Рішення

від 06.11.2013 по справі 234/10512/13-ц

КРАМАТОРСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 234/10512/13-ц

Провадження № 2/234/3768/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі: головуючого судді Чернобай А.О.,

при секретарі Омельченко К.А., Ткачовій А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології та інструмент» про відновлення порушених трудових прав, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології та інструмент» про відновлення порушених трудових прав.

В обґрунтування позову посилається на те, що з 21.07.2010 року позивач уклав трудовий договір з ТОВ «Нові технології та інструмент». З вересня 2012 року по теперішній час відповідач зупинив виплату позивачу заробітної плати. Згідно судового наказу Краматорського міського суду від 04.04.2013 року стягнуто з відповідача заборгованість по заробітній платі на користь позивача. Однак рішення суду не виконано. 25.02.2013 року начальник виробництва сказав позивачу, що з завтрашнього дня позивач може не виходити на роботу. При цьому ніякого наказу з цього приводу відповідачем не видавалося. 12.06.2013 року позивач направив лист про розірвання трудового договору з 17.06.2013 року по ч. 3 ст. 38 КЗпПУ рекомендованим листом з повідомленням, однак лист повернувся назад. Можливо, що відповідач видав наказ про звільнення позивача, але про це позивачу не відомо. З 25.02.2013 року позивач не був у відпустці, та з цього часу не виконував роботу, тобто фактично позивач простоював не зі своєї вини. Просить зобов’язати відповідача звільнити позивача з 17.06.2013 року по ч. 3 ст. 38 КЗпПУ згідно поданої заяви від 12.06.2013 року та надісланого відповідачу рекомендованого листа з повідомленням. Стягнути з відповідача на користь позивача 2/3 тарифної ставки 6 тарифного розряду за час простою не з вини позивача з 25.02.2013 року по 17.06.2013 рік. Стягнути з відповідача на користь позивача тримісячний середній заробіток в якості вихідної допомоги згідно ст.. 44 КЗпПУ при умові розірвання трудового договору по ч. 3 ст. 38 КЗпПУ. Стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток з дня звільнення з 17.06.2013 року по дату видачі трудової книжки (якщо не буде видана трудова книжка до винесення рішення по справі - по дату винесення рішення по справі). Зобов’язати відповідача видати новий наказ про звільнення позивача з дати, коли буде видана позивачу трудова книжка на руки.

У подальшому позивач просив позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача звільнити позивача з 17.06.2013 року по ч. 3 ст. 38 КЗпПУ згідно поданої заяви від 12.06.2013 року та надісланого відповідачу замовного листа з повідомленням, стягнення з відповідача на користь позивача 2/3 тарифної ставки 6 тарифного розряду за час простою не з вини позивача з 25.02.2013 року по 17.06.2013 рік, стягнення з відповідача на користь позивача тримісячного середнього заробітку в якості вихідної допомоги згідно ст. 44 КЗпПУ при умові розірвання трудового договору по ч. 3 ст. 38 КЗпПУ залишити без розгляду.

Ухвалою Краматорського міського суду від 05.11.2013 року позовні вимоги в частині зобов’язання відповідача звільнити позивача з 17.06.2013 року по ч. 3 ст. 38 КЗпПУ згідно поданої заяви від 12.06.2013 року та надісланого відповідачу замовного листа з повідомленням, стягнення з відповідача на користь позивача 2/3 тарифної ставки 6 тарифного розряду за час простою не з вини позивача з 25.02.2013 року по 17.06.2013 рік, стягнення з відповідача на користь позивача тримісячного середнього заробітку в якості вихідної допомоги згідно ст. 44 КЗпПУ при умові розірвання трудового договору по ч. 3 ст. 38 КЗпПУ - залишені без розгляду.

Позивач у судовому засіданні уточненні позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку з дня звільнення з 20.02.2013 року по день винесення рішення суду по справі із розрахунку тарифної ставки 6 разряду станочника та зобов’язання відповідача видати новий наказ про звільнення позивача з дати, коли буде видана позивачу трудова книжка на руки підтримав у повному обсязі та просив позовні вимоги задовольнити, пояснивши, що ОСОБА_4 - начальник виробництва, в усній формі повідомив його про те, що він може не з’являтися на роботі, оскільки роботи не має. Він місяцями чекав коли його викличуть на роботу. 13.09.2013 року він поштою отримав лист про звільнення та про те, що він може отримати трудову книжку. 14.09.2013 року він прийшов на роботу для того, щоб отримати трудову книжку, однак на охоронні його не впустили на підприємство. Йому повідомили, що інспектор по кадрам працює до 12.00 годин кожного дня, зараз інспектор відсутній на роботі, тому він може прийти в будь - який інший день для отримання трудової книжки, але до 12.00 годин. Він дзвонив директору підприємства, але той сказав, щоб він здав інструменти. Він зрозумів, що до тих пір поки він не здасть інструменти, йому трудова книжка не буде видана на руки. Більш за трудовою книжкою на підприємство він не приходив. Заяву про надіслання трудової книжки поштою він не писав.

