Ухвала

від 22.10.2013 по справі 2а-12388/12/0170/3

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-12388/12/0170/3

22.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Мунтян О.І.

секретар судового засідання Щербінін О.О.

за участю сторін:

представник позивача- Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кримтеплиця"- Літовченко Ігор Володимирович, довіреність № б/н від 23.11.12,

представник відповідача- Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - не з'явився,

розглянувши матеріали справи № 2а-12388/12/0170/3 за апеляційною скаргою Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шкляр Т.О. ) від 17.06.13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кримтеплиця" (11км Московського шосе, смт. Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97501)

до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Бєлова, 2, с.Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97503)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Футбольний клуб "Кримтеплиця" до Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - задоволені у повному обсязі: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 0002142301 від 19.10.2012 р., № 0002152301 від 19.10.2012 р. Вирішено питання щодо судового збору.

Не погодившись з рішенням суду, представник відповідача - Сімферопольська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана постанова є незаконною, при її винесенні судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно досліджені та з'ясовані всі обставини справи.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 19.10.2012 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0002152301 про збільшення ТОВ «ФК «Кримтеплиця» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 354 286 грн., що складається з основного платежу у розмірі 297 263 грн. і штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 57023 грн. та № 0002142301, про збільшення ТОВ «ФК «Кримтеплиця» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 488 857,75 грн., що складається з основного платежу у розмірі 408 379 грн. і штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 80 478,75 грн.

Підставою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 01.10.2012 №1676/22-0/32002826 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Футбольний клуб «Кримтеплиця» з питань своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ПП «Елітград» (ЄДРПОУ 37077000), Фірмою «Капітель Плюс» (ЄДРПОУ 31095815) та з іншими контрагентами за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

Перевіркою встановлені порушення позивачем: п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР в редакції від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, п.п. 138.8.1, п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756 ; п. п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97 (зі змінами та доповненнями), п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Визначальною (обов'язковою) ознакою господарської операції є спричинення реальних змін майнового стану платника податків, що кореспондується з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, відповідно до якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають поставці, а у разі поставки товарів/ послуг за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання послуг платником податку.

Відповідно до п.п.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на час здійснення спірних правовідносин за період 2009 - 2010 роки, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Обов'язкові реквізити, що повинна містити податкова накладна, визначені у підпункті 7.2.1.пункту 7.2. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті201 цього розділу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.133.1 ст. 133 ПК України платниками податку з прибутку підприємств з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Реальність вчинених господарських операцій характеризується: реальним рухом активів в процесі здійснення господарської операції (первинними документами, а також фізичними, технічними, технологічними можливостями контрагентів за змістом здійснюваної господарської операції); податковим статусом контрагента позивача як платника ПДВ на час здійснення господарської операції; наявністю безпосереднього зв'язку між фактом придбання товарів та господарською діяльністю позивача; наявністю господарської мети при укладенні правочину з контрагентом позивача.

Матеріли справи свідчать, що між Фірмою «Капітель Плюс» і ТОВ «ФК «Кримтеплиця» укладено ряд договорів, а саме: договір № 25 від 11.01.2010 , договір № 26 від 11.01.2010, договір № 88 від 01.02.2010 р., договір № 234 від 28.04.2010 р., договір № 236 від 11.05.2010 р., договір № 276 від 21.05.2010 р., договір № 386 від 10.06.2010 р., договір № 454 від 15.06.2010 р., договір № 455 від 21.06.2010 р., договір № 642 від 03.08.2010 р., договір № 439 від 08.06.2010 р., Згідно умов вказаних договорів Виконавець приймає на себе зобов'язання по наданню різноманітних послуг з проведення комплексу заходів.

Судом першої інстанції безперечно встановлено наявність податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано спірний податковий кредит, та які мають усі, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 р. № 168/97-ВР, та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 р. № 2755-VI обов'язкові реквізити.

Колегія суддів зазначає, що операції з поставки товарів, послуг від ПП "Елітоград", зокрема поставки піску, цеоліту, сульфату калію, послуг з аерації футбольного поля, внесення мінеральних добрив на футбольне поле призвели до змін (у вигляді зменшення) активів ТОВ "Футбольний клуб "Кримтеплиця" за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р.

Вказані підстави також підтверджується Висновком судової економічної експертизи від 24 травня 2013 року № 45, дослідивши який та оцінивши його в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України, не знайшла підстав не довіряти висновкам експерта.

Таким чином, висновки за актом перевірки Сімферопольською МДПІ АР Крим ДПС № 1676/22-0/32002826 від 01.10.2012, щодо завищення позивачем валових витрат з придбання у Фірми "Капітель Плюс" та ПП "Елітоград" робіт, послуг за період з 01.01.2009 р. по 31.03.2012 р. на загальну суму 1 674 465,00 грн. не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Щодо заниження позивачем ПДВ у загальній сумі 334 893 грн. у перевіріяємий період колегія суддів зазначає, що згідно наданих позивачем податкових накладних, ТОВ "Футбольний клуб "Кримтеплиця" було отримано право на податковий кредит з податку на додану вартість від ПП "Елітград" у сумі 44 325,00 грн.

Згідно з висновком судової економічної експертизи від 24 травня 2013 № 45 відповідно до наданих первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Футбольний клуб "Кримтеплиця" висновки за актом перевірки Сімферопольської МДПІ АР Крим № 1676/22-0/32002826 від 01.10.2012 р., щодо завишення позивачем податкового кредиту з придбання у Фірми "Капітель плюс", ПП "Елітград" послуг на загальну суму 334 893,66 грн. не підтверджуються.

Стосовно зв'язку з господарською діяльністю зазначених вище операцій позивача з Фірмою "Капітель плюс", ПП "Елітград" судом першої інстанції безперечно встановлено, що за період 2009-2011 рр. ТОВ "Футбольний клуб "Кримтепліца" надавав послуги, пов'язані з організацією учбово-тренувальних зборів відповідно до ряду угод, укладених між ТОВ "Футбольний клуб "Кримтепліца" та ООО "Кий Авиа Спорт",ФК "ВИТ Джорджия", Всеукраїнською спортивною громадською організацією "Федерація футболу України", ФК "ВИТ Джорджия", ЧУДО "Академія "Спартак", ФК "Нафтовик-Укрнафта", ФК "Геліос".

Тобто, отримані ТОВ "Футбольний клуб "Кримтепліца" від фірми "Капітель Плюс" послуги з організації проживання були використані у господарської діяльності ТОВ "Футбольний клуб "Кримтепліца", а саме реалізовані контрагентам ТОВ "Футбольний клуб "Кримтепліца".

Неспроможними визнаються судовою колегією доводи апеляційної скарги щодо нікчемності угод між позивачем та контрагентами, оскільки статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину. Загальні вимоги чинності правочину передбачені ст. 203 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Таким чином, правочин визнається нікчемним, якщо підстави такої нікчемності прямо встановлені законом.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на отримання доказів, на які посилається відповідач в акті перевірки від 01.10.2012 р. № 1676/22-0/32002826, що вказували б на нікчемність правочинів, укладених між позивачем і Фірмою "Капітель Плюс", ПП "Елітоград" під час здійснення господарських операцій.

Слід зазначити, що позивач і його контрагенти мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України.

Таким чином, суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Сімферопольської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.13 у справі № 2а-12388/12/0170/3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.13 у справі № 2а-12388/12/0170/3 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 31 жовтня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко