Постанова

від 23.10.2013 по справі 810/2878/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2013 року 810/2878/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Лисенко В.І.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатко Ю.В.,

представника позивача - Ярмоли А.Ю.,

представника відповідача - Ступака Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до проДержавної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 16.01.2013 № 0000322301, від 16.01.2013 № 0000332301, від 15.03.2013 № 0001022301, від 15.03.2013 № 0001032301, від 22.05.2013 № 0002082301 та від 22.05.2013 № 0002072301.

В основу визначення податкового зобов'язання на підставі вказаних податкових повідомлень-рішень, податковим органом покладено висновки про неправомірне формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових витрат на підставі податкових накладних, виданих ТОВ «Енерго-2007». За твердженням посадових осіб податкового органу, договори поставки, укладені з ТОВ «Енерго-2007», є нікчемними і такими, що суперечать інтересам держави та суспільства, оскільки постачальник товару за адресою місцезнаходження відсутній, у ТОВ «Енерго-2007» також відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру. З наведених обставин посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що правочини між позивачем і цим контрагентом не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, мали на меті незаконне отримання податкових вигід, тому він суперечить інтересам держави і суспільства.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на законних підставах, правомірно і правильно сформував податковий кредит та валові витрати, а висновки податкового органу вважає безпідставними, оскільки ТОВ «Енерго-2007» здійснило поставку товарів, це підтверджуються документально: договорами, податковими накладними, видатковими накладними. Таким чином, позивач просив суд податкові повідомлення-рішення визнати протиправними і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що господарські правовідносини між ТОВ «Експансія» та ТОВ «Енерго-2007» були відсутні, а ТОВ «Енерго-2007» має ознаки фіктивності, а тому вважав вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експансія» є юридичною особою, що зареєстрована виконавчим органом Києво-Святошинської районної державної адміністрації в Київській області 02.12.2002. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби 11.12.2002 за № 1415 та є платником податку на додану вартість відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 20.12.2002 № 13842174 (індивідуальний податковий номер 322949010132).

У травні, липні, серпні 2012 року між позивачем та ТОВ «Енерго-2007» були укладені договори поставки від 21.05.2012 № 171, від 21.05.2012 № 407, від 01.07.2012 № 194, від 01.08.2012 № 298, відповідно до умов яких постачальник (ТОВ «Енерго-2007») брав на себе зобов'язання передати у власність покупця товар (овочі та фрукти), а покупець (позивач) - прийняти та оплатити товар.

