Ухвала

від 18.12.2013 по справі 812/8233/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Лагутін А.А.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа №812/8233/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Геращенка І.В.

суддів Арабей Т.Г., Губської Л.В.

секретар судового засідання Мосіна К.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Купчик О.В. - за довір. від 28.05.2013 року

від відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 812/8233/13-а за позовом Приватного малого підприємства «БРІЗ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство «БРІЗ» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови від 13.09.2013 року № 57.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 812/8233/13-а (суддя Лагутіна А.А.) позовні вимоги задоволені у повному обсязі.

Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області від 13 вересня 2013 року № 57 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності на приватне мале підприємство «БРІЗ».

Стягнуто з Державного бюджету України на користь приватного малого підприємства «БРІЗ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1032,30 грн.

Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовної заяви відмовити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовує невірним застосуванням норм матеріального права.

Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Зазначає, що акт перевірки складається за результатами проведення перевірки, а не у строки перевірки, які зазначені у направленні на проведення позапланової перевірки.

Звертає увагу на те, що у відповідності до ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення. Порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності було виявлено 23.07.2013 року, а стягнення на Позивача було накладене 13.10.2013 року, тому порушень за строками притягнення до відповідальності у Інспекції не має, оскільки граничний строк притягнення до відповідальності минав 23.01.2014 року.

Наголошує на тому, що позивач 08.04.2009 року отримав дозвіл на виконання будівельних робіт (виконуючи вимоги на той час чинної ст.29 Закону України «Про планування та забудову територій»), але дозвіл був виданий до 08.04.2010 року, а експлуатацію Позивач почав здійснювати дії лише у 2013 році. Тобто майже 3 роки Позивач самочинно будував об'єкт будівництва, оскільки закінчився строк дії дозволу на виконання будівельних робіт. Тому Інспекція не порушувала п.7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557, керуючись нормами ч. 1 ст. 376 ЦК, п. 8 та п. 9 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557.

Також зазначає, що суд першої інстанції посилається на п. 4 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у якій вказано, що до замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються, однак Позивач навмисно вводить суд в оману, оскільки згідно пунктом 1 Наказу Інспекції ДАБК від 04.07.2013 року встановлено, що Інспекція проводила перевірку саме недостовірності даних у декларації про готовність об'єкту до експлуатації, яка була подана 25.06.2013 року і правопорушення були виявлені раніше, що відображено у результаті проведення державного архітектурно - будівельного контролю: а саме: акті перевірки від 23.07.2013 року та у період проведення з 15.07.2013 року по 19.07.2013 року. Крім того, фактичний вихід на об'єкт перевірки здійснювався 15.07.2013 року, що підтверджено підписом ознайомлення директора МПМ «БРІЗ» від 15.07.2013 року, яке зазначено на направленні Інспекції ДАБК у Луганській області від 04.07.2013 року.

У судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про участь у розгляді справи не заявлено.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Приватне мале підприємство «БРІЗ» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 23262116, що підтверджується свідоцтвом серії АОО за № 553853, види діяльності за КВЕД-2010: роздрібна торгівля пальним, покрівельні роботи, інші спеціалізовані будівельні роботи, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, вантажний автомобільний транспорт, будівництво житлових і нежитлових будівель.

30.11.2012 року ПМП «БРІЗ» первинно подав декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-а, категорія складності - III» на реєстрацію в інспекції ДАБК у Луганській області.

Позивач визначав категорію складності об'єкту у відповідній декларації готовності виходячи із даних проектної документації, відомостей, отриманих від проектної організації, вимог ДБН В. 1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ».

Відокремлений підрозділ «Лисичанський комплексний відділ» державного підприємства «Луганський державний проектний інститут житлового і цивільного будівництва «Луганськцивільпроект» своїм листом від 10.03.2011 року повідомив позивача про технічні особливості об'єкта будівництва, в тому числі щодо категорії складності, визначивши її як III категорію.

Листом від 13.12.2012 року № 7/12-3068 Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області відмовило ПМП «БРІЗ» в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, оскільки були не повністю зазначені технічні показники об'єкту.

21.06.2013 року за № 85 позивачем було вдруге подано до відповідача декларація про готовність об'єкта до експлуатації «Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-а, категорія складності - III», яка була отримана відповідачем 25.06.2013 за № 7/12-3809р.

Відповідно до наказу про проведення перевірки від 04.07.2013 року № 218 ППБ/1, направлення на проведення позапланової перевірки від 04.07.2013 року № 218 ППБн/1 та наказу від 13.08.2013 року № 317 ППБ/1 «Про внесення змін до наказу № 218 ППБ/1 від 04.07.2013 року, відповідачем була проведена перевірка позивача з питань достовірності даних в поданої декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої відповідачем 25.06.2013 року вх. № 7/12-3809р. на об'єкті будівництва «Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22А»

За результатам зазначеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 23.07.2013 року.

З висновків зазначеного акту вбачається, що при заповненні і поданні замовником до відповідача декларації про готовність об'єкта до експлуатації занижена категорія складності об'єкта, чим порушено ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.1 п.6 Постанови КМУ від 27.04.2011 року № 557 «Про затвердження порядку віднесення об'єктів до IV-V категорій складності», Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», П.19 порядку прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461.

Листом відповідача від 09.07.2013 року № ЛГ 153131900594 відмовлено в реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та зазначено, що позивачем некоректно зазначено код об'єкту згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000 відповідно до найменування об'єкта будівництва, звернуто увагу на вказану категорія складності об'єкту, п.3 серія та номер кваліфікаційного сертифікату відсутні, п.8. серія та номер кваліфікаційного сертифікату відсутні, п.12 неповністю вказана інформація.

17.07.2013 року позивачем був складений акт готовності об'єкта до експлуатації за № 1 «Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22 а, категорія складності - V».

18.07.2013 року позивачем була складена і подана заява № 97 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом вказаного об'єкта та видачу сертифіката до голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

Державна архітектурно-будівельна інспекції України 23.07.2013 року за № 40-5574 (термін виконання до 31.07.2013 року) доручила провести відповідачу перевірку для прийняття рішення щодо видачі сертифікату та надати акт перевірки разом з фото фіксацією об'єкта.

Відповідно до направлення для проведення перевірки від 25.07.2013 року № 278ППБн/1 та наказу відповідача від 25.07.2013 року № 278ППБ/1, за дорученням ДАБІ України, було проведено позапланову перевірку позивача із визначених питань, за результатами якої був складений акт від 31.07.2013 року перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

З висновків зазначеного акту вбачається, що при заповненні і поданні замовником до відповідача декларації про готовність об'єкта до експлуатації занижена категорія складності об'єкта, чим порушено ст.32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.1 п.6 Постанови КМУ від 27.04.2011 року № 557 «Про затвердження порядку віднесення об'єктів до IV-V категорій складності», Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.19 Порядку прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461.

Листом від 31.07.2013 року за № 7/12-1869к відповідач на виконання доручення № 40-5574 від 23.07.2013 року повідомив заступника голови ДАБІ України, про те , що замовник на проведення перевірки не з'явився, необхідну документацію для проведення перевірки не надав та доступ до об'єкту не забезпечив, відповідач вважав не доцільним видачу сертифікату.

Листом від 01.08.2013 року № ІУ 1701312130602 ДАБІ України відмовило позивачу у видачі сертифіката на «Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-А».

05.09.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області, на підставі позапланової перевірки був винесений припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, з вимогами до позивача, а саме:

- об'єкт будівництва - автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-А, який не прийнятий до експлуатації не використовувати за призначенням без прийняття до експлуатації згідно законодавства України в сфері містобудування.

- запропоновано відповідно до п. 25 порядку прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461 подати заяву і акт готовності об'єкта до експлуатації для проведення відповідачем відповідної перевірки з метою визначення відповідності об'єкта проектній документації, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил.

Про виконання зазначеного припису відповідач зобов'язав повідомити до 31.12.2013 року.

05.09.2013 року відповідачем був складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яким було виявлено порушення: при заповненні і поданні замовником до відповідача декларації про готовність об'єкта до експлуатації занижена категорія складності об'єкта, чим порушено ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.1 п.6 Постанови КМУ від 27.04.2011 року № 557 «Про затвердження порядку віднесення об'єктів до IV-V категорій складності», Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки», п.10 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.19 порядку прийняття до експлуатації закінченого будівництвом об'єкту, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 року № 461.

13.09.2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області була винесена Постанова № 57 про накладення штрафу на ПМП «БРІЗ» в сумі 103230,00 грн. за встановлені порушення у сфері містобудівної діяльності.

