Рішення

від 29.10.2013 по справі 910/8909/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/8909/13 29.10.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Житлово-будівельного кооперативу "Ромашка - 1"

про стягнення 253 526,06 грн. заборгованості

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Кучкова Ю.В.- за дов.

від відповідача Рудюк Є.І. - за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Ромашка-1" про стягнення 253 526,06 грн.

Ухвалою від 15.05.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.06.13 р.

Ухвалою від 04.06.13 р. розгляд справи відкладено на 02.07.13 р.

02.07.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано відзив на позов.

В судовому засіданні 02.07.13 р. оголошено перерву до 16.07.13 р.

16.07.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано уточнення до відзиву на позов.

Розпорядженням Заступника голови Господарського суду міста Києва від 16.07.2013 р. в зв'язку з перебуванням судді Домнічевої І.О. у відпустці, з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Самсіну Р.І.

Ухвалою від 16.07.2013 р. розгляд справи призначено на 20.08.2013 р.

Розпорядженням голови Господарського суду міста Києва від 12.08.2013 р. у зв'язку з виходом з відпустки, справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

20.08.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.

Ухвалою від 20.08.13 р. розгляд справи відкладено на 03.09.13 р.

03.09.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано уточнення до відзиву на позов.

В судовому засіданні 03.09.13 р. оголошено перерву до 08.10.13 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 08.10.13 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Ващенко Т.М.

Ухвалою від 08.10.13р. суддя Ващенко Т.М. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 22.10.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 17.10.2013р. в зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Домнічевій І.О.

22.10.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано додаткові матеріали по справі.

На підставі ст.77 ГПК України, в судовому засіданні 22.10.13р. оголошено перерву до 29.10.13р.

29.10.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подано письмові пояснення.

В судовому засіданні 29.10.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» № 514-VI від 17 вересня 2008 року перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (далі - Позивач) та Житлово-будівельним кооперативом «Ромашка-1» (далі - Відповідач) укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.06.1999 № 7560905 (далі -Договір).

Умови зазначеного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору і відповідно до законодавства України, Позивач постачає теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах, згідно з Додатком 1 до Договору, а Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

У п. 2 Додатку 4 до Договору передбачено, що Відповідач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п. 2.3. Договору Відповідач зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку 2 до Договору, згідно п. 10 якого за теплову енергію, яка використовується населенням, оплата повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим; за теплову енергію, яка використовується орендарями, оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно Додатку 1 до Договору передбачено, що Позивач відпускає теплову енергію в гарячій воді в межах 2979,9 Гкал/рік.

Споживач, згідно з пунктом 4 цього ж додатку, може ініціювати зміну заявленого споживання теплової енергії, що оформляється як додаток до Договору, за місяць до початку відповідного кварталу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було надано жодних документів, які б свідчили про його намір змінити заявлену величину споживання теплової енергії. Разом з цим, відповідачем не було надано й окремого додатку до Договору, згідно з яким заявлена відповідачем величина споживання теплової енергії за домовленістю сторін була змінена. Тобто, погоджена сторонами величина (кількість) теплової енергії в гарячій воді, що передбачена в пункті 1 додатку 1 до Договору, змінена не була.

При цьому, відповідно до пункту 5 додатку 1 до Договору, при відсутності розбіжностей у сторін по обсягам відпуску теплової енергії в поточному році, термін дії даного додатку, продовжується на кожний наступний рік. Оскільки такі зміни не вносилися, заявлена величина (кількість) споживання теплової енергії в гарячій воді застосовувалась протягом строку дії Договору.

Позивач стверджує, що відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо сплати коштів за використану теплову енергію в повному обсязі не виконано, та відповідно до довідки про надходження коштів борг станом на квітень 2013р. становить 239 084,31 грн.

Проте, матеріали справи містять акт звірки взаєморозрахунків від 31.07.13р. відповідно до якого заборгованість відповідача становить 57 361,24 грн., який підписаний та скріплений печетками сторін без зауважень.

Метеріали справи також містять акт звірки підписаний позивачем від 30.09.13р. відповідно до якого заборгованість відповідача становить 41 230,96 грн.

Відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.07р. у справі №27/354, яке між тими сторонами, що набрало законної сили, встановлено, що у відповідача існує перерплата в розмірі 78 019,88 грн., яка позивачем не врахована при формування розрахунку суми позову в даній справі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 35 Господарського-процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В п. 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»зазначено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Оскільки при вирішенні спору у справі № 910/8909/13 беруть участь ті самі сторони, що й у справі № 27/354, то факти встановлені в рішенні № 27/354 від 28.11.2007 мають преюдиціальне значення і доведення не потребують.

Таким чином, у відповідача відсутня заборгованість.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку суду, відповідач за порушення встановленого договором строку оплати переданого товару має сплатити 3 391,33 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи та докази у даній справі, суд вважає вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростовані відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню частково.

Сплачена Позивачем сума судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладається на Відповідача пропорційно розміру задоволених вимог; в іншій частині відноситься на Позивача та йому не відшкодовується.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Ромашка - 1"(02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 23,23-а, код ЄДРПОУ 22883908) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 3 391 (три тисячі триста дев'яносто одну) грн. 33 коп. 3% річних, 67 (шістдесят сім) грн. 83 коп. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 31.10.13р.

Суддя І.О.Домнічева