Рішення

від 30.10.2013 по справі 19/17-2002-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2013 р.Справа № 19/17-2002-2011 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь";

До відповідача: Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях";

про стягнення

Головуючий - Меденцев П.А.

Судді: Погребна К.Ф.

Гут С.Ф.

Представники:

Від позивача: Голуб Г.М. (за довіреністю).

Від відповідача: Запорощенко О.М. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ : 24.05.2011 року за вх. №2840/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду №114-Р/78/05 від 22.07.2005 року на загальну суму 424 821,70 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.05.2011 року було порушено провадження по справі № 19/17-2002-2011 суддею Петренко Н.Д.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, починаючи з 01.07.2011р. по 05.07.2011р. на 17 год. 00 хв.

На підставі клопотання відповідача про призначення технічної експертизи оригіналу акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ "СРЗ "Южний Севастополь" та ДП "Устьдунайводшлях" по закритим замовленням станом на 22 липня 2008 року, у справі № 19/17-2002-2011 було призначено судову технічну експертизу 05.07.2011 року.

09.02.2012р. за вх. №4332/2012 господарський суд одержав супровідний лист Одеського НДІСЕ з Висновком судово-технічної експертизи № 10705/03-10706/03 від 23.01.2012р.

Відповідно до даних повторного автоматичного перерозподілу справи АС „Документообіг господарських судів", призначеного розпорядженням голови господарського суду Одеської області № 77 від 04.04.2012р., справу №19/17-2002-2011 було передано на розгляд судді Смелянець Г.Є., та прийнято нею до провадження ухвалою суду від 06.04.2012 року.

По справі у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва, починаючи з 07.05.2012р. по 21.05.2012р. на 12 год. 50 хв., та з 21.05.2012р. по 06.06.2012р. на 10:00.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 22.06.2012 року Ухвалою суду від 06.06.2012 року.

На підставі часткового задоволення клопотання відповідача, по справі було призначено судову комплексу експертизу ухвалою суду від 06.06.2012 року.

Приймаючи до уваги, що суддя Смелянець Г.Є. з 20.08.2012р. знаходилася у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, керуючись рішенням зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.), за розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 23.08.2012 року справу №19/17-2002-2011 було передано судді Меденцеву П.А., та прийнято ним до провадження 27.08.2012 року.

Розпорядженням голови суду від 24.09.2012р. справу №19/17-2002-2011 було передано на розгляд судді Смелянець Г.Є. у зв'язку із виходом останньої з лікарняного.

02.01.2013р. за вх. №161/2013 господарський суд одержав супровідний лист ОНДІСЕ разом із повідомленням № 5884/03 від 13.12.2012р. про неможливість надання висновку за матеріалами справи № 19/17-2002-2011, оскільки вимоги судового експерта, заявлені у додатковому клопотанні не були виконані, матеріали справи не були повернуті до експертної установи, а також не було сплачено вартість експертизи. Супровідним листом ОНДІСЕ від 02.01.2013р. за вх.№49/2013 господарський суд одержав матеріали справи № 19/17-2002-2011. Окрім того, у листі від 02.01.2013р. за вх.№164/2013 ОНДІСЕ також сповіщає про неможливість проведення судово - почеркознавчої експертизи, оскільки матеріали справи № 19/17-2002-2011, які 05.11.2012р. скеровані до суду для виконання додаткового клопотання експерта №5884/03 від 22.10.2012р., до теперішнього часу не повернуті до ОНДІСЕ.

Ухвалою суду від 10.01.2013 року провадження по справі було поновлено суддею Смелянець Г.Є.

Ухвалою суду від 11.02.2013 року клопотання Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях" було задоволено та призначено судову комплексу експертизу у справі №19/17-2002-2011.

09.04.2013р. за вх. № 11603/2013 господарським судом одержано супровідний лист ОНДІСЕ з висновком № 883/02 від 27.03.2013р. судово-почеркознавчої експертизи за матеріалами справи № 19/17-2002-2011.

05.06.2013р. за вх.№17364/13 господарським судом одержано супровідний лист ОНДІСЕ разом зі справою №19/17-2002-2011 та висновком № 882/03; 894/03 від 16.05.2013р. судово-технічної експертизи документів за матеріалами справи № 19/17-2002-2011.

Таким чином обставини, що зумовлювали зупинення провадження у даній справі були усунуті, а тому на підставі ч.3 ст.79 ГПК України провадження у справі №19/17-2002-2011 було поновлено ухвалою суду 06.06.2013 року.

Приймаючи до уваги, що суддя Смелянець Г.Є. знаходилася на лікарняному, за розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 02.07.2013 року справу №19/17-2002-2011 було передано судді Меденцеву П.А.

Відповідно до положень норми ст. 69 ГПК України строк розгляду справи було продовжено до 17.09.2013 року Ухвалою суду від 19.08.2013 року.

У зв'язку зі складністю справи № 19/17-2002-2011, на підставі розпорядження голови господарського суду Одеської області від 13.09.2013 року було визначено склад колегії для колегіального розгляду справи № 19/17-2002-2011 у наступному складі: головуючий суддя Меденцев П.А., суддя Погребна К.Ф., суддя Гут С.Ф.

Позивач на заявлених вимогах наполягає.

Відповідач у судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на підставі викладені у відзиві та письмових поясненнях.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

22.07.2005 року між Державним підприємством водних шляхів "Устьдунайводшлях" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" було укладено договір підряду №114-Р/78/05, згідно з яким відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати роботи по ремонту с/ш „Дунайська-601".

02.02.2006 року між сторонами по справі було укладено додаткову угоду до договору №114-Р/78/05 від 22 липня 2005 року, згідно з якою тривалість ремонту с/ш „Дунайська-601" до 02.02.2006 року; вартість ремонту - 1 340 132,24 грн.

02.02.2006 року складено акт прийому-передачі, згідно з яким позивачем роботи були виконані в повному об'ємі на суму 1 340 132,24 грн.

22 липня 2008 року між сторонами по справі було проведено звірку взаємозаліків, за результатами якої складений Акт звірки взаєморозрахунків по закритим замовленням станом на 22.07.2008р. про наявність заборгованості у розмірі 290 808,48 грн.

Проте, через порушення відповідачем строків оплати виконаних робіт, Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" нарахувало Державному підприємству водних шляхів "Устьдунайводшлях" штрафні санкції на суму 134 013,22 грн.

Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" просить суд стягнути з Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" заборгованість за договором підряду №114-Р/78/05 від 22.07.2005 року на загальну суму 424 821,70 грн.

Державне підприємство водних шляхів "Устьдунайводшлях" позовні вимоги не визнає, та вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" пропущено строки позовної давності, як до вимог про стягнення суми боргу, так і до вимог щодо сплати штрафу, згідно ст. 257, ст. 266 ЦКУ.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

Як вище встановлено господарським судом, 22 липня 2005 між Державним підприємством водних шляхів "Устьдунайводшлях" (відповідач - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" (позивач - Підрядник) було укладено договір підряду №114-Р/78/05, згідно з яким відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати роботи по ремонту с/ш „Дунайська-601", використовуючи свою робочу силу, матеріали, окрім обумовлених до постачання Замовником, і пристосування своїх контрагентів в повній відповідності з ремонтною відомістю (п. 1.1. договору).

Попередня вартість робіт склала 831 079,20 грн. (п. 4.1. договору).

За умовами договору №114-Р/78/05 (п. 6.1 - 6.3) платежі за ремонт судна за цим договором здійснюються в гривнях банківським переказом на розрахунковий рахунок позивача в наступному порядку: замовник переводить авансовий платіж у розмірі 30% від попередньої вартості ремонту згідно попередньої ремонтної відомості; далі - замовник переводить на розрахунковий рахунок виконавця проміжний платіж у розмірі 20% від попередньої вартості ремонту протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем після підписання акту приймання судна з ремонту і до виходу судна з ремонту. Остаточний платіж, визначений як різниця між остаточною вартістю ремонту та сумою авансового і проміжного платежів, замовник переводить на розрахунковий рахунок підрядчика протягом 30-ти календарних днів з дня підписання акту приймання судна з ремонту.

02 лютого 2006 року між Державним підприємством „Устьдунайводшлях" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Судноремонтний завод „Южний Севастополь" було укладено додаткову угоду, до договору №114-Р/78/05 від 22 липня 2005 року, згідно з якою: замовник розміщує, а виконавець приймає замовлення на ремонт і технічне обслуговування с/ш „Дунайська-601", при цьому виконавець зобов'язався виконати це замовлення, використовуючи свою робочу силу, матеріали, окрім обумовлених до постачання замовником, і пристосування своїх контрагентів в повній відповідності з відомістю ремонту і технічного обслуговування; у всіх документах, складених на підставі договору №114-р/78/05 від 22 липня 2005 року, а також будь-яких доповненнях і додатках до договору при згадці ремонту с/ш „Дунайська-601" сторони мали і мають на увазі ремонт і технічне обслуговування с/ш „Дунайська-601"; тривалість ремонту і технічного обслуговування с/ш „Дунайська-601" в об'ємі виконавчої відомості ремонту і технічного обслуговування встановлюється до 02.02.2006 року; остаточна вартість ремонту і технічного обслуговування судна згідно виконавчої відомості складає 1 340 132,24 грн., з них по ремонту - 441 607,20 грн., по технічному обслуговуванню -898 525,04 грн.

З акту прийому-передачі від 02 лютого 2006 року вбачається, що позивачем роботи були виконані в повному об'ємі на суму 1 340 132,24 грн.

Відповідно до ст. 854 ЦК України, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи.

Відповідно до п. 6.1.3 Договори, остаточний платіж замовник перераховує на розрахунковий рахунок виконавця протягом тридцяти календарних днів з моменту підписання акту приймання судна з ремонту.

Проте відповідачем, остаточний розрахунок з позивачем зроблений не був, оплата вартості робіт проводилася несвоєчасно та не в повному об'ємі, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 22.07.2008 року, де сума основного боргу складає 290 808,48 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (терміни).

Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 625 Цивільного Кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 264 Цивільного Кодексу України, передбачено, що Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Тому, твердження відповідача щодо спливу позовної давності для пред'явлення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" про стягнення заборгованості за договором підряду №114-Р/78/05 від 22.07.2005 року на загальну суму 424 821,70 грн. спростовуються наявністю Акту звірки взаєморозрахунків між ТОВ „Судноремонтний завод „Южний Севастополь" та Державним підприємством водних шляхів „Устьдунайводшлях" від 22.07.2008 року.

У висновку №883/02 від 27.03.2013р. судовий експерт Одеського НДІСЕ надав висновок про те, що підпис від імені Блошенко О.Б. у наданому на експертизу Акті звірки взаєморозрахунків між ТОВ „Судноремонтний завод „Южний Севастополь" та Державним підприємством водних шляхів „Устьдунайводшлях" по закритим замовленням станом на 22.07.2008р. виконаний самим Блошенко Олександром Борисовичем.

У висновку №882/02; 894/02 від 16.05.2013 р. старший судовий експерт Одеського НДІСЕ Н.С. зробив висновок про те, що відтиск печатки розташований у наданому на експертизу Акті звірки взаєморозрахунків між ТОВ „Судноремонтний завод „Южний Севастополь" та Державним підприємством водних шляхів „Устьдунайводшлях" по закритим замовленням станом на 22.07.2008р. нанесений печаткою Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях".

Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Частина 6 ст.231 Господарського кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Розрахунок штрафних санкцій, 134 013,22 грн., який здійснений позивачем у позовній заяві, не підтверджений жодними доказами, не містить ніяких посилань на положення договору чи норми діючого законодавства, не вказано періоду його нарахування, тому не є можливим для перевірки господарським судом та встановлення його відповідності обставинам справи щодо прострочення відповідача.

Таким чином, у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 134 013,22 грн. суд Товариству з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" відмовляє.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрат на ІТЗ віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства водних шляхів "Устьдунайводшлях" (68609, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Героїв Сталінграду, буд. 36, код ЄДРПОУ 31091889) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Судноремонтний завод "Южний Севастополь" (99014, м. Севастополь, Гагарінський район, вул. Правди, буд. 24, код ЄДРПОУ 32013775) основну суму боргу за договором підряду №114-Р/78/05 від 22.07.2005 року на загальну суму 290 808,48 грн. 3 376,26 грн. державного мита та 161,54 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 01 листопада 2013 року.

Головуючий - Меденцев П.А.

Суддя Погребна К.Ф.

Суддя Гут С.Ф.