Рішення

від 21.10.2013 по справі 116/4561/13-ц

СІМФЕРОПОЛЬСКИЙ РАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/4561/13-ц

Провадження № 2/116/2196/13

21.10.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Сердюка О.С.

при секретарі - Стрельцовій Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим, Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим, голови комісії по ліквідації юридичної особи ГУ МНС України в АР Крим Ткаченко Андрія Борисовича про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2013 року ОСОБА_1 звернулася із позовом до відповідачів, в якому просить визнати дії комісії ГУ МНС України в АР Крим по проведенню службової перевірки відомостей про суттєві порушення в роботі робітників апарату ГУ МНС України в АР Крим за анонімною заявою від 10.02.2012 року та акт за результатами зазначеної перевірки від 22.03.2012 року недійсними та скасувати зазначений акт, скасувати накази ГУ МНС України в АР Крим №127 від 22.03.2012 року «Про покарання ОСОБА_1», №143 від 09.07.2012 року «Про покарання ОСОБА_1»№144 від 09.07.2012 року «Про покарання ОСОБА_1.», №48 від 12.07.2013 року «По особовому складу» в частині її звільнення, поновити її на роботі на посаді завідуючої сектора нормативно-правової роботи ГУ МНС України в АР Крим з 12.07.2012 року, визнати запис у трудовій книжці про звільнення недійсною та зобов'язати відповідача занести запис про поновлення на роботі, стягнути грошові кошти за час вимушеного прогулу з урахуванням індексу інфляції з 12.07.2012 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вона працювала у ГУ МНС АР Крим з 13.04.2004 року до 12.07.2012 року.

За анонімною заявою 22.03.2012 року комісією ГУ МНС України в АР Крим було проведено службову перевірку її діяльності, за результатами якої було складено відповідний акт від 22.03.2012 року, затверджений головою ліквідаційної комісії ГУ МНС України в АР Крим. Наказом ГУ МНС України в АР Крим №127 від 22.03.2012 року їй на підставі зазначеного акту оголошено догану. З актом її не було ознайомлено, про його існування вона дізналася у серпні 2012 року під час ознайомлення з матеріалами справи у Київському районному суді м. Сімферополя.

Під час проведення службової перевірки вона перебувала на лікарняному. Після виходу з лікарняного їй було надано дві щорічних відпустки, по виходу з яких 09.07.2012 року без будь-яких пояснень їй оголосили дві догани та надали два дні відгулу.

Зазначені накази вважає незаконними, оскільки вони винесені не начальником ГУ МНС України в АР Крим, а головою ліквідаційної комісії ГУ МНС України в АР Крим Ткаченко А.Б., який не є роботодавцем, а тому перевищив свої повноваження, видаючи зазначені накази.

Наказом ГУ МНС України в АР Крим від 12.07.2012 року №48 її було звільнено за п.п. 2, 3 ст.40 КЗпП України. Зазначений наказ вважає незаконним, оскільки підставами для видання наказу послужили лист Міністерства освіти, молоді та спорту АР Крим від 18.06.2012 року, а також накази про оголошення їй доган. З листом вона на момент подання позову ознайомлена не була.

Крім того, вважає, що при прийнятті на роботу з нею не укладався трудовий договір, умови якого вона не виконувала, перевірка кваліфікаційного рівня позивачки не проводилася, навпаки вона неодноразово нагороджувалась грамотами МНС України та ГУ МНС України. Крім того, голова ліквідаційної комісії ГУ МНС України в АР Крим не є керівником підприємства, а тому не наділений повноваженнями звільняти осіб.

До заяви також додала клопотання про поновлення строку на звернення до суду.

Позивачка у судове засідання не з'явилась, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином, у матеріалах справи наявне клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за її відсутності. У попередніх судових засіданнях позивачка позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідачів - ГТУ МНС України в АР Крим та ГУ ДСУ НС в АР Крим у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що 22 липня 2013 року ГУ МНС України в АР Крим ліквідоване, його правонаступником визнане ГТУ МНС України в АР Крим. Акт за результатами перевірки не був підставою для видання наказу, підставою накладення стягнення у виді догани став лист Київського районного суду м. Сімферополя про присутність ОСОБА_1 у робочий час у судовому засіданні не пов'язаному з діяльністю ГУ МНС України в АР Крим. З зазначеним наказом вона була ознайомлена 22.03.2012 року, про що розписалася на зворотній стороні наказу. Перед винесенням зазначеного наказу у ОСОБА_1 намагалися відібрати пояснення, однак вона від пояснень відмовилася.

Наказ №143 від 09.07.2012 року на думку представника відповідача виданий з дотриманням вимог закону, а саме за порушення виявлені в ході прокурорської перевірки та з метою реагування на подання прокуратури АР Крим «Про усунення порушень ЗУ «Про звернення громадян» від 03.05.2012 року.

Наказом №144 від 09.07.2012 року ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у виді догани за непрофесійні дії та недбале виконання своїх функціональних обов'язків.

Зазначені накази були оголошені у один день, оскільки порушення виявлені під час перебування позивачки на лікарняному або у відпустці. Перед винесенням наказів ОСОБА_1 було запропоновано надати свої пояснення, однак остання від наданого права відмовилась у присутності комісії, а згодом на самих наказах написала пояснення з їх приводу.

Наказом №48 від 12.07.2012 року ОСОБА_1 було звільнено за п.2, 3 ст.40 КЗпП України. Підставою звільнення за цими пунктами став лист МОНМС АР Крим, в якому зазначено, що диплом про вищу юридичну освіту ОСОБА_1 не міг бути виданий Таврійським інститутом підприємництва і права у 1992 році, оскільки зазначений ВНЗ був зареєстрований лише у 1995 році.

При виданні зазначених наказів Ткаченко А.Б. був призначений ліквідатором ГУ МНС України в АР Крим, таким чином діяв в межах наданих йому повноважень.

Крім того, зазначив, що поновлення позивачки на роботі є неможливим, оскільки підприємство де вона працювала ліквідоване.

Відповідач - голова комісії по ліквідації юридичної особи ГУ МНС України в АР Крим Ткаченко А.Б. у судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановлені статтями 228, 233 КЗпП строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов'язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Як встановлено судом, з наказом про оголошення догани №127 від 22.03.2012 року позивачка була ознайомлена 22.03.2012 року, у 2012 році ОСОБА_1 двічі зверталася з позовом про його скасування до окружного адміністративного суду АР Крим. Обидві позовні заяви було залишено без розгляду, ухвали набрали законної сили. Доказів поважності пропуску строку на оскарження зазначеного наказу позивачкою надано до суду не було. Таким чином, позивачкою ОСОБА_1 пропущено строк звернення до суду із заявою про скасування зазначеного наказу, що є підставою для відмови у задоволенні позову в цій частині.

Щодо наказів про оголошення догани №143 та №144 від 09.07.2013 року та наказу про звільнення від 12.07.2013 року то, як встановлено судом 10.08.2013 року ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом про їх скасування, тобто в межах строків, встановлених ст. 228, 233 КЗпП України. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.08.2012 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 про скасування вищенаведених наказів відкрито. Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.04.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.07.2013 року, закрито провадження у вказаній справі. Повний текст ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду отриманий позивачкою 16.07.2013 року (а.с.80-85).

Таким чином, строк звернення до суду із оскарженням зазначених наказів пропущений позивачкою ОСОБА_1 з поважних причин та підлягає поновленню.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 09.04.2004 року працює у ГУ МНС України в АР Крим (а.с.148-152), 11.01.2011 року її призначено завідуючою сектору нормативно-правової роботи ГУ МНС України в АР Крим (а.с.153).

Відповідно до п.2 функціональних обов'язків першого заступника начальника Головного управління МНС України в АР Крим полковника служби цивільного захисту Ткаченко А.Б. останній за відсутності начальника ГУ виконує його обов'язки (а.с.212-213). Наказом МНС України №44 від 23.01.2012 року звільнено з посади начальника ГУ МНС України в АР Крим ОСОБА_3 (а.с.211).

Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України №118 від 31.01.2012 року на виконання постанови КМУ №30 від 16.01.2012 року призначено головою комісії з ліквідації юридичної особи ГУ МНС України в АР Крим (ЄДРПОУ 08588808) першого заступника начальника ГУ МНС України в АР Крим полковника служби цивільного захисту Ткаченка А.Б. (а.с.19).

Таким чином, у суду не виникає сумнівів щодо наявності у Ткаченка А.Б. права на прийняття рішень щодо накладення стягнень на працівників ГУ МНС України в АР Крим та звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі колективної заяви ліквідаторів аварії на ЧАЕС, одним з яких є ОСОБА_4, від 10.02.2012 року, не підписаної заявниками, комісією у складі заступника начальника УРП ГУ МНС України в АР Крим Галітко В.А., начальника відділу соціально інвентарної роботи та психологічного забезпечення УРП ГУ МНС України в АР Крим Олейника С.Л., провідного фахівця відділу безпеки та запобігання проявам корупції ГУ МНС України в АР Крим Сідих В.В., начальника управління економіки і фінансів ГУ МНС України в АР Крим Пятницької І.В., бухгалтера ОРВ при ГУ МНС України в АР Крим Кокоріної М.О. було проведено перевірку, з результатами якої 22.03.2012 року складено акт, у якому встановлено присутність ОСОБА_1 у судовому засіданні Київського районного суду АР Крим 27.01.2012 року у період часу з 11.30 до 13.40 годин. При цьому ОСОБА_1 на лікарняному, у відпустці чи відгулі не перебувала. Зазначеним актом комісія рекомендувала притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за відсутність на робочому місці протягом 1 год. 30 хв. без поважних причин (а.с.20).

Наказом ГУ МНС України в АР Крим №127 від 22.03.2012 року ОСОБА_1 оголошено догану за відсутність на робочому місці продовж 1 години 30 хвилин без поважних причин, що підтверджено листом Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим №2/0109/754/12 від 15.03.2012 року. Зазначений наказ підписано головою комісії з ліквідації юридичної особи ГУ МНС України в АР Крим Ткаченко А.Б. (а.с.58).

З цим наказом ОСОБА_1 ознайомлена 22.03.2012 року, про що свідчить відмітка зі зворотного боку наказу (а.с.58)

Перед виданням зазначеного наказу у ОСОБА_1 намагалися відібрати пояснення з цього приводу, однак остання відмовилась у присутності Ткаченка А.Б. та чотирьох членів комісії, що підтверджується відповідним актом від 22.03.2012 року (а.с.106).

Як вбачається з листа Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим 27.01.2012 року в період часу з 11-30 години до 13-40 годин ОСОБА_1 перебувала у судовому засіданні по цивільній справі, не пов'язаній з діяльністю ГУ МНС України в АР Крим. Позивачка на цей час не перебувала у відпустці, була працездатною та мала находитись на робочому місці (а.с.105). Відсутність на робочому місці є порушенням трудової дисципліни, за що ОСОБА_1 була правомірно притягнута до дисциплінарної відповідальності у виді догани в межах строків притягнення до відповідальності.

Крім того, позивачкою пропущений строк для оскарження у суді зазначеного наказу, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Наказом ГУ МНС України №143 від 09.07.2012 року «Про покарання ОСОБА_1» позивачку ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни (а.с.92).

Підставою для винесення зазначеного наказу стало подання прокуратури Автономної Республіки Крим за №7/5-215 вих від 03.05.2012 року, в якому встановлено факти порушення працівниками ГУ МНС України в АР Крим, зокрема ОСОБА_1, вимог Закону України «Про звернення громадян». Також в поданні прокурор вимагав вирішити питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності зокрема і ОСОБА_1 Зазначене подання прокурора винесене на підставі ст.23 ЗУ «Про прокуратуру», не оскаржувалося, а тому було обов'язковим для виконання посадовими особами ГУ МНС України в АР Крим (а.с.88-89).

