Постанова

від 11.01.2007 по справі 12/398-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/398-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

11 січня 2007 р.                                                                           Справа № 12/398-06

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Рудан” (м. Вінниця, вул. І.Богуна, буд. 1, кв. 13; фактична адреса: м. Вінниця, вул. Енгельса, 33, ідент. код 23058746)

до   Державної податкової інспекції у м. Вінниці (м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21)

про  визнання нечинним доповнення № 607/2350/23058746 від 26.09.2005 р. до акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства № 290/26-20-01 від 29.04.2004 р. та скасування податкових повідомлень-рішень

СУДДЯ                                   М. КОЖУХАР

Секретар судового засідання Т.Геєчко

Представники:

позивача –  Левченко Ю.А. –в.о. ген.директора

відповідача –Томчук А.В., Скржешевський М.С. - за дорученням

В С Т А Н О В И В :

        Подано позов про визнання нечинним доповнення № 607/2350/23058746 від 26.09.2005 р. до п. 2.5 розділу П і висновку до акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства № 290/26-20-01 від 29.04.2004 р. та скасування податкових повідомлень-рішень № 0002532310/0 і № 0002542310/0 від 10.101.2005 р., № 0002532310/1 і № 0002542310/1 від 07.11.2005 р., № 0002542310/2 і № 0002532310/2 від 17.01.2006 р. як таких, що прийняті з порушенням чинного законодавства України.

         Позов мотивовано наступним.

         Повідомленнями - рішеннями №0002532310/0 та №0002542310/0 від 10.11.2905 року ДПІ у м.Вінниці застосувало до ТОВ «Рудан»фінансові санкції в розмірі 109 688 грн., а наступними повідомленнями-рішеннями №0002532310/1, №0002542310/1 від 07.11.2005 року,  №0002542310/2 та № 0002532310/2 від 17 січня 2006 року - в розмірі 97 832 грн.

        Вказані податкові зобов'язання, з урахуванням штрафних санкцій, визначено у зв'язку з начебто існуючими у ТОВ «Рудан» порушеннями вимог п.п.7.2.4 , п.7.4., п. п. 7.4.5 ,п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року , оскільки ДПІ у м.Вінниці вважає, що віднесення товариством до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 73 125 грн. по податкових накладних, одержаних від ТОВ "Ост-Компані" та МПП "Оріон" є безпідставним, так як державна реєстрація обох суб'єктів господарської діяльності скасована.

        Разом з тим ДПІ у м. Вінниці не взято до уваги той факт, що, відповідно до п.7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість" податкова накладна заповнюється продавцем, в даному випадку ТОВ "Ост-Компані" та МПП "Оріон", які були зареєстровані як платники податків згідно чинного законодавства України.  

         Рішення про проведення невиїзної позапланової перевірки ДПІ у м. Вінниці прийняло за відсутності підстав та обставин передбачених статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу»№ 509-ХІІ від 04.12.1990 року  та Законом України "Про внесення  змін  до  деяких законодавчих  актів  України  (щодо  посилення правового захисту громадян та запровадження механізмів реалізації конституційних прав громадян на підприємницьку діяльність, особисту недоторканість, безпеку, повагу до гідності особи, правову допомогу, захист) № 2322-ІУ від 12 січня 2005 року.

           Підставою для здійснення позапланової перевірки у відповідності з вказаним Законом України мало бути рішення суду , а не обставини , на які голослівно посилаються в своєму рішенні податківці.

           Відповідно до Положення  Порядку оформлення  результатів  невиїзних  документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства " , затвердженого наказом ДПА № 327від10.08.2005року зокрема його п. 1.3 розділу 1 за результатами проведення невиїзних документальних перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання складається акт, а в разі відсутності порушень довідка. В даному випадку відповідачем складено доповнення до акту, що

складений рік тому.

          Подану ТОВ «Рудан»скаргу про скасування податкових повідомлень-ріщень ДПІ у м.Вінниці №0002532310/0 та № 0002542310/0 від 10.10.2005 року ДПІ у м Вінниці задовольнила частково, однак саме бачення ситуації контролюючим органом змін не зазнало. В результаті цього податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у м.Вінниці №0002532310/1 та № 0002542310/1 від 07.11.2005 року, № 0002542310/2 та № 0002532310/2 від 17 січня 2006 року застосовані дещо інші фінансові санкції.

             Відповідач проти позову заперечив. Постався на правомірність застосування штрафних санкцій та пропуск позивачем  річного строку позовної давності щодо позовних вимог про  визнання нечинним доповнення № 607/2350/23058746 від 26.09.2005 р. до акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства № 290/26-20-01

             З пояснень представників сторін та наданих матеріалів суд вбачає таке.

             Податковими інспекторами ДПІ у м. Вінниці здійснено позапланову документальну перевірку  дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Рудан»(далі Товариство) за період з 01.06.2001 р. по 01.07.2004 р., яка оформлена актом № 290/26-20-01 від 02.09.2004 р.

             В ході цієї перевірки відповідно до пп.1.13 акту направлено запити на проведення зустрічних перевірок з питань включення підприємствами-постачальниками Товариства сум  ПДВ до складу  податкових зобов'язань.

          Після отримання відповідей щодо проведення зустрічних перевірок, інспекторами ДПІ у м. Вінниці здійснено додаткову перевірку, яка оформлена доповненням № 607/2350/23058746 від 26.09.2005 р. до пункту 2.5 розділу П та Висновку до акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства № 290/26-20-01 від 02.09.04 р. ТОВ «Рудан»(код 23058746) за період з 01.06.2001 р. по 01.07.2004 р.

          На підставі цього доповнення ДПІ у м. Вінниці згідно з  підпунктом “б” п/п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-Ш) прийнято і надіслано позивачеві податкові повідомлення –рішення № 0002532310/0 від 10.10.2005 р. про визначення на підставі пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі - Закон “Про ПДВ”) та п. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181-Ш  суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 31563 грн. (21042 грн. - основний платіж, 10521 грн. - фінансові санкції) та № 0002542310/0 від 10.10.2005 р. про зменшення на підставі пп. 7.7.4 п. п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ”) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 52083 грн. та застосування на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш  штрафних санкцій на 26042 грн.

        За наслідками апеляційного оскарження до ДПІ у м. Вінниці назване вище податкове повідомлення –рішення № 0002532310/0 від 10.10.2005 р. змінено; позивачеві надіслано податкові повідомлення-рішення від 07.11.2005 р. № 0002532310/1 про визначення на підставі пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” та п. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181-Ш  суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19707 грн. (13138 грн. - основний платіж, 6569 грн. - фінансові санкції) та № 0002542310/1 про зменшення на підставі пп. 7.7.4 п. п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ”) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 52083 грн. та застосування на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш штрафних санкцій на 26042 грн.

        Подана Товариством скарга на вказані податкові повідомлення-рішення від 07.11.2005 р. ДПА у Вінницькій області залишена без задоволення; за наслідками її розгляду Товариству надіслано податкові повідомлення-рішення від 17.01.2006 р. № 0002532310/2 про визначення на підставі пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” та п. 17.1.3 ст. 17 Закону № 2181-Ш  суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 19707 грн. (13138 грн. - основний платіж, 6569 грн. - фінансові санкції) та  № 0002542310/2 про зменшення на підставі пп. 7.7.4 п. п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ”) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 52083 грн. та застосування на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-Ш штрафних санкцій на 26042 грн. штрафних санкцій на 26042 грн.

          З акту № 607/2350/23058746 від 26.09.2005 р. та рішення  в.о. начальника ДПІ у м. Вінниці № 25557/10/75-09/63 від 07.11.2005 р. про розгляд первинної скарги директора ТОВ «Рудан»Столярської Л.В. випливає, що підставою донарахування податку на додану вартість, стало те, що Товариство в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України  “Про податок на додану вартість” включило у 2002-2004 роках до податкового кредиту суму податку на додану вартість по податкових накладних ТОВ «Ост-Компані»(м. Київ, вул. Матросова, 31, код ЄДРПОУ 25286842) та МПП «Оріон»(Луганська обл., Слов'яносербський район, с. Зимогір'я, вул. Юбілейна, 33/3, код ЄДРПОУ 32292688), а саме:

     - за листопад 2002 р. –3663 грн. по податковій накладній ТОВ «Ост-Компані»№ 248 від 09.11.2002 р.;

      - за грудень 2002 р.    –733 грн. по податковій накладній ТОВ «Ост-Компані»№ 296 від 23.12.2002 р.;

      - за лютий 2003 р.       –8200 грн. по податковій накладній МПП «Оріон»№ 76 від 07.02.2003 р.;

      - за червень 2003 р.      - 585 грн.  по податковій накладній МПП «Оріон»№ 391 від 27.06.2003 р.;

      - за травень 2004 р.     –53040 грн. по податковій накладній МПП «Оріон»№ 78 від 06.05.2004 р.

        Внаслідок цього, позивачем зменшено податкове зобов'язання за перевірений період на 13138 грн. та зайво заявлено до відшкодування 52083 грн. Заявлена до відшкодування сума відшкодована позивачеві повністю шляхом зменшення податкових зобов'язань наступних періодів, що підтверджено представниками сторін в судовому засіданні.

        Разом з тим державну реєстрацію ТОВ «Ост-Компані»скасовано рішенням господарського суду м. Києва № 18/234 від 10.07.2002 р., установчі документи МПП «Оріон»рішенням Славянського районного суду Луганської області визнано недійсними з моменту державної реєстрації та скасовано державну реєстрацію МПП «Оріон»

        З отриманого на запит суду рішення Славяносербського районного суду Луганської області від 01.09.2004 р. вбачається, що МПП «Оріон»зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності та взято на податковий облік в ДПІ Славяносербського району  24.04.2003 р. Разом з тим засновник підприємства Єрмоленко А.С., здійснюючи державну реєстрацію підприємства був введений в оману, не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність і сплачувати податки до бюджету, остання звітність по ПДВ подана підприємством до ДПІ 19.07.2004 р. З урахуванням цього, суд ухвалив рішення про визнання недійсними установчих документів МПП «Оріон»з моменту державної реєстрації, скасування державної реєстрації МПП «Оріон», визнання недійсною його реєстрації в якості платника ПДВ.

         З реєстру платників ПДВ МПП «Оріон»виключений 14.10.2004 р. (копія акту № 8 від 11.10.2004 р., інформація з реєстру платників ПДВ (дані офіційного сайту ДПА України), а.с. 93-94).

         Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2002 р. у справі № 18/234 скасовано державну реєстрацію ТОВ «Ост Компані», у зв'язку з неподанням ним податкової звітності протягом 1997-2002 р.р.  

         З реєстру платників ПДВ ТОВ «Ост Компані»виключений 10.07.2002 р. (копія акту № 811 від 17.01.2003 р., інформація з реєстру платників ПДВ, (дані офіційного сайту ДПА України), а.с.89-91).

         Наведене стверджується:

-          доповненням до пункту 2.5 розділу ІІ та Висновку до акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства № 290/26-20-01 від 02.09.04 р. ТОВ «Рудан»(код 23058746) за період з 01.06.2001 р. по 01.07.2004 р.;

-          податковими повідомленнями-рішеннями;

-          рішеннями ДПІ у м. Вінниці, ДПА у Вінницькій області та ДПА України про розгляд скарг ТОВ «Рудан»на податкові повідомлення-рішення;

-          податковими деклараціями позивача з податку на додану вартість;

-          копіями видаткових та податкових накладних;

-          рішеннями господарського суду м. Києва від 10.07.2002 р. у справі № 18/234, Славяносербського районного суду від 01.09.2004 р.;

-          актами про анулювання Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 8 від 11.10.2004 р. та № 811 від 17.11.2003 р.;

-          інформаціями з реєстру платників ПДВ;

-          підтвердженням факту відшкодування позивачу податку на додану вартість в сумі  52083 грн. в судовому засіданні.

          Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши надані  матеріали, суд дійшов такого висновку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Обставини,     встановлені     судовим     рішенням      в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і  в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання (ч.ч. 1, 3 ст. 72 КАС України).

