Постанова

від 29.10.2013 по справі 812/8233/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

6.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 жовтня 2013 року Справа № 812/8233/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Лагутіна А. А.;

при секретарі судового засідання: Рязанській Є.О.;

за участю

представника позивача: Свистули А.М. (довідка з ЄДРПОУ № 481435);

представника відповідача: Каракулова С.С. (довіреність № 7/12-2091630612 від 24.09.2012 року; працює: головний спеціаліст сектору правової роботи);

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом приватного малого підприємства «БРІЗ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 57 від 13.09.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

27 вересня 2013 року приватне мале підприємство «БРІЗ» (далі - Позивач або ПМП «БРІЗ») звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області (далі - Відповідач або Інспекції ДАБК) про визнання протиправною та скасування постанови № 57 від 13.09.2013 року.

В обґрунтування позовних вимоги, позивачем зазначено, що 13.09.2013 року відповідачем у відношенні ПМП «БРІЗ» винесено постанову № 57, якою визнано ПМП «БРІЗ» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на ПМП «БРІЗ» штраф у розмірі 103230,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став акт позапланової перевірки від 23.07.2013 року, складений відповідачем, в якому зазначалося про допущення ПМП «БРІЗ» порушень чинного законодавства, в тому числі ст.ст.32, 39 п.10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 року № 557.

Позивач вважав постанову відповідача від 13.09.2013 року за № 57 безпідставною та незаконною, що обумовлює визнання її протиправною та скасування.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, обґрунтовуючи свої доводи викладеним у запереченні (аркуші справи 42-51).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що приватне мале підприємство «Бріз» зареєстровано у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом серії АОО за № 553853 (аркуші справи 31, 32, 38).

Відповідно до ст.41 Закону України від 17.02.2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі-Закон № 3038) державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Згідно з п.2, 3 ч.4 ст.41 Закону № 3038, окрім іншого, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону та видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, аналогічні положення продубльовані пп.2, 3 п.11 Постанови КМУ від 23.05.2011 року № 553 «Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (далі-Постанова № 553).

Відповідно до п.7 Постанови № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки, окрім іншого є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Згідно з п.16 цієї Постанови, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - Припис).

Пунктом 20 Постанови № 553 передбачено, що протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Так, судом встановлено, що позивач 30.11.2012 року первинно подав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації (автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-а, категорія складності - III) на реєстрацію в інспекції ДАБК у Луганській області (подано через центр адміністративних послуг у м. Луганську) (аркуш справи 107-111).

Однак, відповідач відмовив ПМП «БРІЗ» в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації листом від 13.12.2012 року за № 7/12-3068, оскільки були не повністю зазначені технічні показники об'єкту (аркуш справи 106).

21.06.2013 року за № 85 позивачем було вдруге подано до відповідача декларація про готовність об'єкта до експлуатації (автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-а, категорія складності - III), яка була отримана відповідачем 25.06.2013 за № 7/12-3809р (аркуші справи 65-69).

Відповідно до наказу про проведення перевірки від 04.07.2013 року № 218 ППБ/1, направлення на проведення позапланової перевірки від 04.07.2013 року № 218 ППБн/1 та наказу від 13.08.2013 року № 317 ППБ/1 «Про внесення змін до наказу № 218 ППБ/1 від 04.07.2013 року, відповідачем була проведена перевірка позивача з питань достовірності даних в поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої відповідачем 25.06.2013 року за № 7/12-3809р. За результатами проведення цієї перевірки був складений акт від 23.07.2013 року. Відповідно до висновків зазначеного акту при заповненні і поданні замовником до відповідача декларації про готовність об'єкта до експлуатації занижена категорія складності об'єкта, чим порушено ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.1 п.6 Постанови КМУ від 27.04.2011 року № 557 «Про затвердження порядку віднесення об'єктів до IV-V категорій складності», Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.19 порядку прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461 (аркуші справи 62, 63, 65-75).

Листом від 09.07.2013 року за № ЛГ 153131900594 відповідачем було прийнято рішення про відмову в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації із зазначенням, окрім іншого, звернути увагу на категорію складності об'єкту (аркуш справи 64).

17.07.2013 року позивачем був складений акт готовності об'єкта до експлуатації за № 1 та була складена і подана заява від 18.07.2013 року за № 97 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом вказаного об'єкта та видачу сертифіката до голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України) (аркуші справи 112-120).

При цьому слід зазначити, що позивачем вже фактично було виправлено помилку, а саме: категорію складності зазначеного об'єкту з «III» категорії складності на «V», що суд вважає як самостійне виправлення відповідних недоліків (аркуші справи 112-116).

Державна архітектурно-будівельна інспекції України 23.07.2013 року за № 40-5574 (термін виконання до 31.07.2013 року) доручила провести відповідну перевірку для прийняття рішення щодо видачі сертифікату та надати акт перевірки (аркуш справи 122).

Відповідно до направлення для проведення перевірки від 25.07.2013 року № 278ППБн/1 та наказу відповідача від 25.07.2013 року № 278ППБ/1, за дорученням ДАБІ України, було проведено позапланову перевірку позивача із визначених питань, за результатами якої був складений акт від 31.07.2013 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Актом встановлені порушення, а саме: при заповненні і поданні замовником до відповідача декларації про готовність об'єкта до експлуатації занижена категорія складності об'єкта, чим порушено ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.1 п.6 Постанови КМУ від 27.04.2011 року № 557 «Про затвердження порядку віднесення об'єктів до IV-V категорій складності», Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.19 порядку прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461 (аркуші справи 124-127).

Таким чином, висновки відповідача, які містились в акті перевірки від 31.07.2013 року є необґрунтованими та не відповідали обставинам справи, оскільки зазначені недоліки в частині визначення категорії складності об'єкту були фактично усунуті ще 17.07.2013 року при подачі до ДАБІ України акту готовності об'єкта до експлуатації за № 1 та заяви від 18.07.2013 року за № 97.

Листом від 31.07.2013 року за № 7/12-1869к відповідач повідомив заступника голови ДАБІ України у зв'язку з тим, що замовник на проведення перевірки не з'явився, необхідну документацію для проведення перевірки не надав та доступ до об'єкту не забезпечив, відповідач вважав не доцільним видачу сертифікату (аркуш справи 127).

На підставі зазначеного листа відповідача від 31.07.2013 року ДАБІ України у видачі сертифіката на зазначений об'єкт було відмовлено (01.08.2013 року № ІУ 1701312130602) (аркуш справи 128).

05.09.2013 року відповідачем був винесений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме: відповідач вимагав об'єкт зазначеного будівництва, який не прийнятий до експлуатації не використовувати за призначенням без прийняття до експлуатації згідно законодавства України в сфері містобудування та відповідач пропонував відповідно до п.25 порядку прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461 подати заяву і акт готовності об'єкта до експлуатації для проведення відповідачем відповідної перевірки з метою визначення відповідності об'єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил. При цьому слід зазначити, що про виконання зазначеного припису відповідач вимагав його повідомити до 31.12.2013 року (аркуш справи 79, 80)

Таким чином, враховуючи що позивачем вже були фактично усунуті недоліки в частині визначення категорії складності об'єкта при подачі 17.07.2013 року необхідних документів до ДАБІ України, винесений відповідачем припис про усунення порушень також є необґрунтованим та безпідставним.

05.09.2013 року відповідачем був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким було виявлено порушення: при заповненні і поданні замовником до відповідача декларації про готовність об'єкта до експлуатації занижена категорія складності об'єкта, чим порушено ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.1 п.6 Постанови КМУ від 27.04.2011 року № 557 «Про затвердження порядку віднесення об'єктів до IV-V категорій складності», Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.19 порядку прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461 (аркуші справи 76, 77).

13.09.2013 року відповідачем була винесена Постанова № 57 про накладення штрафу на позивача в сумі 103230,00 грн. за встановлені порушення у сфері містобудівної діяльності (аркуші справи 81- 89).

24.09.2013 року позивач отримав лист від ДАБІ України від 17.09.2013 року за № 40-16-4686 (лист-відповідь на звернення ПМП «БРІЗ» від 13.08.2013р. за № 111) стосовно відмови у видачі сертифіката, з копією листа інспекції ДАБК у Луганській області на ім'я заступника Голови ДАБІ України Сташенко В.Ю. від 31.07.2013 року за № 7/12-1869к вих. 13, щодо відмови ПМП «БРІЗ» у видачі сертифікату у зв'язку з неявкою останнього на проведення перевірки, ненадання необхідної документації та незабезпечення доступу до об'єкту (аркуш справи 129-133).

01.10.2013 року позивачем було подано скаргу на ім'я Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо неправомірних дій посадових осіб Інспекції ДАБК у Луганській області від 30.09.2013р. вих. № 132 (аркуш справи 134-136).

01.10.2013 року позивачем було повторно подана до ДАБІ України заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифікату та акту готовності об'єкта до експлуатації від 01.10.2013 року за № 1, де також була зазначена п'ята категорія складності об'єкта після самостійного виправлення недоліків (аркуші справи 137-142).

На підставі листа ДАБІ України від 01.10.2013 року № 40-7564 щодо проведення перевірки для прийняття рішення стосовно видачі сертифікату було повторно проведено позапланову перевірку зазначеного об'єкту позивача, за результатами якої був складений акт від 08.10.2013 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Висновок акту перевірки - порушень не виявлено (аркуш справи 143).

03.10.2013 року позивачу був виданий сертифікату готовності зазначеного об'єкту (аркуш справи 144).

Таким чином, аналізуючи хронологію перелічених обставин суд приходить до висновку про те, що відповідачу було відомо про самостійно виправлені недоліки позивачем, а саме: змінена категорії складності об'єкту з третьої на п'яту виходячи із листа-доручення ДАБІ України від 23.07.2013 року № 40-5574, що виключає можливість відповідальності позивача у вигляді штрафу за вказане порушення та спростовує пояснення представника відповідача в судовому засіданні (аркуш справи 122).

Суд вважає оскаржуване рішення протиправним та таким що підлягає скасуванню виходячи з такого.

13.09.2013 року відповідач прийняв постанову № 57, якою визнав ПМП «БРІЗ» винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та наклав на ПМП «БРІЗ» штраф у розмірі 103230,00 грн.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення став акт позапланової перевірки від 23.07.2013 року, в якому зазначалося про допущення ПМП «БРІЗ» порушень чинного законодавства, в тому числі ст.ст.32, 39 п.10 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого Постановою КМУ від 27.04.2011 року № 557. Отже, виходячи із змісту оскаржуваної постанови, фактичне порушення Позивача полягало у «заниженні категорії складності» при заповненні декларації готовності об'єкту, а саме: замість п'ятої категорії складності об'єкту була зазначена третя категорія.

Так, відповідно до ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до

IV і V категорій складності визначається Постановою КМУ від 27.04.2011 року за № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності». Згідно з п.2 вказаного Порядку, віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553. Відповідно до п.7 цього Порядку, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат. Однак, зазначений об'єкт Позивача не є самочинним будівництвом.

В свою чергу, частиною 4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визначено права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю, які підлягають реалізації під час проведення перевірок. Слід зауважити, що вказаний перелік є вичерпним та не передбачає права посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю визначати категорію складності на об'єкті, якщо категорія складності вже визначена замовником та проектною організацією, що підтверджується листом ГАП ОП «ЛКО ГП ГПИ «Луганскгражданпроект» від 10.03.2011 року за № 32 (аркуш справи 30).