Згідно табелю робочого часу ГУ МНС України в АР Крим позивачка ОСОБА_1 у період з 01.05.2013 року по 08.07.2013 року включно перебувала у відпустці, то 09 липня 2012 року, в перший робочий день після відпустки, останній було запропоновано дати пояснення за фактом порушення, однак від надання пояснень ОСОБА_1 відмовилась у присутності комісії в складі трьох осіб, про що складено відповідний акт (а.с.103).

Таким чином, наказ є законним та винесений з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Наказом Головного управління МНС України в АР Крим №144 від 09.07.2012 року за непрофесійні дії та недбале виконання своїх функціональних обов'язків завідувачем сектором нормативно-правової роботи ГУ МНС України в АР Крим ОСОБА_1, що призвело до невиконання законних рішень суду за позовом ОСОБА_11 та до виплати грошей в сумі більш ніж 50000 грн. за порушення трудової дисципліни, а саме п.2 Посадової інструкції завідувача сектору нормативно-правової роботи, ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.91).

23.05.2012 року комісією ГТУ МНС України в АР Крим було проведено службову перевірку щодо невиконання рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_11, про що складено відповідний акт (а.с.100-101). З даного акту вбачається, що на думку керівництва ГТУ МНС України в АР Крим внаслідок діяльності ОСОБА_1 по оскарженню законного рішення суду ОСОБА_11 виплачено грошових коштів на суму понад 50 тис. грн., тому було рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 за завідомо безперспективне оскарження рішення суду.

Відповідно до протоколу №31 наради керівництва ГУ МНС України в АР Крим при голові з ліквідації юридичної особи, т.в.о. начальника Головного управління Ткаченко А.Б. від 29.05.2013 року комісією досліджено акт службової перевірки відносно невиконання рішення суду щодо поновлення на роботі ОСОБА_11 та прийняте рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у виді догани за зазначене порушення (а.с.155)

09 липня 2012 року ОСОБА_1 було запропоновано дати пояснення за фактом порушення, однак від надання пояснень остання відмовилась у присутності членів комісії в складі трьох осіб, про що складено відповідний акт (а.с.102).

Так, п.2 посадової інструкції завідувача сектору нормативно-правової роботи ГУ МНС України в АР Крим, затвердженою 10.02.2011 року начальником ГУ МНС України в АР Крим, встановлено перелік функціональних обов'язків завідувача (а.с.39-40). За зазначеним переліком до обов'язків ОСОБА_1 не входило виконання рішень судів, зокрема про поновлення на роботі.

Крім того, позивачка не була наділена правом прийняття та звільнення з роботи працівників, а тому не могла поновити на роботі ОСОБА_11, який був звільнений.

З урахуванням вищевикладеного, а також приймаючи до уваги той факт, що у наказі про оголошення догани не зазначено який саме пункт посадових обов'язків порушено ОСОБА_1 (п.2 посадової інструкції передбачає перелік завдань та обов'язків завідувача сектора нормативно-правової роботи), зазначений наказ є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

Позивачка ОСОБА_1 за час роботи у ГУ МНС України в АР Крим неодноразово нагороджувалась грамотами МНС України. Однак як встановлено судом зазначені грамоти датовані 2006-2010 роками, тобто до призначення 11.01.2011 року ОСОБА_1 завідуючою сектором. Крім того, переважна кількість нагород та відзнак присвячені до святкування дня юриста (а.с.47-56). Таким чином, зазначені грамоти не можуть характеризувати роботу ОСОБА_1 на останній займаній ній посаді ГУ МНС України в АР Крим.

Наказом ГУ МНС України №47 від 09.07.2012 року ОСОБА_1 надано дні відпочинку за раніше відпрацьований період з 10.07.2012 року по 11.07.2012 року (а.с.60).

Наказом ГУ МНС України в АР Крим №48 від 12.07.2013 року «По особовому складу цивільного захисту» звільнено ОСОБА_1 з посади завідуючої сектора нормативно-правової роботи ГУ з 12.07.2013 року за п.п. 2,3 ст.40 КЗпП України. Підставами звільнення згідно наказу є: лист МОМС АР Крим №02-15/4098 від 18.06.2012 року; накази №127 від 22.03.2012 року, №143 від 09.07.2012 року та №144 від 09.07.2012 року «Про покарання ОСОБА_1» (а.с.23).

Пунктом 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року (надалі - Постанова Пленуму») передбачено, що суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення.

Відповідно до п.3 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

За змістом вищезгаданої правової норми та роз'яснень вищезазначеної постанови Пленуму, об'єктом порушення працівником в даному випадку мають бути його обов'язки, покладені або індивідуальним трудовим договором, або правилами внутрішнього трудового розпорядку, при наявності не погашеного часом або не знятого дисциплінарного стягнення.

Пунктом 2 ч.1 ст.40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір може бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи.

Як вбачається з наказу про звільнення ОСОБА_1 було звільнено на підставі листа МОНМС АР Крим від 18.06.2012 року №02-15/4098.

З даного листа вбачається, що диплом про вищу освіту з присвоєнням кваліфікації «спеціаліст юриспруденції» не міг бути виданий Таврічним інститутом підприємництва та права у червні 1992 року (а.с.216).

Однак, як вбачається з листа департаменту наукової діяльності та ліцензування МОНМС України №6/ІІЦ-С/151 від 20.07.2012 року диплом НОМЕР_1 дійсно був виданий 09.07.1999 року Сімферопольським державним університетом на ім'я ОСОБА_1 Факт видачі 30.06.1992 року диплома на ім'я ОСОБА_1 вони не в змозі ані підтвердити, ані спростувати (а.с.217).

У матеріалах справи відсутні докази щодо невідповідності працівника, а саме ОСОБА_1, займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а тому звільнення ОСОБА_1 за п.2 ст.40 КЗпП України слід визнати неправомірним.

Щодо звільнення за п.3 ст.40 КЗпП України, то як вбачається з рекомендацій, що містяться у пункті 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року, при розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з'ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника і перевірити їх відповідність законові. При розгляді таких спорів судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП України; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені ст. ст. 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

У наказі про звільнення не зазначено за невиконання яких саме обов'язків, покладених на неї трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, звільнено ОСОБА_1

За таких обставин суд приходить до висновку, що наказ про звільнення ОСОБА_1 видано із порушенням чинного законодавства про працю, а тому він підлягає скасуванню.

Згідно повідомлення реєстраційної служби Сімферопольського міського управління юстиції АР Крим від 22.07.2013 року відбулася державна реєстрація припинення юридичної особи ГУ МНС України в АР Крим (а.с.86).

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму у випадку, коли працівника звільнено без законних підстав або з порушенням встановленого порядку, але поновити його на роботі неможливо внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, суд визнає звільнення неправильним і зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника) виплатити цьому працівникові заробітну плату за час вимушеного прогулу. Одночасно суд визначає працівника звільненим за п.1 ст.40 КЗпП у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації.

При ліквідації підприємства (установи, організації) правила п.1 ст.40 КЗпП можуть застосовуватись і в тих випадках, коли після припинення його діяльності одночасно утворюється нове підприємство. В цих випадках працівник не вправі вимагати поновлення його на роботі на заново утвореному підприємстві, якщо він не був переведений туди в установленому порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Оскільки заява про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу розглядається Сімферопольським районним судом АР Крим тільки з 26.07.2013 року, тобто менше 3 місяців, то суд приходить до висновку про необхідність стягнути середню заробітну плату за час вимушеного прогулу за один рік.

Відповідно до п.1 Положення про Головне територіальне управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом МНС України №555 від 02.03.2012 року ГТУ МНС України в АР Крим є правонаступником прав та обов'язків ГУ МНС України в АР Крим (а.с.168-170).

З урахуванням вищевикладеного слід вважати ОСОБА_1 звільненою з посади завідувача сектора нормативно-правової роботи ГУ МНС України в АР Крим за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією установи. Також необхідно стягнути з правонаступника ГУ МНС України в АР Крим - ГТУ МНС в АР Крим середній заробіток за час вимушеного прогулу ОСОБА_1 за один рік, а саме за період з 22.10.2012 року по 21.10.2013 року.