30.09.2013 року позивачем було подано скаргу на ім'я Голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо неправомірних дій посадових осіб Інспекції ДАБК у Луганській області з вимогами:

- надати відповідну оцінку діям посадових осіб Інспекції ДАБК у Луганській області щодо повідомлення Держархбудінспекції України про неможливість видачі сертифікату готовності об'єкту будівництва ПМП «БРІЗ»: «Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, пл. Товарна, 22-А».

- переглянути рішення Держархбудінспекції України про відмову у видачі сертифікату від 01 серпня 2013 року ПМП «БРІЗ» за № IV 1701312130602.

- притягнути винних осіб до відповідальності.

01.10.2013 року позивачем було повторно подана до ДАБІ України заяви про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката «Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-А, категорія складності - V»

01.10.2013 року позивачем повторно був складений акт готовності об'єкта до експлуатації за № 1 «Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-А, категорія складності - V».

Відповідачем на підставі листа ДАБІ України від 01.10.2013 року № 40-7564 щодо проведення перевірки для прийняття рішення стосовно видачі сертифікату було повторно проведено позапланову перевірку Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-А.

За результатам зазначеної перевірки відповідачем був складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 08.10.2013 року.

З висновків зазначеного акту вбачається, що порушень не виявлено, запропоновано видати ПМП «БРІЗ» сертифікат на об'єкт будівництва - Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-А.

03.10.2013 року позивачу був виданий сертифікат відповідності закінченого будівництвом об'єкта (черги, окремого пускового комплексу): Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22-А.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Державне регулювання у сфері містобудування відповідно до ст. 7 Закону України «Про основи містобудування» здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

4-1) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам державних стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;

6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, державну атестацію в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері архітектури;

7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами внутрішніх справ, прокуратури, державної статистики та іншими правоохоронними і контролюючими органами.

Забезпечення діяльності органу державного архітектурно-будівельного контролю та його працівників необхідними засобами здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.

Пунктом 2 цієї Постанови, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.

Пунктом 3 вказаної Постанови передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень.

Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011 затверджено Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, згідно з пунктом 1 якого Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 5 зазначеного Положення передбачено, що Держархбудінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку:

1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції;

2) залучати до проведення перевірок і підготовки висновків з питань, що належать до її компетенції, представників центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців науково-дослідних, дослідно-конструкторських, експертних та проектних установ;

3) одержувати (безоплатно) в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, їх посадових осіб інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичні дані для виконання покладених на неї завдань і функцій;

4) скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції;

5) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомок і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

6) видавати обов'язкові до виконання приписи щодо:

а) усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;

б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт;

в) усунення порушень вимог законодавства у сфері житлово-комунального господарства;

7) складати акти перевірок у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства;

8) складати протоколи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства, накладати штрафи відповідно до законодавства;

9) здійснювати контроль за виконанням виданих приписів про усунення порушень;

10) вносити замовникам пропозиції щодо припинення фінансування об'єктів будівництва на період до усунення виявлених у результаті здійснення архітектурно-будівельного контролю порушень;

11) одержувати від замовників, проектних та будівельних організацій нормативно-технічну, проектну та іншу документацію, необхідну для виконання покладених на неї функцій;

12) одержувати від посадових осіб місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання у сфері житлово-комунальних послуг, замовників, проектних та будівельних організацій письмові пояснення щодо причин допущення порушень законодавства у відповідних сферах;

13) використовувати у своїй діяльності власні акредитовані лабораторії та контрольно-вимірювальні засоби, сертифіковані в установленому законодавством порядку;

14) визначати відповідність житлово-комунальних послуг кількісним та якісним показникам, встановленим порядками, правилами, нормами, нормативами та стандартами, у тому числі із застосуванням технічних засобів;

15) скасовувати рішення, прийняті її територіальними органами з порушенням норм законодавства;

16) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державними, в тому числі урядовими, системами зв'язку і комунікацій, мережами спеціального зв'язку та іншими технічними засобами;

17) брати в установленому законодавством порядку участь у роботі комісій із розслідування причин і наслідків аварій на будівництві та на об'єктах сфери житлово-комунального господарства;

18) здійснювати претензійно-позовну роботу, звертатися до суду з позовами щодо захисту своїх прав та законних інтересів, а також інтересів держави з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства;

19) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

20) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки чи кожної окремої дії засобами аудіо- та відеотехніки.