Представник позивача у судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити та пояснив, що видача трудової книжки - це обов’язок підприємства. ОСОБА_1 приходив 14.09.2013 на підприємство за трудовою книжкою. Але трудова книжка не була йому видана. Вважає, що роботодавець повинен був на протязі трьох днів після звільнення видати позивачу трудову книжку. Тому вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Представник відповідача у судовому засіданні уточненні позовні вимоги не визнав та суду пояснив, що він готовий видати трудову книжку ОСОБА_1 Позивач листом був повідомлений про те, що може з’явитися на підприємство для отримання трудової книжки. На підприємстві існують правила, що звільнених працівників можуть пускати на підприємство з дозволу адміністрації. Він не заперечує, що позивач дійсно приходив на підприємство за отриманням трудової книжки, але оскільки працівника по роботі з кадрами не було на робочому місті, то трудова книжка не була видана та запропоновано позивачу прийти в інший день. Але позивач більше не приходив за трудовою книжкою. Тому вважає, що підстав для задоволення позову не має.

У подальшому відповідач змінив свої пояснення у судовому засіданні та суду пояснив, що 18.09.2013 року його, як директора підприємства повідомили про те, що позивач прийшов на підприємство. Він повідомив охорону, щоб ОСОБА_1 дождався його на охороні та він винесе трудову книжку та журнал реєстрації та видачі трудової книжки. Коли він прийшов на прохідну, то ОСОБА_1 вже не було. Потім позивач йому подзвонив хвилин через 5, він просив позивача повернутися, але позивач відмовився повертатися.

Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він раніше працював на ТОВ «Нові технології та інструменти». З вересня 2012 року по лютий 2013 рік заробітна плата не виплачувалася робітникам. Дійсно наприкінці лютого 2013 року ОСОБА_4 повідомив працівників, що вони можуть не виходити на роботу, оскільки немає роботи. У березні 2013 році він був у відпустці, після відпустки його запросили на роботу, на сьогоднішній час він вже звільнений з роботи на ТОВ «Нові технології та інструмент», трудову книжку йому видали. На його думку трудову книжку ОСОБА_1 не видали, оскільки керівництво підприємства має до того претензії та упереджено ставиться до ОСОБА_1

Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Вислухавши пояснення сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу № 12-к від 29.10.2010 року позивач ОСОБА_1 прийнятий токарем - розточувальником 6 розряду до ТОВ «Нові технології та інструмент» з 29.10.2010 року. (а.с. 52)

Наказом № 9-к від 30.08.2013 року позивач ОСОБА_1 звільнений з підприємства ТОВ «Нові технології та інструмент» за прогули по п. 4 ст. 40 КЗпПУ з 20.02.2013 року (а.с. 45) На час розгляду справи даний наказ не скасований і є дійсним.

Згідно листа від 03.09.2013 року позивачу поштою направлений лист про звільнення по п. 4 ст. 40 КЗпПУ та видачу трудової книжки (а.с. 40) Згідно квитанції Укрпошти лист від 03.09.2013 року позивачу направлений лише 06.09.2013 року.

13.09.2013 року позивач ОСОБА_1 отримав лист відповідача від 03.09.2013 року про звільнення по п. 4 ст. 40 КЗпПУ та про необхідність отримання трудової книжки (а.с. 119)

Згідно ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.п.3,4 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку.

Відповідно до вимог ст. ст. 47, 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 року № 131 власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Згідно з пунктом 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 1994 року № 131 якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

Заперечуючи проти позову, ТОВ «Нові технології та інструмент» посилались на те, що затримка у видачі трудової книжки сталося не з вини власника, оскільки у день звільнення позивач не був присутнім на роботі, то згідно Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників відповідач направив позивачу повідомлення про необхідність отримання трудової книжки.

Однак таке твердження відповідача не відповідає обставинам справи та наданими сторонами доказами.

В судовому засіданні встановлено, що в порушення п. 4.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників відповідач лист з повідомленням про необхідність отримання трудової книжки направив позивачу лише через тиждень після винесення наказу про звільнення. (а.с. 40)

Судом встановлено, що після отримання позивачем 13.09.2013 року листа про необхідність отримання трудової книжки, позивач ОСОБА_1 прийшов на підприємство ТОВ «Нові технології та інструмент» з метою отримання трудової книжки, але позивача на прохідній не впустили на підприємство та повідомили, що він може в інший раз прийти за трудовою книжкою, оскільки інспектор по кадрам відсутній. Даний факт у судовому засіданні спочатку підтвердив і сам відповідач. Крім того, в судовому засіданні відповідач не заперечував, що позивач з приводу отримання трудової книжки дзвонив директору ТОВ «Нові технології та інструмент».