Позивач визначав категорію складності об'єкту у відповідній декларації готовності виходячи із даних проектної документації, відомостей, отриманих від проектної організації, вимог ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ». Так, проектна організація - Відокремлений підрозділ «Лисичанський комплексний відділ» державного підприємства «Луганський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Луганськцивільпроект» своїм листом від 10.03.2011 року повідомив позивача про технічні особливості об'єкта будівництва, в тому числі щодо категорії складності, визначивши її як III категорію.

Доказом того, що зазначений об'єкт позивача не є самочинним будівництвом слугує дозвіл на виконання будівельних робот № 235/2009 від 08.04.2009р. Це також зазначається і в акті готовності, і в актах позапланових перевірок відповідачем від 23.07.2013 року, 31.07.2013 року та 03.10.2013 року (аркуш справи 70).

Отже, позивач мав право разом із проектувальником на віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності із дотриманням вимог чинного законодавства у сфері містобудування.

Крім того, позивача притягнуто до відповідальності на підставі абз.4 п.6 ч.2 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», тобто за наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Проте, які саме недостовірні дані навів в декларації позивач - не зазначено. Позивачем було вказано в декларації саме ті дані, які в нього були в наявності, визначені спільно з проектною організацією.

Також, відповідач зазначив про порушення позивачем ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Проте, ця норма встановлює обов'язок саме замовника та проектної організації визначити категорію складності об'єкту, що і було виконано.

Разом з тим, позивач подав спірну декларацію готовності об'єкта 25.06.2013 року. Згодом, листом - відмовою від 09.07.2013 року ця декларація була повернута позивачу без реєстрації.

Далі, 18.07.2013 року позивач, після консультацій та з метою уникнення затримок подав до Інспекції ДАБІ України вже заяву та акт готовності, вказавши максимальну категорію складності - 5 категорію, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні.

Вже після цього відповідач провів позапланову перевірку (акт перевірки від 31.07.2013 року, в ході якої встановив спірне порушення (зазначення 3 категорії складності об'єкту замість 5 категорії), про що 05.09.2013 року було складено протокол та припис. В цьому приписі відповідач запропонував позивачу подати акт готовності замість декларації готовності, що було повністю самостійно виконано позивачем ще 17.07.2013 року, однак не зважаючи на це, тільки 13.09.2013 року відповідач прийняв оскаржуване рішення про накладення штрафу.

Відповідно до п.16 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (Постанова КМУ № 553 від 23.05.2011 року), за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що оскаржуване порушення було встановлено не раніше 23.07.2013 року, після самостійного виправлення такого порушення позивачем.

Слід окремо зазначити, що позивачу про таке порушення стало взагалі відомо лише 16.08.2013 року (з дати отримання акту перевірки), що не заперечував представник відповідача в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до п.4 ст.39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», до замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.

Відповідач ще в липні 2013 року проводив перевірку відомостей, викладених в акті готовності, поданих позивачем, про що 31.07.2013 року складений акт перевірки. Тобто, вже в липні 2013 року відповідачу було відомо про самостійне виправлення помилки в декларації.

Зазначені обставини та докази, за переконанням суду, підтверджують незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, що обумовлює його скасування.

На підставі викладеного, відповідачем не доведено правомірність винесеного оспорюваного рішення, а тому воно підлягає скасуванню, а адміністративний позов - повному задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати зі сплати судового збору у даному випадку повинні бути стягнуті з державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 71, 72, 94, 158-163, 167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги приватного малого підприємства «БРІЗ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови № 57 від 13.09.2013 року, задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 13 вересня 2013 року № 57 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на приватне мале підприємство «БРІЗ».

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного малого підприємства «БРІЗ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1032,30 (одна тисяча тридцять дві гривні тридцять копійок) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана 04 листопада 2013 року.

Суддя А.А. Лагутін