Постанова

від 26.02.2007 по справі 22/408а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

22/408а

донецький апеляційний господарський суд

вул. Артема, 157, м. Донецьк, 83048, тел. 332-57-40

УХВАЛА

Іменем України

26.02.2007 р.                                                                                  справа №22/408а

Донецькій апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

при секретареві судового засідання

за участю представників сторін:

від позивача:Вільчицька О.П. – довір. від 09.11.2006р. № 338,

від відповідача:Єфременко Т.В. – довір. від 09.02.2007р. № 3403/10/10-312,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуМакіївська об'єднана державна податкова інспекція у Донецькій областім.Макіївка

на постанову (ухвалу) господарського суду

Донецької області

від10.01.2007 року

по справі№22/408а

за позовомМакіївська автомобільна школа Товариства сприяння обороні України м.Макіївка

доДержавна податкова інспекція у Червоногвардійському районі м.Макіївка

провизнання недійсним рішення

встановив:

1.Стислий виклад суті постанови місцевого господарського суду

21.11.2006р.  Макіївська автомобільна школа Товариства сприяння обороні України м. Макіївка звернулась до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки про визнання недійсним податкового повідомлення –рішення від 28.04.2006р. № 877/10/15-013 про зобов'язання сплатити штраф за затримку на 176 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку в розмірі 50% в сумі 15082 грн. 59 коп.  

Ухвалою від 30.11.2006 року відкрите провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 12.12.2006р. за клопотанням відповідача –Державної податкової інспекції у Червоногвардійському районі м. Макіївки, замінений відповідач його правонаступником - Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією у Донецькій області.

Постановою від 10.01.2007р. у справі № 22/408а  господарський суд Донецької області (суддя  Волошинова Л.В.) позовні вимоги Макіївської автомобільної школи Товариства сприяння обороні України м. Макіївка  задовольнив.

Загальний строк розгляду справи 1 місяць 20 днів.        

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд постанови

Відповідач з прийнятою постановою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову від 10.01.2007р. та прийняти нову постанову, якою відмовити Макіївській автомобільній школі Товариства сприяння обороні України м. Макіївка у задоволенні позовних вимог.

Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду прийнята при неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору,  саме.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про плату за землю” використання землі в України є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку.

Частиною 1 ст. 17 цього Закону встановлена умова, відповідно до якої податкове зобов'язання з земельного податку, визначене в податковій декларації на поточний рік, сплачується за базовий (звітний) період, який дорівнюється календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Частиною 1 ст. 25 Закону “Про плату за землю” встановлено, що за просрочку встановлених строків сплати земельного податку стягується пеня, статтею 26 та статтею 27 цього Закону передбачена відповідальність платників податку за порушення вимог цього Закону, зокрема, платники податку за порушення норм цього Закону несуть відповідальність, передбачену Земельним кодексом України та законами України.

Пунктом 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 зазначеного Закону №2181, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф.

Оскільки плата за землю є загальнодержавним податком, то вимоги діючого законодавства, передбачені зокрема Законом “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, також розповсюджуються на порядок погашення зобов'язань по платі за землю. Тобто,   при   несвоєчасній   сплаті   податку   на   землю   застосовуються    фінансові санкції, передбачені п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

3.Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу

          Позивач вважає постанову суду законною та обґрунтованою і просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

В запереченнях на апеляційну скаргу автошкола посилається на те, що Закон “Про плату за землю” визначає розміри та порядок плати за користування земельними ресурсами, а також направлення користування коштів, отриманих від плати за землю, відповідальність платників і контроль за правильністю нарахування та стягнення земельного податку, саме цей закон є спеціальним, оскільки передбачає цілісну систему та порядок сплати земельного податку.

Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на ст. 26, ст. 27 Закону “Про плату за землю”, оскільки, як він вважає, “поняття порушення Закону” є досить поширеним, в той час, як ст. 25 вищезазначеного закону чітко передбачена санкція у вигляді пені за прострочення встановлених строків сплати земельного податку.

Макіївська авто школа зазначає, що відповідач у податковому повідомленні-рішенні від 28.04.2006р. № 877/10/15-013, яке оспорювалось, за порушення позивачем встановлених законом обов'язків, застосував штраф, розмір та розрахунок якого відрізняються від передбаченої ст. 25 Закону “Про плату за землю” пені, то що на його думку є незаконним та вважає, що податковий орган в силу положень ст.14, ст.17, ст.25, ст.26  Закону України від 03.07.1992 року № 2535-12 “Про плату за землю” не мав права нараховувати та застосовувати штрафні  (фінансові) санкції на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та виносити податкове повідомлення-рішення.

4. Як встановлено судом першої інстанції, та визнається сторонами по справі:

Актом документальної невиїзної перевірки Макіївської автошколи ТСОУ від 28.04.2006р. № 484/15-0/02719576 щодо своєчасності та повноти сплати земельного податку з юридичних осіб за 2005 рік встановлено порушення автошколою вимог п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме, згідно платіжних доручень сума податкових зобов'язань з земельного податку сплачена Макіївською автошколою у 2005 році з затримкою на 110 –176 календарних днів.

За результатами перевірки на підставі п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними  цільовими фондами” прийняте податкове повідомлення –рішення від 28.04.2006р. № 877/10/15-013 про зобов'язання позивача сплатити суму штрафу в розмірі 50% в сумі 15082 грн. 59 коп. за затримку на 176 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання по земельному податку в сумі 30165 грн. 18 коп.

