; з житлово-будівельного кооперативу № 92 - 2 068 грн. 46 коп.; з житлово-будівельного кооперативу № 103 - 4 507 грн. 60 коп.; в частині вимог до спеціалізованого ремонтно-будівельного управління “Севастопольліфт” дочірнього підприємства акціонерного товариства “Укрліфт” в позові відмовлено.

Судові рішення мотивовані порушенням власниками і балансоутримувачами диспетчерських пунктів по обслуговуванню ліфтів Правил користування електричною енергією.

Житлово-будівельний кооператив № 103 просить судові рішення в частині стягнення 4 507 грн. 60 коп. і судових витрат скасувати з підстав порушення господарськими судами статей 193, 224, 275 і 277 Господарського кодексу України, статті 69 Господарського процесуального кодексу України і в цій частині припинити провадження у справі.

Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте, крім відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго”, право на подання відзиву на касаційну скаргу не використали і їх представники, крім представника житлово-будівельного кооперативу № 103, в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Господарськими судами встановлено, що 21 жовтня 2002 року відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго” та спеціалізоване ремонтно-будівельне управління “Севастопольліфт” дочірнього підприємства акціонерного товариства “Укрліфт” уклали договір за № 527 про користування електричною енергією.

Персоналом відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” були проведені перевірки стану приладів обліку електроенергії диспетчерських пунктів по обслуговуванню ліфтів, які розташовані за адресами: м. Севастополь, вул. Косарева, 27; вул. Героїв Сталінграда, 48; вул. Вакуленчука, 12; вул. Колобова, 21; проспект Жовтневої Революції, 40 і 56-Б; вул. Героїв Бреста, 27 і встановлені порушення пункту 8.4 Правил користування електричною енергією - самовільне приєднання або підключення споживачами струмоприймачів до мережі, про що складені акти від 15 січня № 0061365, від 23 січня № 0061368, від 24 січня № 0061369, від 4 лютого № 0061371, від 11 лютого № 0061372, від 12 лютого №0061373, від 17 квітня 2003 року № 0062043 про порушення Правил користування електричною енергією.

На підставі Методики обчислення обсягу електричної енергії, недоврахованої унаслідок порушення споживачем-юридичною особою Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою від 5 грудня 2001 № 1197 Національної комісії регулювання електроенергетики, позивач виписав спеціалізованому ремонтно-будівельному управлінню “Севастопольліфт” дочірнього підприємства акціонерного товариства “Укрліфт” рахунки: від 19 лютого 2003 року на суму 4 507 грн. 60 коп., від 21 лютого на суму 5 429 грн. 60 коп., від 19 лютого на суму 1 246 грн. 99 коп., від 19 лютого на суму 2 442 грн. 38 коп., від 19 лютого на суму 2 573 грн. 48 коп. від 19 лютого на суму 4 617 грн. 12 коп., від 22 квітня 2003 року на суму 2 068 грн. 46 коп.

Водночас приміщення диспетчерських пунктів, у яких були виявлені самовільні підключення струмоприймачів до мережі, у житлових будинках на вулиці Колобова, 21 і на проспекті Жовтневої Революції, 40 і 56-Б знаходяться на балансовому обліку державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19); на вулиці Героїв Сталінграду, 48 - державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 23”; на вулиці Вакуленчука, 12 - державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5”; на вулиці Героїв Бреста, 27 - на праві власності житлово-будівельному кооперативу № 92; на вулиці Косарева, 27- на праві власності житлово-будівельному кооперативу № 103 і в оренду спеціалізованому ремонтно-будівельнимому управлінню “Севастопольліфт” дочірнього підприємства акціонерного товариства “Укрліфт“ не  передавалися.

Між спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням “Севастопольліфт” дочірнього підприємства акціонерного товариства “Укрліфт” та державним комунальним підприємством “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 23”, державним комунальним підприємством “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 92, державним комунальним підприємством “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5” укладені договори (відповідно від 30 грудня 1999 року № 254, від 16 грудня 2002 року № 228, від 10 грудня 2002 року № 168) на технічне обслуговування ліфтів та диспетчерських систем.

Письмові договори на обслуговування ліфтів з державним комунальним підприємством “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 23 та житлово-будівельним кооперативом № 103 відсутні і ліфти обслуговуються спеціалізованим ремонтно-будівельним управлінням “Севастопольліфт” дочірнього підприємства акціонерного товариства “Укрліфт” на підставі усних договорів.