На підтвердження дійсної поставки товарів позивачем надано податкові накладні від 02.06.2012 № 29, від 05.06.2012 № 34, від 09.06.2012 № 41, від 12.06.2012 № 45, від 14.06.2012 № 46, від 16.06.2012 № 47, від 19.06.2012 № 57, від 23.06.2012 № 61, від 23.06.2012 № 62, від 28.06.2012 № 70, від 28.06.2012 № 68, від 30.06.2012 № 72, від 30.06.2012 № 76, від 05.07.2012 № 80, від 12.07.2012 № 97, від 14.07.2012 № 99, від 17.07.2012 № 107, від 21.07.2012 № 114, від 26.07.2012 № 117, від 28.07.2012 № 124, від 03.07.2012 № 77, від 03.07.2012 № 78, від 05.07.2012 № 85, від 05.07.2012 № 84, від 07.07.2012 № 87, від 10.07.2012 № 93, від 12.07.2012 № 95, від 14.07.2012 № 104, від 17.07.2012 № 105, від 19.07.2012 № 110, від 21.07.2012 № 115, від 26.07.2012 № 119, від 28.07.2012 № 122, від 07.07.2012 № 86, від 31.07.2012 № 128, від 28.07.2012 № 123, від 26.07.2012 № 118, від 21.07.2012 № 113, від 19.07.2012 № 111, від 17.07.2012 № 106, від 14.07.2012 № 100, від 12.07.2012 № 96, від 10.07.2012 № 92, від 05.07.2012 № 81, від 03.07.2012 № 79, від 01.09.2012 № 217, від 04.09.2012 № 221, від 08.09.2012 № 230, від 11.09.2012 № 235, від 13.09.2012 № 240, від 01.09.2012 № 214, від 04.09.2012 № 223, від 06.09.2012 № 226, від 08.09.2012 № 231, від 13.09.2012 № 239, від 11.09.2012 № 236, від 01.09.2012 № 216, від 04.09.2012 № 220, від 08.09.2012 № 228, від 11.09.2012 № 234, від 13.09.2012 № 238, від 08.09.2012 № 229, від 13.09.2012 № 241, від 11.09.2012 № 233, від 06.09.2012 № 225, від 04.09.2012 № 224, від 01.09.2012 № 215; видаткові накладні від 03.07.2012 № 76, від 03.07.2012 № 75, від 05.07.2012 № 82, від 05.07.2012 № 83, від 07.07.2012 № 85, від 10.07.2012 № 91, від 12.07.2012 № 93, від 14.07.2012 № 97, від 17.07.2012 № 103, від 19.07.2012 № 108, від 21.07.2012 № 112, від 26.07.2012 № 117, від 28.07.2012 № 120, від 28.07.2012 № 122, від 26.07.2012 № 115, від 21.07.2012 № 111, від 17.07.2012 № 105, від 12.07.2012 № 95, від 05.07.2012 № 78, від 31.07.2012 № 125, від 28.07.2012 № 121, від 26.07.2012 № 116, від 21.07.2012 № 110, від 19.07.2012 № 109, від 17.07.2012 № 104, від 14.07.2012 № 98, від 12.07.2012 № 94, від 10.07.2012 № 90, від 07.07.2012 № 84, від 05.07.2012 № 79, від 03.07.2012 № 76, від 01.09.2012 № 212, від 04.09.2012 № 221, від 06.09.2012 № 224, від 08.09.2012 № 228, від 11.09.2012 № 234, від 13.09.2012 № 237, від 01.09.2012 № 214, від 04.09.2012 № 216, від 08.09.2012 № 225, від 11.09.2012 № 232, від 13.09.2012 № 236, від 13.09.2012 № 238, від 11.09.2012 № 233, від 08.09.2012 № 227, від 04.09.2012 № 217, від 01.09.2012 № 215, від 13.09.2012 № 239, від 11.09.2012 № 231, від 08.09.2012 № 226, від 06.09.2012 № 223, від 04.09.2012 № 222, від 01.09.2012 № 213, від 02.06.2012 № 30, від 05.06.2012 № 34, від 09.06.2012 № 41, від 12.06.2012 № 45, від 14.06.2012 № 46, від 16.06.2012 № 47, від 19.06.2012 № 55, від 23.06.2012 № 60, від 23.06.2012 № 59, від 28.06.2012 № 65, від 28.06.2012 № 67, від 30.06.2012 № 71, від 30.06.2012 № 73, від 28.06.2012 № 67, від 25.06.2012 № 63, від 23.06.2012 № 61, від 21.06.2012 № 58, від 19.06.2012 № 56, від 16.06.2012 № 48, від 12.06.2012 № 44, від 09.06.2012 № 42, від 07.06.2012 № 40, від 05.06.2012 № 33, від 02.06.2012 № 29, від 30.06.2012 № 71; протоколи досліджень проб харчових продуктів на вміст радіонуклідів відділу радіаційної гігієни Державного закладу «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція» від 30.05.2012 № 81, від 30.05.2012 № 82, від 30.05.2012 № 83, від 30.05.2012 № 84, від 10.07.2012 № 146, від 10.07.2012 № 147; експертні висновки Цюрупинської районної державної лікарні ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи В.Копанського ринку від 01.08.2012 № 775, від 27.06.2012 № 150/2, від 26.07.2012 № 733 про якість та вміст нітратів в продукції рослинництва.

Позивач здійснив оплату за вказаними договорами у розмірі 714826,15 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжними дорученнями від 19.06.2012 № 1490440, від 20.06.2012 № 1493843, від 22.06.2012 № 1495619, від 03.07.2012 № 1505803, від 19.07.2012 № 1529472, від 24.07.2012 № 1534649, від 20.07.2012 № 1531196, від 24.07.2012 № 1534802, від 07.09.2012 № 1592635, від 21.09.2012 № 1611206, від 20.09.2012 № 1610089, від 14.09.2012 № 1601757, від 13.09.2013 № 1600201, від 06.09.2012 № 1590840, від 06.09.2012 № 1591084, від 20.09.2012 № 1609631, від 06.09.2012 № 1591084, від 13.09.2012 № 1600258, від 13.09.2012 № 1601416, від 18.09.2012 № 1607158, від 20.09.2012 № 1609631, від 24.09.2012 № 1613293, від 26.09.2012 № 1617458, від 28.09.2012 № 1619260.

За результатами здійснення вищезазначених господарських операцій, позивачем включено до складу валових витрат вартість отриманих товарів та до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у складі ціни поставлених контрагентом товарів у розмірі 267056,00 грн.

У грудні 2012 року, лютому та квітні 2013 року, на підставі наказів начальника Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби (постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби реорганізовано у Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області) від 13.12.2012 № 867, від 12.02.2013 № 140, від 25.04.2013 № 404 посадовими особами відповідача проведені документальні позапланові невиїзні перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Енерго-2007» за період з 01.07.2012 по 31.07.2012, за вересень 2012 року, за період з 01.06.2012 по 30.06.2012, за результатами яких складені акти від 20.12.2012 № 508/22-2/32294905, від 25.02.2013 № 106/22-2/32294905, від 26.04.2013 № 273/22-2/32294905.

Перевірками встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 200.1, пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на суму 267056,00 грн., та порушення підпункту 14.1.27, підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14, підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 288590,00 грн.

При перевірці позивача посадовими особами податкового органу взято до уваги Акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 10.10.2012 № 277/22-02/34710171 «Про неможливість проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Енерго-2007» (код ЄДРПОУ 34710171) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.04.2011 по 30.09.2012», відповідно до якого у ТОВ «Енерго-2007» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, на підприємстві, відповідно до штатного розпису, значиться одна особа, та висновок спеціаліста від 01.10.2012 № 487 про те, що підпис від імені громадянина ОСОБА_4 в реєстраційній заяві платника ПДВ форми № 1-ПДВ від 06.12.2011 виконаний не громадянином ОСОБА_4, а іншою особою. На думку податкового органу, податкові та видаткові накладні, складені та виписані ТОВ «Енерго-2007», не мають юридичної сили, оскільки підписані не уповноваженими на те особами.

На підставі викладеного, посадові особи відповідача дійшли висновку про безпідставне формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Енерго-2007».

За результатами перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 16.01.2013 № 0000332301, від 15.03.2013 № 0001032301, від 22.05.2013 № 0002072301, згідно з якими позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 399696,00 грн., та від 16.01.2013 № 0000322301, від 15.03.2013 № 0001022301, від 22.05.2013 № 0002082301, згідно з якими позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 368976,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платником податку є будь-яка особа: 1) що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно із пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Як зазначено у підпункті 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон України від 16.07.1999 № 996-XIV) податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно із Законом України від 16.07.1999 № 996-XIV є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Статтею 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV встановлено, що первинні бухгалтерські документи (видаткові та податкові накладні, акти прийому-здачі виконаних робіт, тощо) повинні мати обов'язкові реквізити, а саме - вказувати на посаду особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильності її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дає змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.

Таким чином, право нарахування валових витрат та податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійснення ним господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Разом з тим, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, наявність належно оформлених первинних бухгалтерських документів не є безумовною підставою для включення до валових витрат та податкового кредиту сум, сплачених у ціні поставлених товарів.

Як убачається з пункту 3.8 договорів від 21.05.2012 № 171, від 21.05.2012 № 407, від 01.07.2012 № 194, від 01.08.2012 № 298, передача товару постачальником і його приймання покупцем по найменуванню, кількості (вазі), якості і ціні проводиться на підставі видаткової та/або товарно-транспотрної накладної тільки відповідно до погодженого сторонами замовлення. Покупець приймає товар в асортименті, кількості і за цінами, зазначеними у погодженому сторонами замовленні та специфікації.

Крім того, відповідно до умов пункту 3.12 зазначених договорів приймання вагового товару проводиться шляхом повного зважування товару (по вазі брутто) з тарою. У погоджених сторонами в замовленні випадках приймання вагового товару може здійснюватися шляхом контрольного завісу визначеної кількості одиниць з поширенням отриманих результатів на всю партію товару.

При цьому, слід наголосити, що відповідно до пункту 4.3 зазначених договорів разом з товаром покупцю повинні передаватися документи, що підтверджують його якість та безпеку, включаючи завірені постачальником копії сертифікатів відповідності, посвідчення про якість, ветеринарні свідоцтва, карантинні сертифікати, висновки санітарно-гігієнічної експертизи, довіреність представника, в письмовому вигляді погоджене замовлення на відповідну партію, якщо воно було передане постачальнику для погодження за допомогою факсу або листом, а також інші передбачені законом чи іншими правовими актами документи.

Отже, документами, які підтверджують факт здійснення поставки товару за договорами від 21.05.2012 № 171, від 21.05.2012 № 407, від 01.07.2012 № 194, від 01.08.2012 № 298, укладеним між ТОВ «Експансія» (покупець) та ТОВ «Енерго-2007» (постачальник), мають бути, зокрема: товарно-транспортні накладні, завірені постачальником копії сертифікатів відповідності, посвідчення про якість, ветеринарні свідоцтва, карантинні сертифікати, висновки санітарно-гігієнічної експертизи, довіреність представника, в письмовому вигляді погоджене замовлення на відповідну партію.

Водночас, позивачем не надано жодного з зазначених документів на підтвердження факту здійснення ТОВ «Енерго-2007» поставки товару. Зокрема, ані під час проведення перевірок, ані під час судового розгляду справи позивачем не надано примірники погоджених з покупцем замовлень, які відповідно до умов укладених договорів поставки від 21.05.2012 № 171, від 21.05.2012 № 407, від 01.07.2012 № 194, від 01.08.2012 № 298 повинні були містити якісні та кількісні характеристики товару, що поставляється, у зв'язку із чим відсутність згаданих документів не надає змоги ідентифікувати придбаний товар та встановити взаємозв'язок згаданих договорів з наданими позивачем видатковими та податковими накладними.

Також, ані під час проведення перевірки, ані під час судового розгляду справи позивачем не надано документів встановленого зразка, що є підтвердженням якості постановлено товару, обов'язковість надання яких (постачальником-покупцю) передбачена пунктом 4.3 укладених договорів поставки від 21.05.2012 № 171, від 21.05.2012 № 407, від 01.07.2012 № 194, від 01.08.2012 № 298.

Поміж іншого, слід, також, наголосити, що позивачем не доведений факт доставки товару від його контрагента. Так, згідно з пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно з положеннями пункту 1 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Зазначені обставини не надають змоги ідентифікувати придбаний та поставлений на адресу позивача товар, ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та підписувала відповідні первинні документи та встановити взаємозв'язок згаданих договорів з наданими позивачем податковими та видатковими накладними та, відповідно, позбавляє суд можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції.

Також, суд звертає увагу на відсутність доказів щодо наявності довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, які видавались особі (ам), відповідальним за отримання від постачальника такого товару.

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_5, менеджера ТОВ «Експансія», який зазначив, що товар передавався постачальником покупцеві на підставі замовлень, що надавались в електронному вигляді.

На запитання суду, яким чином здійснювалась перевірка ваги поставленого товару, свідок пояснив, що товар зважувався на вагах та уповноваженою особою приймався на склад, при цьому здійснювалась перевірка наявності та відповідності сертифікатів відповідності, посвідчень про якість, ветеринарних свідоцтв, карантинних сертифікатів. При цьому, належним чином завірені копії цих документів надавалися покупцю, але вони не збереглися.

Проте, суд зазначає, що наявність вказних документів є обов'язковою умовою здійснення спірної господарської операції, оскільки за відсутності таких документів суд позбавлений можливості встановити факт товарності зазначеної господарської операції.

Крім того, як убачається з Акта ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 10.10.2012 № 277/22-02/34710171 «Про неможливість проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Енерго-2007» (код ЄДРПОУ 34710171) з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.04.2011 по 30.09.2012», на ТОВ «Енерго-2007» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності.

Як встановлено під час судового розгляду, податкові та видаткові накладні від імені контрагента позивача підписані ОСОБА_4, в той час як, відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, керівником ТОВ «Енерго-2007» є Багазій Оксана Ігорівна.

Відповідно до штатного розпису ТОВ «Енерго-2007» на підприємстві значиться одна особа - керівник Багазій Оксана Ігорівна.

Будь-яких доказів того, що Багазій Оксана Ігорівна уповноважувала інших осіб діяти від імені ТОВ «Енерго-2007» суду не надано.

Викликає сумнів і той факт, що підписи, які проставлені в договорах поставки від імені Багазій Оксани Ігорівни, та підписи, які проставлені у податкових і видаткових накладних від імені ОСОБА_4 містять ознаки схожості, в той час як проставлені ці підписи різними особами.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги відсутність у ТОВ «Енерго-2007» трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, відсутність належним чином оформлених та завірених актів приймання-передачі товару, актів зважування товару, товарно-транспортних накладних, сертифікатів відповідності, посвідчень про якість, ветеринарних свідоцтв, карантинних сертифікатів, суд дійшов висновку про безтоварність господарських відносин, тобто лише їх документальне оформлення.

Головною метою, яку переслідували сторони при укладенні договорів, було одержання доходу винятково за рахунок необґрунтованої податкової вигоди у вигляді безпідставного формування податкового кредиту та валових витрат за відсутності наміру здійснювати реальну оставку товарів, та, як наслідок, несплата податків до Державного бюджету України, що суперечить інтересам держави і суспільства та порушує публічний порядок.

На переконання суду, наявність у замовника (покупця) первинних документів, які відповідно до вимог Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту та віднесення до валових витрат, зокрема, укладеного договору, податкових та видаткових накладних не є безумовною підставою для віднесення до валових витрат та включення до податкового кредиту витрат на придбання товару, оскільки податковий орган довів, що наведені в таких документах відомості не відповідають дійсності.

З огляду на викладене, донарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток відповідає вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Лисенко В.І.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 жовтня 2013 р.