Постанова

від 04.11.2013 по справі 917/1187/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2013 р. Справа № 917/1187/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників:

позивача - Пащенко А.А., директор,

відповідача - Дзюбло О.І., дов. №02-17/2462 від 12.11.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №3065 П/1-18) на рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 року у справі № 917/1187/13

за позовом Приватного підприємства "Каравела", м. Полтава,

до Полтавської міської ради, м. Полтава,

про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Приватне підприємство "Каравела" звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом до Полтавської міської ради, відповідача, про визнання укладеною додаткової угоди про внесення зміни до пункту 3.1 договору оренди землі від 21.07.2009 року із викладенням його в наступній редакції:

"Цей договір укладено на термін з 12 червня 2010 року по 12.06.2014 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію".

Рішенням господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 року у справі № 917/1187/13 (суддя Погрібна С.В.) було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Позивач не погодився з рішенням місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з"ясування обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального права, просить скасувати це рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що Приватне підприємство «Каравела» продовжує користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 21.07.2009 року, до того ж ним повідомлено орендодавця більш ніж за 60 днів до закінчення строку договору про використання свого переважного права на його поновлення із надсиланням проекту відповідної додаткової угоди, при цьому, позивач сплачує орендну плату, а відповідач цю плату приймає, а тому, як вважає позивач, договір оренди земельної ділянки від 21.07.2009 року вважається поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також, як вказує позивач, імперативною нормою частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.10.2013 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Медуниця О.Є.) апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 24.10.2013 року на 9:30 год.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24.10.2013 року розгляд справи було відкладено на 31.10.2013 року на 11:00 год. у зв"язку із необхідністю витребування додаткових доказів по справі: доказів переписки стосовно можливості продовження орендних правовідносин за спірним договором.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року для розгляду даної справи було сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Сіверін В.І., суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. у зв"язку із знаходженням судді Медуниці Л.М. у відрядженні.

Пунктом 3.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2012 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що у разі зміни складу суду (в тому числі з одноосібного на колегіальний, навіть якщо до складу колегії суддів входить суддя, який раніше одноособово розглядав дану справу), спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що строк розгляду апеляційної скарги після винесення розпорядження голови Харківського апеляційного господарського суду від 28.10.2013 року про зміну складу колегії суддів починається заново.

Представники позивача у судових засіданнях 24.10.2013 року та 31.10.2013 року підтримали апеляційну скаргу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник у судових засіданнях 24.10.2013 року та 31.10.2013 року проти її доводів заперечує, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Свої заперечення обгрунтовує тим, що лист Приватного підприємства «Каравела» № 100 від 21.04.2010 року про продовження строку договору був адресований Виконавчому комітету Полтавської міської ради, а не орендодавцю - Полтавській міській раді і дата цього листа свідчить про недотримання орендарем встановленого пунктом 3.1 договору оренди землі від 21.07.2009 року строку повідомлення орендарем про свій намір продовжити дію договору. Інших доказів на підтвердження використання Приватним підприємством «Каравела» свого переважного права на продовження дії договору позивачем не надано.

Також зазначає, що обставина відсутності у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі від 21.07.2009 року встановлена рішенням господарського суду Полтавської області від 03.01.2013 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року у справі № 18/2135/12 та рішенням господарського суду Полтавської області від 19.04.2013 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 року у справі № 917/131/13-г. При цьому, встановлені вказаними судовими актами обставини не доводяться знову при вирішенні даної справи в силу частини 2 статті 35 ГПК України.

Крім того, звертає увагу на те, що на даний час не існує об'єкту цивільних прав, на який посилається позивач, тобто - земельної ділянки по вул. Шевченка, 73 в м. Полтава, площею 2220 кв. м., оскільки при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» по вул. Шевченка, 73 "а" в м. Полтава, вона увійшла до складу земельної ділянки за вказаною адресою, якій присвоєно кадастровий номер 5310136400:14:006:0117.

При цьому, відповідно до пункту 5 Тимчасового Порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 749, у разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер, а попередній кадастровий номер отримує статус архівного і в подальшому не використовується.

Таким чином, на думку відповідача, кадастровий номер 5310136400:14:006:0026 земельної ділянки по вул. Шевченка, 73 в м. Полтава площею 2220 кв.м отримав статус архівного і не використовується на даний час, що підтверджується витягом з публічної кадастрової карти України.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в рішенні висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та було вірно встановлено місцевим господарським судом, 21.07.2009 року між Полтавською міською радою, орендодавцем, та Приватним підприємством "Каравела", орендарем, на підставі рішення сорокової сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 11.06.2009 року був укладений договір оренди землі (далі договір), відповідно до умов якого орендодавець передав орендареві у тимчасове платне користування земельну ділянку, кадастровий номер 5310136400:14:006:0026, площею 2220 кв.м. для експлуатації та обслуговування автостоянки, яка знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 73.

Відповідно до пункту 3.1. договору його укладено на термін з 11.06.2009 року по 11.06.2010 року, або до виникнення необхідності звільнення земельної ділянки, в зв"язку з будівництвом житлового будинку .

Також з матеріалів справи вбачається, що рішенням п'ятдесят п'ятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 06 липня 2010 року "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки та проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, які зазначено в даному рішенні, та надано Відкритому акціонерному товариству "Укртелеком" в оренду строком на 2 роки земельну ділянку по вул. Шевченка, 73 "а" в м. Полтава, площею 0,3818 га для будівництва та обслуговування багатоповерхового житлового будинку .

На підставі вищевказаного рішення 27 серпня 2010 року між Полтавською міською радою, орендодавцем, та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком", орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована по вул. Шевченка, 73 "а" в м. Полтава площею 3818 кв.м., кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:006:0117 та зареєстрований у Виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів державної реєстрації договорів оренди землі 08 вересня 2010 року вчинено запис №474 -П.

Рішенням двадцять другої сесії шостого скликання Полтавської міської ради від 18 травня 2012 року "Про надання земельних ділянок, оформлення та продовження права користування земельними ділянками" Публічному акціонерному товариству "Укртелеком" продовжено право користування земельною ділянкою площею 0,3818 га по вул.Шевченка, 73 "а" в м. Полтава для будівництва багатоповерхового житлового будинку строком на 1 рік, відповідно до якого 26 червня 2012 року між Полтавською міською радою, орендодавцем, та Публічним акціонерним товариством "Укртелеком",орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки, яка розташована по вул. Шевченка,73 "а" в м. Полтава, площею 3818 кв. м., кадастровий номер земельної ділянки 5310136400:14:006:0117. Зазначений договір зареєстровано у Виконавчому комітеті Полтавської міської ради, про що у книзі реєстрації записів державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки 02 серпня 2012 року вчинено запис №541 -П.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди про внесення зміни до пункту 3.1. Договору оренди землі від 21.07.2009 року, виклавши його в наступній редакції:

"Цей договір укладено на термін з 12 червня 2010 року по 12.06.2014 року. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж 60 календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію".

За змістом статей 626, 627, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, сторони є вільними в його укладенні, а зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося вище, при укладенні договору сторони у пункті 3.1 договору передбачили, що термін дії договору з 11.06.2009 року по 11.06.2010 року, або до виникнення необхідності звільнення земельної ділянки, в зв"язку з будівництвом житлового будинку, а пунктом 12.2 договору визначено, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення Полтавської міської ради від 11.06.2009 року та від 18.05.2012 року про продовження права користування Публічному акціонерному товариству "Укртелеком", на підставі яких були укладені договори оренди спірної земельної ділянки, є чинними і в установленому порядку не скасовані, а тому в силу положень частини 1 статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Фактично позивач в своїй позовній заяві просить суд внести зміни до договору, який закінчив термін своєї дії .

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які б дозволяли реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

При цьому, відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтями 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання; право звернутися до суду за їх захистом відповідно до встановлених способів захисту цивільних прав та інтересів судом.

Під час розгляду будь-якого спору судам необхідно встановлювати на захист яких прав подано позов та ким і яким чином вони порушені.

А тому, розглядаючи спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством, а за наслідками прийняття рішення про задоволення позову повинно відбуватися реальне поновлення чи захист порушених прав позивача.

Пунктом 2.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" зазначено на те, що суди мають враховувати, що способи захисту прав юридичних та фізичних осіб на земельні ділянки, визначені статтею 152 Земельного кодексу України, положення якої у відповідних правовідносинах підлягають переважному застосуванню перед нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Вимога вважати додаткову угоду укладеною за своєю правовою природою є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення, однак, як вірно зазначив місцевий господарський суд, такий спосіб захисту порушеного права законом не передбачено.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову.

Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що Приватне підприємство «Каравела» продовжує користуватися спірною земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди земельної ділянки від 21.07.2009 року, до того ж ним було повідомлено орендодавця більш ніж за 60 днів до закінчення строку договору про використання свого переважного права на його поновлення із надсиланням проекту відповідної додаткової угоди, при цьому, позивач сплачує орендну плату, а відповідач цю плату приймає, а тому, як вважає позивач, договір оренди земельної ділянки від 21.07.2009 року вважається поновленим на той самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Також, як вказує позивач, імперативною нормою частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Однак, колегія суддів вважає такі посилання безпідставними, зважаючи на таке.

Як свідчать матеріали справи, лист Приватного підприємства «Каравела» № 100 від 21.04.2010 року про продовження строку договору із проектом додаткової угоди був адресований не орендодавцю, як передбачає пункт 3.1. договору, а Виконавчому комітету Полтавської міської ради, тобто іншій юридичній особі.

До того ж, дата цього листа свідчить про недотримання орендарем встановленого пунктом 3.1 договору оренди землі від 21.07.2009 року строку повідомлення орендарем про свій намір продовжити дію договору.

Крім того, обставина відсутності у позивача переважного права на поновлення договору оренди землі від 21.07.2009 року встановлена рішенням господарського суду Полтавської області від 03.01.2013 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 01.07.2013 року у справі № 18/2135/12 та рішенням господарського суду Полтавської області від 19.04.2013 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.07.2013 року у справі № 917/131/13-г.

При цьому, вказана обставина не доводиться знову при вирішенні даної справи в силу частини 2 статті 35 ГПК України.

Так, у вказаних судових актах, зокрема, зазначено про те, що на момент виникнення спірних правовідносин законодавством не передбачалось автоматичного поновлення договорів оренди землі державної та комунальної власності, а реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку іншої сторони можлива лише за наявності відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Виходячи із приписів законодавства та наявних в матеріалах зазначених справ доказів, суди встановили, що Приватним підприємством «Каравела» не надано доказів на підтвердження його наміру скористатись передбаченим статтею 33 Закону України «Про оренду землі» переважним правом на поновлення договору оренди землі від 21.07.2009 року, а Полтавською міською радою рішення про продовження Приватному підприємству «Каравела» договору оренди землі не приймалось, у зв'язку з чим Полтавська міська рада як орган місцевого самоврядування мала повне право розпорядитись земельною ділянкою шляхом передачі її в оренду іншому підприємству.

Крім того, відповідно до пункту 5 Тимчасового Порядку присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року № 749, у разі поділу чи об'єднання земельній ділянці присвоюється новий кадастровий номер, а попередній кадастровий номер отримує статус архівного і в подальшому не використовується.

А тому, на даний час не існує об'єкту цивільних прав у вигляді земельної ділянки по вул. Шевченка, 73 в м. Полтава, площею 2220 кв. м., оскільки при виготовленні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком» по вул. Шевченка, 73 "а" в м. Полтава, вона увійшла до складу земельної ділянки за вказаною адресою, якій присвоєно кадастровий номер 5310136400:14:006:0117.

Таким чином, кадастровий номер 5310136400:14:006:0026 земельної ділянки по вул. Шевченка, 73 в м. Полтава площею 2220 кв.м отримав статус архівного і не використовується на даний час, що підтверджується витягом з публічної кадастрової карти України.

Також, як вже зазначалося вище, рішення Полтавської міської ради від 11.06.2009 року та від 18.05.2012 року про продовження права користування земельною ділянкою Публічному акціонерному товариству "Укртелеком", на підставі яких були укладені договори оренди спірної земельної ділянки із зазначеною юридичною особою, є чинними і в установленому порядку не визнані незаконними та не скасовані, а тому в силу положень частини 1 статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" є обов'язковим до виконання на відповідній території.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 17.09.2013 року у справі № 917/1187/13 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 05.11.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Тихий П.В.