Позивачем 21 січня 2005 року до податкового органу був наданий податковий розрахунок земельного податку на 2005 рік, яким позивач визначив загальну суму податку, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 5103 грн. 78 коп.

17 лютого 2005 року у зв'язку із виявленням помилки позивач надав до податкового органу уточнюючий податковий розрахунок земельного податку, яким виправив виявлені помилки та визначив загальну суму нарахованого земельного податку, що підлягає сплаті до бюджету, у сумі 51037 грн. 80 коп. та самостійно нарахував суму штрафу у розмірі 2296 грн. 70 коп. відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед державними та цільовими фондами”. Сума податку, яка збільшила податкове зобов'язання, склала 45 934 грн. 02 коп.

Як свідчать матеріали справи, позивач сплатив до бюджету земельний податок у сумі 31978 грн. згідно платіжних доручень: № 244 від 27 липня 2005 року на суму 1000 грн., № 317 від 30 серпня 2005 року на суму 5000 грн., № 87 від 20 вересня 2005 року на суму 498 грн., № 357 від 22 вересня 2005 року на суму 5000 грн., № 396 від 20 жовтня 2005 року на  суму 6000 грн., № 439 від 21 листопада 2005 року на суму 5000 грн., № 474 від 20 грудня 2005 року на суму 5000 грн., № 12 від 20 січня 2006 року на суму 5000 грн., № 72 від 23 лютого 2006 року на суму 1480 грн. (а.с. 39 –43).

Факти, які викладені в акті перевірки щодо сплати податку на землю у 2005 році позивач визнає.

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи встановлених судом першої інстанції.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається лише на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції.

5.Мотиви, за якими апеляційна інстанція виходила при прийнятті ухвали

Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних  розмірах.

Тобто, умовою застосування фінансових санкцій відповідно до зазначеної норми, є порушення платником податків граничних строків сплати податкових зобов'язань , встановлених саме Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 цього Закону встановлені строки сплати узгоджених податкових зобов'язань, які передбачають обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном "базовий податковий період" слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування.

Для земельного податку таким законом є Закон України “Про плату за землю”.

Статтею 14 зазначеного Закону встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. 

Згідно п. 2 Порядку подання земельного розрахунку,  затвердженого наказом ДПА України від 26.10.2001 року N 434 відповідно до статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", статті 14 Закону України "Про плату за землю" та пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ,  розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року і щороку подається власниками землі та/або землекористувачами до органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки до 1 лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частками за місяцями.

Таким чином, базовим податковим (звітним) періодом у розумінні Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” для земельного податку є рік,  тому граничний строк подачі декларації (розрахунку) по земельному податку, передбачений підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону -  60-й календарний день за останнім календарним днем звітного (податкового) року; граничний строк сплати узгодженого податкового зобов'язання із земельного податку - десятий календарний день, наступний за 60-м календарним днем за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про плату за землю" в редакції, що існувала станом на 25.01.2005р (на день подання розрахунку), було встановлено, що земельний податок сплачується рівними частками власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачами –виробникам товарної сільськогосподарської і рибної продукції та громадянами до 15 серпня і 15 листопада, а всіма іншими платниками - щоквартально до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця.  Згідно частини  8 статті 73 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” № 2285 від 23.12.04р. дія цієї норми була зупинена на 2005р

Згідно ст. 69 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік“, яка діяла на момент подання розрахунку, плата  за  земельні   ділянки та земельний податок сплачуються платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Законом України від 25.03.05р. №2505-1У Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України, який набрав чинності з 31.03.2005р.  Закон “Про Державний бюджет України на 2005р.” було викладено у новій редакції та внесені зміни до Закону “ Про плату за землю“

Частина 1 ст. 17 Закону  України “Про плату за землю“ було викладено  у такій редакції - податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Статтею 25 Закону  “Про плату за землю“ встановлена відповідальність платників за прострочення встановлених  строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) у вигляді справляння пені у розмірах, визначених законом.

 З аналізу норм діючого  законодавства випливає ,що законами України  “Про плату за землю” ,“Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” , ” Про Державний бюджет України на 2005р.”по різному визначені базовий податковий період, як наслідок строки сплати та  відповідальність за порушення цих строків сплати.

Оскільки податковий орган не довів, що платником податку порушені граничні строки сплати податку, передбачені саме Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” судова колегія вважає, що у податкового органу були відсутні правові підстави застосовувати штрафні санкції, передбачені п.17.1.7 ст.17 цього Закону за порушення строків сплати земельного податку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 14, ст. 17, ст. 25 Закону України “Про плату за землю”, ст. 4, ст. 5, ст. 17,  Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 69 Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік”, ст. 2, ст. 71, ст. 184, ст. 195, ст. 198, ст. 205, ст. 212, п.6, п.7 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд , -

           У Х В А Л И В :

Постанову господарського суду Донецької області по справі  № 22/408а від 10.01.2007р. залишити без змін, а апеляційну скаргу Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецькій області залишити без задоволення.

Ухвала Донецького апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 01.03.2007р.

Головуючий:          

Судді:           

          Надруковано 5 примірників:

           2 –сторонам по  справі

           1 - у справу

           1 - господарському суду                                                       1-апеляц.. господ. суду