Постанова

від 30.10.2013 по справі 821/3632/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2013 р. Справа № 821/3632/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Епоха" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

До Херсонського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Епоха» (далі - позивач) до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання неправомірними дій відповідача щодо проведення перевірки в частині господарських взаємовідношень ТОВ «Єпоха» з ПП «Енергомаркет ХХІ» у серпні - вересні 2011р.» та з ТОВ «Альянс Сістемс» у вересні 2012 року. Також, позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0003492200 від 17.05.2013 року та №0000542204 від 21.06.2013 року.

28.10.2013 р. представником позивача подана заява про зменшення позовних вимог, а саме: просить визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення - рішення прийняті ДПІ у м. Херсоні від 17.05.2013 року №0003492200 та від 21.06.2013 року №0000542204.

Ухвалою суду від 15.10.2013 року замінено первинного відповідача на належного - Державну податкову інспекцію у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області.

Адміністративний позов мотивований тим, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення позивачем господарських операцій, односторонньо та не в повному обсязі досліджено первинні документи, що підтверджують придбання послуг, невірно застосовано до спірних правовідносин норми чинного законодавства, що призвело до помилкових висновків та визначення позивачу грошових зобов'язань та застосування санкцій.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце належним чином повідомлений, що підтверджується наявними у справі доказами. Подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Від представника відповідача надійшла до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Епоха» зареєстроване Виконавчим комітетом Херсонської міської ради 02.07.1996 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО №703028.

На податковий облік ТОВ «Епоха» взято в ДПІ у м. Херсоні 10.10.1994 року за №1804.

Згідно Довідки серії АА №750629 Державної служби статистики України Головного управління статистики у Херсонській області видами діяльності позивача за КВЕД - 2010 є: будівництво доріг і автострад; виробництвобетонних розчинів, готових для використання; будівництво житлових і нежитлових будівель; монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; неспеціалізована оптова торгівля; надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів.

Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №30582040 позивачем отримано 25.05.2006 року.

Судом встановлено, що у період з 11.04.2013 року по 15.04.2013 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «Епоха» (код ЄДРПОУ 21297323) з питання підтвердження правових відносин з ПП «Енергомаркет ХХІ»(35778906) у серпні-вересні 2011 року, з ТОВ «Альянс Системс» (37687664) у вересні 2012 року та з контрагентами покупцями за вказані періоди, а також їх відображення в податковій звітності.

За результатами даної перевірки складено акт від 19.04.2013 року №2347/22 - 4/21297323 (далі - акт).

З наведеного вище акта перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2011 року на загальну суму 186980,00 грн., у тому числі за основним платежем 181292,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 5688,00 грн.

Також, встановлено порушення п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість яка підлягає сплаті до бюджету за серпень 2011 року на суму ПДВ 103268,08 грн.; за вересень 2011 року на суму ПДВ 44818,93 грн.; за вересень 2012 року на суму ПДВ 10833,33 грн.

Підставою для встановлення таких порушень слугувало те, що перевіркою неможливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій з ПП «Енергомаркет ХХІ»(35778906) у серпні-вересні 2011 року, з ТОВ «Альянс Системс» (37687664) у вересні 2012 року та з контрагентами покупцями за вказані періоди, а також їх відображення в податковій звітності; встановлено невідповідність первинних документів нормам діючого законодавства.

На підставі вищенаведеного акта перевірки позивача, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003492200 від 17.05.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 238381,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 158920,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 79461,00 грн.

Також, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 21.06.2013 року № 0000542204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 186980,00 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 181292,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5688,00 грн.

Не погоджуючись з вищенаведеними податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

З огляду на те, що відповідач стверджував про те, що у ТОВ «Епоха» відсутні документи щодо поставки товарів від ПП «Енергомаркет ХХІ» та ТОВ «Альянс Системс» судом досліджено реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Енергомаркет ХХІ», ТОВ «Альянс Системс» та встановлено наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється господарська діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь- яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

05.08.2011 р. між ТОВ «Епоха» та ПП «Енергомаркет ХХІ» укладено договір поставки №5/08-11. Відповідно до зазначеного договору ПП «Енергомаркет ХХІ» на протязі серпня, вересня поставляло позивачеві бітум нафтовий дорожній (далі БДН) та пічне паливо. ПП «Енергомаркет ХХІ» здійснило поставку позивачеві будівельних матеріалів на загальну суму 886524,40 грн. в т.ч. ПДВ 147754,06 грн. Зазначені матеріали позивач оприбуткував, місце зберігання товару - «База ТОВ «Епоха», яка знаходиться у власності позивача, що відображена у звіті Стану основних засобів на 01.08.2011 року.