Працівники Держархбудінспекції України та її територіальних органів у випадках, визначених законодавством, мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, об'єктів будівництва та житлово-комунального господарства, а також з метою здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури, до місць провадження такої господарської діяльності незалежно від форми власності.

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством України покладені функції щодо здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.

Згідно з п. 7 Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій;

5) перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

За приписами п. 15 - 23 Порядку форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції.

Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку.

Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України.

Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Інспекції ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти будівництва поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності.

Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва.

Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Порядок віднесення об'єктів до IV і V категорій складності визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм віднесення об'єктів будівництва різного функціонального призначення до IV і V категорій складності визначається Постановою КМУ від 27.04.2011 року за № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності».

Згідно з п.2 вказаного Порядку, віднесення об'єкта будівництва до відповідної категорії складності здійснюється проектувальником і замовником.

Відповідно до пп.1 п. 6 вказаного Порядку до V категорії складності відносяться об'єкти будівництва, які мають хоча б одну з таких ознак: згідно із Законом України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» є об'єктами підвищеної небезпеки.

Відповідно до п. 7 вказаного Порядку під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.

За приписами ст. 1 Закону України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» суб'єкт господарської діяльності - юридична або фізична особа, у власності або у користуванні якої є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки;

об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру;

небезпечна речовина - хімічна, токсична, вибухова, окислювальна, горюча речовина, біологічні агенти та речовини біологічного походження (біохімічні, мікробіологічні, біотехнологічні препарати, патогенні для людей і тварин мікроорганізми тощо), які становлять небезпеку для життя і здоров'я людей та довкілля, сукупність властивостей речовин і/або особливостей їх стану, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров'ю людей, довкіллю, матеріальним та культурним цінностям.

За приписами п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: експлуатація або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації:

об'єктів I категорії складності - у розмірі вісімнадцяти мінімальних заробітних плат;

об'єктів II категорії складності - у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат;

об'єктів III категорії складності - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат;

об'єктів IV категорії складності - у розмірі трьохсот сімдесяти мінімальних заробітних плат;

об'єктів V категорії складності - у розмірі дев'ятисот мінімальних заробітних плат.

Згідно ч. 11 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» штраф може бути накладено на суб'єктів містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніш як через три роки з дня його вчинення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Аналізуючи приведене законодавство та нормативні акти, які врегульовують спірні правовідносини та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав.

Проектувальник та замовник визначають категорію складності об'єкту, але правильність віднесення до тієї чи іншої категорії з дотриманням переліку державних будівельних норм на підставі ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 4 ч. 4 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п.п.5 п.11 Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року № 553, п. 8 та п. 9 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорії складності, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року №557 перевіряється посадовими особами Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю.

Відповідно до п. 4 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до замовника, який самостійно виявив допущену технічну помилку і подав відповідну заяву, штрафні санкції за раніше подані з помилками повідомлення або декларацію чи виявлені в них недостовірні дані не застосовуються.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 08.04.2009 року отримав дозвіл на виконання будівельних робіт № 235/2009, дозвіл був виданий до 08.04.2010 року, у цей період позивачем було завершено будівництва об'єкта, тобто категорію складності об'єкту позивач визначив відповідно до п. 2 Порядку № 557.

Крім того, колегія суддів зазначає, що 17.07.2013 року позивачем був складений акт готовності об'єкта до експлуатації за № 1 «Автомобільний газозаправний пункт поряд з існуючою АЗС за адресою: Луганська область, м. Старобільськ, площа Товарна, 22 а, категорія складності - V» та 18.07.2013 року була складена і подана заява № 97 про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом вказаного об'єкта та видачу сертифіката до голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України, тобто позивачем виправлено самостійно помилку відповідно до п. 4 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», таким чином, до нього не підлягає застосуванню штрафні санкції.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність прийнятої постанови відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

За таких підстав апеляційний адміністративний суд вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при вірному застосуванні норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому не вбачає підстав для скасування постанови.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, ст.160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 812/8233/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 року у справі № 812/8233/13-а за позовом Приватного малого підприємства «БРІЗ» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

У судовому засіданні 18.12.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 23.12.2013 року.

Головуючий І.В.Геращенко

Судді Т.Г.Арабей

Л.В.Губська