Постанова

від 14.10.2013 по справі 801/8471/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 жовтня 2013 р. (17:30) Справа №801/8471/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

за участю представників сторін:

позивача - Кудрявцева Ю.В., паспорт НОМЕР_1;

відповідача - не зявився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Декоста" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про: визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р., на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №1097 від 14.06.2012 р.; визнання протиправною бездіяльності ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС по неприйняттю податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р., на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №1097 від 14.06.2012 р.; зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС вчинити дії щодо прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р., на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №1097 від 14.06.2012 р.

У судовому засіданні 10.10.2013 р. усною ухвалою, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання судом замінено відповідача у справі - Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, його правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в АР Крим.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що перевірка була проведена з порушенням процедури, передбаченої податковим законодавством з огляду на відсутність у слідчого ОВС ГСУ ДПС України повноважень щодо винесення постанови про призначення документальної позапланової виїзної перевірки, яка, в свою чергу, стала підставою для прийняття відповідачем наказу від 14.06.2012 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста". Крім того, позивач зазначає, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, в порушення вимог ПК України, не прийнято податкового повідомлення-рішення на підставі спірного акта.

Відповідач позовні вимоги не визнав з підстав, відображених у письмових запереченнях, згідно яких зазначив, що в силу положень ст. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України постанова слідчого є підставою для проведення органом ДПС позапланової документальної перевірки платника податків. При цьому, стосовно неприйняття податкового повідомлення-рішення на підставі спірного акта зазначив, що у органів ДПС відсутні законодавчі підстави для цього, оскільки положеннями п. 86.9 ст. 86 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, враховуючи, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що 14.06.2012 р. Начальником Державної податкової інспекції у м. Сімферополі в АР Крим ДПС був прийнятий наказ за № 1097 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", згідно якого посадових осіб ДПІ у м. Сімферополі було зобов'язано забезпечити проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "БВП "Стоитель-плюс" (ідентифікаційний код 31263808), ПП "Ротонда Торг" ( ідентифікаційний код 36165656), ПП "Габарит-груп" (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35941644), ПП "Гранд-М" (ідентифікаційний код 33581667), ПП "Райс-М" (ідентифікаційний код 33655597), ПП "Грандпродукт" (ідентифікаційний код 34946788), ТОВ "ВТК "Окнополь" (ідентифікаційний код 36070617), ТОВ "Бренд Строй" (ідентифікаційний код 36165567), ПП "Сіті Буд" (ідентифікаційний код 37081640), ПП "Скипер" (ідентифікаційний код 37081677), ПП "Добре Місто" (ідентифікаційний код 37081792), ПП "Комманд" (ідентифікаційний код 37081766), ПП "Мобкримторг" (ідентифікаційний код 37081792), ПП "Визит Торг" (ідентифікаційний код 37081939), ПП "Нантехімидж" (ідентифікаційний код 37081965), ПП "Кримторг" (ідентифікаційний код 32271261), ТОВ "Будівельна компанія "Акрополь" (ідентифікаційний код 32841299), ПП "Базис Торг" (ідентифікаційний код 36165986), ПП "Укрторгпартнер" (ідентифікаційний код 36693415), ПП "Кримспецтехнолоджи" (ідентифікаційний код 36693441), ТОВ "Тонар-Крим" (ідентифікаційний код 37860178), ТОВ "Кримстройиндустрия" (ідентифікаційний код 32100553), ТОВ "Аквамарин" (ідентифікаційний код 32836776), ПП "Евроградстрой" (ідентифікаційний код 34836406), ПП "Прима Торг" (ідентифікаційний код 37081588), ТОВ "ТМ-Компані" (ідентифікаційний код 37132621), Фірма "Капітель Плюс" (ідентифікаційний код 31095815), КП "Альянс" (ідентифікаційний код 32468182), ПП "Пан Буд" (ідентифікаційний код 370181614), ПП "Беллатрикс" (ідентифікаційний код 37081991), ПП "Севелістрой" (ідентифікаційний код 35096833), ПП "Мастер Торг" (ідентифікаційний код 37196250), за період з 01.01.2009р. по 21.03.2012р.

На підставі цього наказу та відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС ГСУ ДПС України майора податкової міліції Мазуркевича В.А., відповідачем з 15.06.2012 р. по 21.06.2012 р. була проведена перевірка, за результатами якої ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС був складений акт № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р.

В результаті перевірки було встановлено порушення позивачем:

- п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44, п.п. 138.1, 138.2, 138.6, пп. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на 190851 грн., у тому числі за 2009 р. у сумі 44415 грн., за 2010 р. - у сумі 79945 грн., 1 кв. 2011 р. - у сумі 26907 грн., 2-4 кв. 2011 р. - у сумі 33194 грн., за 1 кв. 2012 р. - у сумі 6390 грн.

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 .п. 7.7 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ всього в сумі 326946 грн.