Виконання даного договору підтверджується наступними доказами: видатковими накладними №9/08-11 від 09.08.2011 р. на загальну суму 167013,00 грн. (у тому числі ПДВ 27835,50 грн.), №12/08-11 від 12.08.2011 р. на загальну суму 103124,00 грн. (у тому числі ПДВ 17187,33 грн.), №17/08-11 від 17.08.2011 р. на загальну суму 188124,60 грн. (у тому числі ПДВ 31354,10 грн.), №27/08-11 від 27.08.2011 р. на загальну суму 159349,00 грн. (у тому числі ПДВ 27835,20 грн.), №05/09-11 від 05.09.2011 р. на загальну суму 157977,60 грн. (у тому числі ПДВ 26329,60 грн.), №06/09-11 від 06.08.2011 р. на загальну суму 110936,00 грн. (у тому числі ПДВ 18489,33 грн.); податковими накладними №050911 від 05.09.2011 р. на загальну суму 157977,60 грн. (у тому числі ПДВ 26329,60 грн.), №060911 від 06.09.2011 р. на загальну суму 110936,00 грн. (у тому числі ПДВ 18489,33 грн.), №90811 від 09.08.2011 р. на загальну суму 167013,00 грн. (у тому числі ПДВ 27835,50 грн.), №120811 від 12.08.2011 р. на загальну суму 103124,00 грн. (у тому числі ПДВ 17187,33 грн.), №170811 від 17.08.2011 р. на загальну суму 188847,60 грн. (у тому числі ПДВ 31474,60 грн.), №270811 від 27.08.2011 р. на загальну суму 160216,60 грн. (у тому числі ПДВ 26702,80 грн.).

Відповідно до умов договору постачання товару здійснював контрагент - продавець.

Як вбачається з матеріалів справи, придбані матеріали позивач використав для виготовлення асфальтобетонної суміші (мілко зернистої) у відповідності до звіту про витрати матеріалів у будівництві в співставленні з виробничими нормами; Підсумковими відомостями ресурсів; Актами переробки матеріалів за серпень, вересень 2011 року.

Виконання зазначеного договору в частині оплати підтверджується платіжними дорученнями: №561 від 09.08.2011 р. на загальну суму 167013,00 грн. (у тому числі ПДВ 27835,50 грн.), №563 від 10.08.2011 р. на загальну суму 104400,00 грн. (у тому числі ПДВ 17400,00 грн.), №598 від 17.08.2011 р. на загальну суму 182000,00 грн. (у тому числі ПДВ 30333,33 грн.), №230 від 17.08.2011 р. на загальну суму 6846,32 грн. (у тому числі ПДВ 1141,05 грн.), №239 від 25.08.2011 р. на загальну суму 159060,00 грн. (у тому числі ПДВ 26510,00 грн.), №646 від 05.09.2011 р. на загальну суму 50000,00 грн. (у тому числі ПДВ 8333,33 грн.), №645 від 05.09.2011 р. на загальну суму 164560,00 грн. (у тому числі ПДВ 27426,67 грн.), №683 від 13.09.2011 р. на загальну суму 54500,00 грн. (у тому числі ПДВ 9083,33 грн.); актом звірки взаєморозрахунків станом на 30.09.2011 року між ТОВ «Епоха» та ПП «Енергомаркет», реєстром документів за 01.08.2011 року - 30.09.2011 р. по контрагенту ПП «Енергомаркет ХХІ».

На момент здійснення перевірки у позивача кредиторська заборгованість за придбані товари у ПП ""Енергомаркет ХХІ" - відсутня, що також зазначено в акті перевірки позивача.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Епоха" з ТОВ «Альянс Сістемс», судом встановлено наступне.

03.07.2012 року між ТОВ «Епоха» та ТОВ «Альянс Сістемс» укладено договір поставки №03/07/12-01, предметом даного договору є те, що постачальник зобов'язується поставити та передати у власність замовника товар відповідно до заявки, затвердженої замовником. Замовник зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його в повному обсязі на умовах, визначених цим договором. Ціна, кількість, асортимент, терміни виготовлення й поставки товари обумовлюються відповідно до заявки. Відповідно до цього договору ТОВ Альянс Сістемс» у вересні 2012 року поставляв позивачеві мазут, мін порошок, товари в асортименті згідно позицій на загальну суму 65000,00 грн. в тому числі ПДВ 10833,33 грн. Зазначені матеріали позивачем оприбутковано, місце зберігання товару - «База ТОВ «Епоха» (яка належить позивачу на праві власності).

На виконання умов даного договору позивачем надано суду наступні докази: акт звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2012 року між ТОВ «Епоха» та ТОВ «Альянс Сістемс»; податкові накладні №68 від 25.09.2012 р. на загальну суму 46330,19 грн. (у тому числі ПДВ 7721,70 грн.), №59 від 24.09.2012 р. на загальну суму 18669,81 грн. (у тому числі ПДВ 3111,63 грн.); видатковими накладними №РН286 від 24.09.2012 року на загальну суму 18669,81 грн. ( у тому числі ПДВ 3111,63 грн.), №РН287 від 25.09.2012 року на загальну суму 46330,19 грн. ( у тому числі ПДВ 7721,70 грн.);

Оплата продукції, відповідно до пп. 5.2 п.5 Договору, здійснювалась у безготівкові формі, що підтверджено платіжним дорученням №573 від 24.09.2012 року на загальну суму 65000,00 грн. (у тому числі ПДВ 10833,33 грн.).

Відповідно до п.3 Договору поставки №03/07/12-01 від 03.07.2012 року, поставка товару здійснюється автотранспортом Постачальника. Постачання товару позивачу здійснювало ТОВ «Альянс Сістемс» через перевізника ПП «Пектораль», що підтверджується наданими суду товарно - транспортними накладними: № 03/083 від 24.09.2012 року, № 03/085 від 24.09.2012 року, №03/084 від 24.09.2012 року, № 03/086 від 25.09.2012 року, № 03/087 від 25.09.2012 року.

Придбані матеріали ТОВ "Епоха" використало для виготовлення асфальтобетонної суміші - 1т у відповідності до Підсумкових відомостей ресурсів; відомостей витрачених ресурсів витрат підрядника; Актами переробки матеріалів за вересень 2012 року.

На момент здійснення перевірки у позивача кредиторська заборгованість за придбані товари у ТОВ "Альянс Сістемс" - відсутня, що також зазначено в акті перевірки позивача.

Суд зазначає, що позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо надання послуг.

Враховуючи, що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фіксують факт здійснення господарської операції та подальшої її реалізації, суд вважає висновок контролюючого органу про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його котрагентами безпідставним.

Податковим органом не доведено, що господарські операції з надання послуг є не реальними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагентів, оскільки позиція податкового органу ґрунтується виключно на висновках Акта від 30.10.2012 р., №1142/22-209/35778906 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП "Енергомаркет- ХХІ" (код ЄДРПОУ 35778906), з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків засерпень - вересень 2011 року" та акта перевірки від 17.12.2012 р. № 1360/22-8/37687664 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Альянс Сістемс" (код ЄДРПОУ 37687664) щодо підтвердження господарських відносин з ПП "Аленрем" (код ЄДРПОУ 35965492) за вересень 2012 року".

Щодо встановлення контролюючим органом порушень податкового законодавства п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, внаслідок чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження суми податку на додану вартість яка підлягає сплати до бюджету за серпень 2011 року на суму ПДВ 103268,08 грн.; за вересень 2011 року на суму ПДВ 44818,93 грн.; за вересень 2012 року на суму ПДВ 10833,33 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду. Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

В пункті 198.3 статті 198 ПКУ зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 статті 198 ПКУ визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Із системного аналізу вищенаведених норм Податкового кодексу України вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Враховуючи, те що позивачем, як доказ здійснення господарської операції, були надані суду належним чином засвідчені копії первинних документів, які відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» фіксують факт здійснення господарської операції, суд вважає висновок відповідача щодо недоплати позивачем податку на додану вартість безпідставним.

Щодо встановлення відповідачем порушення п.138.1 ст. 138, п.138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за ІІІ квартал 2011року на загальну суму 186098,00 грн., за основним платежем в сумі 181292,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5688,00 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 1 Податкового кодексу України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За правилами статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлюється, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з пунктом 137.1. Податкового кодексу України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.

Відповідно до пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Таким чином, у зв'язку з наявністю у позивача відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, суд дійшов висновку про обґрунтованість дій позивача щодо формування валових витрат по взаємовідносинах з ПП «Енергомаркет ХХІ» та ТОВ «Альянс Сістемс».

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на підставі наявних належно оформлених первинних документів податкового обліку позивач правомірно включив до складу валових витрат у перевіряємому періоді витрати по взаємовідносинам з ПП «Енергомаркет ХХІ» та ТОВ «Альянс Сістемс»», у зв'язку з чим висновки акту перевірки про порушення позивачем п.138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.

Статтями 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення-рішення від 17.05.2013 року №0003492200 та від 21.06.2013 року №0000542204 прийняті відповідачем безпідставно, а тому підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов є підставним та обґрунтованим, а тому його слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0003492200 від 17.05.2013 року прийняте Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000542204 від 21.06.2013 року Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю " Епоха" (код ЄДРПОУ 21297323) судовий збір в сумі 2294, 00 грн. (Дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.2.6