Ухвала

від 25.09.2013 по справі 820/3048/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р.Справа № 820/3048/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013р. по справі № 820/3048/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, 15.04.2013 року звернулася до суду з позовом в якому просить суд визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (надалі відповідач) від 05.04.2013 року № 0000691720.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013р в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013 р. та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, пройшла передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набула правового статусу суб'єкта господарювання, включена до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом НОМЕР_2, на обліку як платник податків, зборів (обов'язкових платежів) з 15.06.09р. знаходиться в ДПІ у Московському районі м. ХО ДПС.

У періоді з 01.01.2010р. по 31.12.2011р. ФО-П ОСОБА_1 не була зерєстрована платником ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України відповідно до наказу від 27.02.2013р. № 342, виданого ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, старшим державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Котенко Н.А., проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово - господарської діяльності з питань дотримання ФО-П ОСОБА_1, ід. код НОМЕР_2, вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р. відповідно до затвердженого плану перевірки.

Результати перевірки оформлені актом від 22.03.2013р. №1095/1720/НОМЕР_2 (а.с. 65- 80).

Згідно з висновками зазначеного акту, ФО-П ОСОБА_1 допущені порушення ст. 1 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами та доповненнями, ст. 19 Закону України № 889-ІУ від 22.05.2003р. "Про податок з доходів фізичних осіб" зі змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб на суму 10.125, 00 грн.

ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС 05.04.2013р. прийнято спірне податкове повідомлення - рішення № 0000691720, яким ФО-П ОСОБА_1 визначено грошове зобов'язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб у сумі 12.656, 25 грн., з яких 10.125, 00 грн. - основний платіж, 2.531, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи). (а.с. 81).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У періоді з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. позивач - ФО-П ОСОБА_1 здійснювала діяльність на спрощеній системі оподаткування за видом діяльності: надання інформаційних та рекламних послуг.

Як вбачається з акту перевірки, не заперечується представником позивача під час розгляду справи, у періоді з 01.10.2010р. по 31.12.2011р. ФО-П ОСОБА_1 підприємницьку діяльність не здійснювала.

Декларація про доходи за 2010 р. та податкова декларація про майновий стан і доходи за 2011р. ФО-П ОСОБА_1 були надані до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС своєчасно, тобто у відповідності до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р., ст. 49.18.2 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755- УІ.

Проте, декларації про доходи за 2010р. на суму перевищення ФО-П ОСОБА_1 до ДПІ надано не було, чим порушено п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ.

Перевіркою правильності визначення обсягу виручки відображеного в звітах платника єдиного податку відповідачем встановлено, та підтверджено під час розгляду справи, що згідно наданих позивачем виписок банку, за період з 01.01.2010р. по 31.12.2011р. на рахунок ФО-П ОСОБА_1 надійшло коштів у сумі 583.000, 00 грн. (а.с. 97- 125).

Згідно первинних документів та наданого ФО-П ОСОБА_1 пояснень (а.с. 88), у періоді з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. позивач за виконані послуги отримала 590.000, 00 грн., з яких 583.000, 00 грн. було отримано від ТОВ "Профіконсалтинг", код 36556565, 7.000, 00 грн. - від ТОВ "ЦОД НТІ", код 36556591.

Відповідно до приписів ст. 1 та ст. 5 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами та доповненнями, у зв'язку з перевищенням граничного обсягу виручки для платника єдиного податку у розмірі 500.000, 00 грн., такий платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності зі сплатою податку з доходів фізичних осіб за правилами, встановленими 4 розділом Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян".

Тому, колегія суддів погоджується з висновокм суду першої інстанції, що ФО-П ОСОБА_1 з 01.10.2010р. повинна була перейти на загальну систему оподаткування та подати до податкового органу декларацію про доходи на суму перевищення, проте цього не зробила.

Окрім того, перевіркою правильності визначення обсягу виручки, відображеного в звітах платника єдиного податку з банківськими виписками, податковим органом встановлено та не спростовано позивачем під час розгляду справи, що позивачем занижено обсяг виручки у періоді з 01.01.2010р. по 30.09.2010р. на суму 95.000, 00 грн.

Перевіркою встановлено, що в 3 кварталі 2010р. позивач перевищила граничну суму обсягу виручки на 90.000, 00 грн., а саме: 590.000, 00 грн. - 500.000, 00 грн. = 90.000, 00 грн.

Суд відзначає, що у зв'язку з перевищенням граничного обсягу виручки для платника єдиного податку у розмірі 90.000, 00 грн. відповідно до ст. 1 та ст. 5 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами та доповненнями, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування зі сплатою податку з доходів фізичних осіб, тобто з 01.10.2010р.

Такий перехід платник податку повинен здійснити самостійно, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу, в якому виникло перевищення), шляхом подання до податкового органу за його податковою адресою податкової декларації за наслідками такого звітного кварталу.

Відповідно до пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України № 2181-ІІІ, декларація подається протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

ФО-П ОСОБА_1 відповідно до ст. 5 Указу Президента України від 03.07.1998р. № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" зі змінами та доповненнями, перейшла на загальну систему оподаткування, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу), а саме: з 01.10.2010р., проте декларацію про доходи на суму перевищення до ДПІ не надала.

Оподаткованим доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між валовим доходом і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

Норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів затверджені Головною державною податковою інспекцією України 18.01.1993р. за № 36-32.

Відповідно до ст. 13 Декрету кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", до складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з Додатком № 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, положення ст. 5 ("валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно з операціями, які відповідають переліку ст. 5, за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.

Будь - які суми витрат фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до моменту одержання доходу від результату такої діяльності є його власним ризиком відповідно до ст. 1 Закону України "Про підприємництво". Таким чином, виключно факт одержання доходу може бути підставою для включення до валових витрат звітного періоду не всіх підряд видатків, а лише тієї їх частини, яка прямо цьому доходу відповідає.

Згідно Додатку № 7 до Інструкції про прибутковий податок з громадян - норми витрат, що враховуються при оподаткуванні доходів громадян, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, та інших доходів, затверджених Головною державною податковою інспекцією України 18.01.93р. № 36-32, а саме: розділу 3 "Здійснення інших видів діяльності", норми у відсотках до суми валового доходу складають 25 %.

Оскільки протягом терміну проведення перевірки ФО-П ОСОБА_1 не надано документів, які формують валові витрати у періоді, що перевірявся, витрати, понесені підприємцем у цей період враховані податковою інспекцією за нормами 25 % від суми валового доходу за цей період.

Перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки, податковим органом виявлено заниження валових витрат за 3 квартал 2010р. (на суму перевищення) у сумі 22.500, 00 грн.

Відповідно до ст. 13 розділу ІУ Декрету КМУ "Про прибутковий податок з громадян" № 13-92 від 26.12.92р., оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

За результатами перевірки податковою інспекцією встановлено, що у 3 кварталі 2010р. ФО-П ОСОБА_1 занижено оподаткований дохід (на суму перевищення) у сумі 67.500, 00 грн., чим порушено ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" із змінами та доповненнями, ст. ст. 13, 14 Декрету КМУ від 26.12.92р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян".

Отже, оподаткований дохід від підприємницької діяльності ФО-П ОСОБА_1 за даними перевірки складає - 67.500, 00 грн.

Відповідно до п.п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України від 2.12.2010р. № 2755-УІ, п.п. 2.1.2 п. 2.1 розд. ІІ Інструкції "Про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби", затвердженої наказом ДПАУ від 17.12.2010р. № 953, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010р.за № 1350/18645 нараховується пеня на суму заниження податкового зобов'язання за весь період заниження.

Враховуючи вищенаведене, та вирішуючи спір суд відзначає, що згідно пп. 9.3 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, особи, що підпадають під визначення платника податку згідно з п. 2.3 ст. 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватись як платники податку в органи державної податкової служби за місцем їх знаходження.

Відповідно до п. 9.4 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, якщо особа укладає одну чи більше цивільно - правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планується здійснення оподатковуваних операцій, обсяг яких перевищуватиме протягом звітного податкового періоду у два чи більше разів суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, то така особа зобов'язана зареєструватись як платник цього податку до кінця такого звітного податкового періоду.

В порушення наведених норм закону, позивач - ФО-П ОСОБА_1, не зареєструвалась з 01.10.2010р. платником ПДВ.

Пунктом 9.4 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, передбачено, що особа, котра не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Згідно з пп. 7.8.1, 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал. Платник податку, обсяг оподатковуваних операцій якого за минулі дванадцять місячних податкових періодів не перевищував суми, зазначеної у підпункті 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, може вибрати квартальний податковий період. Заява про вибір квартального податкового періоду подається податковому органу разом з декларацією за наслідками останнього податкового періоду календарного року. При цьому, квартальний період починає застосовуватись з першого податкового періоду наступного календарного року.

Аналіз загальних принципів оподаткування, закріплених Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ «Про систему оподаткування», якими встановлювались засади податкових відносин в Україні на час виникнення спірних відносин, та наведених норм матеріального права дає підстави дійти висновку, що оподаткування доходів СП Д-ФО - платника єдиного податку, отриманих з порушенням умов перебування на спрощеній системі оподаткування, має здійснюватись із застосуванням встановлених Законом № 889-ІV правил загальної системи оподаткування для платників податків, що не є такими суб'єктами підприємницької діяльності.

У справі, що розглядається, суд першої інстанції помилково обмежився застосуванням до спірних відносин норм лише Указу і не застосував приписи Закону № 889-ІV щодо доходів, отриманих ФО-П ОСОБА_1, які перевищили граничні обсяги виручки від здійснення підприємницької діяльності, встановлені Указом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. зі змінами та доповненнями, п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997р. із змінами та доповненнями, ФО-П ОСОБА_1 податкові декларації за період 01.10.2010р. по 31.12.2011р. до ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби не надано, а тому висновки ДПІ про порушення позивачем вказаних вище вимог закону визнаються судом юридично та фактично обґрунтованими.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03.07.2013р. по справі № 820/3048/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Бартош Н.С. Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.