Суд розраховує середньоденну заробітну плату позивачки на час звільнення відповідно до Постанови КМУ від 8 лютого 1995 р. N 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати». При розрахунку суд використовує довідку №74 від 02.04.2013 року, надану відповідачем, про заробітну плату ОСОБА_1 за лютий та березень 2012 року (а.с.183).

Середньоденна заробітна плата позивачки на час звільнення становить 3900,82+1220,67 (заробітна плата за лютий та березень 2012 року): 29(кількість робочих днів у цих місяцях)= 176,60 грн.

Стягненню підлягає середній заробіток за період з 22.10.2012 року по 21.10.2013 року. У зазначеному періоді нараховується робочих днів - 8 (жовтень 2012 року) +22 (листопад 2012 року) + 21 (грудень 2012 року) + 21 (січень 2013 року) + 20 (лютий 2013 року) + 20 (березень 2013 року) + 22 (квітень 2013 року) + 19 (травень 2013 року) + 18 (червень 2013 року) + 23 (липень 2013 року) + 21 (серпень 2013 року) + 21 (вересень 2013 року) + 15 (жовтень 2013 року) = всього 251 робочий день.

Таким чином заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу складає 251х176,60=44326,6 грн.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства про оплату праці» №13 від 24 грудня 1999 р., оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає загальну суму без утримання цього податку і інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Суд стягує середній заробіток за час вимушеного прогулу без урахування індексу інфляції, оскільки це не передбачено чинним законодавством.

Щодо визнання запису у трудовій книжці недійсним та зобов'язання внести запис до неї слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58, до трудової книжки вносяться відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

п.2.10 Інструкції передбачено порядок внесення запису у трудову книжку у випадку визнання наказу незаконним. Крім того, зазначеним пунктом Інструкції також передбачена видача дубліката трудової книжки без внесення до неї запису, який був визнаний недійсним.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання запису №28 у трудовій книжці про її звільнення за п.2,3 ст.40 КЗпП України недійсним та внесення запису про поновлення на роботі є надмірними, а тому задоволенню не підлягають.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконними дій комісії по перевірці анонімної заяви від 10.02.2012 року БП-9 від 22.03.2012 року та скасування акту за результатами цієї перевірки, визнання незаконними дій голови комісії по ліквідації юридичної особи ГУ МНС України в АР Крим, пов'язаних із затвердженням акту зазначеної комісії слід відмовити, оскільки акт не тягне за собою жодних правових наслідків, а тому не порушує трудові права та свободи позивачки.

Згідно із положеннями ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.

Суд відповідно до ст. 88 ЦПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову стягує з відповідача - ГТУ МНС України в АР Крим в доход держави судовий збір у розмірі 443,27 грн.

На підставі ст.ст. 40, 116, 117, 150, 232-235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим, Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій України в Автономній Республіці Крим, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим, голови комісії по ліквідації юридичної особи ГУ МНС України в АР Крим Ткаченко Андрія Борисовича про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу - задовольнити частково.

Наказ Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим №144 від 09 липня 2012 року «Про покарання ОСОБА_1» визнати незаконним та скасувати.

Наказ Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим №48 від 12.07.2013 року «По особовому складу цивільного захисту» про звільнення ОСОБА_1 за п.п.2, 3 ст.40 КЗпП України визнати незаконним та скасувати.

Визнати ОСОБА_1 звільненою з посади завідуючої сектору нормативно-правової роботи Головного управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим за п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку з ліквідацією установи.

Стягнути з Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим (код ЄДРПОУ: 38119685, юридична адреса: 95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Кечкеметська, 103) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 22.10.2012 року по 21.10.2013 року в сумі 44326 гривень 60 копійок.

Стягнути з Головного територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій в Автономній Республіці Крим на користь держави судовий збір в розмірі 443,27 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць підлягає негайному виконанню.

З повним змістом рішення учасники процесу можуть ознайомитись після спливу 5-денного строку, а саме після 26 жовтня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: