Постанова

від 31.10.2013 по справі 923/772/13

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р.Справа № 923/772/13 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів : Воронюка О.Л., Мишкіної М.А.,

(Склад судової колегії сформований розпорядженням голови суду №861 від 28.10.2013р.)

при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від прокуратури - Коломійчук І.О. - посвідчення №005250,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - Малюк Є.В. - за довіреністю, Хабалюк Д.О. - за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпровське підприємство «ЕРА»

на рішення господарського суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року

у справі № 923/772/13

за позовом Прокурора Комсомольського району міста Херсона в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області

до Публічного акціонерного товариства «Дніпровське підприємство «ЕРА»

про стягнення 250779,32 грн.

встановив:

Прокурор Комсомольського району міста Херсона в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Херсонській області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з публічного акціонерного товариства «Дніпровське підприємство «ЕРА» 250 779грн.32коп. збитків, заподіяних державі внаслідок забору підземної води без спеціального дозволу на користування надрами.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року позов задоволено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване наступним.

Порушення відповідачем вимог чинного законодавства, що регулює порядок спеціального водокористування підтверджене актом перевірки Державної екологічної інспекції у Херсонській області №04-11/181 від 25.04.2013р., протоколом про адміністративне правопорушення від 21.05.2013р. №2451 та постановою про накладення адміністративного стягнення від 03.06.2013р. №04-12/726.

Розмір заподіяної державі шкоди розрахований відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. №389,зареєстрованим в Міністерстві юстиції 14.08.2009р. за №767/16783.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Господарським судом були проігноровані норми ст.23 Кодексу України про надра, якими встановлено, що землекористувачі в межах наданих їм ділянок мають право видобувати підземні води для власних господарсько-побутових потреб та господарсько-питного водопостачання ( за умови, що продуктивність водозаборів не перевищує 300 кубічних метрів на добу) без спеціальних дозволів на користування надрами.

Відповідач є постійним користувачем земельної ділянки та в перевіряємий період мав дозвіл на спеціальне водокористування №укр 3896-ХРС від 21.11.2006р., яким йому було надано право передавати воду іншим підприємствам та організаціям.

В рішенні суду немає жодного посилання на нормативний акт, який би зобов'язував Відповідача отримати дозвіл на користування надрами.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги.

Прокурор в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає оскаржене рішення суду першої інстанції законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін.

Державна екологічна інспекція у Херсонській області свого представника в судове засідання не направила, про час та місце засідання суду повідомлена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04-11/181 від 25.04.2013р. складеним старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області Дудченко Н.С. та державним інспектором Ситнік М.В. з участю директора ПАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА» Єрьоменко О.І., встановлено наступне.

На момент перевірки ПАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА» здійснює водокористування із свердловини № 20-42, розташованої за адресою: Острівське шосе, 32 у м.Херсоні на підставі дозволу на спеціальне водокористування № Укр.8260-ХРС від 08.04.13р. терміном дії до 01.01.2016р. для господарчо-побутових потреб.

Дозволом на спеціальне водокористування передача води іншим підприємствам та організаціям не передбачена. Умови дозволу на спеціальне водокористування не виконуються.

ПАТ «ДП ЕРА» передає підземну воду зі свердловини 9 Спортивному клубу Управління спорту МО України та ПАТ «Херсонський суднобудівний завод».

Відповідно до норм водоспоживання товариства, з артезіанської свердловини використовується 2,633 тис. куб м підземної води на власні господарсько-побутові потреби та 1,0 тис.куб. м підземної води на передачу іншим абонентам.

Термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування № Укр. 3896-ХРС від 21.11.2005р. закінчився 01.01.2013 року. У період з 01.01.2013р. по 08.04.2013р. товариство здійснювало забір води зі свердловини № 20-42 без відповідного дозволу, що є порушенням п. 9 ст. 44 Водного кодексу України.

Спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування підземних вод) відсутній, чим порушено ст. 16, ст. 19, ст. 23 Кодексу України про надра.

Таким чином, в період з 01.01.2013р. по 08.04.2013р. ПАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА» здійснювало забір води зі свердловини № 20-42 без дозволу на спеціальне водокористування.

Спеціальний дозвіл на користування надрами (видобування підземних вод) підприємством не оформлено.

Використання підземних вод зі свердловини № 20-42 ПАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА» здійснювалося без спеціального дозволу на користування надрами в період з 15.08.11 р. по 15.03.13 р. - самовільно.

Інспекцією за вищевказані порушення вимог законодавства на директора ПАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА» Єрьоміна О.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення від 21.05.2013р. № 2451.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 03 червня 2013 року № 04-12/726 Єрьоміна О.І. притягнуто до адміністративної відповідальності.

Згідно здійсненого 17.05.2013 року Державною екологічною інспекцією у Херсонській області розрахунку розміру збитків, заподіяних державі, ПАТ «Дніпровське підприємство «ЕРА» внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за період з 15.08.2011р. по 15.03.2013р. заподіяло збитків державі на загальну суму 250779 грн. 32 коп.

Оскільки відповідач в добровільному порядку суму нарахованих збитків не відшкодував, прокурор Комсомольського району м. Херсон звернувся з відповідним позовом до суду. Суд позов задовольнив.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в оскаржуваному рішенні, та зазначає наступне.

Як вбачається з Розрахунку розміру відшкодування збитків, заподіяних державі, у відповідності до якого суд стягнув з відповідача 250779,32 грн., ці збитки нараховані за використання підземної води без дозволу на спеціальне водокористування та спеціального дозволу на користування надрами за період з 15.08.2011р. по 15.03.2013р.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься копія Дозволу на спеціальне водокористування №Укр 3896-ХРС, виданого відповідачу 21.10.2005р. з терміном дії до 01.01.2013р., яким також дозволена передача води абонентам.

25.03.2013р. відповідач звернувся до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області із заявою про видачу нового дозволу на спеціальне водокористування, який ним було отримано 08.04.2013р.

Що стосується дозволу на користування надрами, судова колегія враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох мертів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач в перевіряємий період використовував за добу не більше 300 куб.м. води, що відповідно до ч.1 ст.23 Кодексу України про надра надає йому право видобувати воду без спеціального дозволу.

Таким чином, висновок суду про те, що відповідач за весь перевіряємий період здійснював самовільне використання води є помилковим.

Позивач обгрунтовує свій позов тим, що відповідач передавав воду своїм абонентам, що є порушенням чинного законодавства.

Разом з тим, в Розрахунку збитків врахована врахована вся кількість води, використана відповідачем, в тому числі і вода, використана на власні побутові потреби.

Ні з Акту перевірки, ні з Розрахунку розміру відшкодування збитків неможливо встановити, яка кількість води була використана на власні побутові потреби, а яка передана абонентам.

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для відшкодування шкоди необхідна наявність одночасно таких елементів складу цивільного правопорушення:

протиправної поведінки;

шкоди;

причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Позивачем у справі не доведено, що відповідач у справі протягом усього перевіряємого періоду діяв протиправно, оскільки в цей період він мав дозволи на спеціальне водокористування, в тому числі і з правом передачі води іншим абонентам.

Щодо необхідності отримання відповідачем дозволу на користування надрами, то як зазначено вище, судова колегія прийшла до висновку про відсутність у відповідача такого обов'язку.

Розмір нарахованих збитків не розділяє періодів, коли відповідач мав відповідні дозволи на спеціальне водокористування, а коли такі дозволи були відсутні, кількість забраної води в ці періоди, а також кількість води, переданої іншим абонентам, у зв'язку з чим неможливо встановити дійсний розмір шкоди, завданої неправомірною поведінкою відповідача.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія приходить до висновку про недоведеність прокурором та позивачем у справі обов'язкових елементів складу цивільного правопорушення, а саме: розміру збитків, які знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку з протиправною поведінкою відповідача.

Судом першої інстанції ці обставини з'ясовані не повністю, що призвело до прийняття неправильного рішення.

Доводи апеляційної скарги є обгрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Херсонської області від 27 серпня 2013 року у справі №923/772/13 скасувати.

Прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Воронюк О.Л.

Мишкіна М.А.