          Обставини щодо правовідносин позивача з МПП «Оріон»і ТОВ «Ост-Компані»та щодо віднесення сплачених цим підприємствам сум ПДВ до податкового кредиту і відшкодування цих сум позивачу сторонами підтверджуються, а відтак не потребують доказування.  

           Відповідно до п 1.7 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий  кредит  це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

           Набуття такого права можливе за відповідних умов, зокрема: при виконанні законних господарських операцій (адже на незаконну господарську діяльність норми законодавства поширюються лише в частині застосування відповідальності); на підставі складеної особою, зареєстрованою як платник податку у порядку, передбаченому статтею 9 Закону “Про ПДВ”, податкової накладної , що має містити зазначені окремими рядками:

    а) порядковий номер податкової накладної;

    б) дату виписування податкової накладної;

    в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

    г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

    д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

    е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

    є) повну назву отримувача;

    ж) ціну поставки без врахування податку;

    з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

    и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку (пп. 7.2.1, 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону “Про ПДВ” у редакції, що діяла на час видачі позивачу вище наведених податкових накладних).  

        Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону “Про ПДВ” (у редакції, що діяла на час видачі позивачу вище наведених податкових накладних) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість, не підтверджених податковими накладними.

        Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону «Про ПДВ»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку, у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

         Пунктом 9.3 статті 9 Закону «Про ПДВ»передбачено, що особи, які підпадають під визначення платників податку згідно з статтею 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платники податку в органі державної податкової служби за місцем їх знаходження.

          Рішенням Славяносербського районного суду Луганської області від 01.09.2004 р. визнано недійсними установчі документи МПП «Оріон»з моменту державної реєстрації, скасовано його державну реєстрацію, визнано недійсною його реєстрацію в якості платника ПДВ з тих причин, що засновник підприємства Єрмоленко А.С., здійснюючи державну реєстрацію підприємства був введений в оману, не мав наміру здійснювати підприємницьку діяльність і сплачувати податки до бюджету.

          Оскільки рішенням суду скасовано державну реєстрацію, в тому рахунку як платника податку на додану вартість, та визнано недійсними установчі документи МПП "Оріон" з моменту їх реєстрації, то це підприємство у розумінні підпунктів 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону ( 168/97-ВР ) не мало права на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

          З наведеного вбачається, що податковий кредит сформовано позивачем на підставі накладних МПП «Оріон», виданих не платником податку на додану вартість за господарськими операціями, які  вчинені від імені МПП «Оріон»невстановленою особою з метою здійснення незаконної підприємницької діяльності без сплати податків до бюджету.

         Рішенням господарського суду міста Києва від 10.07.2002 р. у справі № 18/234 скасовано державну реєстрацію ТОВ «Ост-Компані», у зв'язку з неподанням податкової звітності з 1997 року по 2002 рік.

         Відповідно до п. 25.2   Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 01.03.2000 N 79, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 р. за N 208/4429 (у редакції, що діяла на час анулювання свідоцтв платників ПДВ МПП «Оріон»та ТОВ «Ост-Компані») прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності є підставою для виключення  його (якщо він є платником ПДВ) з Реєстру платників податку на додану вартість та анулювання Свідоцтва  платника податку на додану вартість з дати прийняття рішення.

         З наведеного вбачається, що податковий кредит сформовано позивачем на підставі накладних ТОВ «Ост-Компані», виданих останнім, коли він не був платником податку на додану вартість та  не мав наміру сплачувати податки до бюджету і не сплачував їх з 1997 року.

         Підпунктом 7.7.1 статті 7 Закону «Про ПДВ»у редакції, що діяла у перевірений податковим органом період, встановлено, що суми  податку,  які  підлягають  сплаті  до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

          Бюджетним  відшкодуванням є сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом (п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про ПДВ»).

           Позивач відніс до податкового кредиту  та отримав бюджетне відшкодування шляхом зменшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на підставі накладних, виданих особами, які не були платниками ПДВ і відповідно не внесли ці суми до державного бюджету, чим порушено вимоги ст.ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість»і виключено надмірну сплату податку до бюджету, що є обов'язковою умовою для отримання бюджетного відшкодування.

          Відповідно до пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі –Закон № 2181) у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та  закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів,  що  минули.

