Ухвала

від 28.10.2013 по справі 2021/2590/2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження: № 22-ц/790/5261/2013р Гол. 1 інст. - Дудченко В.О.

Справа: № 2021/2590/1212 Доповідач - Міненкова Н.О.

Категорія: договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Міненкової Н.О.

суддів: Бородіна М.М. Гальянової І,Г

при секретарі - Сватенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Красноградського районного суду Харківської області від 18 червня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний Банк «Базис» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и л а

в серпні 2012 року у суд звернувся представник позивача до ОСОБА_2 просив стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №-14/10-ФО від 27 грудня 2010 року в сумі 3 755 909,79 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що факт укладення кредитного договору підтверджується виконанням його умов Банком на видачею з позичкового рахунку НОМЕР_1 позичальнику 3177 377,14 грн.

Згідно з умовами договору та наступними додатками до нього, починаючи з 01.06.12 року позичальник зобов'язаний був щомісяця сплачувати 164 736,84 грн. Відповідач став порушувати умови договору з 01.07.2012 року у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 3 044 341,00 грн. за кредитом, 552 702,93 грн. заборгованість за відсотками і 158 865,86 штраф за невиконання умов договору.

27 серпня 2012 року позовні вимоги були уточнені. Позивач просив звернути стягнення шляхом продажу предметів застави на публічних торгах за договором застави.

В квітні позивач звернувся у суд з заявою про збільшення позовних вимог. Зазначив суму заборгованості в розмірі 3 755 909,79 грн. Та просив стягнути суму заборгованості.

По справі постановлено повторне заочне рішення

Не погодився з рішенням ОСОБА_2 й у апеляційній скарзі просить рішення скасувати. Та зазначає, що суд постановив рішення на неналежних доказах, без перевірки доводів. Вважає, що судом першої інстанції не було перевірено наявність у представника Банку оригіналів кредитного договору та додаткових угод.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія не знаходить підстави для задоволення апеляційної скарги.

З кредитного договору №-14/10-ФО від 27 грудня 2010 року вбачається між ПАТ «АКБ «Базис» та ОСОБА_2 укладений договір про надання банківського кредиту в сумі 3 177 317,14 грн. Виконання зобов'язань позичальником забезпечувалося договором застави №-52 від 27 12 2010 року . За вказаним договором заставодавець ОСОБА_2 передав заставодержателю Банку перелік транспортних засобів. Вартість предмету застави склала 3035916,00 грн. та укладено договір поруки №-4 31 травня 2012 року з ФОП ОСОБА_2 Графік погашення кредиту зазначений у додатку №-1 від 27.12. 2010 року кредитного договору. Графік платежів щодо визначення сукупної вартості кредиту передбачений в додатку №-2 до кредитного договору.

31 січня 2011 року було укладено договір №-1 до кредитного договору, яким п.2.4 кредитного договору було змінено і надано право позичальнику відсотки за користування кредитом, що нараховані за січень 2011 року сплатити не пізніше 25 лютого 2011 року. В договорі про внесення змін №-2 до кредитного договору пункт 2.4. змінено та зазначено, що відсотки за користування кредитом, що нараховані за лютий 2011 року позичальник зобов'язаний сплатити за період червень-серпень 2011 року . Між сторонами було укладено ще сім додаткових угод про внесення змін до кредитного договору щодо порядку сплати відсотків за користування кредитом.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не була встановлена дійсність кредитного договору так як на час розгляду справи та ухвалення рішення існувало кримінальне провадження, предметом якого була законність і дійсність кредитного договору №-14/10-ФО від 27 грудня 2010 року.

Крім того, на думку апелянта до позовної заяви в якості доказів були додані копії фінансових документів щодо укладення договорів які не засвідчені з оригіналів. Клопотання про витребування оригіналів документів задоволено не було.

Судова колегія відноситься критично до даних доводів апеляційної скарги, так як вони спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Так, рішенням Київського районного суду м. Харкова від 20грудня 2012 року, яке було залишено без змін ухвалою судової колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 27 лютого 2013 року, було відмовлено ОСОБА_2 в позові до АКБ «Базис» про визнання договору споживчого кредиту удаваним та його зміну. За вказаними позовними вимогами позивач просив визнати кредитний договір №-14/10-ФО від 27 грудня 2010 року удаваним та просив змінити його в частині цільового призначення, шляхом встановлення цільового призначення наданих кредитних коштів - як здійснення підприємницької діяльності, а не споживчого. В даному рішенні зазначено, що позивач не оспорював укладання даного кредитного договору та отримання за договором кредитних коштів , а підтверджував це. Також судом зазначено, що достовірно встановлено, що 27 грудня 2010 року між відповідачем і АКБ «Базис» був укладений даний договір, за умовами якого ОСОБА_2 отримав кредитні кошти в сумі 3 177 317,14 грн. для погашення заборгованості за діючим кредитним договором №-126\07-ФО від 27.02.2007 року( а.с.154-160).

Відповідно до п.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановленні судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім цього, в суді апеляційної інстанції представником АКБ «Базис» були надані оригінали фінансових документів щодо укладання кредитного договору 14/10-ФО від 27 грудня 2010 року та підтвердження на отримання кредитних коштів. Дані документи були надані для ознайомлення представнику апелянта.

Відсутні також докази того, що розрахунок заборгованості за кредитним договором виконаний неточно. Свої розрахунки апелянт і його представник не надали, а розрахунки позивача не спростували, а тому судова колегія вважає, що відсутні підстави для скасування рішення суду, так як кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх заперечень.

Рішення суду постановлено відповідно до вимог ст.ст. 213,214 ЦПК України. Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст. 209,303,307,308,313,317 ЦПК України судова колегія,

у х в а л и л а

апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити. Рішення Красноградського районного суду Харківської області від 18 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя - Судді -