Рішення

від 29.10.2013 по справі 919/964/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2013 року справа № 919/964/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської

міської ради

(99011, м.Севастополь, вул. Леніна, 48

Ідентифікаційний код:03360472 )

до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне

підприємство №9" Севастопольської міської ради

(99072, м.Севастополь, вул. М.Крилова,19

Ідентифікаційний код: 20661488)

про стягнення заборгованості у розмірі 109482,96 грн

за участю представників:

позивач (КП "Благоустрій" СМР) - явку уповноваженого представника не забезпечив;

від відповідача (КП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" СМР) - Кузьмович Євген Іванович - представник, довіреність № б/н від 25.06.2013.

Суть спору:

22.08.2013 Комунальне підприємство "Благоустрій" Севастопольської міської ради (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) с позовом до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Севастопольської міської ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 109482,96 грн.

Ухвалою суду від 22.08.2013 порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.10.2013, зобов'язано сторін надати докази, необхідні для своєчасного та правильного розгляду справи.

У судовому засіданні 07.10.2013 оголошено перерву до 17.10.2013.

Ухвалою суду від 17.10.2013 продовжено строк розгляду справи до 04.11.2013 та відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 29.10.2013

У судове засідання позивач явку уповноваженого представника не забезпечив. Причини неявки суду не повідомив. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином..

Зі змісту статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції").

Ураховуючи викладене, суд вирішив за можливе здійснювати розгляд справи за відсутністю представника позивача.

У відзиві на позов Відповідач позов визнав частково, не заперечував проти стягнення з нього суми основного боргу за Договорами, в частині стягнення з відповідача пені просив відмовити (арк..с.40-41)

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву.

На підставі статті 85 ГПК України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача суд,

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем були укладені договори №7 від 01.01.2011 (далі - Договір№7) та №6 від 23.12.2011 (далі - Договір№6), відповідно до умов яких позивач (Виконавець) взяв на себе обов'язок по прийняттю твердих побутових відходів (далі - ТПВ), поступаючих від відповідача (Замовник) (арк..с.6, 9).

Пунктом 3.2. Договорів сторони передбачили, що оплата наданих послуг за Договорами №7 та №6 здійснюється на підставі пред'явлених Виконавцем рахунків та актів виконаних робіт. Акти виконаних робіт надаються в строк до 10 числа місяця наступного за звітним, а оплата послуг протягом місяця наступного за звітним (пункт 3.2. Договорів №7 та №6).

Вартість послуг встановлена пунктами 3.1. Договорів №6 та №7.

Посилаючись на невиконання відповідачем умов договорів в частині своєчасної оплати отриманих послуг, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу за Договорами та пені за прострочення виконання обов'язку за Договорами.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно положень статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктами 3.2., 3.3. Договорів №6 ат №7 визначено, що оплата наданих послуг за здійснюється на підставі пред'явлених Виконавцем рахунків та актів виконаних робіт. Акти виконаних робіт надаються в строк до 10 числа місяця наступного за звітним, а оплата послуг протягом місяця наступного за звітним.

Пунктом 2.4. Договорів визначено, що прийом ТПВ здійснюється по талонам, наданих позивачем відповідачу відповідно до умов пункту 2.2. Договорів. При прийомі ТПВ один екземпляр талону залишається у Виконавця, а другий (відривний) повертається Замовнику. Обидва екземпляра талона є підставою для проведення звірки виконаних робіт.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Під час розгляду справи судом сторонами не надано суду ані талонів, ані актів виконаних робіт, які б підтверджували надання послуг позивачем відповідачу за Договорами №6 та №7, тобто факт надання послуг за Договорами позивачем не доказаний.

Проте, у своєму відзиві на позов та у поясненнях, наданих у судовому засіданні, представник відповідача визнав суму основного боргу за Договорами.

Частиною 5 статті 22 ГПК України передбачено право відповідач визнати позов повністю або частково.

Відповідно до частини 5 статті 78 ГПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб

За таких обставин суд вважає можливим задовольнити вимогу позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу за Договорами у розмірі 85184,78 грн.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за невиконання умов Договорів суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Із наведеною нормою кореспондує стаття 611 ЦК України, згідно з якою, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами статті 549 ЦК України, статті 230 ГК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, нарахування пені невід'ємно пов'язано з існуванням несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання та є похідним від нього.

Враховуючи, що позивачем не надано суду доказів, яки б підтверджували факт надання відповідачу послуг за Договорами, а також період, обсяги та вартість їх надання, а отже і існування самого боргу, у суду відсутні підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 24298,18 грн пені за Договорами.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України суд покладає на відповідача витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, що складає 1703,68 грн (85184,78/109482,96*2189,64=1703,68)

Керуючись статтями 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Севастопольської міської ради (99072, м.Севастополь, вул. М.Крилова,19, Ідентифікаційний код: 20661488 з будь-якого рахунку, виявленого під час проведення виконавчих дій) на користь Комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської ради (99011, м.Севастополь, вул. Леніна, 48, Ідентифікаційний код:03360472 ) заборгованість за Договором №7 від 01.01.2011 та Договором №6 від 23.12.2011 у розмірі 85184,78 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1703,68 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили

3. В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення складено 04.11.2013

Суддя І.А. Харченко