Постанова

від 10.10.2013 по справі 808/6809/13-а

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2013 року 17:01Справа № 808/6809/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»,

м. Запоріжжя,

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів,

м. Запоріжжя,

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участі представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (далі - позивач, ДП «ЗТМК») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач, СДПІ у м. Запоріжжі), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0000662620 та №0000672620 від 30.07.2013.

Позивач зазначає у позові, що оскаржувані ним податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «ЗТМК», з питань дотримання вимог податкового законодавства у господарських взаємовідносинах з контрагентами за період з 01.01.2010 по 31.08.2012, відповідач дійшов хибного висновку про порушення ДП «ЗТМК» вимог Податкового кодексу України та «Про податок на додану вартість». Реальність здійснення господарських відносин між позивачем та його контрагентами підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Обґрунтовуючи свою позицію, представник позивача надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити позивачу у задоволенні позову. Під час надання суду пояснень та у своїх письмових запереченнях (вх.№39865 від 10.10.2013) свою позицію представник відповідача обґрунтував висновками акту документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «ЗТМК» від 11.07.2013 за №21/26-0/00194731.

Вислухав пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд з'ясував наступне.

СДПІ у м. Запоріжжі на підставі наказів №286 від 19.06.2013, №22 від 03.07.2012, у період з 25.06.2013 по 09.07.2013, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «ЗТМК» з питань дотримання ним вимог податкового законодавства в результаті правових відносин з платниками податків ПП «ТПП «Про-Сервіс» (код ЄДРПОУ 33795762), ТОВ «Аріар» (код ЄДРПОУ 32149735), ТОВ «Метал-Ресурс» (код ЄДРПОУ 32099187) та ТОВ ВКП «КМП» (код ЄДРПОУ 31289124) за період з 01.01.2010 по 31.08.2012, за наслідками якої складений акт №21/26-0/00194731 від 11.07.2013 (далі - акт перевірки).

Згідно висновку акту перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем зокрема:

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 200.1 п. 200.3, п. 200.4а ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 9177748 грн.;

- п. 220.4б ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, п. б) пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість на загальну суму 610689 грн.

30 липня 2013 року на підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0000662620, яким позивачу була зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у загальному у розмірі 9117748 грн., визначено суму грошового з ПДВ у розмірі 5271126 грн., та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3561796 грн. 75 коп.;

- №0000672620, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ за серпень 2012 року у розмірі 610689 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями, позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом про їх скасування.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

При описі у акті перевірки порушення позивачем вимог законодавства про податок на додану вартість (арк. 31-33 акту перевірки) відповідач зазначив, що в перевіряємому періоді ДП «ЗТМК» мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ ВКП «КМП, ПП «ТПП «Про-Сервіс», ТОВ «Аріар», ТОВ «Метал-Ресурс», які виступають транзит ерами з залученням вигодоформуючих підприємств, місцезнаходження яких не встановлено, прийнято рішення про припинення підприємств та інше. У зазначених підприємств відсутні трудові ресурси, необхідні для здійснення господарської діяльності, а саме: в частині відвантаження та перевезення товарів, а також необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання ті відвантаження товарно-матеріальних цінностей. Відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності.

Далі у акті перевірки відповідач зазначає, що первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «ТПП «Про-сервіс», ТОВ «Аріар», ТОВ «Метал-Ресурс» та ТОВ «ВКП «КМП», досліджені в ході даної перевірки, з урахуванням вищевикладених обставин і фактів є такими, що суперечать законодавчим та нормативним актам та не мають сили первинного документу. У зв'язку з цим, первинна бухгалтерська документація, будь-які інші первинні та фінансово-господарські документи, податкові накладні, видані ТОВ «ТПП «Про-Сервіс» за період з 01.01.2009 по 31.08.2012, ТОВ «Аріар», ТОВ «Метал-Ресурс» та ТОВ ВКП «КМП» не можуть бути дійсними, як такі, що підтверджують здійснення вищезазначених господарських операцій, а отже не можуть бути підставою для віднесення ДП «ЗТМК» до податкового кредиту підприємства.

Інших обставин, які б свідчили про факти порушень з боку позивача вимог законодавства про податок на додану вартість, відповідачем у акті перевірки не зазначено. З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок оформлення результатів перевірок), цей Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (далі - платники податків).

Згідно п. 3 Порядку оформлення результатів перевірок, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 4 Порядку оформлення результатів перевірок, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п. 5 Порядку, за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної

податкової служби.

Відповідно до п. 6 Порядку, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи

державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно п.п. 5.1 Розділу ІІ Порядку, результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. В цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати

перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або не встановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці.

Відповідно до п.п. 5.2 Порядку, У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення

необхідно:

- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій(службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно

відобразити в акті.

В порушення вищезазначених вимог Порядку оформлення результатів перевірок, відповідачем при описі у акті перевірки порушень з податку на додану вартість факти викладених порушень не викладені чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, та які були досліджені під час проведення перевірки, не наведено конкретних господарських операцій, в результаті яких здійснені відповідні порушення. Вищенаведене, взагалі унеможливлює з'ясування питання по яким саме господарським операціям відповідачем були встановлені порушення.

Крім того, у розділі перевірки з питань реальності та правомірності відображення у податковому обліку з податку на додану вартість правових відносин позивача з відповідними контрагентами, відсутнє будь-яке посилання на те, якими саме доказами підтверджуються твердження відповідача про те, що зазначені контрагенти є транзитерами, з залученням вигодоформуючих підприємств, у зазначених підприємств відсутні трудові та матеріальні ресурси для здійснення господарської діяльності. Не вказано на існування відповідних доказів та не надано їх суду відповідачем під час судового розгляду справи.

З огляду на вищенаведені обставини, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог законодавства про податок на додану вартість є лише припущеннями перевіряючих, не підтверджені належними та допустимими доказами. Відповідними належними та допустимими доказами цього можуть бути такі, що набрали законної сили вирок суду по кримінальній справі або рішення суду про визнання договору недійсним. Доказів існування таких рішень судів відповідачем суду не надано.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем надані суду у великій кількості первинні документи по взаємовідносинам з зазначеними у акті перевірки контрагентами за перевірений період, однак у зв'язку з відсутністю у акті перевірки будь-якого опису господарських операцій по яким були встановлені порушення законодавства про податок на додану вартість, суд позбавлений можливості надати оцінку правомірності висновкам перевірки у зв'язку з наданими позивачем документами.

У зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся податку на додану вартість, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів №0000662620 та №0000672620 від 30 липня 2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» (ідентифікаційний код 00194731) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова