Рішення

від 27.03.2007 по справі 2-25/07

ЛЮБОТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ Справа №2-25/07

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 2007рік

27 березня 2007 року м. Люботин

Люботинський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Поліщук Т. В.,

за участю секретаря Шевченко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Люботин цивільну справу за позовом неповнолітнього інваліда ОСОБА_1в інтересах якого діє ОСОБА_2, до виконкому Люботинської міської Ради, третя особа - Друга держнотконтора Харківського району, виконком Люботинської міської Ради (орган опіки та піклування), ОСОБА_3., про визнання права власності на нерухоме майно,

ВСТАНОВИВ:

У Люботинський міський суд надійшла позовна заява неповнолітнього інваліда ОСОБА_1. в інтересах якого діє ОСОБА_2., до виконкому Люботинської міської Ради, третя особа - Друга держнотконтора Харківського району, виконком Люботинської міської Ради (орган опіки та піклування), ОСОБА_3., про визнання права власності на нерухоме майно, у якій зазначила, що 24 травня 1961 року, ОСОБА_4. став власником будинку АДРЕСА_1. 18 01.1962 року виконкомом Люботинської міської ради депутатів трудящих в користуванні ОСОБА_4. було залишено земельну ділянку площею 1500 кв. метрів. Оскільки будинок був непридатний для проживання, на вказаній ділянці у 70-х роках ОСОБА_4. зі своєю дружиною ОСОБА_5. розпочали будівництво нового будинку. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_4. помер. У спірному будинку на цей час мешкали ОСОБА_5., їх син ОСОБА_6. ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5. померла, залишивши заповіт на ім'я сина на все належне їй майно. У 2004 році ОСОБА_6. подав до Другої держнотконтори документи на прийняття спадщини після померлої матері. ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_6. помер. Під час шлюбу з позивачкою у них народився син - ОСОБА_1., 1992 року народження, який є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6. оскільки після смерті ОСОБА_6. документів на право власності на спірний будинок не залишилось, у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1. було відмовлено, вона змушена була звернутись до суду з цим позовом.

У зв'язку з вищенаведеним, виникла необхідність звернутися з позовом до суду.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2., що діє в інтересах неповнолітнього інваліда ОСОБА_1., позовні вимоги підтримала у повному обсязі, та просить позов задовольнити.

Представник відповідача - виконкому Люботинської міської Ради на судовий розгляд справи не з'явився, надавши суду письмову заяву про згоду з позовними вимогами неповнолітнього інваліда ОСОБА_1. в інтересах якого діє ОСОБА_2., та просить розглядати зазначену справу за відсутності його представника (а. с. 54).

Представник третьої особи - орган опіки та піклування виконкому Люботинської міської Ради на судовий розгляд справи не з'явився, надавши суду письмову заяву про згоду з позовними вимогами неповнолітнього інваліда ОСОБА_1. в інтересах якого діє ОСОБА_2. та просить розглядати зазначену справу за відсутності його представника (а. с. 57).

Третя особа по справі, ОСОБА_3., було своєчасно та належним чином повідомлена судом про дату та час судового розгляду по справі, що підтверджується поштовим повідомленням (а. с. 65). Крім того, третю особу було викликано у судове засідання шляхом подання оголошення в газету «Слобідський край» від 20 березня 2007 року (а. с. 98). Однак третя особа по справі, ОСОБА_3. в судове засідання не з'явилась, про причини неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи - Другої держнотконтори на судовий розгляд справи не з'явився, надавши суду письмову заяву про згоду з позовними вимогами неповнолітнього інваліда ОСОБА_1. в інтересах якого діє ОСОБА_2. та просить розглядати зазначену справу за відсутності її представника.

Вислухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши позицію учасників процесу по справі, вивчивши думку третіх осіб, перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає позовні вимоги неповнолітнього інваліда ОСОБА_1. в інтересах

якого діє ОСОБА_2. такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого Другою держнотконторою 24.05.1961 року за № 1317, будинок АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований за ОСОБА_4. (а. с. 16-17). Рішенням виконкому ОСОБА_4. виділено в користування земельну ділянку площею 1157 кв. м (а. с 18). Куплений будинок був знесений, на його місці ОСОБА_4., перебуваючи у шлюбі з ОСОБА_5., зареєстрованому 21 жовтня 1953 року Люботинським відділом РАЦС Харківського району, актовий запис НОМЕР_1(а. с. 15), у 70-х роках збудував новий будинок, однак право власності на нього не оформив.

Враховуючи пояснення представника позивача, та аналізуючи вказані вище докази, суд вважає встановленим той факт, що буд. АДРЕСА_1побудований ОСОБА_4. та його дружиною ОСОБА_5. таким чином, вони є забудовниками будинку та надвірних будівель в ХЛ частині кожний.

Після смерті ОСОБА_4., померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року, актовий запис за НОМЕР_2 (а. с. 7), спадщину фактично прийняла його дружина, ОСОБА_5., але право власності на спадкове майно не оформила.

Відповідно до п. 1 ст.. 549 ЦК України 1963 року, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в керування або володіння спадковим майном.

Згідно вимог ст. 529 ЦК України 1963 року, при спадкуванні за законом спадкоємцями першої черги є в рівних частках діти (в тому числі усиновлені), другий з подружжя та батьки (усиновлювачі) померлого.

ОСОБА_5., згідно наданих суду матеріалів є дружиною ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року (а. с. 15).

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати право власності в ХА частині будинку АДРЕСА_1за ОСОБА_5., як за забудовником та в Уі частині в порядку спадкування після смерті її чоловіка, ОСОБА_4., померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 року - в цілому за ОСОБА_5.

При розгляді цієї справи суд керується нормами ЦК України в редакції 1963 року, оскільки відповідно до п. 4 Перехідних положень ЦК України 2003 року, Цивільний кодекс України 2003 року застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності. Відносно цивільних відносин, що виникли до набрання чинності Цивільного кодексу України в редакції 2003 року, його положення застосовуються до тих прав та обов'язків, які виникли чи продовжують існувати після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між сторонами по цій справі виникли та існували до 01.01.2004 року, тобто до набрання чинності Цивільним кодексом України в редакції 2003 року, суд вважає за необхідне застосувати до правовідносин між сторонами по цій цивільній справі правові норми, передбачені Цивільним кодексом України в редакції 1963 року.

ОСОБА_5. померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, актовий запис за НОМЕР_3(а. с. 8).

28.05.2004 року ОСОБА_5. складено заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу, Гонтаренко С. Л. за № 1163, згідно якого все належне їй майно вона заповідає ОСОБА_6., однак у встановленому законом порядку право власності на спадкове майно ОСОБА_6. на оформив.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїм спадкоємцем одну або декілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в керування або володіння спадковим майном.

На підставі ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Після смерті ОСОБА_5., померлої ІНФОРМАЦІЯ_5року, ОСОБА_6. фактично прийняв спадщину, а саме: домоволодіння АДРЕСА_1, але право власності у встановленому законом порядку не оформив.

Таким чином, на підставі наданих матеріалів, суд вважає за необхідне визнати право власності в цілому за ОСОБА_6. на будинок АДРЕСА_1в порядку спадкування після смерті його матері - ОСОБА_5.

ОСОБА_6. помер ІНФОРМАЦІЯ_3року, актовий запис за НОМЕР_4(а. с. 5).

Згідно вимог ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, в тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_1. є сином ОСОБА_6., померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року, актовий запис за НОМЕР_5(а. с. 6).

Спірний будинок прийнято в експлуатацію актом державної приймальної комісії від 16.10.2007 року (а. с. 26-28), який затверджено рішенням виконкому Люботинської міської ради № 635 від 25.10.2006 року (а. с. 25). Згідно довідки БТІ м. Люботин від 22.11.2006 року, домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_1 в бюро не зареєстроване (а. с. 72).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не мешкав постійно зі спадкодавцем, має подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини.

Згідно довідки другої держнотконтори за № 28/1-09 від 12.01.2007 року, після смерті ОСОБА_6., померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року з заявою про прийняття спадщини звернулись ОСОБА_1., який є сином померлого ОСОБА_6. (а. с. 6), та ОСОБА_3., право власності на спадщину не видавалось. Однак, судом встановлено, що при повній наявності архіву актові записи про шлюб та про розірвання шлюбу на громадян ОСОБА_6 та ОСОБА_3. за період з 1998 року по 10.03.2005 року ніхто не звертався (а. с. 95).

Таким чином, суд вважає позовні вимоги неповнолітнього позивача, ОСОБА_1., в інтересах якого діє ОСОБА_2., про визнання за ним права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлого батька, ОСОБА_6, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до рішення виконкому Люботинської міської Ради за № 316 від 25.10.2006 року, неповнолітнього інваліда ОСОБА_1. звільнено від сплати державного мита за розгляд позову про визнання права власності (а. с. 30).

Витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи сплачені представником позивача, ОСОБА_2., при поданні позову до суду у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.Ю, 11, 60, 208 , 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 529, 549 ЦК України в редакції 1963 року, ст.. ст.. 1235, 1223, 1261, ч. 1 ст. 1269 ЦК України, ст. 1 п. а Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року № 7-93 суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1- задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 в порядку наслідування за законом після смерті батька, ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.