Винесення Начальником ДПІ у м. Сімферополі в АР Крим ДПС наказу № 1097, подальше проведення працівниками органів ДПС документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста" та неприйняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку щодо часткової обґрунтованості позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до п. п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент призначення та проведення перевірки), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст. 75 зазначеного Кодексу встановлено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

При цьому, відповідно до п.п. 75.1.2 п. ст. 75 Кодексу, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, на підставі отриманої постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

При цьому, відповідно до п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах порушеної кримінальної справи.

Відповідно до частини 1 статті 66 Кримінально-процесуального кодексу України (тут і далі - в редакції станом на момент призначення та проведення перевірки) особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановлених Законом України "Про банки і банківську діяльність".

Суд погоджується з твердженням позивача про те, що "ревізія" та "перевірка" не є тотожними поняттями, однак наведене не свідчить про відсутність у органів податкової міліції повноважень щодо доручення проведення перевірки органам державної податкової інспекції.

Так, відповідно до статті 5 Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність" оперативно-розшукова діяльність здійснюється, у тому числі, оперативними підрозділами органів державної податкової служби - оперативними підрозділами податкової міліції.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 8 Закону оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності при наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право порушувати в установленому законом порядку питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні.

Статтею 11 Закону закріплено, що органи державної влади, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності зобов'язані сприяти оперативним підрозділам у вирішенні завдань оперативно-розшукової діяльності.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (тут і далі - в редакції, чинній на момент прийняття слідчим постанови від 20.04.2012 р. та винесення відповідачем на підставі нього наказу про проведення перевірки) завданнями органів державної податкової служби є, серед іншого, запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Пунктами 18 та 19 частини 1 статті 10 зазначеного Закону передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції:

- виконують функції, передбачені пунктом 17 статті 8, а також інші функції, пов'язані із здійсненням відповідними підрозділами податкової міліції повноважень, передбачених статтею 21 цього Закону;

- при отриманні органом податкової міліції інформації у випадках, встановлених законом, приймають рішення про проведення позачергової податкової перевірки платника податку без його попереднього попередження, якщо органом податкової міліції отримано інформацію про ухилення такого платника від оподаткування.

В свою чергу, статтею 21 Закону передбачено, що податкова міліція відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- приймає і реєструє заяви, повідомлення та іншу інформацію про злочини і правопорушення, віднесені до її компетенції, здійснює в установленому порядку їх перевірку і приймає щодо них передбачені законом рішення;

- здійснює відповідно до закону оперативно-розшукову діяльність, досудову підготовку матеріалів за протокольною формою, а також проводить дізнання та досудове (попереднє) слідство в межах своєї компетенції, вживає заходів до відшкодування заподіяних державі збитків.

Отже, доручення податковою міліцією проведення перевірки працівникам органів податкової інспекції не суперечить положенням чинного законодавства.

Також суд зазначає, що право податкової міліції на проведення перевірок платників податків вбачається з аналізу статті 22 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та підпункту 2.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу I Податкового кодексу України.

Крім того, пунктом 78.3 статті 78 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент прийняття слідчим постанови від 20.04.2012 р.) передбачено, що працівникам податкової міліції забороняється брати участь у проведенні планових та позапланових виїзних перевірок платників податків, що проводяться органами державної податкової служби, якщо такі перевірки не пов'язані з веденням оперативно-розшукових справ або розслідуванням кримінальних справ, порушених стосовно таких платників податків (посадових осіб платників податків), що знаходяться в їх провадженні. З аналізу наведеної норми вбачається право органів державної податкової служби на проведення перевірок, пов'язаних з веденням оперативно-розшукових справ, причому працівники податкової міліції можуть брати участь у таких перевірках.

З урахуванням викладеного, суд вважає непереконливими твердження позивача про відсутність у податкової міліції повноважень доручати проведення перевірок платників податків органам державної податкової служби.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 114 Кримінально-процесуального кодексу України постанови слідчого, винесені відповідно до закону в кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами.

Отже, вищевказана постанова слідчого від 20.04.2012 р. була обов'язкова для виконання Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, а тому, враховуючи відсутність рішення суду чи прокуратури, прийнятого за результатом її оскарження, у відповідача були відсутні підстави для ухилення від виконання постанови, оскільки органи державної податкової служби не вправі надавати оцінку правомірності постанови слідчого, винесеної в рамках кримінальної справи.

Так, згідно з частиною 5 статті 25 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" (в редакції, чинній на момент прийняття слідчим постанови від 20.04.2012 р.) дії або рішення податкової міліції, її посадових та службових осіб можуть бути оскаржені у встановленому законом порядку до суду чи прокуратури.

Проте, позивач не скористався наданим йому правом на оскарження постанови старшого слідчого від 20.04.2012 р. Іншого під час розгляду справи суду доведено не було.