За таких обставин господарські суди дійшли висновків про те, що приміщення диспетчерських пунктів є допоміжними приміщенням, які призначені для забезпечення експлуатації цих будинків та побутового обслуговування його мешканців в контексті Закону України “Про об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку” та Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом від 17 травня 2005 року № 76 Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства і, застосувавши до спірних правовідносин положення пунктів 3.2. і 12.12. Правил користування електричною енергією, за змістом яких відповідальність за  технічний стан засобів обліку та безпечну експлуатацію електроустановок несе організація, на балансі якої вони перебувають (організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору) та власник цих електроустановок, залучили до участі у справі інших відповідачів, задовольнили позов за їх рахунок.

          За змістом пунктів 7.31. -7.33. Правил користування електричною енергією, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, у разі виявлення уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил або умов договору на місці оформляється двосторонній акт порушень за встановленою формою. Акт складається у присутності представника споживача, який має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача підписати акт робиться запис про відмову.

На підставі акта порушень, погодженого споживачем, уповноваженими представниками постачальника електричної енергії визначаєься обсяг недоврахованої електроенергії та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України.

У разі несплати нарахованих сум у визначений строк постачальник електричної енергії має право подати позов до суду.

          Як вбачається з матеріалів справи, акти про порушення Правил користування електричною енергією представником відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” стосовно державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 5”, державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 19”, державного комунального підприємства “Ремонтно-експлуатаційне підприємство № 23”, житлово-будівельного кооперативу № 92, житлово-будівельного кооперативу № 103 не складалися і рахунки, на підставі яких здійснюється оплата вартості електричної енергії, цим особам не виписувалися.

Отже судами не було враховано, що позивачем не дотриманий стосовно цих осіб порядок стягнення вартості обсягів електричної енергії.

Крім того, господарськими судами неправильно застосовані Правила користування електричною енергією.

Перевірки були проведені в січні-квітні 2003 року і господарські суди мали застосувати до спірних правовідносин Правила користування електричною енергією в редакції, яка була чинна на момент їх порушення.

Проте, при вирішенні питання про особу, відповідальну за самовільне приєднання струмоприймачів до мережі, господарські суди застосували Правила в редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики № 910 від 17 жовтня 2005 року.

          Висновки господарських судів про те, що приміщення диспетчерських пунктів є допоміжними приміщенням не узгоджуються з фактичними обставинами справи: в актах про порушення Правил користування електричною енергією зазначено, що диспетчерські пункти розташовані в квартирах.

Висновок господарських судів, про те, що приміщення диспетчерського пункту, яке розташоване у “0-вій” трикімнатній квартирі житлового  будинку на вулиці Косарева, 27, належить на праві власності житлово-будівельному кооперативу № 103 спростовується Свідоцтвами від 10 липня 1999 року на право власності, відповідно до яких кооперативу на праві колективної власності належить жилий будинок в цілому (квартири 1-196).

Відповідно до статті 1 Закону України “Про електроенергетику” та Правил користування електричною енергією споживачем енергії є суб'єкт господарської діяльності, що використовує енергію для власних потреб і господарським судам необхідно було встановити в яких цілях в приміщеннях диспетчерських пунктів споживалася енергія та наявність в діях відповідачів складу цивільно-правового порушення.

За змістом статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція переглядає у касаційному порядку судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи і не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Всупереч вимогам статті 43 Господарського процесуального кодексу України місцевим і апеляційним господарськими судами не надано належної оцінки всім доказам в їх сукупності і судова колегія дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання їм належної юридичної оцінки, в зв'язку з чим рішення та постанова в даній справі підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин справи, дійсних прав та обов'язків сторін і залежно від установленого ухвалити відповідне рішення.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу житлово-будівельного кооперативу № 103 задовольнити частково.

Рішення від 22 травня 2006 року господарського суду м. Севастополя та постанову від 20 липня 2006 року Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-7/400-10/267-5/037 скасувати, справу передати до господарського суду м. Севастополя.

Головуючий, суддя

М.В. Кузьменко

Суддя

І. М. Васищак

Суддя

В. М. Палій