Рішення

від 30.10.2013 по справі 616/699/13-ц

ВЕЛИКОБУРЛУЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

провадження № 2/616/222/13

справа № 616/699/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 року Великобурлуцький районний суд Харківської області в складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання - Бабак К.А.

позивачів - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представника позивачів - ОСОБА_4

представників відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 до фермерського господарства «ЗЕВС-Д» про повернення земельних ділянок,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до фермерського господарства «Зевс-Д» (далі - ФГ «Зевс-Д»), в якому з урахуванням уточнення позовних вимог просили зобов’язати відповідача звільнити належні їм земельні ділянки, повернути їх власникам, привести земельні ділянки у придатний до використання стан шляхом поновлення заборонованих меж земельних ділянок. Крім того ОСОБА_2 просив стягнути на його користь 9580 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої пошкодженням посіву та зайняттям земельної ділянки. Позивачі посилались на те, що в 2012 році вони дізнались, що їхні земельні ділянки самовільно, без їх згоди використовує для здійснення підприємницької діяльності ФГ «ОСОБА_5 - Д». Позивачі неодноразово зверталися до відповідача з вимогами звільнити та повернути земельні ділянки та привести їх у придатний для подальшого використання стан в добровільному порядку, однак директор ФГ «ОСОБА_5 - Д», ігноруючи їх вимоги, продовжує використовувати земельні ділянки. ОСОБА_2 навесні 2012 року уклав договір підряду з ФОП ОСОБА_7 про виконання сільськогосподарських робіт на його земельній ділянці, останній виконав умови договору в частині боронування, культивації, посівних робіт, коткування, при цьому був використаний посівний матеріал: ячмінь та соняшник. Відповідач, не зважаючи на це, перекультивував вже засіяне поле та посіяв своє зерно, завдавши тим самим матеріальної шкоди ОСОБА_2, який поніс витрати на оплату проведених робіт.

Представник позивачів ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 як власники земельних ділянок письмово зверталися до відповідача з вимогою повернути їм земельні ділянки, так як строк дії договору оренди землі закінчився у 2008 році. Однак ФГ «ОСОБА_5 - Д» продовжувало користуватися земельними ділянками позивачів. ОСОБА_2 уклав з ОСОБА_7 договір підряду, за яким той провів весною 2013 року комплекс весняно-польових робіт і засіяв належну ОСОБА_2 земельну ділянку. Однак ФГ «ОСОБА_5 - Д» закультивувало посів і засіяло земельну ділянку іншою культурою.

Позивач ОСОБА_2 позов підтримав і пояснив, що договір оренди землі був укладений з відповідачем у 2003 році строком на 5 років і після закінчення строку його дії не подовжувався. Восени 2012 року він попередив ОСОБА_5 як керівника ФГ «Зевс-Д», що буде самостійно обробляти належну йому земельну ділянку, направив їй листа з цього приводу. Весною 2013 року він уклав договір з ОСОБА_7, згідно з яким той провів обробіток землі, засіяв ячменем. ФГ «Зевс-Д» перекультивувало земельну ділянку після того, як зійшов ячмінь. Позивач просив стягнути з відповідача 9580 грн., які він оплатив ОСОБА_7 за договором підряду.

Позивач ОСОБА_1 позов підтримала і пояснила, що у неї був укладений договір оренди землі з відповідачем до 2008 року. У 2008 році вона уклала договір оренди землі з «Капітал-агро», але це підприємство розпалося і з 2011 року її землею знову користувалося ФГ «Зевс-Д». На даний час їй відомо, що її земельною ділянкою користується особа на прізвище ОСОБА_8, з яким ФГ «Зевс-Д» провело обмін земельними ділянками.

Позивач ОСОБА_3 позов підтримав і пояснив, що з 20.06.2003 р. по 20.06.2008 р. він передав належну йому земельну ділянку за договором оренди відповідачеві. Після закінчення строку дії договору він з відповідачем договорів не укладав, а у 2013 році уклав договір оренди землі з ОСОБА_7

Представники відповідача позов не визнали.

Голова ФГ «Зевс-Д» ОСОБА_5 надала заперечення проти позову, в яких зазначається, що позовні вимоги вона не визнає, оскільки вони не відповідають дійсності. Вона стверджує, що між ФГ «ОСОБА_5 - Д» 20.06.2003 р. та позивачами були укладені договори оренди земельних паїв з ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строком на п’ять років, тобто до 20.06.2008 року. З ОСОБА_3 04.01.2008 року був укладений новий договір терміном на 25 років, тобто до 2033 року. Відповідач вважає, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про оренду землі» після закінчення строку дії договору оренди договори з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 було поновлено на тих самих умовах і на той самий строк відповідно до надісланого їм листа-попередження та додаткової угоди. Належним чином оформити нові договори було неможливо, так як позивачі звернулися до суду з цим позовом. ОСОБА_5 при цьому стверджує, що укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 договір підряду не має юридичної сили, оскільки земельна ділянка ОСОБА_2 надана ним в оренду ФГ «ОСОБА_5 - Д» (а.с. 96-101).

У судовому засідання ОСОБА_5 пояснила, що договір оренди з ОСОБА_1 діяв з 2003 по 2008 рік. Після цього ОСОБА_1 уклала договір оренди з підприємством «Капітал-агро», однак це підприємство згодом перестало обробляти землю і ФГ «Зевс-Д» у 2011-2012 роках продовжило обробіток землі, яка передавалася «Капітал-агро». Земельну ділянку ОСОБА_1 обробляє не ФГ «Зевс-Д», а особа на прізвище ОСОБА_9, у володінні якого і знаходиться земельна ділянка ОСОБА_1 Також ОСОБА_5 пояснила, що межі земельних ділянок в натурі не встановлювалися, вони були визначені лише у відповідних графічних матеріалах.

ОСОБА_2 визнав ту обставину, що межі його земельної ділянки не були визначені в натурі (на місцевості), а були лише позначені у відповідній землевпорядній документації.

На підставі досліджених доказів судом встановлені обставини справи і визначено відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 7, 0641 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321480500:01:000:0328:0329, яка розташована на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, що підтверджується державним актом серії Р2 № 784828 (а.с.17).

ОСОБА_2 з метою вирішення питання повернення його земельної ділянки надсилав ОСОБА_5 листа з пропозицією урегулювати цю проблему, однак лист повернувся, причиною вказано «за відмовою адресата від одержання» (а.с. а.с. 18-19).

Згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії Р2 № 784912 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 5,3863 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 6321480500:01:000:0462, яка розташована на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області (а.с. 20).

У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зазначається, що власником об’єкта нерухомого майна - земельної ділянки, площею 5,3863 га, кадастровий номер 6321480500:01:000:0462, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є ОСОБА_3 (а.с. 21).

ОСОБА_1 на праві власності належить земельна ділянка площею 5, 0548 га, кадастровий номер 6321480500:01:000:0267, розташована на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області, землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.33).

У витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зазначається, що власником об’єкта нерухомого майна - земельної ділянки, площею 5,0548 га, кадастровий номер 6321480500:01:000:0267, з цільовим призначенням - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, є ОСОБА_1 (а.с. 34).

В листі - відповіді Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області за результатами розгляду колективного звернення ОСОБА_10 та ОСОБА_1 від 13.04.2012 року щодо надання допомоги у вирішенні проблеми, яка стосується незаконного використання фермерським господарством «ОСОБА_5 - Д» земельних часток (паїв), які належать вищевказаним особам, та вирішення питання про повернення даних земельних ділянок їх власникам повідомляється, що ФГ «ОСОБА_5 - Д» не має правових підстав використання вказаними земельними ділянками: станом на 07.05.2012 року в Державному реєстрі земель Великобурлуцького району договори оренди земельних ділянок між ОСОБА_1 та ФГ «ОСОБА_5 - Д» не зареєстровано (а.с.а.с. 31-32).

ОСОБА_1 і ОСОБА_2 20.06.2003 р. як орендодавці уклали договори оренди земельних ділянок з ПСП «Малинівка» строком на 5 років (а.с.а.с. 107, 116).

Доказів того, що ФГ «Зевс-Д» є правонаступником ПСП «Малинівка», сторонами не надано.

Після закінчення строку дії договорів з ПСП «Малинівка» позивачі не укладали договорів оренди землі з ФГ «Зевс-Д».

За встановлених обставин посилання представника ФГ «Зевс-Д» ОСОБА_5 на те, що договори оренди землі із ФГ «Зевс-Д» слід вважати укладеними на підставі надісланих нею листів-повідомлень та підписаних нею у односторонньому порядку додаткових угод (а.с.а.с. 102,117,118), є безпідставними, так як суперечать встановленому ст.ст. 14-19 Закону України «Про оренду землі» порядку укладання договорів оренди.

Голова ФГ «Зевс-Д» ОСОБА_5 і позивачка ОСОБА_1 визнали ту обставину, що земельна ділянка ОСОБА_1 наразі перебуває у володінні та користуванні ОСОБА_8

Представник ОСОБА_1 ОСОБА_4 у своїй заяві про залучення співвідповідача також підтвердив те, що належна ОСОБА_1 земельна ділянка перебуває наразі у володінні та користування ОСОБА_8 (а.с. 141). Зазначена заява не була задоволена судом, так як підставою для пред’явлення кількома позивачами позову до одного відповідача було те, що позов пред’явлено кількома особами до одного відповідача при відсутності єдності предмета позову. Єдиною підставою для розгляду вимог позивачів у одному провадженні (які є однорідними) було те, що вони пред’явлені до одного відповідача.

Згідно з ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

За встановлених обставин позов ОСОБА_1 до ФГ «Зевс-Д» не підлягає задоволенню, так як відповідач не користується належною їй земельною ділянкою.

Між ОСОБА_3 і ФГ «Зевс-Д» у встановленому законодавством порядку 4 січня 2008 р. укладено договір оренди земельної ділянки строком на 25 років (а.с. 112-113).

Таким чином ФГ «Зевс-Д» на законних підставах користується належною ОСОБА_3 земельною ділянкою і підстав для задоволення його позовних вимог не встановлено.

ОСОБА_2 не укладав договору з ФГ «Зевс-Д», натомість маючи намір самостійно господарювати на своїй землі, уклав договір підряду з ОСОБА_7 на обробіток землі, погодивши з підрядчиком кошторис витрат на суму 9580 грн. та прийнявши виконану роботу за актом (а.с. 66-68).

ОСОБА_2 оплатив ОСОБА_7 вартість виконаних робіт на суму 9580 грн. (а.с. 161-162).

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що весною 2013 року він уклав із ОСОБА_2 договір підряду, за яким за власний рахунок виконав усі необхідні весняно-польові роботи та засіяв земельну ділянку. Йому відомо, що земельну ділянку ОСОБА_1 обробляє ОСОБА_8

На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що самовільно зайнявши належну ОСОБА_2 земельну ділянку, перекультивувавши та засіявши її, ФГ «Зевс-Д» завдало збитків ОСОБА_11, на відшкодування яких з відповідача слід стягнути на користь позивача 9580 грн. відповідно до ст.ст. 22, 1166 ЦК України.

Вимога ОСОБА_11 про зобов’язання ФГ «Зевс-Д» поновити за власний рахунок забороновані межі не підлягає задоволенню, так як встановлення меж земельних ділянок на місцевості відноситься до компетенції відповідних землевпорядних організацій.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_2 належить стягнути з відповідача судові витрати.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Зобов’язати фермерське господарство «ЗЕВС-Д» повернути ОСОБА_2 земельну ділянку площею 7,0641 га, кадастровий номер 63214805000:01:000:0328, що розташована на території Андріївської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області.

Стягнути з фермерського господарства «ЗЕВС-Д» на користь ОСОБА_2 9580 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 344 грн. 10 коп. у рахунок відшкодування судових витрат, а всього 9924 грн. 10 коп. (дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять п’ять гривень 10 копійок).

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

ОСОБА_1 і ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Великобурлуцький районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складений 4 листопада 2013 року.

Суддя Ю.В. Нестайко