Крім того, аналогічний правовий висновок щодо наявності у слідчого права у межах КПК України, відповідною постановою, призначати проведення перевірок суб'єктів господарювання викладений в пункті 1 Листа Державної податкової служби України від 31.07.2012 р. N 20727/7/10-0217/2986, прийнятого за результатами проведення 30.05.2012 р. у Вищому адміністративному суді України круглого столу з питань однакового застосування норм Податкового кодексу України. У вказаному пункті зазначено, що такі постанови слідчого, з позиції суддів 4 палати ВАСУ, висвітленій на засіданні круглого столу, є обов'язковими до виконання органами ДПС України.

З урахуванням цього, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправними дій ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р., на підставі наказу ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС №1097 від 14.06.2012 р., а отже й для задоволення позову в цій частині.

Стосовно обов'язку ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняти податкове повідомлення-рішення за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р., суд зазначає наступне.

Згідно визначення, наведеного в пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Пунктом 86.8 ст. 86 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Відповідно п. 58.1 ст. 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Відповідно до положень Податкового кодексу України наказом Міністерства фінансів України від 28.11.2012 р. N 1236 затверджено "Порядок направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" (далі - Порядок № 1236).

З п. 1.2 Порядку № 1236 вбачається, що відповідно до цього Порядку органи державної податкової служби складають та направляють (вручають) платникам податків податкові повідомлення-рішення про нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Підпунктом б) п. 2.1 Порядку № 1236 передбачено, що орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість та складає податкове повідомлення-рішення у випадку, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п. 2.3 Порядку № 1236 податкове повідомлення-рішення складається у двох примірниках за кожним окремим податком, збором разом із штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), або штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами, пенею), передбаченими Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією (штрафом) за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що обґрунтовуючи свої заперечення, відповідач, серед іншого, посилається на положення п. 86.9 ст. 86 ПК України, зазначаючи при цьому про відсутність обов'язку прийняття податкового повідомлення-рішення до закінчення кримінального провадження, в рамках якого слідчим була прийнята постанова про проведення перевірки платника податків, з приводу чого суд звертає увагу на таке.

Відповідно до абз. 1 п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Аналізуючи наведену норму суд приходить висновку, що положення зазначеного пункту поширюються тільки на випадки, коли грошове зобов'язання розраховується за результатами перевірки платника податків, проведеної за підставами, передбаченими пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, в рамках кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків.

Враховуючи, що під час розгляду справи відповідачем не було надано доказів порушення кримінальної справи (в рамках якої слідчим прийнято постанову про проведення перевірки) саме відносно платника податків - ТОВ "Декоста", суд приходить висновку щодо непоширення дії п. 86.9 ст. 86 ПК України на спірні правовідносини, а отже наявності законодавчо встановленого обов'язку ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС прийняти податкові повідомлення-рішення за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р.

В позовній заяві позивач просить визнати протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо неприйняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р., з приводу чого суд зазначає наступне.

Бездіяльність посадової особи-суб'єкта владних повноважень являє собою пасивну форму поведінки особи, пов'язану з невиконанням нею дій, які вона повинна була і могла вчинити в силу покладених на неї посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України.

Отже, бездіяльність - це завжди пасивна поведінка, тобто відсутність з боку суб'єкта владних повноважень будь-яких дій.

З матеріалів справи вбачається, що станом на момент звернення позивача до суду податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста" відповідачем не приймалося.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи відповідачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження відсутності обов'язку прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", у зв'язку з чим суд вважає протиправною бездіяльність ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим (як правонаступника ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС) щодо неприйняття податкових повідомлень-рішень.

За таких умов, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим (правонаступника ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС) вчинити дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р. підлягають задоволенню.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем не було порушено строків звернення до суду.

Так, ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк.

Водночас, відповідно до ч. 3 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч. 2 ст. 99 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, частинами 4 та 5 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів, що свідчить про дотримання позивачем строків звернення до суду.

Крім того, з метою реалізації завдань адміністративного судочинства, в порядку, передбаченому КАС України, здійснюється судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За таких обставин, суд вважає за доцільне в порядку статті 267 КАС України встановити судовий контроль за виконанням судового рішення та зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в АР Крим подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

В силу положень ст. 94 КАС України, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 34,41 грн. підлягають стягненню на користь позивача з Державного бюджету України.

В судовому засіданні 14.10.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 21.10.2013 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160-163, 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Сімферополі у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в АР Крим (95053, віл. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, ідентифікаційний код 38756639) щодо неприйняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р.

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в АР Крим (95053, віл. М. Залки, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, ідентифікаційний код 38756639) вчинити дії щодо прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Декоста", оформленої актом № 3250/22-8/33077206 від 02.07.2012 р.

4. В іншій частині в позові відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Декоста" (95026, вул. Гагаріна/вул. Набережна ім. 60-річчя СРСР, буд. 9/91, м. Сімферополь, АР Крим, ідентифікаційний код 33077206) судовий збір в розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка).

6. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міністерства доходів і зборів України в АР Крим подати звіт про виконання судового рішення протягом одного місяця з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.