Ухвала

від 05.11.2013 по справі 805/12109/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Чекменьов Г.А.

Суддя-доповідач - Гімон М.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року справа №805/12109/13-а

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гімона М.М., суддів Василенко Л.А., Карпушової О.В., при секретарі судового засідання Романенко Т.О., за участю представника позивача Орлова В.В., представника відповідача Дмитроняк А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Єнакієве» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 року у справі № 805/12109/13-а за позовом Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Єнакієве» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19 вересня 2013 р. у задоволені позову Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Єнакієве» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування пунктів 1, 2, 13 вимоги відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права, оскільки жодним нормативно-правовим актом не передбачено, що рішення керівника установи про преміювання працівників повинно бути оформлено у вигляді наказу. При цьому суд не врахував, що оформлення рішення керівника у вигляді відповідної резолюції допускається, а таке рішення про преміювання було в наявності.

Представник відповідача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, здійснюючи апеляційний перегляд справи в межах апеляційної скарги, вважає, що останню необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державною фінансовою інспекцією в Донецькій області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський протитуберкульозний диспансер м. Єнакієве" за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2013 р., за наслідками ревізії складений акт від 15.04.2013 р. № 11 (а.с.15-67) (далі Акт ревізії).

На підставі висновків Акту ревізії відповідачем була складена вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень від 15 квітня 2013 року № 23-13/1125.

Пунктом 1 вимоги від позивача вимагається опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо остаточного усунення виявлених порушень, пунктом 13 вимагається прийняти всі необхідні заходи для забезпечення повного відшкодування порушень фінансово-господарської дисципліни, у тому числі шляхом пред'явлення цивільних позовів до винних осіб.

В п. 2 оскарженої вимоги зазначено, що в ході ревізії було встановлено в грудні 2011 року та в липні 2012 року безпідставне нарахування та виплата премії в розмірі 8700,00 грн. (КФКВ 080201, КЕКВ 1111, загальний фонд 2011 рік - 7100,00 грн., 2012 рік -1600,00 грн.), що є порушенням вимог п. 1.7 Наказу "Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального населення" від 05.10.2005 року № 308/519, п. 2.6 "Положення про преміювання працівників КЛПУ "Міський протитуберкульозний диспансер м. Єнакієве", Колективних договорів на 2008-2011 роки, на 2012-2015 роки. Порушення полягає у нарахуванні та сплаті премії в грудні 2011 року та липні 2012 року заступнику головного лікаря з економічних питань ОСОБА_5 без наявності наказів Головного управління охорони здоров'я Донецької обласної держадміністрації, а тільки при наявності листа лікарні на якому є резолюція Головного управління охорони здоров'я про виплату премії.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу позивача від 16.12.2011 р. № 149-Д було виплачено премію в сумі 7100 грн. заступнику головного лікаря з економічних питань ОСОБА_5 Підставою видання наказу позивачем зазначені його листи від 13.12.2011 р. № 01-7/2104; № 01-7/2105 та наказ ГУОЗ ОДА № 314 від 16.12.2011 р. (а.с. 80).

Також встановлено, що на підставі наказу позивача від 06.07.2012 р. № 92-Д було виплачено премію в сумі 1600 грн. заступнику головного лікаря з економічних питань ОСОБА_5 з нагоди професійного свята - Дня бухгалтера. Підставою видання наказу позивачем зазначені лист ГУОЗ ОДА № 08/2-02.156 від 04.07.2012 р. та лист позивача № 01/7-1061 від 06.07.2012 р.(а.с. 77).

В листі від 13.12.2011 р. № 01-7/2105 на ім'я начальника Головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації, яким ставиться питання про дозвіл на виплату премії ОСОБА_5, міститься рукописний напис "Узгоджено" та підпис невстановленої особи (а.с. 78).

В листі від 06.07.2012 р. № 01-7/1061 на ім'я начальника Головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації щодо надання дозволу на виплату премії ОСОБА_5, також міститься рукописний напис "Узгоджено" та підпис невстановленої особи (а.с. 79).

Вказані резолюції на листах позивач вважає погодженням виплати вищезазначених премій з боку Головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації, через що наполягає на дотриманні порядку преміювання заступника головного лікаря.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пункти 1 , 2, 13 оскаржуваної вимоги є законними, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що висновки суду зроблені на підставі всебічно досліджених доказів, обставинам справи дана правильна правова оцінка, а при прийнятті рішення вірно застосовані норми матеріального та процесуального права.

Щодо пункту 2 спірної вимоги суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про оплату праці", організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на національному рівні; галузевих (міжгалузевих), територіальних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Відповідно до ст. 98 Кодексу законів про працю України, оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Умовами оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення, затвердженими Наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров'я України 05.10.2005 N 308/519, в абзаці другому пункту 1.7. визначено, що преміювання керівників закладів, установ та їх заступників, встановлення їм надбавок та доплат до посадових окладів, надання матеріальної допомоги здійснюється за рішенням органу вищого рівня у межах наявних коштів на оплату праці.

Положенням про преміювання працівників Комунальної лікувально-профілактичної установи "Міський протитуберкульозний диспансер м. Єнакієве", яке є додатком до колективного договору вказаної установи на період 2008 - 2011 р., у п. 2.6 також передбачено, що преміювання головного лікаря та його заступника здійснюється на підставі наказу начальника управління охорони здоров'я облдержадміністрації за письмовим поданням профспілкового комітету та головного бухгалтера диспансеру.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок про те, що у спірних правовідносинах підставою для преміювання керівника позивача та його заступника є рішення органу вищого рівня (Головного управління охорони здоров'я облдержадміністрації), яке повинно бути оформлено наказом.

Враховуючи те, що преміювання ОСОБА_5, яка займала посаду заступника головного лікаря з економічних питань, було здійснено за відсутності рішення органу вищого рівня, прийнятого у передбаченій законодавством формі та спосіб, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушень з боку позивача та правомірність винесення відповідачем п. 2 оскаржуваної вимоги.

Щодо позовних вимог в частині скасування пунктів 1 та 13 оскаржуваної вимоги, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони мають загальний характер і не тягнуть для позивача правових наслідків.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги апелянта не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, спір за суттю вирішений вірно, підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 24, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Єнакієве» залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду 19 вересня 2013 року у справі № 805/12109/13-а за позовом Комунальної лікувально-профілактичної установи «Міський протитуберкульозний диспансер м. Єнакієве» до Державної фінансової інспекції в Донецькій області про скасування вимоги залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

У повному обсязі ухвала виготовлена 06 листопада 2013 року.

Колегія суддів М.М. Гімон

Л.А. Василенко

О.В. Карпушова