Постанова

від 25.02.2014 по справі 810/2878/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/2878/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Мельничука В.П., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року у задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки, які викладені в актах перевірки, є безпідставними та неправомірними, оскільки позивачем були надані первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Енерго-2007». Апелянт вважає, оскільки спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнано, господарські операції відбулись, сторонами виконані свої обов'язки за договорами, позивачем правомірно віднесено сплачені кошти до складу податкового кредиту та валових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 13 грудня 2012 року по 20 грудня 2012 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС, правонаступником якої є ДПІ Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Експансія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Енерго-2007» за період з 01 липня 2012 року по 31 липня 2012 року, за результатами якої складено акт від 20 грудня 2012 року №508/22-2/32294905, в якому встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662,655, 656 ЦК України; порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р.25 Декларації) на загальну суму - 126435,00 грн., в тому числі: за липень 2012 року - 126435,00 грн.; порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на суму 132757,00 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2012 року - 132757,00 грн.

На підставі акту перевірки №508/22-2/32294905 від 20 грудня 2012 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 16 січня 2013 року №0000322301, згідно якого за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 158044,00 грн., у тому числі 126435,00 грн. за основним платежем та 31609,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0000332301, згідно якого за порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 165946,00 грн., у тому числі 132757,00 грн. за основним платежем та 33189,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Також, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС проведено документальну невиїзну позапланову перевірку ТОВ «Експансія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Енерго-2007» за вересень 2012 року, за результатами якої складено акт від 25 лютого 2013 року №106/22-2/32294905, в якому встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662,655, 656 ЦК України; порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р.25 Декларації) за вересень 2012 року на суму 58812,00 грн.; порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету за ІІІ квартал 2012 року - 61753,00 грн.

На підставі акту перевірки №106/22-2/32294905 від 25 лютого 2013 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 15 березня 2013 року №0001022301, згідно якого за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 88218,00 грн., у тому числі 58812,00 грн. за основним платежем та 29406,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0001032301, згідно якого за порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 92630,00 грн., у тому числі 61753,00 грн. за основним платежем та 30877,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС в період з 25 квітня 2013 року по 26 квітня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Експансія» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Енерго-2007» за період з 01 червня 2012 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 26 квітня 2013 року №273/22-2/32294905, в якому встановлено порушення позивачем ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених позивачем при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст.ст.662,655, 656 ЦК України; порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету (р.25 Декларації) на загальну суму 81809,00 грн., у тому числі за червень 2012 року - 81809,00 грн.; порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на суму 94080,00 грн., у тому числі за І півріччя 2012 року - 94080,00 грн.

На підставі акту перевірки №273/22-2/32294905 від 26 квітня 2013 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 22 травня 2013 року №0002082301, згідно якого за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) на суму 122714,00 грн., у тому числі 81809,00 грн. за основним платежем та 40905,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0002072301, згідно якого за порушення п.п.14.1.27, п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14, п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 141120,00 грн., у тому числі 94080,00 грн. за основним платежем та 47040,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та скасуванню не підлягають, оскільки за відсутності факту придбання товару (послуг) або в разі якщо придбаний товар (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту та до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Згідно ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, серед іншого, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).

Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.

За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупець) та ТОВ «Енерго-2007» (постачальник) були укладені договори поставки №298 від 01 серпня 2012 року, №171 від 21 травня 2012 року, №407 від 21 травня 2012 року, №194 від 01 липня 2012 року, відповідно до умов яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар відповідно до умов договору. Товар поставляється в асортименті та за цінами, узгодженими сторонами договору в специфікації (додаток №1), яка є невід'ємною частиною договору. Кількість товару та асортимент партії вказується в замовленні, узгодженому сторонами у встановленому цим договором порядку (п.1.2).

На підтвердження виконання вищезгаданих договірних зобов'язань позивачем надано специфікації до договорів, податкові накладні, видаткові накладні, протоколи досліджень проб харчових продуктів на вміст радіонуклідів відділу радіаційної гігієни ДЗ «Херсонська обласна санітарно-епідеміологічна станція» від 30 травня 2012 року №81, від 30 травня 2012 року №82, від 30 травня 2012 року №83, від 30 травня 2012 року №84, від 10 липня 2012 року №146, від 10 липня 2012 року №147; експертні висновки Цюрупинської районної державної лікарні ветеринарної медицини Державної лабораторії ветеринарно-санітарної експертизи В.Копанського ринку від 01 серпня 2012 року №775, від 27 червня 2012 року №150/2, від 26 липня 2012 року №733 про якість та вміст нітратів в продукції рослинництва, платіжні доручення з позначками банку щодо перерахування коштів за поставлений товар на рахунок контрагента.

Також позивачем, основними видами діяльності якого є роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, надано докази щодо подальшої реалізації придбаного у ТОВ «Енерго-2007» товару контрагентам-покупцям через роздрібну мережу.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 10 жовтня 2012 року №277/22-02/34710171 «Про неможливість проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Енерго-2007» з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01 квітня 2011 року по 30 вересня 2012 року», відповідно до якого у ТОВ «Енерго-2007» відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, на підприємстві, відповідно до штатного розпису, значиться одна особа, та у висновку спеціаліста від 01 жовтня 2012 року №487 зазначено про те, що підпис від імені ОСОБА_3 в реєстраційній заяві платника ПДВ форми №1-ПДВ від 06 грудня 2011 року виконаний іншою особою.

Однак, суд не приймає посилання відповідача на акт ДПІ у Вишгородському районі Київської області ДПС від 10 жовтня 2012 року №277/22-02/34710171 про неможливість проведення перевірки ТОВ «Енерго-2007», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань, а тому за умови невстановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Енерго-2007» останнє було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.

Разом з тим, згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Однак, відповідачем не надано належних та допустимих доказів щодо неведення господарської діяльності ТОВ «Енерго-2007» та відсутності реального здійснення договору, укладеного між ТОВ «Енерго-2007» та позивачем, а також підписання первинних документів неуповноваженою особою.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що надані позивачем документи не є належними доказами виконання контрагентом умов договорів, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону. При цьому, деякі дефекти первинних документів не можуть свідчити про безтоварність операцій.

Посилання на відсутність доказів на підтвердження транспортування товару судом не приймається, оскільки в силу укладених договорів поставка товару здійснювалась на умовах DDP (поставка здійснюється без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу у визначеному місці призначення, при цьому продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця), тобто транспортування здійснювалось без участі позивача і, як наслідок, відсутності у нього документів на транспортування. Разом з тим, наявність або відсутність окремих документів не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих від платника податку - ТОВ «Енерго-2007», на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності поставленого товару та проведення оплати за нього, суд приходить до висновку про недоведеність відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 16 січня 2013 року №0000322301, №0000332301, від 15 березня 2013 року №0001022301, №0001032301, від 22 травня 2013 року №0002082301, №0002072301, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Експансія» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби від 16 січня 2013 року №0000322301, №0000332301, від 15 березня 2013 року №0001022301, №0001032301, від 22 травня 2013 року №0002082301, №0002072301.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 03 березня 2014 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді В.П.Мельничук

І.О.Лічевецький

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.