         Підпунктом б пп. 6.4.1, п. 6.4.3 п. 6.4,  ст. 6 Закону № 2181, п 9 Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого Наказом ДПА України від 02.03.2001 р. № 82, зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.03.2001 р. № 238/5429, встановлено, що податкове повідомлення є відкликаним, у разі коли контролюючий орган скасовує повністю або частково чи змінює прийняте рішення про визначення суми податкового зобов'язання внаслідок їх адміністративного оскарження.

         У  разі  коли  нарахована  сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу) (п. 6.5 ст. 6 Закону № 2181).

        Нарахована у податковому повідомленні-рішенні №  0002532310/0 від 10.10.2005 р. сума податкового зобов'язання податковим органом зменшена, у зв'язку з чим позивачеві надіслано податкове повідомлення-рішення  №  0002532310/1 від 07.11.2005 р. на зменшену суму. З  огляду на наведене, податкове повідомлення-рішення №  0002532310/0 від 10.10.2005 р. є відкликаним.

        З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про скасування зазначених у позовній заяві податкових повідомлень-рішень задоволенню не підлягають.

       Відповідно до статті 2 КАС України фізичні та/або юридичні особи з метою захисту свої прав, свобод і інтересів можуть оскаржити зокрема рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, тобто офіційного письмового документа, який породжує певні правові наслідки та спрямований на регулювання тих  чи  інших суспільних  відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

        Доповнення № 607/2350/23058746 від 26.09.2005 р. до п. 2.5 розділу ІІ та висновку до акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавств ва № 290/26-20-01 від 29.04.2004 р. не є таким рішенням, оскільки лише фіксує встановлені факти.

         Заперечення стосовно акту документальної перевірки перевіряються у справі про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, прийнятого на підставі такого акту або оскарження дій посадових осіб, що його склали.

         Таким чином позовні вимоги про визнання нечинним доповнення № 607/2350/23058746 від 26.09.2005 р. до п. 2.5 розділу П і висновку до акту позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства № 290/26-20-01 від 29.04.2004 р. не відповідають матеріально-правовим способам захисту порушеного права, визначеного законом, а тому задоволенню не підлягають.

         З огляду на це, не приймаються судом доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення з адміністративним позовом в частині вимог про визнання нечинним доповнення до акту перевірки.

         Посилання позивача на відсутність підстав для проведення невиїзної позапланової перевірки та складання доповнення до акту перевірки судом не приймаються.

         На підставі п. «а»ст. 3 Указу Президента України № 462/99 від 30.04.1999 р. «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності»було проведеного виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «Рудан», за результатами якої складено акт № 290/26-20-01 від 02.09.2004 р.

         Відповідно до підпункту 1.13 акту в ході документальної перевірки були направлені запити на проведення зустрічних перевірок з питань включення підприємствами-постачальниками позивача сум ПДВ до складу податкових зобов'язань, в тому рахунку: ТОВ «Ост-Компані»та МПП «Оріон». Матеріали цих перевірок свідчили про включення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виданих особами, які не є платниками податку.

         Твердження позивача, що невиїзна позапланова перевірка мала проводитись на підставі рішення суду є помилковими, оскільки відповідно до ч. 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланова  перевірка   здійснюється   на  підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Дана норма кореспондується також зі ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(із змінами, внесеними Законом України N 2505-IV ( 2505-15 ) від 25.03.2005 ) щодо умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових та позапланових виїзних перевірок.

         Наказ на проведення позапланової перевірки ТОВ «Рудан»було видано  начальником ДПІ у м. Вінниці 05.09.2005 р. за № 361/23-п.

         Оформлення результатів перевірки доповненням до акту, а не окремим актом, на що посилається позивач, не впливає на висновки, що  випливають із встановлених перевіркою фактів.

         Крім того ці висновки підтверджені матеріалами адміністративної справи та представниками сторін в судових засіданнях.

         З урахуванням наведеного, позов задоволенню не підлягає.

         За правилами ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину постанови суду.

      Керуючись розділом 7, ст.ст. 7, 70, 71, 72, 79, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

      В задоволенні позову відмовити.

      Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

      Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                        М. Кожухар

Повний текст постанови складено 12.01.2007 р.