Ухвала

від 20.01.2014 по справі 919/964/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

УХВАЛА

20 січня 2014 року справа № 919/964/13 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши заяву комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Севастопольської міської Ради про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 29.10.2013 у справі:

за позовом Комунального підприємства "Благоустрій"

Севастопольської міської Ради

(99011, м.Севастополь, вул. Леніна, 48

ідентифікаційний код: 033604722)

до Комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне

підприємство №9" Севастопольської міської Ради

(99014, м.Севастополь, вул. М.Крилова,19

ідентифікаційний код: 20661488)

про стягнення заборгованості у розмірі 109 482,96 грн,

за участю представників:

від стягувача (КП "Благоустрій" СМР) - явку уповноваженого представника не забезпечив;

від заявника - боржника (КП "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" СМР) - Кузьмович Євген Іванович - представник, довіреність № 36 від 15.01.2014.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 29.10.2013 у справі №919/964/13 позов задоволено частково, стягнуто з комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Севастопольської міської Ради на користь комунального підприємства "Благоустрій" Севастопольської міської Ради заборгованість за Договором №7 від 01.01.2011 та Договором №6 від 23.12.2011 у розмірі 85 184,78 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1703,68 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду сторонами не оскаржувалося та набрало законної сили.

15.11.2013 в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видані відповідні накази про примусове виконання вищевказаного судового рішення.

08.01.2014 до господарського суду міста Севастополя надійшла заява комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Севастопольської міської Ради про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 29.10.2013 у справі №919/964/13, про що свідчить штемпель вхідної кореспонденції (вх.№42/14 від 08.01.2014)

Ухвалою суду від 09.01.2014 заяву про розстрочку виконання рішення призначено до розгляду у судовому засіданні на 20.01.2014.

У судове засідання стягувач явку уповноваженого представника не забезпечив, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не пояснив, заяв про відкладення розгляду заяви суду не надав.

За таких обставин суд вважає можливим розглядати заяву у відсутність представника стягувача.

Дослідивши матеріали заяви та подані докази, суд дійшов висновку, що заява боржника про надання розстрочки виконання рішення задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Суд звертає увагу на положення пункту 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», де зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Із зазначених положень випливає, що розстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, за наявності доказів, що встановлюють обставини, які ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

В розумінні статті 121 Господарського процесуального кодексу України, при вирішенні питання про надання розстрочки виконання судового рішення на певний строк господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все. повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Згідно з частиною першої статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У своїй заяві боржник посилається на тяжке фінансове становище, вважає, що стягнення суми боргу за рішенням суду без розстрочення його виконання зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, податками та зборами, спричинить звільнення працівників або взагалі банкрутство підприємства. Вважає, що звернення стягнення на майно боржника під час виконавчого провадження може заблокувати господарську діяльність підприємства та унеможливить виконання договірних зобов'язань перед населенням щодо утримання житлового фонду.

В підтвердження важкого фінансового становища боржником надані суду звіт про фінансові результати та баланс підприємства станом на 30 вересня 2013 року (арк. с 87, 88). Згідно зі звіту про фінансові результати боржник має фінансові збитки у розмірі 230 000 грн.

Суд не може вважати надані докази належними, оскільки надані документи свідчать про фінансовий стан підприємства станом на 30 вересня 2013 року та не відображують фінансове становище підприємства станом на день розгляду заяви.

Боржником при зверненні з заявою про розстрочку виконання рішення не враховані матеріальні інтереси стягувача, його фінансовий стан, наявність інфляційних процесів у економіці держави. Також боржником не доведено, яким чином обставини, на які він посилається, будуть поліпшено при наданні йому розстрочки виконання рішення та не додано можливого графіку погашення заборгованості.

З огляду на зазначене, суд вважає, що викладені боржником в заяві обставини не є винятковими, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що заява про надання розстрочки виконання рішення суду у справі № 919/964/13 задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 86, 121 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Заяву комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №9" Севастопольської міської Ради про розстрочку виконання рішення господарського суду міста Севастополя від 29.10.2013 у справі №919/964/13 залишити без задоволення.

Суддя І.А. Харченко