Суд критично ставиться до пояснень відповідача, оскільки на усіх судових засіданнях відповідач постійно змінював свої пояснення, а пояснення позивача були стабільними у всіх судових засіданнях.

В судовому засіданні встановлено, що після отримання повідомлення про необхідність отримання трудової книжки позивач прийняв міри для отримання трудової книжки, однак відповідачем трудова книжка не була видана на вимогу позивача, а була видана в судовому засіданні лише в день винесення рішення суду. Повідомлення про необхідність отримання трудової книжки позивачу відповідачем було направлено не в день винесення наказу про звільнення - 30.08.2013 року, а лише 06.09.2013 року, тобто через тиждень після винесення наказу про звільнення.

Під час розгляду справи у суді відповідач трудову книжку позивачу видав у судовому засіданні лише 06.11.2013 року - в день винесення рішення по справі.

Згідно ч. 4 ст. 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

За змістом зазначеної норми закону середній заробіток у зв'язку із затримкою видачі трудової книжки виплачується працівникові, якщо така затримка призвела до вимушеного прогулу працівника, тобто затримка видачі трудової книжки перешкодила його працевлаштуванню.

Також для застосування цієї норми права необхідно наявність таких умов, як затримка у видачі трудової книжки та наявність вини власника або уповноваженого ним органу. Днем звільнення в такому випадку вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис в трудову книжку працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

Таким чином, не видавши своєчасно трудову книжку ОСОБА_1, відповідач порушив його право на працевлаштування, що призвело до вимушеного прогулу.

Судом встановлено, що затримка у видачі трудової книжки мала місце та в судовому засіданні доведено, що затримки видачі трудової книжки була саме з вини відповідача.

Відповідно до вимог розділу 2 «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995р. № 100, середній заробіток визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарних місяців роботи, що передували події, з якою пов’язана відповідна виплата. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно довідки від 06.11.2013 року № 69 ТОВ «Нові технології та інструмент» середньоденна заробітна плата позивача становить 87 грн. 40 коп. (а.с. 138). У судовому засіданні сторони погодилися з розрахунком, зазначеним у цій довідки.

Перевіряючи розмір середньоденної заробітної плати, суд погоджується з даною довідкою, оскільки позивача звільнено з 20.02.2013 року та позивач у лютому 2013 року відпрацював не повний місяць, то в даному випадку слід виходити із заробітної плати позивача за січень 2013 року та грудень 2012 року.

Як вбачається з довідки ТОВ «Нові технології та інструмент» (а.с. 120), загальна заробітна плата позивача за січень 2013 року та грудень 2012 року складає 3496,10 грн. (1911,10 грн. + 1585 грн.) Таким чином, середньоденна заробітна плата складає 3496,10 /40 днів (робочі дні за січень 2013 року та грудень 2012 року) = 87 грн. 40 коп.

Суд не бере до уваги твердження позивача та його представника, що часом вимушеного прогулу є час з 20.02.2013 року, оскільки саме з цього часу звільнили позивача, тому що наказ про звільнення був виданий відповідачем саме 30.08.2013 року, і саме з цього часу починаються відповідні дії відповідача стосовно обов’язку видати трудову книжку позивачу.

Наказ про звільнення ОСОБА_1 був відповідачем винесений 30.08.2013 року, наказ є чинним та не скасований, отже, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки, що складає з 31.08.2013 року по 06.11.2013 рік (день отримання позивачем трудової книжки) - 48 робочих днів х 87,40 грн. (середньоденна заробітна плата) = 4195 грн. 20 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.3,10,11,60,61,88, 212-214 ЦПК України, ст.ст. 46, 235 КЗпП України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології та інструмент» про відновлення порушених трудових прав задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології та інструмент» (код ЄДРПОУ 37011505, МФО 335593 з поточного рахунку № 26001980122941 в Краматорському відділенні Донбаської філії ПАТ «Кредитпромбанк») на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв'язку з затримкою видачі трудової книжки за період з 31.08.2013 року по 06.11.2013 рік в сумі 4195 грн. 20 коп. (чотири тисячі сто дев’яносто п’ять гривен двадцять копійок) за вирахуванням податків та інших обов’язків платежів.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технології та інструмент» змінити дату звільнення з роботи ОСОБА_1 з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології та інструмент» з 20.02.2013 року на 06 листопада 2013 року та видати новий наказ про звільнення ОСОБА_1 з 06.11.2013 року.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя:

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті та надруковане у єдиному примірнику.

Суддя: