Постанова

від 10.01.2007 по справі 22/408а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

22/408а

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

10.01.07 р.                                                                             Справа № 22/408а

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Волошинової Л.В.

при секретарі судового засідання Прядці І.М.    

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою   

Макіївської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України м. Макіївка

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції м. Макіївка

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2006 року                              № 877/10/15-013  

За участю

представників:

від позивача:          Вільчицька О. П. – за довір.

від відповідача: Єфременко Т. В., Лапшичев К. Ю. – за довір.

                                                      ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Донецької області заявлено позов Макіївською автомобільною школою Товариства сприяння обороні України м. Макіївка до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції м. Макіївка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2006 року № 877/10/15-013 (судом врахована заява про зміну предмету позову від 10.01.2007 р.), яким застосовані штрафні (фінансові) санкції  за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 15 082 грн. 59 коп.   

Представник відповідача у письмових запереченнях від 11 грудня 2006 року та під час розгляду справи проти позовних вимог заперечує.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем порядку проведення перевірки та оформлення її результатів, внаслідок чого прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є недійсним.    

Відповідач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ним правомірно у зв'язку із порушенням граничних термінів сплати позивачем узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку.

Ухвалою від 12 грудня 2006 року господарський суд Донецької області здійснив заміну відповідача – Державну податкову інспекцію у Червоногвардійському районі м. Макіївки на правонаступника – Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до вимог пункту 2-1 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.      

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.  

Макіївська автомобільна школа Товариства сприяння обороні України м. Макіївка є юридичною особою, зареєстрована виконавчим комітетом Макіївської міської ради Донецької області, включена до ЄДРПОУ за номером 02719576, знаходиться на податковому обліку в Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції.

28 квітня 2006 року Державною податковою інспекцією у Червоногвардійському районі м. Макіївки на підставі акту перевірки від 28 квітня 2006 року № 484/15-0/02719576 прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 877/10/15-013, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 50% в сумі 15082 грн. 59 коп. за затримку на 176 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 30165 грн. 18 коп.

Правовою підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ.

Суд не приймає посилання позивача на порушення порядку здійснення перевірки та складання акту перевірки як підставу неправомірності спірного рішення, оскільки застосування штрафних (фінансових) санкцій за нормами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не поставлене в залежність від здійснення або не здійснення перевірки.

Під час судового розгляду судом встановлено, що позивачем 21 січня 2005 року до податкового органу був наданий податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік, яким позивач визначив загальну суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5103 грн. 78 коп. 17 лютого 2005 року у зв'язку із виявленням помилки позивач надав до податкового органу уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, яким виправив виявлені помилки та визначив загальну суму нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 51037 грн. 80 коп. та самостійно нарахував суму штрафу у розмірі 2296 грн. 70 коп. відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними та цільовими фондами”. Сума податку, яка збільшила податкове зобов'язання склала 45 934 грн. 02 коп.

Строки сплати земельного податку визначаються нормами статті 17 Закону України “Про плату за землю” від 3 липня 1992 року № 2535-12 (з наступними змінами та доповненнями), згідно яких податкове  зобов'язання по земельному податку, а також  по  орендній  платі  за  землі  державної  та  комунальної власності,  визначене  у  податковій  декларації  на поточний рік, сплачується  рівними  частками  власниками  та  землекористувачами земельних   ділянок  за  місцезнаходженням  земельної  ділянки  за базовий  податковий  (звітний)  період, який дорівнює календарному місяцю,  щомісячно  протягом  30  календарних  днів,  наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (дію цієї частини було зупинено на 2005  рік щодо строків сплати земельного податку платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і  рибної  продукції)  згідно  із  Законом № 2285-IV від 23 грудня 2004 року; в редакції Закону № 2505-IV від 25 березня 2005 року).

Судом встановлено, що позивач за наведеним вище розрахунком (з урахуванням даних уточнюючого розрахунку) сплатив до бюджету земельний податок у сумі 31978 грн. дев'ятьма платіжними дорученнями, а саме № 244 від 27 липня 2005 року на суму 1000 грн., № 317 від 30 серпня 2005 року на суму 5000 грн., № 87 від 20 вересня 2005 року на суму 498 грн., № 357 від 22 вересня 2005 року на суму 5000 грн., № 396 від 20 жовтня 2005 року на  суму 6000 грн., № 439 від 21 листопада 2005 року на суму 5000 грн., № 474 від 20 грудня 2005 року на суму 5000 грн., № 12 від 20 січня 2006 року на суму 5000 грн., № 72 від 23 лютого 2006 року на суму 1480 грн.

Відповідачем розподілені вищенаведені сплачені позивачем суми земельного податку частково у розмірі 30 165 грн. 18 коп. на сплату податкового боргу, в іншій частині на погашення пені.    

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону у разі коли платник податків не  сплачує  узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних  строків, визначених  цим  Законом,  такий  платник   податку   зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів,  наступних за останнім днем  граничного  строку  сплати   узгодженої   суми   податкового зобов'язання, - у  розмірі  десяти  відсотків  погашеної  суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за  останнім  днем  граничного  строку  сплати   узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці,  що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання,  -  у  розмірі  п'ятдесяти  відсотків погашеної суми податкового боргу.Суд зазначає, що відповідачем при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення не було враховано, що дія частини 1 статті 17 Закону  України  "Про плату  за  землю" , якою визначено порядок та строки сплати земельного податку, була зупинена на 2005 рік (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної  продукції),  тому  у період,  що  перевірявся,  не  були  встановлені строки проведення платежів.

Крім цього, суд зазначає, що однією з умов застосування фінансових санкцій  відповідно  до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими фондами"  є  порушення платником податків граничних строків проведення платежів,  встановлених цим  Законом.  Оскільки строки сплати податку на землю встановлюються спеціальним Законом, то у відповідача відсутні  правові  підстави  розповсюджувати  дію Закону України  "Про  порядок  погашення  зобов'язань  платників податків  перед  бюджетами  та  державними  цільовими  фондами"  в частині  застосування   фінансових  санкцій за порушення строків на дані правовідносини.

Статтею 25 Закону України  "Про  плату  за  землю" передбачена  відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку у вигляді  пені,  інші  санкції  даним  Законом  не передбачені.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що заперечуючи проти позову, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність свого рішення у відповідності до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.     

Суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для його прийняття, чим порушений пункт 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позов підлягає задоволенню, а спірне податкове повідомлення-рішення визнається недійсним повністю.

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. за приписами статей 87,94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59,         69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, пунктами 2-1, 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -

                                                     ПОСТАНОВИВ:

Позов Макіївської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України                     м. Макіївка до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції м. Макіївка про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2006 року                          № 877/10/15-013, яким застосовані штрафні (фінансові) санкції  за порушення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку в розмірі 15 082 грн. 59 коп. задовольнити повністю.

Визнати повністю недійсним податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2006 року                          № 877/10/15-013.   

Присудити з Державного бюджету України на користь Макіївської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України м. Макіївка (86017, Донецька область м. Макіївка, вул. Таманська,56, ЄДРПОУ 02719576, р/р № 26009980582 в Макіївській філії АКБ УСБ, МФО 334174) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошений її повний текст у судовому засіданні 10 січня 2007 року в присутності представників сторін.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                              Волошинова Л.В.           

Надруковано 3 примірника:

1 – у справу

2 – позивачу

3 – відповідачу